омп'ютерн≥ науки > јпаратно-програмн≥ проблеми орган≥зац≥њ доступу до ≥нформац≥йних ресурс≥в у систем≥ дистанц≥йноњ осв≥ти

јпаратно-програмн≥ проблеми орган≥зац≥њ доступу до ≥нформац≥йних ресурс≥в у систем≥ дистанц≥йноњ осв≥ти

—ама ≥де¤ дистанц≥йного навчанн¤ не Ї новою Ц вона вже давно й усп≥шно використовуЇтьс¤ в систем≥ вищоњ осв≥ти. ќсновною њњ формою, ¤к в≥домо, Ї заочне навчанн¤, а основним засобом транспортуванн¤ ≥нформац≥њ Ц пошта та власн≥ руки студент≥в. ’оча вже давно в систем≥ заочноњ осв≥ти використовуютьс¤ техн≥чн≥ засоби електронного транспортуванн¤ ≥нформац≥њ (рад≥о та телебаченн¤), але вони не стали п≥дірунт¤м ¤к≥сних зм≥н. ѕричин цьому дв≥: ц¤ транспортна мережа не Ї адресною, ≥ вона не Ї ≥нтерактивною, тобто не забезпечуЇ транспортуванн¤ в напр¤мку в≥д студента до викладача.

–исунок 1. “радиц≥йна схема дистанц≥йного навчанн¤

јле у наш≥ часи ≥де¤ дистанц≥йного навчанн¤ набуваЇ все б≥льшого використанн¤ в св≥тових ≥нновац≥йних технолог≥¤х. Ќа зм≥ну традиц≥йним поштовим в≥дправленн¤м, осв≥тньому рад≥о та телебаченню ≥де методолог≥¤, повТ¤зана з компТютерами та мережами, у першу чергу Ц з використанн¤м можливостей ≤нтернету. √оловна в≥дм≥на пол¤гаЇ у ≥нтерактивност≥ навчального процесу - мережна технолог≥¤ дозвол¤Ї зд≥йснювати обм≥н м≥ж студентом та викладачем (найчаст≥ше в≥ртуальним, ¤кого представлено програмою) у будь-¤кий час на будь-¤к≥й в≥дстан≥ (рис.2).

јле ц¤ схема (рис.2) Ї дещо ≥деал≥зованою, тому що вона не в≥дображаЇ транспортне середовище, ¤ке, на в≥дм≥ну в≥д рад≥о та телебаченн¤, не Ї Деф≥ромФ. ѕроблема пол¤гаЇ в вартост≥ навчанн¤ - тому що ≥нформац≥ю, так само ¤к ≥ матер≥альн≥ ресурс≥, не може бути передано на значну в≥дстань безкоштовно.

–исунок 2. ƒистанц≥йне навчанн¤ через ≤нтернет

ѕри використанн≥ мережних технолог≥й ≥нформац≥¤ поступаЇ конкретн≥й особ≥. ¬ наш час т≥льки мережа ≤нтернет може реал≥зувати ≥нтерактивний обм≥н вс≥ма видами ≥нформац≥њ. ќтже, кожен студент маЇ установити ≥ндив≥дуальне сполученн¤ з центром дистанц≥йноњ осв≥ти, ≥ сам оплачувати витрати на транспортуванн¤ ≥нформац≥њ. “ранспортн≥ функц≥њ беруть на себе державн≥ чи приватн≥ оператори звТ¤зку, ¤к≥ й визначають ц≥ни на послуги. ќск≥льки адресн≥ ≥нформац≥йн≥ послуги у наш≥й крањн≥ Ї нов≥тн≥ми, то ≥ ц≥ни на них далек≥ в≥д соб≥вартост≥. Ќа в≥дм≥ну в≥д високорозвинених крањн, де варт≥сть необмеженого п≥дключенн¤ до ≤нтернету становить менш 1% зароб≥тноњ плати, у нас така послуга коштуЇ майже ст≥льки, ск≥льки середн¤ зароб≥тна плата. ≤ конкуренц≥¤ м≥ж провайдерами не призводить до пом≥тного зниженн¤ ц≥Їњ цифри. ќтже, реальна картина дистанц≥йного навчанн¤ така, ¤к на рисунку 3.

