≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > —утн≥сть держави. ‘ункц≥њ держави

Ч право на в≥льний розвиток нац≥ональних потреб Ч еконо≠м≥чних ≥ соц≥альних;

Ч право на духовно-культурний розвиток, повага нац≥ональ≠ноњ чест≥ ≥ г≥дност≥, розвиток нац≥ональноњ мови, звичањв, тра≠диц≥й;

Ч право розпор¤джатис¤ природними ≥ матер≥альними ре≠сурсами на своњй територ≥њ;

Ч право на мирне сп≥в≥снуванн¤ з ≥ншими народами та нац≥≠¤ми;

Ч право на еколог≥чну безпеку та ≥н.

ќтже, суверен≥тет нац≥њ, њњ повновладд¤ означаЇ волод≥нн¤ ре≠альною можлив≥стю визначати характер свого нац≥онального житт¤, самост≥йно вир≥шувати питанн¤, що стосуютьс¤ розвитку нац≥ональноњ свободи ≥ нац≥ональних потреб, право на повагу нац≥ональноњ чест≥ ≥ г≥дност≥, розвиток культури, мови, звичањв, традиц≥й, створенн¤ нац≥ональних установ. ѕовновладд¤ одн≥Їњ нац≥њ неможливо без дотриманн¤ суверен≥тету ≥нших нац≥й ≥ на≠родностей, без поважного ставленн¤ до њх нац≥ональних потреб ≥ прав.

”крањнський народ пол≥тично самовизначивс¤, створивши самост≥йну незалежну державу. ƒержава ”крањна спри¤Ї консо≠л≥дац≥њ ≥ розвитку украњнськоњ нац≥њ, збереженню ≥сторичноњ па≠м'¤т≥, традиц≥й ≥ культури, враховуЇ етн≥чну, культурну, мовну ≥ рел≥г≥йну самобутн≥сть њњ кор≥нних народ≥в ≥ нац≥ональних мен≠шин.  онституц≥¤ ”крањни визначила украњнську мову держав≠ною мовою, наголосивши, що держава забезпечуЇ всеб≥чний роз≠виток ¤к украњнськоњ мови у вс≥х сферах сусп≥льного житт¤, так ≥ в≥льний розвиток, використанн¤ ≥ захист рос≥йськоњ, ≥нших мов нац≥ональних меншин (ст. 10).

яким Ї сп≥вв≥дношенн¤ суверен≥тету держави ≥ суверен≥тету нац≥њ в багатонац≥ональних державах?

” багатонац≥ональн≥й держав≥ њњ суверен≥тет не може бути су≠верен≥тетом одн≥Їњ нац≥њ ¤к етносоц≥альноњ сп≥льноти. ¬≥н м≥с≠тить у соб≥ обов'¤зки в≥дносно ≥нших нац≥й, ¤к≥ Ї сучасниками Ђтитульноњї нац≥њ, ≥снують паралельно з нею.

ƒержавний суверен≥тет, зд≥йснюваний багатонац≥ональною державою, маЇ гарантувати суверен≥тет кожн≥й ≥з нац≥й, що об'≠Їдналис¤. якщо нац≥¤ зд≥йснила своЇ право на пол≥тичне само≠визначенн¤ шл¤хом об'Їднанн¤ в союзну державу (федерац≥ю), суверен≥тет кожноњ з нац≥й, що об'Їдналис¤, дос¤гаЇтьс¤ шл¤≠хом забезпеченн¤ суверенних прав суб'Їкт≥в союзу, ¤к≥ поступили≠с¤ частиною своњх прав багатонац≥ональн≥й держав≥ (наприклад, охороною сп≥льних державних кордон≥в, зд≥йсненн¤м сп≥льноњ ф≥нансовоњ, податковоњ ≥ оборонноњ пол≥тики).

√оловне пол¤гаЇ у тому, щоб нац≥¤, ¤ка складаЇ б≥льш≥сть у крањн≥ ≥ дала назву держав≥, не використовувала свою перевагу дл¤ обмеженн¤ прав представник≥в ≥ншоњ нац≥њ. ѕротиправною ≥ недо≠пустимою Ї будь-¤ка нац≥ональна дискрим≥нац≥¤ або прагненн¤ одн≥Їњ нац≥њ п≥дкорити ≥ншу.

