≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > ѕрофес≥йна ≥ державна служба. ƒержавний службовець ≥ прац≥вник приватного сектора. ѕосадова особа. —лужба в органах внутр≥шн≥х справ

ѕосадовими особами в комерц≥йних орган≥зац≥¤х (господарських товариствах) ”крањни не можуть бути:

Х члени виборних орган≥в громадських орган≥зац≥й;

Х в≥йськовослужбовц≥;

Х посадов≥ особи орган≥в прокуратури, суду, служби держав≠ноњ безпеки, внутр≥шн≥х справ, арб≥тражного суду, державного нотар≥ату;

Х посадов≥ особи орган≥в державноњ влади ≥ управл≥нн¤, по≠кликан≥ зд≥йснювати контроль за д≥¤льн≥стю комерц≥йних орга≠н≥зац≥й.

¬ищою посадовою особою в ”крањн≥ Ї ѕрезидент.

—лужба в органах внутр≥шн≥х справ

—лужба в органах внутр≥шн≥х справ Ч р≥зновид державноњ служ≠би, що прот≥каЇ в спец≥ал≥зованому орган≥ виконавчоњ влади ≥ зд≥йснюЇтьс¤ спец≥ально уповноваженими суб'Їктами з метою реал≥зац≥њ функц≥й держави в практичн≥й юридичн≥й д≥¤льност≥. ¬она маЇ вс≥ риси ≥ принципи державноњ служби ¤к р≥зновиду профес≥йноњ служби.

—п≥вроб≥тник орган≥в внутр≥шн≥х справ в≥дпов≥даЇ за свою д≥¤льн≥сть перед особою ≥ сусп≥льством, що означаЇ забезпечен≠н¤ простору дл¤ самоорган≥зац≥њ ≥ становленн¤ ≥нститут≥в грома≠д¤нського сусп≥льства. ¬≥н виступаЇ у в≥дносинах ≥з населенн¤м ¤к профес≥йний управл≥нський роб≥тник, безпосередн≥й пред≠ставник державноњ влади, нос≥й державно-владних повноважень. ќрган≥зована ≥ функц≥онуюча на демократичних правових заса≠дах державна служба Ї найважлив≥шою державно-правовою га≠рант≥Їю забезпеченн¤ прав ≥ свобод людини ≥ громад¤нина.

 ожна ≥з структур системи ќ¬— та њх сп≥вроб≥тники мають певне службове призначенн¤. —пециф≥ка ц≥лей ≥ завданн¤ служ≠би, правового статусу сп≥вроб≥тника п≥дрозд≥л≥в орган≥в внутр≥шн≥х справ, характер службово-трудовоњ функц≥њ, правове регулюван≠н¤ прац≥ державних службовц≥в орган≥в внутр≥шн≥х справ, њх пов≠новаженн¤ ≥ в≥дпов≥дальн≥сть визначен≥ в законодавств≥.

—п≥вроб≥тник орган≥в внутр≥шн≥х справ у кожному державно≠му орган≥ повинен працювати на однаково високому профес≥й≠ному р≥вн≥, застосовувати однаков≥ засоби ≥ методи вир≥шенн¤ правоохоронних завдань, мати р≥вн≥ соц≥ально-економ≥чн≥ ≥ тру≠дов≥ права (при р≥зних посадових повноваженн¤х ≥ зарплат≥), поступати на службу, проходити ≥ припин¤ти њњ на п≥дстав≥ Їди≠них орган≥зац≥йно-правових норм ≥ правил.

ѕравову основу служби в органах внутр≥шн≥х справ склада≠ють  онституц≥¤ ”крањни, закони та ≥нш≥ нормативно-правов≥ акти, у тому числ≥ нормативн≥ акти ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ ”крањни, акти орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, прийн¤т≥ в межах њх повноважень, ѕоложенн¤ про проходженн¤ служби р¤довим ≥ начальницьким складом орган≥в внутр≥шн≥х справ, статути орган≥в внутр≥шн≥х справ.

