Ѕ∆ƒ > ќбТЇкти та ц≥л≥ Ѕ∆ƒ. Ћюдина Ц життЇве середовище, акс≥ома потенц≥йноњ безпеки ≥ д≥¤льност≥ людини

ќбТЇкти та ц≥л≥ Ѕ∆ƒ. Ћюдина Ц життЇве середовище, акс≥ома потенц≥йноњ безпеки ≥ д≥¤льност≥ людини

Ѕезпека життЇд≥¤льност≥ (Ѕ∆ƒ) Ч це галузь знанн¤ та науково-практична д≥¤льн≥сть, спр¤мована на вивченн¤ загальних законом≥рностей виникненн¤ небезпек, њхн≥х влас≠тивостей, насл≥дк≥в њхнього впливу на орган≥зм людини, ос≠нов захисту здоров'¤ та житт¤ людини ≥ середовища њњ про≠живанн¤ в≥д небезпек, а також на розробку ≥ реал≥зац≥ю в≥дпов≥дних засоб≥в та заход≥в щодо створенн¤ ≥ п≥дтримки здорових та безпечних умов житт¤ ≥ д≥¤льност≥ людини ¤к у повс¤кденних умовах побуту та виробництва, так ≥ в умовах надзвичайних ситуац≥й.

¬ центр≥ уваги нового курсу Ѕ∆ƒ Ц людина ¤к самоц≥ль розвитку сусп≥льства, а його лейтмотивом Ї висл≥в старогрецького ф≥лософа ѕротагора УЋюдина Ї м≥рило вс≥х речейФ. Ћюдина маЇ ц≥нн≥сть не т≥льки ¤к робоча сила, ¤ку потр≥бно охорон¤ти в процес≥ трудовоњ д≥¤льност≥ (чим з певним усп≥хом ≥ займалас¤ охорона прац≥), а ¤к неповторний ≥ндив≥дуум, ¤кий збер≥гаЇ свою ц≥нн≥сть незалежно в≥д свого конкретного м≥сцезнаходженн¤ ≥ виконуваних функц≥й, признаних сусп≥льством необх≥дними ≥ корисними (в≥дпочинок, побут, зан¤тт¤ спортом, виконанн¤ громадських обовТ¤зк≥в тощо).

¬с¤ сукупн≥сть вид≥в людськоњ активност≥ утворюЇ пон¤тт¤ д≥¤льност≥. якраз д≥¤льн≥сть ≥ вир≥зн¤Ї людину в≥д ≥нших живих ≥стот, вона Ї специф≥чно людською формою активност≥, необх≥дною умовою ≥снуванн¤ людського сусп≥льства. ‘орми д≥¤льност≥ розмањт≥. ¬они охоплюють практичн≥, ≥нтелектуальн≥ ≥ духовн≥ процеси, ¤к≥ прот≥кають в побут≥, громадськ≥й, культурн≥й, виробнич≥й, науков≥й та ≥нших сферах житт¤.

ƒ≥¤льн≥стю займаютьс¤ вс≥ Ц д≥ти, доросл≥, люди похилого в≥ку, тому безпека д≥¤льност≥ маЇ в≥дношенн¤ до вс≥х людей. Ќебезпеки п≥дстер≥гають людей не т≥льки на виробництв≥, тому вивченн¤ лише виробничого травматизму в систем≥ загальноњ безпеки життЇд≥¤льност≥ не висв≥тлюЇ проблеми.

Ѕезпека Ц це стан д≥¤льност≥, при ¤кому з певному ймов≥рн≥стю виключаЇтьс¤ про¤в небезпек. Ѕезпека Ц це мета, а безпека життЇд≥¤льност≥ Ц засоби, шл¤хи, методи њњ дос¤гненн¤.

јктуальн≥сть дисципл≥ни ще б≥льше зростаЇ у звТ¤зку з ≥снуванн¤м акс≥оми про потенц≥йну небезпеку д≥¤льност≥: в жодному вид≥ д≥¤льност≥ неможливо дос¤гнути абсолютноњ безпеки, будь-¤ка д≥¤льн≥сть потенц≥йно небезпечна.