¬≥дпов≥дно до —татуту ќќЌ будь-¤ке державне утворенн¤ повинно поважати права нац≥њ на самовизначенн¤ ≥ забезпечити гарант≥њ даного права. ѕроте право на самовизначенн¤ не тотожне праву на державний суверен≥тет. Ќе можна ставити знак р≥вно≠ст≥ м≥ж правом народ≥в на самовизначенн¤ ≥ правом на в≥докре≠мленн¤, на входженн¤ до складу т≥Їњ чи ≥ншоњ держави, а також вих≥д ≥з складу держави. Ќац≥ональний суверен≥тет не обов'¤зково припускаЇ державний суверен≥тет. —амовизначенн¤ може мати форму культурноњ автоном≥њ, тобто розвиток нац≥ональноњ мови, викладанн¤ р≥дною мовою, в≥дновленн¤ ≥ розвиток власноњ культури, мистецтва тощо. якщо вс≥ народи, що вход¤ть до багато≠нац≥ональноњ держави, домагатимутьс¤ права створенн¤ само≠ст≥йноњ держави (державного суверен≥тету), то св≥т буде ут¤гнуто

в хаос.

ƒержавний, народний ≥ нац≥ональний суверен≥тети Ї взаЇмо≠залежними в демократичн≥й держав≥.

”крањна ¤к суверенна демократична держава вт≥люЇ в соб≥ суверен≥тет держави, суверен≥тет нац≥њ та суверен≥тет народу. –еал≥зац≥¤ в ”крањн≥ права на пол≥тичне самовизначенн¤, аж до в≥докремленн¤ (вищий щабель нац≥онального суверен≥тету, що призводить до встановленн¤ державного суверен≥тету), Ї об'Їк≠тивно законом≥рним процесом.

‘ункц≥њ держави

‘ункц≥њ держави Ч головн≥ напр¤мки ≥ види д≥¤льност≥ дер≠жави, обумовлен≥ њњ завданн¤ми ≥ ц≥л¤ми ≥ так≥, що характеризу≠ють њњ сутн≥сть.

функц≥њ держави не можна ототожнювати з функц≥¤ми и окре≠мих орган≥в, ¤к≥ Ї частиною апарату держави ≥ в≥дбиваютьс¤ у компетенц≥њ, у предмет≥ веденн¤, у правах ≥ обов'¤зках (повнова≠женн¤х), закр≥плених за ними.

Ќаведен≥ нижче функц≥њ держави в≥дбивають реал≥зац≥ю загальносоц≥альних, або Ђсп≥льних справї (а не класових), що забезпе≠чують об'Їктивне ≥снуванн¤ людей.

ћожна класиф≥кувати функц≥њ сучасноњ держави за р≥зними критер≥¤ми: суб'Їктами, об'Їктами, способами, засобами та ≥н≠шими елементами державноњ д≥¤льност≥.

функц≥њ держави за засобами ч д≥¤льност≥:

Ч законодавча;

Ч виконавча (управл≥нська);

Ч судова;

Ч правоохоронна;

Ч ≥нформац≥йна.

функц≥њ цив≥л≥зованоњ держави за сферами (об'Їктами) њњ д≥¤ль≠ност≥ можна под≥лити на внутр≥шн≥ ≥ зовн≥шн≥.

¬нутр≥шн≥ функц≥њ Ч забезпечують внутр≥шню пол≥тику держави:

1) пол≥тична Ч виробленн¤ внутр≥шньоњ пол≥тики держави, регулюванн¤ сфери пол≥тичних в≥дносин, забезпеченн¤ народо≠владд¤;

2) економ≥чна Ч регулюванн¤ сфери економ≥чних в≥дносин, створенн¤ умов дл¤ розвитку виробництва; орган≥зац≥¤ вироб≠ництва на основ≥ визнанн¤ ≥ захисту р≥зних форм власност≥, п≥д≠приЇмницькоњ д≥¤льност≥; прогнозуванн¤ розвитку економ≥ки;

3) оподаткуванн¤ ≥ ф≥нансового контролю Ч орган≥зац≥¤ ≥ за≠безпеченн¤ системи оподаткуванн¤ ≥ контролю за легальн≥стю прибутк≥в громад¤н та њх об'Їднань, а також за витратою подат≠к≥в;

