Ѕ∆ƒ > ќсновн≥ види ≥ способи захисту населенн¤ у надзвичайних ситуац≥¤х

≤золююч≥ засоби ≥ндив≥дуального захисту орган≥в диханн¤ призначен≥ дл¤ захисту орган≥в диханн¤, очей та обличч¤ в≥д шк≥дливих речовин у пов≥тр≥ в умовах ≥зол¤ц≥њ орган≥в диханн¤ в≥д навколишнього середовища.

ƒо цих засоб≥в захисту орган≥в диханн¤ в≥днос¤тьс¤ ≥золююч≥ дихальн≥ апарати типу ≤ѕ-4, ≤ѕ-5.

≤ѕ-4 призначен≥ дл¤ захисту орган≥в диханн¤, шк≥ри, обличч¤ та очей в≥д речовин будь-¤коњ концентрац≥њ ≥ сили д≥њ.

ѕринцип д≥њ його заснований на вид≥ленн≥ кисню ≥з х≥м≥чних речовин при поглинанн≥ вуглекислого газу ≥ вологи, ¤к≥ видихаЇ людина, тобто перетворенн¤ —ќ2 на ќ2.

≤ѕ-4 складаЇтьс¤ ≥з шолом-маски ≥з зТЇднувальною трубкою, реферативного патрона, дихального м≥шка, каркаса, сумки.

Ўолом-маска ѕ-4 служить дл¤ ≥золюванн¤ орган≥в диханн¤ в≥д отруйного зовн≥шнього середовища.

–егенеративний патрон призначений дл¤ отриманн¤ кисню, необх≥дного дл¤ диханн¤, а також поглинанн¤ вуглекислого газу ≥ вологи, ¤к≥ м≥ст¤тьс¤ у видухнутому пов≥тр≥.

ƒихальний м≥шок Ц Ї резервуаром дл¤ видихнутоњ газовоњ сум≥ш≥ та кисню, ¤кий вид≥л¤Ї регенеративний патрон.

—умка Ц дл¤ збер≥ганн¤ та перенесенн¤ ≤ѕ-4.

“ривал≥сть роботи у протигаз≥:

при важкому ф≥зичному навантаженн≥ (б≥г, земл¤н≥ роботи) Ц 40 хв.

при середньому ф≥зичному навантаженн≥ (хода, обслуговуванн¤ механ≥зм≥в) Ц 60 хв.;

при легкому ф≥зичному навантаженн≥ (перебуванн¤ у стан≥ спокою) Ц 180 хв.

–озм≥р шолома: Ќаприклад, 1 - до 635; 2 Ц 647-670; 4 Ц 700 ≥ б≥льше.

ƒл¤ запуску ≤ѕ-4 необх≥дно:

встановити регенеративний патрон ≤ѕ-4 на каркас та приЇднати його до дихального м≥шка;

приЇднати шолом-маску до ≤ѕ-4;

од¤гнути сумку з ≤ѕ-4 через праве плече так, щоб вона була зл≥ва, а регенеративний паторн був на р≥вн≥ тал≥њ;

в≥дкрити кришку сумки, вийн¤ти шолом-маску;

над≥ти шолом-маску так, щоб не було складок, а окул¤ри Ц на р≥вн≥ очей;

привести у д≥ю пусковий брикет, зн¤вши чек, закрутивши гвинт за годинниковою стр≥лкою до краю;

переконатис¤ в тому, що пусковий пакет працюЇ за зм≥ною кольору термо≥ндикатора Ц в≥д рожевого до ¤скраво-синього;

закрити кришку сумки ≥ защепити њњ на вс≥ кнопки.

6. ≈вакуац≥¤ Ц це орган≥зований вих≥д прац≥вник≥в п≥дприЇмств та орган≥зац≥й, ¤к≥ припин¤ють або перенос¤ть свою д≥¤льн≥сть у зам≥ську зону, а також непрацездатного й незайн¤того у виробництв≥ населенн¤.

ƒл¤ швидкого виходу (вињзду) населенн¤ евакуац≥ю провод¤ть комб≥нованим способом.

 омб≥нований спос≥б евакуац≥њ пол¤гаЇ в тому, що населенн¤ покидаЇ м≥сто р≥зноман≥тними засобами (метро, автомоб≥л≥ тощо).

як правило, транспортом вивоз¤ть робоч≥ зм≥ни, формуванн¤ ÷ив≥льноњ оборони, д≥тей ≥ л≥тн≥х людей, ≥нвал≥д≥в, ваг≥тних ж≥нок тощо.

≈вакуац≥¤ населенн¤ проводитьс¤ за територ≥ально-виробничим принципом. ÷е означаЇ, що вих≥д у зам≥ську зону роб≥тник≥в ≥ службовц≥в, евакуйованих член≥в њхн≥й с≥мей, студент≥в ¬”«≥в, учн≥в шк≥л та училищ орган≥зовуЇтьс¤ через п≥дприЇмства, навчальний заклад.

