омп'ютерн≥ науки > ≈лементи управл≥нн¤ формами баз даних Access
ѕроцесор - основна частина комп'ютера. ¬≥н призначений дл¤ опрацюванн¤ ≥нформац≥њ за програмою, ¤ка занесена в оперативну пам'¤ть та керуванн¤ пристро¤ми введенн¤-виведенн¤. ќсновна характеристика процесора - його швидкод≥¤. ќперативна пам'¤ть - (пам'¤ть з дов≥льним доступом, Random Access Memory, RAM ) - змонтований, ¤к правило, на одн≥й монтажн≥й плат≥ наб≥р м≥кросхем. ¬она працюЇ досить швидко, що дозвол¤Ї процесору не простоювати при зверненн≥ до пост≥йноњ пам'¤т≥. ≤нш≥ види пам'¤т≥: - надоперативна (надшвидка, Cache Memory); - пост≥йна (Basic Input-Output System, BIOS); - нап≥впост≥йна ( Complementary Metal-Oxide Semiconductor, CMOS); - в≥деопам'¤ть. лав≥атура - пристр≥й дл¤ введенн¤ алфав≥тноњ ≥ цифровоњ ≥нформац≥њ. —тандартн≥ клав≥атури ≤¬ћ –— под≥л¤ютьс¤ на 84 - ≥ 101- клав≥шн≥. ≤снуЇ розширена 104 - клав≥шна клав≥атура, створена спец≥ально дл¤ Windows. ћиша - пристр≥й, виготовлений у вигл¤д≥ пластмасовоњ коробочки з вмонтованою кулькою ≥, ¤к правило, двома клав≥шами. ѕри перем≥щенн≥ миш≥ по робочому стол≥ вказ≥вник миш≥ перем≥щуЇтьс¤ по екрану мон≥тора. јналог≥чн≥ пристроњ - трекбол ≥ трекпойнт. ƒисководи - дл¤ гнучких диск≥в - пристроњ дл¤ введенн¤ ≥нформац≥њ на гнучких дисках. в≥дпов≥дно до розм≥ру дискет розр≥зн¤ють дл¤ 3,5" ≥ 5,25" ( 89 ≥ 133 мм в≥дпов≥дно). ∆орсткий диск (в≥нчестер) - ¤к правило вмонтований в системний блок, служить дл¤ запису та збер≥ганн¤ великоњ к≥лькост≥ ≥нформац≥њ. ћон≥тор - пристр≥й дл¤ в≥дображенн¤ текстовоњ та граф≥чноњ ≥нформац≥њ на екран≥. ¬икористовуютьс¤ чорно-б≥л≥ та кольоров≥ мон≥тори. основн≥ характеристики мон≥тор≥в - розм≥р екрана по д≥агонал≥ та ч≥тк≥сть зображенн¤ (к≥льк≥сть точок на 1 см2 ) ѕринтер - пристр≥й дл¤ роздруковуванн¤ текстовоњ, а часто ≥ граф≥чноњ ≥нформац≥њ - матричн≥, струменев≥, лазерн≥. ѕрограмне забезпеченн¤ ѕрограми дл¤ персональних комп'ютер≥в можна прозд≥лити на три категор≥њ: - прикладн≥ програми, ¤к≥ забезпечують виконанн¤ необх≥дних користувачев≥ д≥й: редагуванн¤ текст≥в, створенн¤ малюнк≥в ≥ т.д. - системн≥ програми - виконують допом≥жн≥ функц≥њ, наприклад, коп≥юванн¤ ≥нформац≥њ, видача дов≥дкових даних про комп'ютер ≥ т.д. - ≥нструментальн≥ системи (системи програмуванн¤) - забезпечують створенн¤ нових програм дл¤ комп'ютера. ќперац≥йна система - це програма, ¤ка завантажуЇтьс¤ при вмиканн≥ комп'ютера. ¬она зд≥йснюЇ д≥алог з користувачем, управл¤Ї комп'ютером, його ресурсами, запускаЇ ≥нш≥ (прикладн≥) програми на виконанн¤. ќ— надаЇ користувачев≥ зручний зас≥б (≥нтерфейс) сп≥лкуванн¤ з пристро¤ми комп'ютера. ¬ажливим класом системних програм Ї програми - драйвери .¬они розширюють можливост≥ операц≥йноњ системиз керуванн¤ пристро¤ми введенн¤-виведенн¤. «а допомогою драйвер≥в можна зд≥йснювати п≥дключенн¤ до комп'ютера нових пристроњв або нестандартне використанн¤ вже в≥домих пристроњв. ѕрограми - оболонки - забезпечують б≥льш зручний спос≥б сп≥лкуванн¤ користувача з комп'ютером, н≥ж за допомогою командного р¤дка DOS. ѕопул¤рними програмами-оболонками Ї Norton Commander, XTree Pro Gold, PC Shell з комплекту PC Tools. ќперац≥йн≥ оболонки спрощують створенн¤ граф≥чних програм, пропонуючи дл¤ цього велику к≥льк≥сть зручних засоб≥в ≥ розширюючи можливост≥ персонального комп'ютера. ѕопул¤рною програмою Ї Microsoft Windows. ƒо системних програм можна в≥днести також допом≥жн≥ програми (утил≥ти). –≥зновиди утил≥т: програми -пакувальники, програми дл¤ створенн¤ резервних коп≥й ≥нформац≥њ на дисках, антив≥русн≥ програми, комун≥кац≥йн≥ програми, програми дл¤ д≥агностики комп'ютера, програми дл¤ оптим≥зац≥њ диск≥в, дл¤ динам≥чного стисканн¤ диск≥в та ≥нш≥. « прикладних програм найб≥льш широко використовують: - програми п≥дготовки текст≥в (документ≥в) на комп'ютер≥ - текстов≥ редактори; - програми п≥дготовки документ≥в типографськоњ ¤кост≥ - видавнич≥ системи; - програми обробки табличних даних - електронн≥ таблиц≥ або табличн≥ процесори; - програми обробки масив≥в ≥нформац≥њ - системи управл≥нн¤ базами даних (—”Ѕƒ), ¤к≥ дозвол¤ють керувати великими ≥нформац≥йними програмами - базами даних. ¬они забезпечують введенн¤, пошук, сортуванн¤ даних ≥ т.д. - граф≥чн≥ редактори - дозвол¤ють створювати ≥ редагувати малюнки на екран≥ комп'ютера; - системи д≥ловоњ та науковоњ граф≥ки - дл¤ наочного зображенн¤ на екран≥ р≥зних даних ≥ залежностей за допомогою граф≥к≥в, д≥аграм; - системи автоматичного проектуванн¤ (—јѕ–) - дл¤ кресленн¤ та конструюванн¤ р≥зних механ≥зм≥в за допомогою комп'ютера. 5.2. «агальн≥ вимоги до робочого м≥сц¤ оператора ≈ќћ. -–обоч≥ м≥сц¤ оператор≥в за диспле¤ми сл≥д розм≥щувати в спец≥ально в≥дведеному прим≥щенн≥, ¤ке в≥дпов≥даЇ г≥г≥Їн≥чним вимогам щодо площ≥, умов природного осв≥тленн¤ та вентил¤ц≥њ. -ƒл¤ роботи за дисплеЇм б≥льше п≥дходить прим≥щенн¤ з п≥вн≥чною, п≥вн≥чно-сх≥дною або п≥вн≥чно-зах≥дною ор≥Їнтац≥Їю в≥кон. -ѕлоща прим≥щенн¤ повинна в≥дпов≥дати вимогам сан≥тарних норм: 4,5 кв.м на одного учн¤. ќбТЇм виробничого прим≥щенн¤ на одного учн¤ повинен бути не меншим 15 куб.м. -–обоче м≥сце складаЇтьс¤ з стола з розм≥щеним на ньому екраном, клав≥атурою ≥ п≥дставкою п≥д документи, кр≥сла, п≥дставки дл¤ н≥г. -–озм≥ри стола залежать в≥д розм≥р≥в екрану, ор≥Їнтовн≥ розм≥ри: довжина 160 см, ширина 90 см, загальна площа 1,44 кв.м. ¬исота стола повинна регулюватись у в≥дпов≥дност≥ з антропометричними даними учн¤ в межах 68-84 см. -ƒоц≥льне розм≥щенн¤ клав≥атури окремо в≥д екрана. ÷е забезпечуЇ виб≥р оптимального положенн¤, висоти та нахилу вс≥х складових обладнанн¤ робочого м≥сц¤ учн¤. -≈кран повинен знаходитись нижче р≥вн¤ очей пр¤мо, або з нахилом на оператора. ут зору, при ¤кому забезпечуЇтьс¤ оптимальне розм≥щенн¤ символ≥в на екран≥ в межах 0,5. ≈кран повинен розм≥щуватись на в≥дстан≥ 40-90 см в≥д очей оператора. ќптимальна в≥дстань при висот≥ символ≥в 2,5 мм - 50 см; при висот≥ символ≥в 3-4 мм њњ можна зб≥льшити до 80 см. -ƒокументи повинн≥ читатись оператором з п≥дставки, висота ≥ нахил ¤коњ регулюютьс¤. Ќахил документа 60 дозвол¤Ї максимально зменшити в≥дблиск в≥д нього. -–обоче кр≥сло повинно бути рухоме. оротк≥ п≥длок≥тники кр≥сла повинн≥ забезпечувати положенн¤ рук трохи вище стола. -ѕ≥дставка дл¤ н≥г рекомендуЇтьс¤ розм≥рами 40х30х15 см з кутом нахилу 30, без перем≥щенн¤ по п≥длоз≥. -ќсв≥тлен≥сть робочих м≥сць повинна бути в межах в≥д 300 до 500 ¤к в зон≥ розм≥щенн¤ документ≥в ≥ клав≥атури. -¬ робоч≥й зон≥ в≥дношенн¤ ¤скравост≥ поверхонь не повинно перевищувати 3:1, а м≥ж робочою поверхнею столу та навколишн≥ми поверхн¤ми (ст≥л, обладнанн¤ ≥ т.