4) соц≥альна Ч забезпеченн¤ соц≥альноњ безпеки громад¤н, створенн¤ умов дл¤ повного зд≥йсненн¤ њх права на працю, жит≠тЇвий достатн≥й р≥вень; зн¤тт¤ ≥ пом'¤кшенн¤ соц≥альних супереч≠ностей шл¤хом гуманноњ та справедливоњ соц≥альноњ пол≥тики;

5) еколог≥чна Ч забезпеченн¤ еколог≥чноњ безпеки ≥ п≥дтри≠манн¤ еколог≥чноњ р≥вноваги на територ≥њ держави; охорона ≥ рац≥ональне використанн¤ природних ресурс≥в; збереженн¤ ге≠нофонду народу;

6) культурна (духовна) Ч консол≥дац≥¤ нац≥њ, розвиток нац≥о≠нальноњ самосв≥домост≥; спри¤нн¤ розвитку самобутност≥ ус≥х кор≥нних народ≥в ≥ нац≥ональних меншин; орган≥зац≥¤ осв≥ти;

спри¤нн¤ розвитку культури, науки; охорона культурноњ спадщи≠ни;

7) ≥нформац≥йна Ч орган≥зац≥¤ ≥ забезпеченн¤ системи одер≠жанн¤, використанн¤, поширенн¤ ≥ збереженн¤ ≥нформац≥њ;

8) правоохоронна Ч забезпеченн¤ охорони конституц≥йного ладу, прав ≥ свобод громад¤н, законност≥ ≥ правопор¤дку, довк≥лл¤, встановлених ≥ регульованих правом ус≥х сусп≥льних в≥дносин.

¬нутр≥шн≥ функц≥њ держави можна под≥лити ще на дв≥ основ≠н≥ групи: регул¤тивн≥ та правоохоронн≥.

«овн≥шн≥ функц≥њ Ч забезпечують зовн≥шню пол≥тику держави:

1) пол≥тична (дипломатична) Ч встановленн¤ ≥ п≥дтриманн¤ дипломатичних зносин з ≥ноземними державами в≥дпов≥дно до загальновизнаних норм ≥ принцип≥в м≥жнародного права;

2) економ≥чна Ч встановленн¤ ≥ п≥дтриманн¤ торгово-економ≥чних в≥дносин з ≥ноземними державами; розвиток д≥лового партнерства ≥ сп≥вроб≥тництва в економ≥чн≥й сфер≥ з ус≥ма дер≠жавами, незалежно в≥д њх соц≥ального ладу та р≥вн¤ розвитку;

≥нтеграц≥¤ до св≥товоњ економ≥ки;

3) еколог≥чна Ч п≥дтриманн¤ еколог≥чного виживанн¤ на пла≠нет≥;

4) культурна (гуман≥тарна) Ч п≥дтриманн¤ ≥ розвиток культур≠них ≥ наукових зв'¤зк≥в з ≥ноземними державами; забезпеченн¤ збереженн¤ ≥сторичних пам'¤тник≥в та ≥нших об'Їкт≥в, що ма≠ють культурну ц≥нн≥сть; вжитт¤ заход≥в щодо поверненн¤ куль≠турних ц≥нностей свого народу, ¤к≥ знаход¤тьс¤ за кордоном;

5) ≥нформац≥йна Ч участь у розвитку св≥тового ≥нформац≥й≠ного простору, встановленн¤ режиму використанн¤ ≥нформац≥й≠них ресурс≥в на основ≥ р≥вноправного сп≥вроб≥тництва з ≥ншими державами;

6) оборона держави Ч захист державного суверен≥тету в≥д зов≠н≥шн≥х пос¤гань ¤к економ≥чними, дипломатичними, так ≥ воЇн≠ними засобами;

7) п≥дтриманн¤ св≥тового правопор¤дку Ч участь у врегулю≠ванн≥ м≥жнац≥ональних ≥ м≥ждержавних конфл≥кт≥в; боротьба з м≥жнародними злочинами.

” зовн≥шн≥х функц≥¤х держави можна вид≥лити два основн≥ напр¤мки: зовн≥шньопол≥тична д≥¤льн≥сть (тут особливе значенн¤ маЇ функц≥¤ оборони крањни) ≥ зовн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть.

ќсобливост≥ класових функц≥й експлуататорськоњ держави

1	2	3

Ќазва: —утн≥сть держави. ‘ункц≥њ держави
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (4228 прочитано)