«авданн¤ Ѕ∆ƒ Ї розробка метод≥в прогнозуванн¤, вивченн¤ та ≥дентиф≥кац≥њ шк≥дливих фактор≥в, њх впливу на людину ≥ довк≥лл¤.

Ѕезпека життЇд≥¤льност≥ базуЇтьс¤ на дос¤гненн¤х таких дисципл≥н, ¤к ≥нженерна психолог≥¤, ф≥з≥олог≥¤ людини, охорона прац≥, еколог≥¤, ергоном≥ка, економ≥ка тощо. ¬она була ≥ Ї в центр≥ уваги людей. « древн≥х час≥в до наших дн≥в людина прагнула забезпечити свою безпеку. « розвитком промисловост≥ це потребуЇ спец≥альних знань. Ѕ∆ƒ особливо актуальна зараз, в добу науково-техн≥чного прогресу. ¬она покликана в≥д≥грати важливу роль в стаб≥л≥зац≥њ людського сусп≥льства.

«авданн¤ курсу УЅезпека життЇд≥¤льност≥Ф (Ѕ∆ƒ) пол¤гаЇ у ч≥ткому розум≥нн≥ небезпечних чинник≥в у ситуац≥¤х, що виникають ¤к у середовищ≥ проживанн¤ людини, так ≥ у середовищ≥ навчанн¤ ≥ прац≥.

Ѕ∆ƒ Ц це ступ≥нь захисту людини в≥д надзвичайноњ небезпеки, де п≥д терм≥ном УнебезпекаФ маЇтьс¤ на уваз≥ вплив на людину фактор≥в, ¤к≥ можуть викликати в≥дхиленн¤ стану њњ здоров'¤ в≥д нормального. ѕрирода цих фактор≥в може бути повТ¤зана ¤к з причинами природного або соц≥ально-економ≥чного характеру (еколог≥чними катастрофами, низьким економ≥чним р≥внем житт¤ та ≥н.), так ≥ з причинами техногенного характеру (з р≥внем забрудненн¤ навколишнього середовища ¤к насл≥дком виробничоњ д≥¤льност≥ людини, авар≥¤ми, катастрофами на п≥дприЇмств≥, транспорт≥, в≥йнами та ≥н.).

ѕри ≥дентиф≥кац≥њ небезпек необх≥дно виходити з принципу Ђвсе впливаЇ на всеї, тобто джерелом небезпеки може бути все живе ≥ нежи≠ве, а п≥дл¤гати небезпец≥ також може все живе ≥ неживе.

ƒжерелами природн≥ процеси та ¤вища, (нос≥¤ми) елементи техногенного середовища, небезпек Ї людськ≥ д≥њ, що криють у соб≥ загрозу небезпеки.

Ќебезпеки ≥снують у простор≥ ≥ час≥ ≥ реал≥зуютьс¤ у вигл¤д≥ поток≥в енерг≥њ, речовини та ≥нформац≥њ. Ќебезпеки не д≥ють виб≥рково, а виник≠нувши, вони впливають на все матер≥альне довк≥лл¤. ѕричинами, через ¤к≥ окрем≥ об'Їкти не страждають в≥д певних небезпек або ж одн≥ страж≠дають б≥льше, а ≥нш≥ менше, Ї властивост≥ самих об'Їкт≥в.

Ќоменклатура, тобто перел≥к можливих небезпек, нал≥чуЇ понад 150 найменувань ≥ при цьому не вважаЇтьс¤ за повну. « метою анал≥зу, узагальненн¤ та розробки заход≥в щодо запоб≥ганн¤ негативних насл≥дк≥в ≥снуЇ необх≥дн≥сть класиф≥кац≥њ небезпек, джерел, що породжують њх, та тих чинник≥в (фактор≥в), ¤к≥ безпосередньо призвод¤ть до негатив≠ного впливу на людину.