–исунок 3. ƒистанц≥йне навчанн¤ через ≤нтернет (з провайдером)

ќтже, на завад≥ подальшого розвитку системи дистанц≥йноњ осв≥ти стають обТЇктивн≥ комерц≥йн≥ ≥нтереси оператор≥в звТ¤зку. ѕрогресу у ц≥й справ≥ не передбачаЇтьс¤ (кр≥м поступового зб≥льшенн¤ зароб≥тноњ плати до св≥тових р≥вн≥в...) ≥ тому пропонуЇтьс¤ осв≥тн≥м закладам вз¤ти нас себе функц≥њ провайдер≥в ≤нтернету. ƒл¤ цього Ї певн≥ умови. ” наш≥ часи майже кожний учбовий заклад маЇ свою локальну мережу, парк компТютер≥в, квал≥ф≥кованих фах≥вц≥в. ¬с≥ ц≥ елементи при належн≥й орган≥зац≥њ дозвол¤ють орган≥зувати абонентську мережу доступу до власних ≥нформац≥йних ресурс≥в. “обто, ≥нфраструктура такоњ мереж≥ буде ц≥лком аналог≥чною структур≥ комерц≥йних провайдер≥в, за вин¤тком наданн¤ безпосереднього доступу до глобальноњ мереж≥. јле вс≥ потр≥бн≥ дл¤ навчанн¤ ≥нформац≥йн≥ ресурси можуть бути в≥ддзеркален≥ на апаратур≥ навчального закладу - у тому вигл¤д≥, ¤кий найкраще буде пристосовано дл¤ орган≥зац≥њ процесу. “аким чином, конф≥гурац≥¤ наближаЇтьс¤ до ≥деал≥зованоњ - м≥ж студентом та викладачем не сто¤ть комерц≥йн≥ ≥нтереси сторонн≥х ос≥б.

–исунок 4. ƒистанц≥йне навчанн¤ через ≤нтернет (власними силами)

—тандартна конф≥гурац≥¤ апаратних засоб≥в дл¤ створенн¤ вузлу доступу до власних ≥нформац≥йних ресурс≥в така: сервер доступу з п≥дключеним до нього модемним пулом, сервер ≥нформац≥йних ресурс≥в (HTTP, FTP, MAIL etc.), к≥лька сервер≥в прикладних програм - баз даних, ≥м≥тац≥йних, терм≥нальних (граф≥чних та текстових) тощо. “акож потр≥бний доступ до УсправжньоњФ глобальноњ мереж≥ дл¤ поповненн¤ власноњ ≥нформац≥йноњ бази.  р≥м того, потр≥бно апаратний зас≥б ≥нформац≥йноњ безпеки - брандмауер, або вид≥лити один з компТютер≥в дл¤ реал≥зац≥њ на ньому програмного брандмауера. ƒл¤ безпосереднього абонентського доступу студент≥в потр≥бна в≥дпов≥дна к≥льк≥сть абонентських л≥н≥й, л≥пше з сер≥йним шуканн¤м. «агалом виходить в≥д 4 ≥ б≥льше компТютер≥в - залежно в≥д обс¤гу власних ≥нформац≥йних ресурс≥в.

≤нший б≥к справи - програмне забезпеченн¤. ¬ласне засоби доступу Ї досить стандартними: сервер доступу на баз≥ UNIX (LINUX) або Windows-2000, XP (а дл¤ випадк≥в обмеженоњ потужност≥ апаратури - Windows-NT 4.0), сервери ≥нформац≥йних ресурс≥в APACHE, WU-FTP, SENDMAIL або IIS в≥дпов≥дно (¤к вар≥ант - ESERV), та сервери баз даних - дл¤ потужних машин ORACLE, MS SQL, дл¤ обмеженоњ потужност≥ - Sybase Adaptive Server.

–исунок 5. ƒистанц≥йне навчанн¤ через ≤нтернет (розширена конф.)

–еал≥зац≥¤ стандартних форм засобами CGI не Ї техн≥чною проблемою. ‘орми можуть накопичуватис¤ або в вигл¤д≥ файл≥в, або у баз≥ даних, в≥дпов≥д≥ студент≥в на них доц≥льно обробл¤ти т≥льки у баз≥ даних. ÷≥кавою Ї можлив≥сть орган≥зувати роботу студент≥в у консольному режим≥. Ќа в≥дм≥ну в≥д доступу через ≤нтернет загального користуванн¤ (коли питанн¤ безпеки не дають змоги використовувати методи терм≥нального доступу), у так≥й мереж≥ можна надати студентам доступ безпосередньо до в≥ртуальноњ консол≥. ÷е в≥дкриваЇ нов≥ можливост≥ дл¤ метод≥в дистанц≥йноњ осв≥ти.

™ два основн≥ п≥дходи до наданн¤ в≥ртуального консольного доступу. ѕерший - текстова консоль. ƒл¤ цього може бути використовано протокол TELNET; його реал≥зовано ¤к стандартний демон в UNIX (LINUX) системах ≥ ¤к серв≥с в Windows-2000 (XP), а дл¤ Windows-NT 4.0 Ї програмний продукт Georgia Softwork Telnet Server. ѕ≥д TELNET можна виконувати завданн¤ ≥з застосуванн¤м таких засоб≥в, ¤к Borland Pascal, Borland C++ 3.0, GNU C++, SQL, а також розробл¤ти учбов≥ проекти на HTML, PERL, PHP ≥ т.п. ƒл¤ такого доступу стане досить пом≥рноњ обчислювальноњ потужност≥ - на одному сервер≥ середнього р≥вн¤ може виконуватис¤ до 10-15 TELNET-сеанс≥в. ћережевий траф≥к, ¤кий утворюють TELNET-сеанси, теж пом≥рний - дл¤ нього вистачить пропускноњ здатност≥ 9600 б≥т/с на кожний сеанс.

