≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > ѕравовий статус особи. ѕравовий статус народу. ѕравовий статус держави

ѕравовий статус особи. ѕравовий статус народу. ѕравовий статус держави

ѕравовий акт Ч акт-волеви¤вленн¤ (р≥шенн¤) уповноваже≠ного суб'Їкта права, що регулюЇ сусп≥льн≥ в≥дносини за допомо≠гою встановленн¤ (зм≥ни, скасуванн¤, зм≥ни сфери д≥њ) правових норм, а також визначенн¤ (зм≥ни, припиненн¤) на основ≥ цих норм прав ≥ обов'¤зк≥в учасник≥в конкретних правов≥дносин, м≥ри в≥дпов≥дальност≥ конкретних ос≥б за скоЇне ними правопорушен≠н¤. ¬≥н оформл¤Їтьс¤ у встановлених законом випадках у ви≠гл¤д≥ письмового документа (акта-документа).

ќзнаки правового акта:

1) виражаЇ волю (волеви¤вленн¤) уповноваженого суб'Їкта права, його владн≥ вел≥нн¤;

2) маЇ оф≥ц≥йний характер, обов'¤зковий дл¤ виконанн¤;

3) спр¤мований на регулюванн¤ сусп≥льних в≥дносин;

4) встановлюЇ правов≥ норми, а також конкретн≥ правов≥дно≠сини;

5) може бути актом-документом, зм≥ст ¤кого ф≥ксуЇтьс¤ у встановлен≥й законом документальн≥й форм≥, ≥ актом-д≥Їю, за допомогою ¤кого виникаЇ юридичний результат (встановленн¤ правових норм, њх застосуванн¤ ≥ т.д.);

6) становить юридичний факт, що спричин¤Ї певн≥ правов≥ насл≥дки.

¬иди правових акт≥в за формою вираженн¤:

1) письмовий (акт Ч документ);

2) усний (за¤ви, розпор¤дженн¤, накази, вказ≥вки);

3) конклюдентний (акт Ч д≥¤).

¬иди правових акт≥в за юридичною субординац≥Їю:

Х нормативн≥, що регулюють певну сферу сусп≥льних в≥дно≠син ≥ Ї загальнообов'¤зковими;

Х ≥ндив≥дуальн≥ (ненормативн≥), що породжують права ≥ обов'¤з≠ки лише у тих конкретних суб'Їкт≥в, ¤ким вони адресова≠н≥, у конкретному випадку;

Х ≥нтерпретац≥йн≥ (акти тлумаченн¤ норм права), що мають допом≥жний характер ≥, ¤к правило, Ђобслуговуютьї нор≠мативн≥ акти.

—л≥д мати на уваз≥, що, кр≥м зазначених класичних акт≥в Ч нормативних, ≥ндив≥дуальних, ≥нтерпретац≥йних Ч Ї акти зм≥≠шаного нормативно-конкретного зм≥сту, тобто так≥, що склада≠ютьс¤ з нормативних ≥ ≥ндив≥дуальних норм. ¬они притаманн≥ р¤ду правових систем романс-германського типу.

™ нетипов≥ (спец≥ал≥зован≥) акти Ч акти, що затверджують положенн¤, правила статут≥в, або акти, що складаютьс¤ з декла≠рац≥й, заклик≥в, звернень.

ѕон¤тт¤ нормативно-правового акта ≥ його в≥дм≥нн≥сть в≥д ≥нших правових акт≥в

Ќормативно-правовий акт Ч оф≥ц≥йний акт-волеви¤вленн¤ (р≥шенн¤) уповноважених суб'Їкт≥в права, що встановлюЇ (зм≥≠нюЇ, скасовуЇ) правов≥ норми з метою регулюванн¤ сусп≥льних в≥дносин. јбо ≥накше: акт правотворчост≥, ¤кий м≥стить юридичн≥ норми. ќтже, нормативно-правовий акт становить р≥шенн¤ правотворчого органу, спр¤моване на встановленн¤, зм≥ну або ска≠суванн¤ д≥њ норм права.

Ќормативно-правовий акт виконуЇ дв≥ р≥внозначн≥ функц≥њ:

функц≥ю юридичного джерела права ≥ функц≥ю форми права, тобто виступаЇ ¤к спос≥б ≥снуванн¤ ≥ вираженн¤ норм права.