«алежно в≥д конкретних потреб ≥снують р≥зн≥ системи класиф≥кац≥њ Ч за джерелом походженн¤, локал≥зац≥Їю, насл≥дками, збитками, сферою про¤ву, структурою, характером впливу на людину тощо. Ќайб≥льш вда≠лою класиф≥кац≥Їю небезпек життЇд≥¤льност≥ людства за джерелами по≠ходженн¤, на нашу думку, Ї така, зг≥дно з ¤кою вс≥ небезпеки под≥л¤ють≠с¤ на чотири групи: природн≥, техногенн≥, соц≥ально-пол≥тичн≥ та комб≥нован≥. ѕерш≥ три вказують на те, що небезпеки за своњм похо≠дженн¤м належать до трьох елемент≥в життЇвого середовища, ¤ке ото≠чуЇ людину - природного, техногенного (матер≥ально-культурного) та соц≥ального. ƒо четвертоњ групи належать природно-техногенн≥, природ≠но-соц≥альн≥ та соц≥ально-техногенн≥ небезпеки, джерелами ¤ких Ї комб≥нац≥¤ р≥зних елемент≥в життЇвого середовища.

“ака класиф≥кац≥¤ майже зб≥гаЇтьс¤ з класиф≥кац≥Їю надзвичайних ситуац≥й, затвердженою постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни 15.07.98 р. є 1099, зг≥дно з ¤кою надзвичайн≥ ситуац≥њ (Ќ—) на територ≥њ ”крањни под≥л¤ютьс¤ на: * Ќ— техногенного, * Ќ— природного, * Ќ— соц≥аль≠но-пол≥тичного та * Ќ— воЇнного характеру.

 р≥м того, з такою класиф≥кац≥Їю добре узгоджуЇтьс¤ класиф≥кац≥¤ небезпечних та шк≥дливих виробничих фактор≥в, встановлена √ќ—“ 12.0.003 - 74 .

ѕриродн≥ джерела небезпеки Ч це природн≥ об'Їкти, ¤вища при≠роди та стих≥йн≥ лиха, ¤к≥ становл¤ть загрозу дл¤ житт¤ чи здоров'¤ людини (землетруси, зсуви, сел≥, вулкани, повен≥, сн≥гов≥ лавини, шторми, урагани, зливи, град, тумани, ожелед≥, блискавки, астероњ≠ди, сон¤чне та косм≥чне випром≥нюванн¤, небезпечн≥ рослини, тварини, риби, комахи, грибки бактер≥њ, в≥руси, хвороби тварин та рослин).

“ехногенн≥ джерела небезпеки Ч це передус≥м небезпеки, пов'¤зан≥ з використанн¤м транспортних засоб≥в, з експлуатац≥Їю п≥д≥ймаль≠но-транспортного обладнанн¤, використанн¤м горючих, легкозаймистих ≥ вибухонебезпечних речовин та матер≥ал≥в, з використанн¤м процес≥в, що в≥дбуваютьс¤ при п≥двищених температурах та п≥двищеному тиску, з використанн¤м електричноњ енерг≥њ, х≥м≥чних речовин, р≥зних вид≥в ви≠пром≥нюванн¤ (≥он≥зуючого, електромагн≥тного, акустичного). ƒжере≠лами техногенних небезпек Ї в≥дпов≥дн≥ об'Їкти, що породжують ¤к наведен≥ в цьому абзац≥ небезпеки, так ≥ багато ≥нших, ¤к≥, можливо, ≥нколи не зовс≥м правильно було б називати техноген≠ними, але до них ми в≥дносимо вс≥ небезпеки, пов'¤зан≥ з впли≠вом на людину об'Їкт≥в матер≥ально-культурного середовища. “а≠кою небезпекою, наприклад, можна вважати ≥ виведену людьми породу собак Ч бультер'Їр, ¤ка небезпечна не лише дл¤ чужих людей, а нав≥ть дл¤ свого господар¤. ƒо техногенних небезпек сл≥д також в≥днести виведен≥ у в≥йськових лаборатор≥¤х бактер≥њ, а також орган≥зми, створен≥ методами генноњ ≥нженер≥њ.

