Ѕ∆ƒ > Ќебезпечн≥ ситуац≥њ мирного часу ≥ безпека населенн¤

Ќебезпечн≥ ситуац≥њ мирного часу ≥ безпека населенн¤

ѕлан

’арактеристика надзвичайних ситуац≥й природного походженн¤.

Ќадзвичайн≥ ситуац≥њ техногеного походженн¤ та њх насл≥дки.

ƒ≥њ населенн¤ при повен¤х,землетрусах, сн≥гових заносах,ураганному в≥тр≥.

—тих≥йн≥ лиха- це ¤вища природи,¤к≥ виникають,¤к правило раптово,вони нос¤ть надзвичайний характер ≥ призвод¤ть до порушень нормального житт¤,≥нколи до загибел¤ людей та знищенн¤ матер≥альних ц≥нностей. ƒо них в≥днос¤тьс¤ :землетруси ,повен≥,оповзн≥,урагани,сн≥гов≥ замети та ожеледь,масов≥ л≥сов≥ пожеж≥.

 л≥матичн≥ умови ,рельЇф м≥сцевост≥ з на¤вн≥стю г≥рських р≥чок робить можливими досить велик≥ повен≥ на територ≥њ ≤вано-‘ранк≥вськоњ обл. 133 населених пункти,¤ких мешкаЇ б≥льш ¤к 360 тис¤ч чолов≥к,знаход¤тьс¤ в зон≥ можливого затопленн¤. ќсобливо част≥ повен≥ в басейнах р≥к ƒн≥стер ≥ ѕрут. √оловна причина повен≥ у нас Ц зат¤жн≥ дощ≥,та¤нн¤ сн≥г≥в у горах,¤к≥ створюють п≥дйом р≥вн¤ води у р≥ках на 3-5 м,що веде до затопленн¤ великих територ≥й. ѕ≥д час такоњ повен≥ п≥дйом води в≥дбуваЇтьс¤ досить пов≥льно,що дозвол¤Ї своЇчасно провести необх≥дн≥ роботи дл¤ захисту матер≥альних ц≥нностей,житла,людей ≥ тварин. р≥м того на територ≥њ област≥ розм≥щенн≥ два великих водосховища- Ѕурштинське та –ожн¤т≥вське,¤к≥ у випадку руйнуванн¤ њх гребл≥,можуть затопити дек≥лька населених пункт≥в,що розм≥щен≥ поблизу. ¬ цих випадках п≥дйом води може в≥дбутись за короткий час,що значно ускладнить опов≥щенн¤ населенн¤ в зон≥ можливого затопленн¤ ≥ проведенн¤ його евакуац≥њ.

–аптово виникають ≥ землетруси,¤к≥ ¤вл¤ють собою п≥дземн≥ удари ≥ коливанн¤ земноњ поверхн≥,що викликаютьс¤ природними причинами.«емлетруси,¤к правило,охоплюють велик≥ територ≥њ.≤нтенсивн≥сть землетрус≥в характеризуЇтьс¤ ступенем струс≥вна поверхн≥ земл≥ ≥ вим≥рюЇтьс¤ 12бальною шкалою.—ила поштовх≥в у 7 бал≥в та б≥льше в≥дноситьс¤ до категор≥њ сильних,руйн≥вних.

ѕоштовхи в≥д 10 бал≥в та б≥льше нос¤ть катастроф≥чний характер, принос¤ть величезн≥ руйнуванн¤ та людськ≥ жертви. арпати в≥днос¤тьс¤ до сейсмоактивноњ зони. ≈п≥центр карпатських землетрус≥в част≥ше буваЇ в г≥рському масив≥ ¬ранча в –умун≥њ.ѕ≥д час землетрусу силою 6 бал≥в люди в≥дчувають страх, на будинках в≥дколюютьс¤ шматки штукатурки, реч≥ падають з полиць,тр≥скаЇтьс¤ та бТЇтьс¤ посуд ≥ скло.—л≥д памТ¤тати,що на верхн≥х поверхах багатоповерхових будинк≥в землетрус в≥дчуваЇтьс¤ сильн≥ше,н≥ж на нижн≥х.

¬елику небезпеку дл¤ населенн¤ област≥ складають урагани,бурев≥њ ,смерч≥.¬≥тер, швидк≥сть ¤кого складаЇ

20.8 Ц 32.6м/с важаЇтьс¤ штормовим,б≥льше ¤к 32.6 м/с Ц ураганним .”рагана та штурмов≥ в≥три взимку можуть п≥дн≥мати в пов≥тр¤ величезну к≥льк≥сть сн≥гу ≥ викликати сн≥гов≥ бурев≥њ,¤к≥ призвод¤ть до утворенн¤ замет≥в,зупинки транспорту,порушенн¤ систем водо - ,газо_- тепло- та електро постачанн¤ та звТ¤зку. ¬л≥тку при висок≥й температур≥ пов≥тр¤ ≥нод≥ виникають смерч≥ Ц виходи швидкообертаючого пов≥тр¤ з великою швуидк≥стю.