ќзнаки нормативно-правового акта:

1) приймаЇтьс¤ або санкц≥онуЇтьс¤ уповноваженими органа≠ми держави (правотворчими органами) або народом (через ре≠ферендум);

2) завжди м≥стить нов≥ норми права або зм≥нюЇ (скасовуЇ) чинн≥, ч≥тко формулюЇ зм≥ст юридичних прав ≥ обов'¤зк≥в;

3) приймаЇтьс¤ з дотриманн¤м певноњ процедури;

4) маЇ форму письмового акта-документа ≥ точно визначен≥ рекв≥зити:

а) вид акта (закон, указ, постанова);

б) найменуванн¤ органу, ¤кий ухвалив акт (парламент, президент, ур¤д, м≥сцевий орган влади);

в) заголовок (де¤к≥ акти, наприклад, розпор¤дженн¤  а≠б≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни приймаютьс¤ без заголовка);

г) дата ухваленн¤ акта;

г) номер акта;

д) дан≥ про посадову особу, ¤ка п≥дписала акт;

5) публ≥куЇтьс¤ в оф≥ц≥йних спец≥альних виданн¤х з обов'¤з≠ковою в≥дпов≥дн≥стю автентичност≥ тексту оф≥ц≥йного зразка (в ”крањн≥ закони публ≥куютьс¤ у Ђ¬≥домост¤х ¬ерховноњ –ади ”крањниї, газетах Ђ√олос ”крањниї та Ђёридичний в≥сник ”кра≠њниї; постанови  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в Ч у зб≥рниках постанов ур¤≠ду ”крањни та газет≥ Ђ”р¤довий кур'Їрї; закони ≥ п≥дзаконн≥ акти Ч у часопис≥ Ђќф≥ц≥йний в≥сник ”крањниї).

—труктура нормативно-правового акта залежить в≥д його спе≠циф≥ки ≥ виду, припускаЇ под≥л нормативного матер≥алу на п≥д≠розд≥ли.

ќсновн≥ структурн≥ елементи нормативно-правового акта:

1. ѕреамбула Ч вступна частина, безстатейне (таке, що не м≥стить норм права) загальне введенн¤, у ¤кому даЇтьс¤ обгрун≠туванн¤ закону, визначаютьс¤ ц≥л≥, завданн¤ й ≥нод≥ формулю≠ютьс¤ вих≥дн≥ св≥тогл¤дн≥ положенн¤. «араз преамбули в зако≠нах зустр≥чаютьс¤ р≥дко.

2. ѕункти, статт≥ Ч м≥ст¤ть вих≥дн≥ одиниц≥ нормативно-правового акта Ч нормативн≥ розпор¤дженн¤. „ерез норматив≠не розпор¤дженн¤ статт¤ сп≥вв≥дноситьс¤ з нормами права.

—татт≥ можуть под≥л¤тис¤ на частини, а пункти Ч на абзаци ≥ п≥дпункти. ≤ статтю, ≥ частини, ≥з ¤ких вона складаЇтьс¤, прий≠н¤то позначати скорочено початковими буквами: статтю Ч Ђст.ї, а частини (абзаци) статей Ч Ђч.ї. —татт≥ в законах нумеруютьс¤, нер≥дко нумеруютьс¤ ≥ частини (абзаци) статей, тод≥ вони, ¤к правило, звутьс¤ пунктами.

3. √лави Ч Ї у великих за обс¤гом нормативно-правових ак≠тах.

4. –озд≥ли Ч об'Їднують глави у великих за обс¤гом нормати≠вно-правових актах. ћожлива й ≥нша ситуац≥¤, коли статт≥, пунк≠ти об'Їднуютьс¤ в розд≥ли, а розд≥ли Ч у глави.

5. „астини Ч найб≥льш≥ п≥дрозд≥ли закону, м≥ст¤тьс¤, ¤к правило, у кодексах. “ак,  рим≥нальний кодекс. ÷ив≥льний кодекс под≥л¤ютьс¤ на дв≥ частини: «агальну ≥ ќсобливу.

–озташуванн¤ норм права в статт¤х нормативно-правового акта:

1) зазвичай правова норма м≥ститьс¤ в одн≥й статт≥, чим по≠легшуЇтьс¤ њњ ухваленн¤;

2) у р¤д≥ випадк≥в дл¤ вираженн¤ складноњ норми права по≠тр≥бн≥ дек≥лька статей;

3) ≥нод≥ в одн≥й статт≥ м≥ст¤тьс¤ дек≥лька норм права. ” чому пол¤гаЇ в≥дм≥нн≥сть м≥ж нормативним актом та ≥нши≠ми правовими актами (зокрема, актом тлумаченн¤ норм права ≥ актом застосуванн¤ норм права) ?

