јрх≥тектура >  ирил≥вська церква

 ирил≥вська церква

 ирил≥вську церкву було збудовано в середин≥ XII стол≥тт¤ на далек≥й околиц≥ стародавнього  иЇва - ƒорогожичах. «в≥дси засновник церкви черн≥г≥вський кн¤зь ¬севолод ќльгович 1139 року вз¤в штурмом  ињв п≥д час м≥жусобноњ боротьби за кињвський престол. ƒл¤ представник≥в династ≥њ ќльгович≥в храм був зам≥ською резиденц≥Їю ≥ родовою усипальнею. ¬ 1194 роц≥ тут було поховано кињвського кн¤з¤ —в¤тослава Ч геро¤ давньоруськоњ поеми Д—лово о полку ≤горев≥м".

«а час свого ≥снуванн¤  ирил≥вська церква знала пер≥оди запуст≥нн¤, ремонти, поновленн¤. ” 1748 Ч 1760 рр. на њњ територ≥њ за участю в≥домого украњнського зодчого ≤. √ригоровича-Ѕарського були зведен≥ кам'¤н≥ монастирськ≥ буд≥вл≥, в≥д ¤ких до нашого часу збереглас¤ лише частина муру з нар≥жною вежкою. ¬ результат≥ зм≥н XVII Ч XVIII ст. древн¤  ирил≥вська церква набула сучасного зовн≥шнього вигл¤ду з характерними рисами украњнськоњ барочноњ арх≥тектури.

” 60-х роках XIX стол≥тт¤  ирил≥вська церква стаЇ в центр≥ уваги громадськост≥: п≥д штукатуркою XVIII стор≥чч¤ на њњ ст≥нах було знайдено фресковий розпис XII стол≥тт¤. ” 1881 Ч 1884 рр. п≥д кер≥вництвом професора ј. ѕрахова в храм≥ провод¤тьс¤ величезн≥ роботи по розчищенню фресок ≥ поновленню ст≥нопису. ¬ них брали участь викладач≥ й учн≥  ињвськоњ малювальноњ школи Ч ћ. ћурашко, ≤. —елезньов, ћ. ѕимоненко, X. ѕлатонов, ≤. ≤жакевич, —. √айдук, ‘. «озул≥н тощо. ” 1884 роц≥ тут працював ћихайло ¬рубель. Ќа вимогу церкви в≥дкрит≥ древн≥ фрески були знову переписан≥ ол≥йними фарбами. “од≥ ж було встановлено мармуров≥ парапети хор та ≥коностас.

” травн≥ 1929 року  ирил≥вську церкву було оголошено ƒержавним ≥сторико-культурним музеЇм-запов≥дником. “ут розпочалис¤ досл≥дн≥ роботи, ¤к≥ були перерван≥ ¬еликою ¬≥тчизн¤ною в≥йною.

” повоЇнний час у храм≥ провадилис¤ велик≥ протиавар≥йн≥ роботи по зм≥цненню ст≥н ≥ фундамент≥в, що деформувалис¤ через руйнуванн¤ древн≥х п≥дземних ход≥в. “≥льки п≥сл¤ цього було продовжено арх≥тектурно-археолог≥чн≥ досл≥дженн¤, розчищенн¤ й реставрац≥ю живопису. ћузей знову в≥дкрив своњ двер≥ дл¤ в≥дв≥дувач≥в. јрх≥тектура  ирил≥вськоњ церкви добре збереглас¤ з XII стол≥тт¤. ѕеребудови XVII Ч XVIII ст. ви¤вилис¤ в перекладц≥ частини склеп≥нь, зведенн≥ чотирьох б≥чних бань та пишного фронтону над входом, оздобленн≥ в≥кон ≥ портал≥в л≥пним декором. ƒревн≥ арх≥тектурн≥ форми ч≥тко вир≥зн¤ютьс¤ п≥д цими добудовами. ÷е була тринефна триапсидна шестистовпна однобанна споруда, вит¤гнута по ос≥ зах≥д Ч сх≥д. њњ розм≥ри Ч31 х 18,4 метра, висота Ч 28 метр≥в. —тародавнЇ закомарне покритт¤ не збереглос¤. ƒекор фасад≥в складавс¤ з аркатурного по¤ска у верхн≥й частин≥ ст≥н, барабана й легких нап≥вколонок на барабан≥ та апсидах. —т≥ни зовн≥, мабуть, були поштукатурен≥, укоси в≥кон ≥ портали прикрашав фресковий розпис. —кладено будову в техн≥ц≥ пор¤довоњ кладки на вапн¤но-цем'¤нковому розчин≥.

