омп'ютерн≥ науки > ƒосл≥дженн¤ протокол≥в “—–-≤–
1.2 ≤P адресац≥¤ й ≥мена об'Їкт≥в у мереж≥ ≤nternet ожному комп'ютеру в мереж≥ ≤nternet привласнюЇтьс¤ ≤P - адреса, в≥дпов≥дно до того, до ¤кий ≤P - мереж≥ в≥н п≥дключений. Cтаршие б≥ти 4 - х байтного ≤P - адреси визначають номер ≤P - мереж≥. „астина, що залишилас¤, ≤P - адреси - номер вузла. ≤снують 5 клас≥в ≤P - адрес, що в≥др≥зн¤ютьс¤ к≥льк≥стю б≥т у мережному номер≥ ≥ номер≥ вузла. јдресний прост≥р мереж≥ ≤nternet може бути розд≥лене на неперес≥чн≥ п≥дпростори - " подсети ", з кожноњ з ¤кий можна працювати ¤к з≥ звичайною мережею TCP/≤P. ™дина ≤P - мережа орган≥зац≥њ можна будуватис¤ ¤к об'Їднанн¤ подсетей. —тандарти TCP/≤P визначають структуру ≤P - адрес. ƒл¤ ≤P - адрес класу ¬ перш≥ два байти Ї номером мереж≥ частина, ўо «алишилас¤, ≤P - адреси може використовуватис¤ ¤к завгодно. —тандарти TCP/≤P визначають к≥л - у байт, що задають номер мереж≥. «ручн≥ше звертатис¤ до комп'ютер≥в не по њхн≥х числових адресах , а по ≥менах (host name).—писок цих ≥мен збер≥гаЇтьс¤ в спец≥альн≥й баз≥ даних Dom≥an Name System (DNS). Ќаприклад, комп'ютеру по ≥мен≥ " comsys.ntu - kp≥.k≥ev.ua " у DNS в≥дпов≥даЇ ≤P - адреса 194.44.197.195. оли ви хочете звернутис¤ до ресурс≥в цього комп'ютера, ¬и вказуЇте або його ≥м'¤, або ≤P - адреса. ѕопул¤рн≥сть TCP/≤P ≥ арх≥тектури на шин≥ PC≤ подвигла Apple на створенн¤ продукту, що маЇ в≥дношенн¤ в≥дразу до двох названих категор≥й. Ќовий Power Mac≥ntosh 9500 оснащений процесором ≥ високошвидк≥сною шиною PC≤ ,надаючи користувачам, що займаЇтьс¤ видавничою справою, створенн¤м систем мультимедиа ≥ розм≥щенн¤м ≥нформац≥њ в ≤nternet , б≥льш високу продуктивн≥сть . Power Mac 9500 поставл¤Їтьс¤ разом з новою верс≥Їю MacOs, System 7.5.2 ≥ Open Transport 1.0 , що заменили AppleTalk ≥ MacTCP, завд¤ки чому , Mac≥ntosh одержуЇ додатков≥ мережн≥ ≥ комун≥кац≥йн≥ можливост≥ ≥ сум≥сн≥сть . TCP/≤P ≤nternet продемонструвала свою здатн≥сть пристосовуватис¤ практично до будь-¤кого засобу зв'¤зку. ћожна екати швидкоњ реал≥зац≥њ бездротового TCP/≤P - доступу. ”же через 1 -2 роки переносна обчислювальна техн≥ка по своњх можливост¤х н≥ в чому не уступить стац≥онарноњ. ќсновними труднощами буде не ст≥льки можлив≥сть зд≥йсненн¤ ≤P - з'Їднанн¤ ,ск≥льки подоланн¤ моб≥льними користувачами проблем , зв'¤заних з динам≥чноњ ≤P - конф≥гурац≥Їю. Ќа гребен≥ лавинообразного росту ≥нтересу до ≤nternet TCP/≤P проникнув у багато наст≥льн≥ ѕ . ќднак у в≥дм≥нност≥ в≥д NetWare ≥ AppleTalk , дл¤ TCP/≤P кожен окремий хост необх≥дно додатково конфигурировать. ÷¤ задача значно