 онституц≥йно-правов≥ засади державноњ служби сп≥вроб≥т≠ника ќ¬— Ч т≥ сам≥, що ≥ будь-¤кого державного службовц¤. ѕ≥двищенн¤ р≥вн¤ правових засад державноњ служби до консти≠туц≥йного закр≥пленн¤ св≥дчить про зростанн¤ њњ рол≥ ≥ значенн¤ дл¤ формуванн¤ громад¤нського сусп≥льства ≥ побудови демок≠ратичноњ, соц≥альноњ, правовоњ держави. ƒержавна служба сп≥в≠роб≥тника орган≥в внутр≥шн≥х справ споконв≥чне покликана бути соц≥альною ≥ правовою, ор≥Їнтованою на принципи гуман≥зму ≥ в≥дпов≥дальност≥.

”  онституц≥њ ”крањни не названий сп≥вроб≥тник внутр≥шн≥х справ ¤к нос≥й державноњ служби. ÷е не означаЇ, що система ќ¬— позбавлена конституц≥йност≥. ѓњ конституц≥йн≥сть оц≥ню≠Їтьс¤ насамперед двома критер≥¤ми: в≥дпов≥дн≥стю ќ¬— тим положенн¤м, що закр≥плен≥ в  онституц≥њ ”крањни; законн≥стю процедури заснуванн¤ ќ¬—. Ѕ≥льше дес¤ти статей  онституц≥њ ”крањни, присв¤чен≥ безпосередньо питанн¤м орган≥зац≥њ ≥ функ≠ц≥онуванн¤ державноњ служби, мають на уваз≥ ус≥х њњ нос≥њв, у тому числ≥ ≥ сп≥вроб≥тник≥в орган≥в внутр≥шн≥х справ. ќтже, слу≠жба в ќ¬— ірунтуЇтьс¤ на правах, обов'¤зках ≥ в≥дпов≥дальност≥, однаково загальних дл¤ вс≥Їњ системи державноњ служби.

¬одночас служб≥ в ќ¬— властива низка специф≥чних ознак. “ут служба Ї не цив≥льною, а воЇн≥зованою, що накладаЇ в≥дби≠ток на профес≥йну працю сп≥вроб≥тника ќ¬—. ¬оЇн≥зований ха≠рактер служби значною м≥рою визначаЇ њњ спец≥альний статус.

—пециф≥чн≥ ознаки служби сп≥вроб≥тника орган≥в внутр≥шн≥х справ:

1) виконуЇ особлив≥, охоронн≥ завданн¤;

2) застосовуЇ державний примус;

3) виконуЇ службову роботу з≥ зброЇю в руках;

4) при вступ≥ на службу маЇ в≥дпов≥дати низц≥ спец≥альних вимог;

5) суворо дотримуЇтьс¤ ≥Їрарх≥њ по служб≥.

“ак, ст. 20 «акону ”крањни Ђѕро м≥л≥ц≥юї ч≥тко встановлюЇ: Ђ–об≥тник м≥л≥ц≥њ при виконанн≥ покладених на нього обов'¤зк≥в керуЇтьс¤ лише законом, д≥Ї в його межах ≥ п≥дкор¤Їтьс¤ своњм безпосередн≥м ≥ пр¤мим начальникам. Ќ≥хто не вправ≥ зобов'¤≠зати прац≥вника м≥л≥ц≥њ виконувати обов'¤зки, не передбачен≥ чинним законодавствомї;

6) маЇ спец≥альний правовий статус з широким перел≥ком обмежень ≥ компенсац≥й.

«м≥стом державноњ служби в органах внутр≥шн≥х справ Ї вико≠нанн¤ сп≥вроб≥тниками в≥д ≥мен≥ та за дорученн¤м держави конк≠ретних службових обов'¤зк≥в ≥з забезпеченн¤ особистоњ безпеки громад¤н, охорони сусп≥льного пор¤дку, боротьби з≥ злочинн≥с≠тю, роботи з засудженими, що в≥дбувають покаранн¤ в м≥сц¤х позбавленн¤ вол≥, наданн¤ допомоги громад¤нам у зд≥йсненн≥ њх прав та ≥н.