ѕерепади тиску в середин≥ ≥ зовн≥ смерча бувають дуже великими,тому смерч≥ мають величезну руйн≥вну силу Ц зривають дахи,руйнують буд≥вл≥,п≥дн≥мають ≥ перенос¤ть на велик≥ в≥дстан≥ автомашини.

Ќа ус≥х схилах,крутизна ¤ких 20∞ ≥ б≥льше, в р≥зн≥ пори року можлив≥ оповзн≥ Ц зм≥щенн¤ мас г≥рських пор≥д по схилу вниз.ќповзн≥ можуть мати швидк≥сть руху в≥д дек≥лькох дес¤тк≥в сантиметр≥в на р≥к до дес¤тк≥в к≥лометр≥в на годину.¬они можуть руйнувати населен≥ пункти, знищувати с/г уг≥дд¤, руйнувати комун≥кац≥њ,трубопроводи

тунел≥.

” весн¤но-л≥тн≥й пер≥од,особливо в пер≥од дощ≥в, можлив≥ водо-камТ¤н≥ селев≥ потоки,¤к≥ виникають в басейнах невеликих г≥рських р≥чок та сухих болот .Ќебезпека селевих поток≥в не т≥льки в њх руйн≥вн≥й сил≥,але ≥ у раптовост≥ ≥х виникненн¤.ќстаннЇ катастроф≥чне винесенн¤ грезЇкам¤ного матер≥алу в  арпатах в≥дм≥чалос¤ в 1969-70 роках « того часу в горах у м≥сц¤х вирубки л≥су, в руслах р≥чок накопичилис¤ велика к≥льк≥сть камТ¤но-глин¤ного матер≥алу,що за в≥дпов≥дних умов може призвести до його виносу в долини р≥к.

—ерйозну небезпеку населенню област≥ складають масов≥ л≥сов≥ пожеж≥, ¤к≥ до сухоњ погоди та в≥тр≥в можуть охопити значну територ≥ю. ¬они призвод¤ть до загибел≥ л≥су, заготовленоњ л≥совоњ продукц≥њ. Ќер≥дко л≥сов≥ пожеж≥ виникають навесн≥ ≥ восени, коли в л≥сах багато сухого лист¤ ≥ трави. —татистика показуЇ, що 90% пожеж в л≥с≥ виникають з вини людини ≥ т≥льки 7-8% в≥д блискавок.

—тих≥йн≥ лиха можуть виникати ¤к незалежно один в≥д одного, так ≥ взаЇмоповТ¤зано: одно з них може викликати ≥нше, призвести до надзвичайних обставин.

2. Ќадзвичайн≥ ситуац≥њ техногенного походженн¤ дуже часто виникають внасл≥док авар≥й та катастроф, повн≥стю повТ¤заних з д≥¤льн≥стю людей.

јвар≥¤ - це вих≥д з ладу машин, механ≥зм≥в, обладнанн¤, комун≥кац≥й, споруд та њх систем внасл≥док порушенн¤ технолог≥њ виробництва, правил експлуатац≥њ, заход≥в безпеки або в результат≥ стих≥йного лиха.

 атастрофа - раптове лихо, ¤ке маЇ траг≥чн≥ насл≥дки: загибель людей, руйнуванн¤ у великих масштабах, знищенн¤ матер≥альних ц≥нностей.

Ќа територ≥њ ”крањни д≥Ї 5 ј≈—: ’мельницька, –≥вненська, ѕ≥вденно-украњнська, «апор≥зська, „орнобильська. ¬елик≥ авар≥њ на атомних електростанц≥¤х та обТЇктах, ¤к≥ використовують рад≥оактивн≥ речовини ≥ ¤к≥ при вит≥канн≥ або викид≥ њх можуть забруднювати велик≥ територ≥њ, призвод¤ть до небезпечних або катастроф≥чних насл≥дк≥в (авар≥¤ на „орнобильськ≥й ј≈—).

–ад≥оактивне забрудненн¤ м≥сцевост≥ у небезпечних дл¤ людей розм≥рах можливе не т≥льки в результат≥ авар≥њ на ј≈—, у народному господарств≥, медицин≥, геолог≥њ широко застосовуютьс¤ рад≥оактивн≥ речовини, ¤к≥ в раз≥ неправильного њх використанн¤ або збер≥ганн¤ можуть призвести до забрудненн¤ м≥сцевост≥. «начно б≥льшу небезпеку дл¤ населенн¤ можуть мати х≥м≥чно небезпечн≥ обТЇкти, ¤к≥ д≥ють на њњ територ≥њ.

ѕричинами авар≥й ≥ катастроф на таких обТЇктах Ї: перевищенн¤ нормативних запас≥в —ƒќ–, порушенн¤ правил транспортуванн¤ ≥ збер≥ганн¤, невиконанн¤ вимог техн≥ки безпеки при використанн≥ —ƒќ–, у виробництв≥, вих≥д з ладу окремих агрегат≥в, механ≥зм≥в трубопровод≥в.