спрощуЇтьс¤ завд¤ки по¤в≥ великого числа мережних протокол≥в ≥ систем, що дозвол¤ють централ≥зовано керувати TCP/≤P . ѕротоколи TCP/≤P спираютьс¤ не на широкомовленн¤ дл¤ зд≥йсненн¤ масштабируемости , необх≥дноњ дл¤ поширенн¤ мереж≥ на всю земну кулю . омп'ютер , що використовуЇ TCP/≤P , дл¤ нормальноњ роботи повинний знати де¤ких ключових компонент≥в - шлюз≥в ≥ сервера ≥мен . ƒл¤ глобальноњ об'Їднаноњ мереж≥ важлив≥ ≥мена й адреси . ” в≥дм≥нност≥ в≥д попул¤рних протокол≥в дл¤ ѕ ,TCP/≤P постачений схемами забезпеченн¤ ун≥кальност≥ ≤P - адрес ≥ мережних ≥мен . ѕроцедура розп≥знаванн¤ мережних за допомогою TCP/≤P традиц≥йно зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою гром≥здкого перетворенн¤ ≥мен NetB≥os в ≤P - адреси у файл≥ LMHOSTS , що звичайно створюЇтьс¤ вручну в кожн≥м вузл≥.” загальному вид≥ ≤P - адреса ¤вл¤Ї собою 4 розд≥лених крапками дес¤тков≥ числа , наприклад 128.66.12.1. ÷ей формат адреси називаЇтьс¤ крапкова дес¤ткова нотац≥¤ .≤P - адреса ≥дентиф≥куЇ мережа ≥ конкретний комп'ютер у ц≥й мереж≥ . „исло байт≥в , що визначають мережу ≥ комп'ютер , вар≥юютьс¤ в залежност≥ в≥д класу адреси . 1.3.ѕодсети јдреси посад у мереж≥ також повинн≥ бути ун≥кальними. ƒос¤гти цього можна 2 способами. ¬ - перших, реЇструвати адреси вс≥х хостов мереж≥ централ≥зовано. ÷ей спос≥б найкраще використовувати при робот≥ в маленьких мережах, де мережний адм≥н≥стратор може працювати з ус≥ма на¤вними адресами , не бо¤чись роз≥рватис¤ на частин≥ . якщо ж ви працюЇте у велик≥й мереж≥ , то рекомендуЇтьс¤ скористатис¤ другим способом . ” цьому випадку локальному мережному адм≥н≥стратору надаютьс¤ блоки адрес , ≥ в≥н пот≥м визначаЇ ≥ндив≥дуальну адресу хоста , вибираючи його з блоку . Ѕлок адрес може бути ¤к набором адрес хоста , так ≥ формально визначеноњ подсетью . як говорилос¤ вище, подсети використовуютьс¤ по адм≥н≥стративних причинах , але не т≥льки . ≤P - мереж≥ , що ≥дентиф≥кован≥ в таблиц≥ шл¤х≥в , ¤к ≥ будь-¤ка ≥нша д≥йсна мережа . ÷е значить , що вони можуть бути використан≥ маршрутизаторами дл¤ ф≥зичного под≥лу мереж≥ , щоб вир≥шувати техн≥чн≥ проблеми , так≥ ¤к обх≥д обмеженн¤ на довжину чи кабелю вид≥ленн¤ небажаного шл¤ху в окремий сегмент . “ак що область њхнього застосуванн¤ досить широка.. ўоб визначити меншу мережу усередин≥ б≥льшоњ, необх≥дно задати адреса подсети й адреса хоста визначаЇтьс¤ маскою подсети ( subnet mask ) . ћаска подсети - це б≥товий шаблон, у ¤кому биткам , використовуваним дл¤ адреси подсети , привласнен≥ значенн¤ 1 , а биткам , використовуваним дл¤ адреси хоста , - значенн¤ 0 . ћаски подсети визначен≥ т≥льки локально. ¬они спец≥ально встановлен≥ при конфигурировании кожного хоста ≥ на вилучен≥ хосты не передаютьс¤ . ќтже , маска подсети застосовна т≥льки до адрес локальноњ мереж≥ ≥ нормально працюЇ т≥льки в тому випадку , ¤кщо використовуЇтьс¤ в кожн≥й систем≥ такоњ мереж≥ . оли хост одержуЇ ун≥кальний ≤P - адреса , вона повинний одержати й ун≥кальне ≥м'¤ . ¬иб≥р ≥мен≥ хоста - це на хвилюючий питанн¤ . ƒл¤ забезпеченн¤ ун≥кальност≥ ≥мен хостов використовуютьс¤ т≥ ж способи , що ≥ дл¤ ≤P - адрес . якщо хост звертаЇтьс¤ лише до хостам вашоњ локальноњ мереж≥ , то досить зробити його ≥м'¤ ун≥кальним т≥льки в межах даноњ мереж≥ . јле ¤кщо в≥н обм≥нюЇтьс¤ ≥нформац≥Їю з ус≥м миром , те його ≥м'¤ повинне бути неповторним в усьому св≥т≥ . √арант≥¤ ун≥кальност≥ - це справа служби реЇстрац≥њ в ≤nterN≥ . ¬она привласнюЇ глобально ун≥кальне ≥м'¤ домена кожному, хто правильно його зажадаЇ . ÷ей процес дуже схожий на присвоЇнн¤ номера мереж≥ . як ≥ ≤P - адреси , ≥мена хостов також под≥л¤ютьс¤ на частин≥ , що визначають ≥ конкретний хост у ньому. ≤мена записуютьс¤ в≥д часткового до загального, у вид≥ сер≥њ розд≥лених крапками сл≥в ≥ абрев≥атур . ¬они починаютьс¤ з ≥мен≥ комп'ютера , дал≥ посл≥довно вказуютьс¤ ≥мена локальних доменов аж до ≥мен≥ домена , визначеного службою N≤ ,≥ зак≥нчуЇтьс¤ ≥м'¤м домена вищого р≥вн¤ . ўоб по¤снити цю структуру, розгл¤немо приклад . ƒопустимо, у домене nuts.com* маЇтьс¤ комп'ютер з ≥м'¤м penaut . ” домене nuts.com ви можете використовувати коротке ≥м'¤ penaut ,але користувач≥ з ≥ншоњ сторони земноњ кул≥ повинн≥ звертатис¤ до нього т≥льки по ≥мен≥ penaut.nuts.com .”н≥кальн≥сть имениnuts.com гарантуЇ служба ≤nterN≥ ,а ун≥кальн≥сть ≥мен≥ penaut усередин≥ nuts.com - адм≥н≥стратор локального домена. ” невеликих мережах звичайно використовують одну базу даних ≥мен , що контролюЇтьс¤ адм≥н≥стратором . ƒомени великих мереж п≥дрозд≥л¤ютьс¤ на поддомени , ≥ в≥дпов≥дальн≥сть за визначенн¤ ≥мен усередин≥ п≥ддомени покладаЇтьс¤ на адм≥н≥стратора п≥ддомена . як т≥льки N≤ призначить орган≥зац≥њ ≥м'¤ домена , ц¤ орган≥зац≥¤ одержить право утворювати п≥ддомени без ведена N≤ . ѕриклад . ”середин≥ домена nuts.com можна орган≥зувати п≥д домен sales.nuts.com ≥ покласти в≥дпов≥дальн≥сть за цей п≥д домен на “айлера ћак - ефферти з в≥дд≥лу збуту. ¬≥н буде привласнювати ≥мена хостам у своЇму поддомене , одне з ¤ких може бути peanut . ’ост ≥з таким ≥м'¤м не буде конфликтовать з описаним вище хостом peanut , оск≥льки його повне ≥м'¤ peanut.sales.nuts.com. —лужба ≥мен. ожен домен ≥ поддомен обслуговуЇтьс¤ сервером ≥мен ( name server) . —ервер ≥мен бере ≥м'¤ хоста ≥ перетворюЇ його в ≤P - адресу дл¤ використанн¤ програмами TCP/≤P . якщо ваше мережа з'Їднана з ≤nternet , вам доведетьс¤ скористатис¤ DNS , ≥ ви буде стосуватис¤ вс≥, про що говорилос¤ вище. ѕоки ваша система працюЇ в невелик≥й ≥зольован≥й мереж≥ , ≤P адреси ≥менам хостов можна привласнювати за допомогою таблиц≥ хостов . “аблиц¤ хостов - це файл ≥мен хостов ≥ адрес , що зчитуЇтьс¤ безпосередньо в ѕ . —истемний адм≥н≥стратор повинний пост≥йно обновл¤ти цю таблицю . 1.4. ћаршрутизац≥¤ TCP/ ≤P TCP/≤P не може об≥йтис¤ без маршрутизац≥њ . ўоб дос¤гти вилученого м≥сц¤ призначенн¤, ваш комп'ютер повинний знати туди правильний шл¤х. ÷≥ шл¤хи визначаютьс¤ маршрутами , зазначеними в таблиц≥ м≥сць призначенн¤ , дл¤ дос¤гненн¤ ¤ких використовуютьс¤ шлюзи . ƒл¤ прим≥щенн¤ маршрут≥в у цю таблицю звичайно застосовуютьс¤ 2 методи : статистична маршрутизац≥¤ ≥ динам≥чна . 1 - а¤ зд≥йснюЇтьс¤ мережним адм≥н≥стратором , а динам≥чна - самою системою через протоколи маршрутизац≥њ . ” ѕ найчаст≥ше використовують статистичну маршрутизац≥ю, Їдиний статистичний маршрут за замовчуванн¤м ( default route ) , що вказуЇ на маршрутизатор , що переправл¤Ї вс≥ дан≥ дл¤ ѕ . Ќастроюванн¤ маршрутизац≥њ дл¤ DOS в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д настроюванн¤ маршрутизац≥њ дл¤ UN≤ - систем , оск≥льки DOS не в≥дноситьс¤ до числа многозадачных ќ— . « - за в≥дсутност≥ многозадачности протокол маршрутизац≥њ не може бути запущений ¤к фоновий процес . ÷е одна з причин того , чому ѕ част≥ше використовують статистичну маршрутизац≥ю . р≥м того , багато реал≥зац≥й TCP/≤P дл¤ ѕ дозвол¤ють увести т≥льки один статистичний маршрут . —истемний адм≥н≥стратор UN≤ може запустити протокол маршрутизац≥њ ≥ дозволити маршрутизатору створити таблицю маршрут≥в на своњй машин≥. онф≥гурац≥¤ ѕ може бути р≥зноњ . ѕ дозвол¤Ї ввести т≥льки один маршрут , нав≥ть ¤кщо њх насправд≥ два . якщо ж дан≥ необх≥дно передати через ≥нший маршрутизатор, це буде виконано за допомогою протоколу ≤CMP . ” цьому випадку вибер≥ть за замовчуванн¤м шлюз , що використовуЇтьс¤ найб≥льше часто , ≥ в≥н буде сам виправл¤ти маршрут, тобто при необх≥дност≥ пересилати дан≥ по ≥ншому маршрут≥ . ” цьому випадку за замовчуванн¤м варто задавати той шлюз , що використовуЇтьс¤ найб≥льше часто , а не той , через ¤кий проходить б≥льше всього маршрут≥в.
Ќазва: ƒосл≥дженн¤ протокол≥в “—–-≤–
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-22 (3843 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