—п≥вроб≥тник ќ¬— проводить проф≥лактичну роботу в сусп≥ль≠ств≥, Ђл≥куЇї його, викор≥нюЇ пороки, допомагаЇ людин≥ у вир≥-≥йенн≥ життЇвих питань, надаЇ њй правов≥ послуги. —ьогодн≥ не≠обх≥дно зробити все, щоб ќ¬— з орган≥в переважного примусу перетворилис¤ на органи соц≥ального обслуговуванн¤ (органи серв≥су).

” сучасних цив≥л≥зованих крањнах визнано, що життЇздатн≥сть ≥ лег≥тимн≥сть пол≥тичноњ системи держави багато в чому зале≠жать в≥д того, наск≥льки державн≥ ≥нститути ≥ вищ≥ посадов≥ осо≠би в≥дпов≥дають дом≥нуючим у сусп≥льств≥ ц≥нност¤м ≥ ≥деалам, а њх повед≥нка Ч нормам сусп≥льноњ морал≥.

ќсоблива увага прид≥л¤Їтьс¤ деонтолог≥њ юридичних профес≥й, у тому числ≥ пол≥ц≥њ. Ќаприклад, ƒекретом є 86592 уведено Ђ о≠декс деонтолог≥њ нац≥ональноњ пол≥ц≥њ ‘ранц≥њї. ¬ јнгл≥њ д≥Ї Ђѕо≠ложенн¤ про етичн≥ принципи пол≥цейськоњ служби ¬еликоњ Ѕри≠тан≥њї, у ‘–Ќ Ч Ђ≈тика пол≥цейського ‘–Ќї, у —Ўј Ч Ђћора≠льно-етичний кодекс пол≥цейського —Ўјї. ” –ос≥њ також затверджено Ђ одекс чест≥ р¤дового ≥ командного складу орган≥в внутр≥шн≥х справ –ос≥йськоњ ‘едерац≥њї, в ”крањн≥ Ч Ђ одекс чест≥ прац≥вника орган≥в внутр≥шн≥х справї. ѕрис¤гаючи на в≥рн≥сть профес≥йному обов'¤зку, сп≥вроб≥тник ќ¬— маЇ пронести цю в≥р≠н≥сть прот¤гом ус≥х етап≥в його службовоњ д≥¤льност≥.

–озвинуте почутт¤ обов'¤зку, внутр≥шн¤ прихильн≥сть йому п≥двищують р≥вень профес≥йноњ в≥дпов≥дальност≥ за доручену справу.

ќсновн≥ принципи служби в органах внутр≥шн≥х справ:

Х пр≥оритет прав ≥ свобод людини ≥ громад¤нина;

Х пов'¤зан≥сть д≥¤льност≥ орган≥в ќ¬— та њх сп≥вроб≥тник≥в законом;

Х гласн≥сть;

Х п≥дконтрольн≥сть ≥ п≥дзв≥тн≥сть в≥дпов≥дним органам дер≠жавноњ влади;

Х профес≥йна компетентн≥сть;

Х службова дисципл≥на;

Х ≥Їрарх≥чн≥сть Ч сувора п≥длегл≥сть по вертикал≥;

Х соц≥альна справедлив≥сть Ч винагорода за працю у в≥дпо≠в≥дност≥ з≥ зд≥бност¤ми, квал≥ф≥кац≥Їю та ¤к≥стю виконанн¤.

¬с≥ сп≥вроб≥тники системи ќ¬— виконують обов'¤зки в≥дпо≠в≥дно до штатноњ посади. ÷е Ч посади р¤дового ≥ командного складу.  р≥м того, Ї посади службовц≥в ≥ роб≥тник≥в. ќсобовий склад орган≥в внутр≥шн≥х справ утворюють сп≥вроб≥тники, що об≥ймають штатн≥ посади.