ƒо соц≥альних джерел небезпек належать небезпеки, викли≠кан≥ низьким духовним та культурним р≥внем: * брод¤жництво, * проституц≥¤, * п'¤нство, * алкогол≥зм, * злочинн≥сть тощо. ƒжере≠лами цих небезпек Ї незадов≥льний матер≥альний стан, поган≥ умови проживанн¤, страйки, повстанн¤, революц≥њ, конфл≥ктн≥ ситуац≥њ на м≥жнац≥ональному, етн≥чному, расовому чи рел≥г≥йному грунт≥.

ƒжерелами пол≥тичних небезпек Ї конфл≥кти на м≥жнац≥о≠нальному та м≥ждержавному р≥вн¤х, духовне гнобленн¤, пол≥тичний тероризм ≥деолог≥чн≥, м≥жпарт≥йн≥, м≥жконфес≥йн≥ та збройн≥ кон≠фл≥кти, в≥йни.

≤ все ж б≥льш≥сть джерел небезпек мають комб≥нований характер. ќсь лише невелика њх частка:

Х природно-техногенн≥ небезпеки Ч смог, кислотн≥ дощ≥, пилов≥ бур≥, зменшенн¤ родючост≥ грунт≥в, виникненн¤ пустель та ≥нш≥ ¤вища, по≠роджен≥ людською д≥¤льн≥стю;

Х природно-соц≥альн≥ небезпеки Ч химерн≥ етноси, наркоман≥¤, еп≥≠дем≥њ ≥нфекц≥йних захворювань, венеричн≥ захворюванн¤, —Ќ≤ƒ та ≥нш≥;

Х соц≥ально-техногенн≥ небезпеки Ч профес≥йна захворюван≥сть, про≠фес≥йний травматизм, псих≥чн≥ в≥дхиленн¤ та захворюванн¤, викли≠кан≥ виробничою д≥¤льн≥стю, масов≥ псих≥чн≥ в≥дхиленн¤ та захворю≠ванн¤, викликан≥ впливом на св≥дом≥сть ≥ п≥дсв≥дом≥сть засобами масовоњ ≥нформац≥њ та спец≥альними техн≥чними засобами, токсикоман≥¤.

Ќеобх≥дно мати на уваз≥, що под≥л на джерело небезпеки, небезпеч≠ну ситуац≥ю та небезпечний фактор проводитьс¤ залежно в≥д завданн¤, ¤ке ставитьс¤, передус≥м, в≥д р≥вн¤ системи Ђлюдина - життЇве середо≠вищеї, ¤ка розгл¤даЇтьс¤.

Ќаведемо приклад: ¤кщо дл¤ одн≥Їњ конкретноњ особи або групи людей вражаючим ‘актором Ї осколки в≥д вибуху бомби; пад≥нн¤ бомб (бомбардуванн¤) Ї небезпечною ситуац≥Їю, а л≥так, з ¤кого зд≥йснюЇтьс¤ бомбардуванн¤, Ч джерелом небезпеки, то дл¤ р≥вн¤ крањни чи рег≥ону, в ¤кому ведутьс¤ бойов≥ д≥њ, небезпечним фактором Ї бомби; по¤ва л≥так≥в, що несуть бомби, Ч це небезпечна ситуац≥¤; а джерелом небезпеки Ї в≥йна.

—л≥д також знати, що одне джерело небезпеки може призводити до р≥зного роду небезпечних ситуац≥й, а останн≥ породжують р≥зн≥ вража≠юч≥ фактори. ” свою чергу, вражаюч≥ фактори можуть спричин¤ти утво≠ренн¤ нових небезпечних ситуац≥й чи нав≥ть джерел небезпек.

1	2

Ќазва: ќбТЇкти та ц≥л≥ Ѕ∆ƒ. Ћюдина Ц життЇве середовище, акс≥ома потенц≥йноњ безпеки ≥ д≥¤льност≥ людини
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (2842 прочитано)