ѕлани евакуац≥њ населенн¤ розташован≥ в штабах ÷ив≥льноњ обороти м≥ста, району, област≥. Ќа п≥дстав≥ плану евакуац≥њ провод¤ть так≥ заходи: створюють ≥ завжди п≥дтримують напоготов≥ пункти управл≥нн¤, засоби звТ¤зку й передач≥ ≥нформац≥њ; п≥дготовлюють ус≥ види транспорту, станц≥њ та пункти посадки ≥ висадки, райони розм≥щенн¤ у зам≥ськ≥й зон≥, ви¤вл¤ють прим≥щенн¤. придатн≥ ¤к протирад≥ац≥йн≥ укритт¤, провод¤ть ≥нш≥ заходи, що спри¤тимуть усп≥шн≥й евакуац≥њ населенн¤.

ƒл¤ п≥дготовки ≥ проведенн¤ евакуац≥њ населенн¤ на допомогу штабам ÷ив≥льноњ оборони в м≥стах, районах ≥ на обТЇктах народного господарства створюють евакуац≥йн≥ ком≥с≥њ. ¬она зд≥йснюЇ: п≥драхунок населенн¤, ¤ке п≥дл¤гаЇ евакуац≥њ, п≥драхунок можливостей населених пункт≥в зам≥ськоњ зони, прийн¤тт¤ й розм≥щенн¤ населенн¤, орган≥зац≥й та навчальних заклад≥в, розпод≥л район≥в ≥ населених пункт≥в м≥ж евакуйованими; п≥драхунок транспортних засоб≥в ≥ розпод≥л њх по обТЇктах евакуац≥њ тощо.

≈вакуац≥йна ком≥с≥¤ обТЇкта зд≥йснюЇ: п≥драхунок к≥лькост≥ студент≥в та викладач≥в, член≥в њхн≥й с≥мей, ¤к≥ евакуйовуватимуть; визначенн¤ складу п≥ших колон ≥ уточненн¤ маршрут≥в њх виходу; орган≥зовуЇ забезпеченн¤ транспортом, готуЇ пункти посадки ≥ висадки; забезпечуЇ звТ¤зок з районними ком≥с≥¤ми, займаЇтьс¤ питанн¤м розм≥щенн¤ матер≥ального забезпеченн¤, медичного та побутового обслуговуванн¤.

≈вакуац≥ю населенн¤ провод¤ть через зб≥рн≥ евакуац≥йн≥ пункти («≈ѕ), що призначен≥ дл¤ збору, реЇстрац≥њ й в≥дправленн¤ населенн¤.

«≈ѕ розм≥щують у громадських будинках, поблизу зал≥зничних станц≥й, платформ, тобто поблизу м≥сць посадки на в≥дпов≥дний транспорт.  р≥м того, поблизу «≈ѕ п≥дготоване сховище з розрахунком к≥лькост≥ в≥дправленого населенн¤. ѕоблизу станц≥й пункт≥в висадки створюють прийомн≥ евакуац≥йн≥ пункти (ѕ≈ѕ), на ¤кий орган≥зовуютьс¤ зустр≥ч ≥ в≥дправленн¤ населенн¤.

” зам≥ськ≥й зон≥ роб≥тник≥в ≥ службовц≥в розм≥щують з≥ своњми с≥мТ¤ми, а на роботу в≥дправл¤ютьс¤ у м≥сто.

—туденти навчальних заклад≥в ≥ учн≥ продовжують навчанн¤ у зам≥ськ≥й зон≥.

8. —постереженн¤ орган≥зовуЇтьс¤ з метою своЇчасного забезпечити штаб ÷ив≥льноњ оборони необх≥дними даними про рад≥оактивне, х≥м≥чне, б≥олог≥чне зараженн¤ та вижити необх≥дних заход≥в щодо захисту населенн¤. ƒан≥ обстеженн¤ використовують органи державноњ влади дл¤ прийн¤тт¤ в≥дпов≥дних р≥шень щодо евакуац≥њ населенн¤. встановленн¤ режиму.

—истема спостереженн¤ за станом середовища ”крањни маЇ величезну в≥домчу структуру.

–ежимн≥ спостереженн¤ за станом природних ресурс≥в зд≥йснюють дес¤ть м≥н≥стерств та в≥домств.

ћ≥н≥стерство охорони навколишнього природного середовища ”крањни зд≥йснюЇ спостереженн¤ за джерелами промислових викид≥в в атмосферу та дотриманн¤ норм гранично доступних викид≥в; джерелами скид≥в ст≥чних вод ≥ дотриманн¤ норм тимчасово узгоджених ≥ гранично допустимих склад≥в; станом грунт≥в, скидами ≥ викидами з обТЇкт≥в, на ¤ких використовуютьс¤ рад≥ац≥йно небезпечн≥ технолог≥њ, станом склад≥в, звалищ промислових ≥ побутових в≥дход≥в, наземних ≥ морських екосистем.

Ќац≥ональне косм≥чне агентство ”крањни спостер≥гаЇ за станом озонового шару, забруднен≥стю атмосфери, грунт≥в та поверхневих вод, рад≥ац≥йним станом.

