омп'ютерн≥ науки > Ѕ≥знес в Internet. ѕравов≥ аспекти

Ѕ≥знес в Internet. ѕравов≥ аспекти

ќстанн≥ роки показують, що з кожним роком Internet все б≥льше проникаЇ у житт¤ людей. Ќезабаром Internet знайде своЇ м≥сце в ус≥х сферах сучасного б≥знесу, в ¤кому працюють так≥ б≥знес-модел≥, ¤к≥ у реальному житт≥ й у¤вити соб≥ неможливо. ¬же зараз в≥дчуваЇтьс¤, що Internet стаЇ атрибутом д≥лового житт¤ кожного, хто прагне процв≥тати ≥ пол≥пшити економ≥чну ситуац≥ю в крањн≥.

¬загал≥ Internet ¤к нова територ≥¤ дл¤ веденн¤ б≥знесу надаЇ широк≥ можливост≥ в≥дображенн¤ реальноњ економ≥ки держави у в≥ртуальному всесв≥т≥. Ѕурхливий розвиток E-commerce (електронноњ комерц≥њ) в≥дкриваЇ нов≥ перспективи дл¤ веденн¤ б≥знесу. Ќе виключено, що саме Internet - комерц≥¤ стане тим катал≥затором, що призведе до створенн¤ абсолютно нових моделей ринкових в≥дносин, абсолютно нових об'Їднань партнер≥в ≥ в п≥дсумку - абсолютно новоњ економ≥ки.

Ѕ≥знес у Internet неможливий без нормального функц≥онуванн¤ економ≥ки, без самого Internet. —аме цим по¤снюЇтьс¤ той факт, що в —Ўј все це розвиваЇтьс¤ стр≥мкими темпами, причому до цього б≥знесмен≥в закликаЇ сам президент ц≥Їњ крањни, за що об≥ц¤Ї њм податков≥ п≥льги та ≥нш≥ послабленн¤.

ƒосл≥дженн¤, ¤ке проведено ”н≥верситетом штату “ехас, що ф≥нансуЇтьс¤ компан≥Їю Cisco Systems, встановило, що тор≥к американськ≥ компан≥њ одержали в≥д онлайнового продажу товар≥в ≥ послуг понад $301 млрд. ÷ей розм≥р був знайдений анал≥тиками на основ≥ опитуванн¤ приблизно 3000 компан≥й, що д≥ють у Internet. ќбс¤г продаж≥в через посередник≥в, таких ¤к б≥ржов≥ маклери й онлайнов≥ турагенства, у 1998 роц≥ склав $58 млрд.

≤нвестиц≥њ американських компан≥й у Internet також вражають: в≥дпов≥дно до даних того ж досл≥дженн¤, на програмне забезпеченн¤, консалтингов≥ послуги ≥ навчанн¤ прийомам Internet - обслуговуванн¤ ними було витрачено $56 млрд., а на комп'ютери ≥ програмне забезпеченн¤ дл¤ самих нижн≥х р≥вн≥в глобальноњ комп'ютерноњ мереж≥ - ще $115 млрд. якщо брати до пор≥вн¤льноњ характеристики з оборотами в таких головних секторах американськоњ економ≥ки, ¤к автомоб≥лебудуванн¤ та зв'¤зок.

Ќайб≥льше важливий висновок цього досл≥дженн¤ - мережа наздогнала ≥нш≥ сектори економ≥ки —получених Ўтат≥в јмерики, що дало п≥дстави спец≥ал≥стам заговорити про Internet - економ≥ку.

“ис¤ч≥ компан≥й у ™вроп≥ щотижн¤ виход¤ть на в≥ртуальний ринок ≥з пропозиц≥Їю своњх товар≥в ≥ послуг. Ќими рухаЇ прагненн¤ одержати ринки збуту продукц≥њ, встановити зв'¤зок з новими групами кл≥Їнт≥в - ≥з середн≥х ≥ значних п≥дприЇмницьких прошарк≥в - ≥ глобальна мережа Internet надаЇ њм таку можлив≥сть.

≈лектронний б≥знес поки в≥дстаЇ по обс¤гу угод що найменше в 2-3 рази в≥д звичайних дл¤ зах≥дного ринку угод за телефонною домовлен≥стю та торг≥влею по каталогу. ѕроте Ї над≥¤, що через де¤кий час увесь (або майже увесь) св≥товий б≥знес перейде у в≥ртуальний всесв≥т.

Ќа ”крањн≥ ≥ в –ос≥њ поступово постаЇ актуал≥зац≥¤ проблеми електронноњ комерц≥њ (E-commerce), безпосередньо такими засобами, ¤к:

1. ѕроведенн¤ виставок, тематичних конференц≥й;
2. ѕубл≥кац≥й тематичних статей в «ћ≤ (газетах, часописах, журналах ≥ т. п.);
3. –еклама Internet на телебаченн≥ т. п.

«вичайно, електронний б≥знес викликаЇ багато суперечок нав≥ть на «аход≥. „ому Web-портали продаютьс¤ за м≥ль¤рди, хоча майна в них не б≥льш н≥ж на м≥льйон?