ќсоби командного складу ¤к представники державноњ влади мають адм≥н≥стративно-владн≥ повноваженн¤, ≥ њх законн≥ вимо≠ги Ї обов'¤зковими дл¤ виконанн¤ ус≥ма громад¤нами, посадо≠вими особами та орган≥зац≥¤ми.

—п≥вроб≥тники орган≥в внутр≥шн≥х справ виконують обов'¤зки ≥ використовують права в рамках своЇњ компетенц≥њ в пор¤дку, встановленому законами та ≥ншими правовими актами (поточне законодавство, ѕрис¤га, ѕоложенн¤ про проходженн¤ служби р¤довим ≥ командним складом орган≥в внутр≥шн≥х справ, конт≠ракт), застосовуючи, у раз≥ потреби, засоби державного примусу.

” раз≥ вчиненн¤ протиправних д≥й або безд≥¤льност≥ при ви≠конанн≥ службових обов'¤зк≥в сп≥вроб≥тник внутр≥шн≥х справ несе дисципл≥нарну, адм≥н≥стративну, матер≥альну ≥ крим≥нальну в≥д≠пов≥дальн≥сть в≥дпов≥дно до чинного законодавства, в≥дшкодо≠вуЇ запод≥¤ну шкоду в пор¤дку, ним передбаченому.

¬имоги до пор¤дку проходженн¤ служби сп≥вроб≥тником в орга≠нах внутр≥шн≥х справ.

1. ќволод≥нн¤ деонтолог≥чними вимогами Ч основами куль≠тури: правовоњ (профес≥йна майстерн≥сть), психолог≥чноњ (навички ≥ прийоми психолог≥чних знань), пол≥тичноњ (пол≥тична по≥нфор≠мован≥сть), етичноњ (моральна ст≥йк≥сть) ≥ естетичноњ (ум≥нн¤ ес≠тетично оформл¤ти документи, правильно носити форму та ≥н.).

2. ќрган≥зац≥¤ та зд≥йсненн¤ служби на основ≥ Їдиноначаль≠ност≥, що забезпечуЇ ч≥тк≥сть ≥ злагоджен≥сть д≥й усього штатно≠го складу сп≥вроб≥тник≥в.

3. ƒотриманн¤ службовоњ дисципл≥ни Ч суворе виконанн¤ наказу, пор¤дку ≥ правил при виконанн≥ покладених обов'¤зк≥в ≥ зд≥йсненн≥ прав (повноважень).

4. ѕрисвоЇнн¤ командному ≥ р¤довому складу спец≥альних звань (р¤довий, молодший, середн≥й, старший ≥ вищий команд≠н≥ склади) ≥з ч≥тко визначеним обс¤гом повноважень, перел≥ком особистих прав ≥ п≥льг, спец≥альним пор¤дком проходженн¤ служ≠би, установленою формою од¤гу ≥ знаками розр≥зненн¤.

5. ”кладенн¤ ≥ндив≥дуального договору (контракту) про службу м≥ж громад¤нином ≥ ћ≥н≥стерством внутр≥шн≥х справ в особ≥ начальника в≥дпов≥дного органу внутр≥шн≥х справ, уповноваже≠ного ћ≥н≥стром внутр≥шн≥х справ крањни. ” раз≥ ф≥нансуванн¤ посади за рахунок кошт≥в м≥сцевих бюджет≥в контракт уклада≠Їтьс¤ м≥ж громад¤нином ≥ начальником орган≥в внутр≥шн≥х справ, що Ї уповноваженим ћ≥н≥стром внутр≥шн≥х справ ≥ м≥сцевим органом виконавчоњ влади.

1	2	3

Ќазва: ѕрофес≥йна ≥ державна служба. ƒержавний службовець ≥ прац≥вник приватного сектора. ѕосадова особа. —лужба в органах внутр≥шн≥х справ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (2268 прочитано)