«ал≥зницею ≥ автомоб≥льними шл¤хами в област≥ щоденно перевозитьс¤ 120-150 тонн р≥зноман≥тних —ƒќ–, в тому числ≥ хлора ≥ ам≥ака, ¤к≥ у випадку авар≥њ можуть бути джерелом небезпечного дл¤ населенн¤ х≥м≥чного зараженн¤. «ал≥зницею перевоз¤тьс¤ р≥зноман≥тн≥ вибухов≥ речовини, легкозаймальн≥ р≥дини ≥ гази, ≥нший небезпечний вантаж, ¤кий у випадку авар≥њ також може складати велику небезпеку населенню.

ѕравила повед≥нки людей в надзвичайних ситуац≥¤х повинен знати кожний. ¬певнено прийн¤ти виклик природи зможе лише той, хто знаЇ, ¤к д≥¤ти в т≥й чи ≥нш≥й ситуац≥њ та обстановц≥, попередити, наск≥льк≥ це можливо, руйн≥вну д≥ю стих≥њ, вр¤тувати себе, надати допомогу ≥ншим.

ƒ≥њ п≥д час землетрусу. —учасна наука маЇ в своЇму розпор¤дженн≥ в≥домост≥ про те, де може виникнути землетрус ≥ ¤коњ приблизно сили поштовх оч≥куЇтьс¤. ѕри завчасному опов≥щенн≥ про загрозу землетрусу необх≥дно:

- вимкнути електроприлади, газ, загасити п≥чки;

- од¤гнути д≥тей, старих ≥ хворих, од¤гнутись самим, вз¤ти з собою необх≥дн≥ реч≥, документи, запас продукт≥в, води та медикамент≥в ≥ вийти на вулицю;

- в≥д≥йти в≥д будинк≥в та споруд, великих дерев у напр¤мку площ≥, пустирю;

- суворо дотримуватись встановленого громадського пор¤дку.

якщо землетрус почавс¤ неспод≥вано, коли з≥братис¤ ≥ вийти ≥з квартири неможливо, то необх≥дно захистити себе в≥д уламк≥в штукатурки, скла, та ≥нших падаючих предмет≥в. ƒ¤ цього необх≥дно стати у дверному прор≥з≥, кутку к≥мнати, заховатись п≥д ст≥л, накрити голову руками, в≥двернутись в≥д в≥кон. як т≥льки стихнуть перш≥ поштовхи землетрусу. “о необх≥дно швидко вийти на вулицю.

ѕри повен≥. —пец≥альним розпор¤дженн¤м ком≥с≥њ по боротьб≥ з повенню проводитьс¤ евакуац≥¤ населенн¤, ¤кому загрожуЇ небезпека. Ќаселенню пов≥домлюЇтьс¤ м≥сце розгортанн¤ зб≥рних пункт≥в, строки прибутт¤ на ц≥ пункти, п≥ш≥ маршрути шл¤ху руху та ≥нш≥ в≥домост≥ зг≥дно з обстановкою. ” випадку раптових повеней попередженн¤ населенн¤ проводитьс¤ вс≥ма можливими техн≥чними засобами опов≥щенн¤. якщо люди знаход¤тьс¤ на нижн≥х поверхах, а на вулиц≥ йде п≥д≥йманн¤ води, то необх≥дно залишити квартиру ≥ п≥дн¤тись на верхн≥ поверхи.

ѕри ураган≥ чи штормовому в≥тр≥ сл≥д негайно приступити до проведенн¤ запоб≥жних роб≥т: закрити двер≥, в≥кна, люки, ворота у виробнич≥ та тваринницьк≥ прим≥щенн¤. « дах≥в, балкон≥в, лоджий забрати предмети, ¤к≥ при пад≥нн≥ можуть нанести люд¤м травми. ¬с≥ зовн≥шн≥ роботи припин¤ютьс¤, приймаютьс¤ заходи до безавар≥йного функц≥онуванн¤ п≥дприЇмств.

Ќеобх≥дно створити запас води ≥ продукт≥в харчуванн¤ на 2-3 доби, запастись медикаментами ≥ перевТ¤зочними засобами. Ќайб≥льш безпечним м≥сцем п≥д час урагану Ї захисн≥ споруди ÷ќ.

якщо ураган або смерч застали вас на в≥дкрит≥й м≥сцевост≥, то краще всього сховатись в канав≥, ¤м≥, ¤ру, будь-¤к≥й виЇмц≥. ќсобливо сл≥д бути обережними ≥з об≥рваними електропроводами.

ѕри сн≥жних заносах. Ќеобх≥дно обмежити або повн≥стю виключити перем≥щенн¤ людей по вулиц¤х, особливо в с≥льськ≥й м≥сцевост≥, створити вдома необх≥дн≥ запаси води, продукт≥в харчуванн¤ ≥ палива.

1

Ќазва: Ќебезпечн≥ ситуац≥њ мирного часу ≥ безпека населенн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (1486 прочитано)