÷ентральний п≥дбанний прост≥р храму Ч високий, в≥льний, добре осв≥тлений, з хорами у зах≥дн≥й частин≥ Ч контрастував з ≥ншими прим≥щенн¤ми: нап≥втемним нартексом з н≥шами-аркосол¤ми дл¤ гробниць, хрещальнею, вузькими сходами на хори у товщ≥ п≥вн≥чноњ ст≥ни, невеличкою молитовнею на хорах. ќсоблив≥стю храму були маленьк≥ боков≥ хори перед п≥вденною апсидою, куди вели сходи у товщ≥ ст≥ни в≥втар¤.

—т≥ни  ирил≥вськоњ церкви покрито живописом Ч фресками XII стол≥тт¤, розкритими з-п≥д ол≥йних запис≥в, окремими фрагментами темперного розпису XVII стор≥чч¤ та ол≥йними роботами XIX стол≥≥г¤ на д≥л¤нках, де фрески не збереглис¤. ¬≥д древн≥х фресок, що прикрашали все прим≥щенн¤ храму, залишилос¤ близько 800 квадратних метр≥в розпис≥в, ¤к≥ ¤вл¤ють собою ц≥нн≥ художн≥ твори пер≥оду ƒревньоњ –ус≥.

” п≥дбанн≥й частин≥ збереглис¤ зображенн¤ апостол≥в у барабан≥, Ївангел≥ст≥в на парусах, нап≥впостат≥ мученик≥в у медальйонах на попружних арках. ” в≥втар≥ Ч "™вхарист≥¤", п≥д нею Ч зображенн¤ св¤тител≥в. Ќа стовпах передв≥втарноњ арки Ч ДЅлагов≥щенн¤", Д—тр≥тенн¤" й монументальн≥ постат≥ апостол≥в ѕетра й ѕавла. ” центральному неф≥ важливе м≥сце займають зображенн¤ св¤тих воњн≥в, що, напевно, в≥дпов≥дало запитам феодальноњ знат≥ в епоху жорстоких м≥жусобиць. Ќа двох ст≥нах трансепта Ч багатоф≥гурн≥ композиц≥њ Д”сп≥нн¤ богоматер≥" й Д–≥здво ’риста". —еред фресок Ч численн≥ постат≥ пророк≥в, стовпник≥в, мальовнич≥ орнаменти. Ќа ст≥нах ≥ склеп≥нн¤х нартекса збереглас¤ композиц≥¤ "—трашний суд", ¤ка, починаючи з XII стол≥тт¤, була поширена у давньоруському ст≥нопису. ÷ерковники й феодали використовували ѓњ дл¤ соц≥ального пригнобленн¤ труд¤щих ≥ прищепленн¤ њм думок про смиренн¤ й пок≥рлив≥сть.