ƒругий п≥дх≥д - граф≥чна терм≥нальна консоль. ¬она також може бути реал≥зована ¤к п≥д UNIX (LINUX), так ≥ п≥д Windows-2000 (XP), а дл¤ обмежених потужностей ≥снуЇ така платформа, ¤к Windows NT Terminal Server. ѕ≥д UNIX (LINUX) граф≥чну терм≥нальну консоль можна реал≥зувати за допомогою системи X-Windows, ¤ку може бути встановлено, ¤к додатковий компонент будь-¤коњ UNIX-системи, а дл¤ Windows-2000/XP/NT-Terminal Server п≥дтримка служби терм≥нальних кл≥Їнт≥в за протоколом RDP Ї нев≥дФЇмною частиною операц≥йноњ системи. ѕри робот≥ з терм≥нальним граф≥чним кл≥Їнтом студент може використовувати будь-¤к≥ засоби, ¤к граф≥чн≥ ≥нтегрован≥ середовища (на кшталт Visual Studio, MathLab тощо), так само ≥ текстов≥. ѕри цьому треба значно б≥льшу потужн≥сть ¤к серверного обладнанн¤, так ≥ мережного: сервер середнього р≥вн¤ може обслуговувати близько 5-7 терм≥нальних граф≥чних сеанс≥в, ≥ дл¤ кожного потр≥бно пропускну здатн≥сть принаймн≥ 28800 б≥т/с Ц т≥льки за таких умов можна оч≥кувати б≥льш-менш продуктивноњ роботи на кожному робочому м≥сц≥.

ўодо кл≥Їнтськоњ частини апаратного та програмного забезпеченн¤ робочих м≥сць, то це також не Ї проблема: дл¤ п≥дключенн¤ до терм≥нального сервера за протоколом TELNET стане будь-¤кого компТютера з будь-¤кою операц≥йною системою. ™диною умовою Ї лише п≥дтримка транспортного протоколу TCP, а власне кл≥Їнт TELNET ≥снуЇ дл¤ вс≥х платформ, нав≥ть дл¤ DOS. ѕри цьому варто звернути увагу на продукт Georgia Softwork Telnet Ц ц¤ ф≥рма пропонуЇ над≥йний та гнучкий продукт, ¤кий п≥дтримуЇ найб≥льш поширен≥ види апаратури. √оловна перевага цього продукту в тому, що в≥н без додаткового налаштовуванн¤ п≥дтримуЇ ¤к функц≥ональн≥ клав≥ш≥, так ≥ нац≥ональн≥ мови. ўо стосуЇтьс¤ граф≥чного терм≥нального доступу, то тут також Ї хороша п≥дтримка р≥зних платформ: кл≥Їнтська сторона може працювати на баз≥ Windows-95/98/ME, Windows-NT/2000/XP, у випадку малих потужностей можлива робота ≥ п≥д Windows 3.11. Ќе виключено ≥ орган≥зац≥ю робочих м≥сць ≥ п≥д такими платформами, ¤к DOS, OS/2, UNIX/LINUX/SOLARIS Ц але дл¤ цього треба встановити додатковий компонент METAFRAME в≥д ф≥рми CITRIX, ¤кий додаЇ п≥дтримку протоколу 4-го р≥вн¤ ICA.

–исунок 6. ƒистанц≥йне навчанн¤ через ≤нтернет (граф≥чна терм≥нальна консоль)

ѕ≥дсумовуючи все це, можна сказати: найкращ≥ можливост≥ даЇ використанн¤ саме граф≥чноњ терм≥нальноњ консол≥ Ц тому що вона надаЇ Ддистанц≥йномуФ студенту у розпор¤дженн¤ всю локальну мережу учбового закладу, з таки ми ж обмеженн¤ми, ¤кби в≥н був просто у лаборатор≥њ. √оловна перевага в тому, що найб≥льш важкий транспортний пот≥к не передаЇтьс¤ через комутован≥ л≥н≥њ сполучень, а обертаЇтьс¤ м≥ж серверами в межах локальноњ мереж≥ учбового закладу, ≥ нав≥ть можна його обмежити лише одним прим≥щенн¤м, в той час, ¤к студент маЇ вс≥ результати такого ≥нформац≥йного потоку на своЇму робочому м≥сц≥.

1

Ќазва: јпаратно-програмн≥ проблеми орган≥зац≥њ доступу до ≥нформац≥йних ресурс≥в у систем≥ дистанц≥йноњ осв≥ти
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-22 (911 прочитано)