п.) 10:1. -« метою виключенн¤ на екранах дисплењв ¤скравих пл¤м, на робочому м≥сц≥ не повинно бути ¤скравих (блискучих) предмет≥в великих розм≥р≥в. ќд¤г учн¤ повинен бути по можливост≥ темним; вс≥ предмети позаду учн¤ повинн≥ мати низьку ¤скрав≥сть; при р¤дковому розм≥щенн≥ обладнанн¤ не можна допускати, щоб дисплењ були повернут≥ екранами один до одного, у випадку, ¤кщо це маЇ м≥сце, необх≥дно м≥ж ними встановити перегородки. -ƒл¤ уникненн¤ засв≥ток екран≥в ≥ зниженн¤ перепад≥в ¤скравост≥ в пол≥ зору при природному осв≥тленн≥, робоч≥ столи учн≥в необх≥дно розм≥щувати дал≥ в≥д в≥кон ≥ таким чином, щоб в≥конн≥ шиби знаходились збоку в≥д учн≥в, а природне св≥тло падало з л≥воњ сторони. ¬≥кна повинн≥ бути оснащен≥ шторами, ¤к≥ розс≥юють св≥тло, або регульованими жалюз≥. ѕри п≥вденн≥й ор≥Їнтац≥њ в≥кон найб≥льш ефективним засобом дл¤ створенн¤ спри¤тливого св≥тлового середовища в прим≥щенн≥ ≥ зниженн≥ тепловоњ д≥њ ≥нсул¤ц≥њ Ї використанн¤ на в≥кнах пл≥вки з метал≥зованим покритт¤м. -–екомендуЇтьс¤ робота на клав≥атур≥ диспле¤ сл≥пим дес¤ти пальцевим методом. ÷е дозвол¤Ї знизити втомлюван≥сть зору за рахунок його пост≥йного переключанн¤ з документа на екран ≥ клав≥атуру та шк≥дливу д≥ю блищанн¤ клав≥атури. 5.3. “ехн≥ка безпеки. ”мови прац≥ - це сукупн≥сть елемент≥в виробничого середовища, ¤к≥ впливають на функц≥ональний стан людини. —при¤тливими вважаютьс¤ так≥ умови прац≥, коли сукупн≥сть елемент≥в, що њх утворюють, впливаЇ на людину ≥ спри¤Ї духовому ≥ ф≥зичному розвитку особистост≥, формуванн¤ творчого ставленн¤ до прац≥, почутт¤ задоволеност≥ ним, високоњ працездатност≥. Ќеспри¤тлив≥ умови прац≥ спричин¤ють передчасну втому, ¤ка знижуЇ можливост≥ людини ≥ може призвести до хворобливого стану. Ќайважлив≥шими елементами умов прац≥ Ї осв≥тлен≥сть, стан пов≥тр¤ного середовища (температура, волог≥сть, рухлив≥сть ≥ чистота пов≥тр¤), шум, в≥брац≥¤. ѕол≥пшенн¤ осв≥тленост≥ робочого м≥сц¤ грунтуЇтьс¤ на таких реко-мендац≥¤х: ¬ ус≥х випадках перевагу сл≥д надати природному осв≥тленню; ѕри загальному штучному осв≥тленн≥ бажано використовувати люм≥несцентн≥ лампи нейтрального б≥лого св≥тла; ћ≥сцеве осв≥тленн¤ повинно пол≥пшувати умови робочоњ зони. ÷ього можна дос¤гти зручним розм≥щенн¤м джерела св≥тла ≥ спри¤тливим розпод≥лом ¤скравост≥ в пол≥ зору. ћ≥сцеве осв≥тленн¤ не повинно створювати р≥зку межу ≥з загальним осв≥тленн¤м (не сл≥д працювати при наст≥льн≥й ламп≥ в дуже темн≥й к≥мнат≥). ‘арбувати ст≥ни каб≥нету у в≥дносно св≥тл≥ тони. —в≥тло не повинно осл≥плювати, рефлектувати. —тан пов≥тр¤ного середовища маЇ забезпечувати проф≥лактику переохолодженн¤ ≥ перегр≥ванн¤, необх≥дну волог≥сть ≥ швидк≥сть руху пов≥тр¤. 5.4. ѕерев≥рка напруги в мереж≥.
Ќазва: ≈лементи управл≥нн¤ формами баз даних Access
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-22 (5554 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