ƒл¤ фресок  ирил≥вськоњ церкви характерне поЇднанн¤ великих кол≥рних пл¤м Ч б≥лих, рожевих, блакитних, оливкових. –озпису властива виражена граф≥чн≥сть. ¬ир≥шуючи площинно вбранн¤ постатей, майстри робили акцент на обличч¤, створюючи образи вин¤тковоњ виразност≥ (наприклад, постат≥ св¤тител≥в у п≥вн≥чн≥й апсид≥). Ѕагатством колориту та великою к≥льк≥стю життЇвих деталей в≥дзначаютьс¤ сцени з Д∆ит≥¤  ирила јлександр≥йського" у п≥вденн≥й апсид≥. Ѕагато зображень, наприклад фреска Дјнгел, що звиваЇ небо", позначен≥ см≥лив≥стю композиц≥йних засоб≥в.  ирил≥вськ≥ фрески Ч один з найц≥кав≥ших живописних ансамбл≥в XII стор≥чч¤ у давньоруському мистецтв≥.

« темперного розпису XVII стол≥тт¤ збер≥гс¤ чудовий портрет ≥гумена ≤нокент≥¤ ћонастирського Ч в≥домого дипломата ≥ громадського д≥¤ча, написаний на п≥лон≥ п≥вденного нефа. ѕортрет Ї ц≥нною пам'¤ткою украњнського портретного живопису того часу.

—еред ол≥йного розпису, виконаного п≥д час реставрац≥њ у XIX стор≥чч≥, особливе м≥сце належить роботам в≥домого рос≥йського художника ћихайла ¬рубел¤, у ¤ких ви¤вивс¤ його могутн≥й талант монументал≥ста ≥ новатора-колориста. ќдин з найсильн≥ших його твор≥в у храм≥ Ч Д«≥шест¤ св¤того духа", що займаЇ склеп≥нн¤ хор. ” зображенн¤х апостол≥в художник з надзвичайною силою передав складн≥сть людських почутт≥в, створив галерею портрет≥в з глибокою психолог≥чною характеристикою. “ут же на хорах ¬рубелем виконан≥ ,,јнгели з лабарами", нап≥впостать ’риста, голови пророк≥в ћоњсе¤ ≥ —оломона. ” н≥ш≥ нартекса художник написав "Ќадгробний плач". ѕобудована на контраст≥ плавних рух≥в трьох ангел≥в, ¤к≥ похилилис¤ у скорбот≥, й нерухомост≥ т≥ла ’риста, на поЇднанн≥ холодного зеленувато-с≥рого та напружених вохристих тон≥в, ц¤ сцена вражаюче передаЇ глибину людського гор¤.

ƒл¤ мармурового ≥коностаса, виконаного за еск≥зами ј. ѕрахова, ¬рубель написав у ¬енец≥њ ≥кони Дјфанас≥й", ДЅогомат≥р", Д’ристос" ≥ Д ирило". ÷≥ твори в≥дзначаютьс¤ образн≥стю, глибоким реал≥змом ≥ високою живописною майстерн≥стю. Ќайб≥льш вдалас¤ художников≥ ДЅогомат≥р". ” бездонних очах ц≥Їњ тенд≥тноњ молодоњ ж≥нки, од¤гненоњ у дорог≥ шати, ст≥льки стражданн¤ й тривоги за долю сина, що вона сприймаЇтьс¤ ¤к вт≥ленн¤ материнськоњ скорботи ≥ стоњть у р¤ду кращих ж≥ночих образ≥в, створених художником.  ирил≥вський розпис та ≥кони стали важливою в≥хою у творч≥й б≥ограф≥њ ћихайла ¬рубел¤ ≥ в ≥стор≥њ в≥тчизн¤ного монументального живопису XIX стор≥чч¤.

ƒревн¤ арх≥тектура  ирил≥вськоњ церкви, њњ чудовий наст≥нний розпис вабл¤ть до ц≥Їњ пам'¤тки тис¤ч≥ гостей  иЇва. “ут провад¤тьс¤ концерти давньоруськоњ музики у грамзапису, виступають артисти ф≥лармон≥њ.

1

Ќазва:  ирил≥вська церква
ƒата публ≥кац≥њ: 2004-12-27 (645 прочитано)