ћ≥н≥стерство охорони здоров'¤ ”крањни проводить виб≥рков≥ спостереженн¤ за р≥внем забрудненн¤ атмосферного пов≥тр¤ у м≥сц¤х проживанн¤ населенн¤, станом поверхневих вод у населених пунктах, станом здоров'¤ населенн¤ ≥ впливом на нього забрудненого природного середовища та р¤д ≥нших ф≥зичних фактор≥в (шум, рад≥ац≥¤, в≥брац≥¤ тощо).

ћ≥н≥стерство с≥льського господарства та продовольства ”крањни зд≥йснюЇ контроль за токсичним станом с≥льськогосподарських рослин та тварин ≥ продукт≥в з них. ћ≥н≥стерство л≥сового господарства ”крањни Ц стан л≥с≥в, грунт≥в у л≥сах та мисливськоњ фауни.

ƒержавний ком≥тет ”крањни з г≥дрометеоролог≥њ контролюЇ стан атмосферного пов≥тр¤, поверхневих, п≥дземних та морських вод, стан озонового шару у верхн≥й частин≥ атмосфери, рад≥ац≥йну обстановку (ј≈—().

ƒержавн≥ ком≥тети ”крањни, житлово-комунального господарства зд≥йснюЇ спостереженн¤ за ¤к≥стю питноњ води централ≥зованих систем водопостачанн¤, станом ст≥чних вод, м≥ськоњ канал≥зац≥йноњ мереж≥, станом зелених насаджень тощо.

ѕодану цими орган≥зац≥¤ми ≥нформац≥ю узагальнюЇ та анал≥зуЇ ћ≥н≥стерство природи ”крањни, щор≥чно њњ публ≥кують у Ќац≥ональн≥й допов≥д≥ про стан навколишнього природного середовища ”крањни.

—постереженн¤ навколишнього середовища ведетьс¤ методом мон≥торингу прот¤гом доби ≥ методом контролю, ¤кий провод¤ть спец≥альн≥ п≥дрозд≥ли: збройн≥ сили, г≥дрометеоцентр, та ≥н. п≥дрозд≥ли, м≥н≥стерства та в≥домства.

ћон≥торинг Ц це система повторних ц≥леспр¤мованих спостережень за параметрами навколишнього середовища у динам≥ц≥, тобто зд≥йснюЇтьс¤ спостереженн¤, оц≥нка стану ≥ в≥дбуванн¤ можливих зм≥н.

Ќа основ≥ з≥браних даних про стан середовища даютьс¤ рекомендац≥њ щодо розробки рац≥ональних способ≥в його використанн¤.

™ три р≥вн≥ мон≥торингу:

сан≥тарно-токсичний Ц забезпечуЇ спостереженн¤ за станом ¤кост≥ навколишнього середовища;

еколог≥чний Ц це визначенн¤ зм≥н у склад≥ екосистем, природних комплекс≥в, а також контролю, оц≥нки еколог≥чного стану на обТЇктах ≥ територ≥¤х п≥дприЇмств;

б≥осферний Ц дозвол¤Ї визначити глобально фонов≥ зм≥ни в природ≥, р≥вн≥ рад≥ац≥њ, погодно-кл≥матичн≥ зм≥ни на планет≥;

 онтроль (дозиметричний, х≥м≥чний, б≥олог≥чний) проводитьс¤ дл¤ безпосереднього визначенн¤ ступен¤ зараженн¤ людей, м≥сцевост≥, пов≥тр¤ноњ акватор≥њ отруйними (—ƒќ–) речовинами тощо.

ƒозиметричний контроль провод¤тьс¤ дл¤ своЇчасного отриманн¤ даних про дози опром≥ненн¤ людей та ступен¤ зараженн¤ м≥сцевост≥, техн≥ки тощо дл¤ вжитт¤ заход≥в щодо зменшенн¤ небезпеки рад≥ац≥йного ураженн¤.

 онтроль опром≥ненн¤ застосовуЇтьс¤ дл¤ груп людей. ¤к≥ сп≥льно д≥ють в однакових умовах рад≥оактивного ураженн¤, з метою отриманн¤ даних про працездатн≥сть. «а допомогою вим≥рювача потужност≥ доз рад≥ац≥њ ƒѕ-5¬.

≤ндив≥дуальний контроль опром≥ненн¤ проводитьс¤ з метою отриманн¤ даних про дозу опром≥ненн¤ кожноњ людини за допомогою дозиметра кишенькового ƒ ѕ-58ј.

’≥м≥чний контроль проводитьс¤ дл¤ визначенн¤ факту та ступен¤ зараженн¤ отруйними речовинами та сильнод≥ючими отруйними речовинами.

’≥м≥чний контроль проводитьс¤ за допомогою прилад≥в х≥м≥чноњ розв≥дки та у спец≥альних х≥м≥чних лаборатор≥¤х.

1	2	3

Ќазва: ќсновн≥ види ≥ способи захисту населенн¤ у надзвичайних ситуац≥¤х
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (4349 прочитано)