ѕочинаючи з 1995 року, багато п≥дприЇмц≥в у —Ўј вклали $3,8 млрд., у портали, це приблизно 350 компан≥й, що займаютьс¤ електронним б≥знесом . ≤ з кожним роком обс¤ги ≥нвестиц≥й зростають не менше чим на 50%. ѕри цьому ≥нвестори не заспокоюютьс¤ ≥ пильно вивчають навр¤д чи не кожну галузь економ≥ки —Ўј - в≥д гор≥лчаноњ до сталеливарноњ - на предмет пошуку нових сфер додатка електронного б≥знесу.

¬ибуховий зр≥ст к≥лькост≥ користувач≥в Internet у першу чергу за кордоном, а також на територ≥њ колишнього —–—– в≥дчинили нов≥ можливост≥ дл¤ веденн¤ сп≥льного б≥знесу в Internet. ѕроте Ї де¤к≥ проблеми правового характеру, ¤к≥ необх≥дно вир≥шити вже зараз.

Ќа м≥й погл¤д, можливо вид≥лити дек≥лька проблемно - правових аспект≥в б≥знесу в Internet:

1. ¬≥дсутн≥сть правовоњ культури в населенн¤ - це Ї глобальна ≥ найактуальн≥ша проблема дл¤ всього св≥тового сусп≥льства. ÷е стосуЇтьс¤ не т≥льки користувач≥в ≤нтернет, але й б≥льшост≥ мешканц≥в ”крањни та —Ќƒ. Ќезнанн¤ ≥ нерозум≥нн¤ основ права, спец≥альних знань ≥ саме це складаЇ достатньо серйозну проблему.

2. ѕравова помилка користувач≥в у тому, що ≤нтернет знаходитьс¤ поза вс¤кою юрисдикц≥Їю, поза межами окремоњ держави, ≥ щодо в≥дношень в ≤нтернет≥ не можна застосовувати законодавство ¤коњ-небудь окремоњ держави.

3. ”с≥м в≥домо, що в ≤нтернет - за придбаний товар треба розплачуватись кредитною карткою або електронними гр≥шми, тому це питанн¤ у принцип≥, також може п≥дштовхувати до думки, де¤к≥ прошарки сусп≥льства, що ≤нтернет т≥льки дл¤ забезпечених хто маЇ кредитн≥ картки.

4. ѕроблема в≥ртуальноњ торг≥вл≥ та соц≥ального захисту покупц¤ (поверненн¤ не¤к≥сного товару) при зд≥йсненн≥ покупки в ≤нтернет≥.

5. ѕроблема юрисдикц≥њ. —еред величезноњ к≥лькост≥ компан≥й, що пропонують своњ товари ≥ послуги в ≤нтернет≥, де¤к≥ на своњх сайтах мають ≥нформац≥ю про реЇстрац≥ю своњх компан≥й, тому потр≥бно приймати м≥ри впливу на ц≥ ф≥рми в≥дпов≥дно до законодавства тоњ держави.

6. ѕроблема створенн¤ третейських суд≥в дл¤ розгл¤ду та вир≥шенн¤ сп≥рних питань, що виникають у мереж≥ ≤нтернет.

ƒл¤ ”крањни актуально на сьогодн≥шн≥й день, дл¤ веденн¤ б≥знесу в ≤нтернет, вир≥шенн¤ наступних питань:

Ј прийн¤тт¤ та регламентац≥¤ закон≥в, нормативних акт≥в, ≥нструкц≥й;
Ј ф≥нансуванн¤ наукових досл≥джень;
Ј криптограф≥њ;
Ј цифрового п≥дпису;
Ј плат≥жних систем дл¤ веденн¤ розрахунк≥в в ≤нтернет;
Ј створенн¤ в правоохоронних органах, зокрема в ћ¬—, п≥дрозд≥л≥в по боротьб≥ з к≥берзлочинами.

”крањна у в≥дношенн≥ до веденн¤ б≥знесу в ≤нтернет сильно в≥дстаЇ в≥д зах≥дних держав. ѕо останн≥м даним досл≥дних груп, ≤нтернет у пасивному режим≥ (ознайомленн¤, листуванн¤, пошук) на ”крањн≥ використовуЇ пор¤дку 7% працездатного населенн¤ крањни. ≤ усього 0,3% використовують його активно, робл¤чи перш≥ комерц≥йн≥ кроки. «начна частина населенн¤, пор¤дку 30-35%, узагал≥ н≥чого не знають про ≤нтернет. ј 30% працездатного населенн¤ т≥льки чули про нього.

“ому можна зробити висновок що питанн¤ веденн¤ б≥знесу в ≤нтернет дл¤ ”крањни ¤скраве майбутнЇ, але хочетьс¤ зауважити, що ¤кщо посилатис¤ на об'Їктивн≥ труднощ≥ ≥ н≥чого не робити, то ”крањна знову буде в≥дгородженою в≥д св≥ту зав≥сою. “≥льки цього разу не зал≥зною, а електронною. ≤ тим б≥льше дл¤ безпеки веденн¤ б≥знесу в Internet в≥д злочин≥в та злочинц≥в на державному р≥вн≥ повинно бути створено п≥дрозд≥ли по боротьб≥ з комп'ютерною злочинн≥стю та к≥берзлочинами.

1

Ќазва: Ѕ≥знес в Internet. ѕравов≥ аспекти
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-22 (1007 прочитано)