ѕо-перше, нормативно-правовий акт м≥стить у соб≥ правов≥ норми, встановлюЇ нов≥ права ≥ обов'¤зки, ¤ких ран≥ше не було, або зм≥нюЇ (скасовуЇ) њх. ≤нш≥ юридичн≥ акти не встановлюють нових норм права. јкт тлумаченн¤ норм права, наприклад, лише по¤снюЇ чинн≥ норми.

ѕо-друге, нормативно-правовий акт м≥стить норми права загального характеру, тод≥ ¤к ≥ндив≥дуальний акт (акт застосу≠ванн¤ норм права) маЇ ≥ндив≥дуальну спр¤мован≥сть. ¬≥н стосу≠Їтьс¤ конкретноњ особи або вир≥шенн¤ конкретноњ юридичноњ справи (наприклад, пошкодженн¤ насаджень заборонене Ч ад≠ресовано до вс≥х, а ”каз ѕрезидента призначити Ђтакого-тої го≠ловою обласноњ адм≥н≥страц≥њ Ч це правовий, а не нормативно-правовий акт, тому що норм права в ньому немаЇ, тобто немаЇ прав ≥ обов'¤зк≥в, в≥дтак, Ч це акт застосуванн¤ норм права).

¬иди нормативно-правових акт≥в

¬иди нормативно-правових акт≥в за юридичною чинн≥стю:

Х закони;

Х п≥дзаконн≥ нормативн≥ акти.

ёридична чинн≥сть нормативно-правового акта визначаЇть≠с¤  онституц≥Їю ≥ «аконом про нормативн≥ акти. ёридична чин≠н≥сть нормативно-правового акта Ч це його специф≥чна власти≠в≥сть мати точно позначене м≥сце в ≥Їрарх≥њ ≥нших правових ак≠т≥в ≥ залежати за формальною обов'¤зков≥стю в≥д того, ¤кий орган видав акт, тобто хто Ї суб'Їктом нормотворчост≥.

¬иди нормативно-правових акт≥в за сферою д≥њ:

Х загальн≥;

Х спец≥альн≥;

Х локальн≥.

¬иди нормативно-правових акт≥в за характером волеви¤вленн¤:

Х акти встановленн¤ норм права;

Х акти зам≥ни норм права;

Х акти скасуванн¤ норм права.

¬иди нормативно-правових акт≥в за галуз¤ми законодавства:

Х цив≥льн≥;

Х крим≥нальн≥;

Х адм≥н≥стративн≥;

Х крим≥нально-процесуальн≥;

Х адм≥н≥стративно-процесуальн≥ та ≥н.

ќсновн≥ нормативно-правов≥ акти за галуз¤ми законодавства ≥менуютьс¤ галузевими кодексами (÷ив≥льний кодекс.  рим≥≠нальний кодекс. јдм≥н≥стративний кодекс.  рим≥нально-проце≠суальний кодекс. јдм≥н≥стративно-процесуальний кодекс та ≥н.).

¬иди правових акт≥в за суб'Їктами нормотворчост≥ в ”крањн≥:

¬ерховна –ада ”крањни Ч закони ≥ постанови,

¬ерховна –ада јвтономноњ –еспубл≥ки  рим Ч постанови (з питань, що нос¤ть нормативно-правовий характер) / р≥шенн¤ (з питань орган≥зац≥йно-розпор¤дчого характеру);

ѕрезидент ”крањни Ч укази (нормативн≥ та ненормативн≥) розпор¤дженн¤;

 аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни Ч постанови ≤ розпор¤дженн¤;

кер≥вники м≥н≥стерств ≥ в≥домств Ч нормативн≥ накази, ≥н≠струкц≥њ, розпор¤дженн¤, положенн¤, вказ≥вки м≥н≥стра;

–ада ћ≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки  рим Ч постанови, р≥шенн¤ ≥ розпор¤дженн¤;

голови м≥сцевих (обласних ≥ районних) державних адм≥н≥ст≠рац≥й Ч розпор¤дженн¤;

м≥сцев≥ ради народних депутат≥в, њх виконавч≥ ком≥тети Ч р≥шенн¤ ≥ нормативн≥ постанови; кер≥вники њхн≥х управл≥нь ≥ в≥д≠д≥лень Ч нормативн≥ накази;

адм≥н≥страц≥¤ державних п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й Ч нормативн≥ накази, статути, положенн¤ та ≥нструкц≥њ.

ѕон¤тт¤ ≥ ознаки закону

—еред нормативно-правових акт≥в пров≥дне м≥сце пос≥дають закони.

1	2

Ќазва: ѕравовий статус особи. ѕравовий статус народу. ѕравовий статус держави
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (2134 прочитано)