омп'ютерн≥ науки > ≤нформац≥йна сфера в ”крањн≥, захист ≥нформац≥њ, проблеми ≥ перспективи розвитку

≤нформац≥йна сфера в ”крањн≥, захист ≥нформац≥њ, проблеми ≥ перспективи розвитку

¬ступ

¬ наш час ≥нформац≥¤ перетворюЇтьс¤ на найдорожчий ресурс. ќперативне отриманн¤ ≥нформац≥њ даЇ перевагу над конкурентами, ¤к≥ њњ не мають, конф≥денц≥йна ≥нформац≥¤ про вас та вашу д≥¤льн≥сть, що потрапила до зловмисник≥в може серйозно вам нашкодити(наприклад, про вашу ун≥кальну технолог≥ю д≥знаютьс¤ конкуренти ≥ просто-напросто скоп≥юють њњ, уникнувши витрат на досл≥дженн¤; або ваш≥ плани стануть в≥дом≥ ≥ нечесн≥ суперники вживуть упереджувальних заход≥в).

ƒл¤ полегшенн¤ пошуку, обм≥ну, обробки ≥нформац≥њ ¤к ф≥зичн≥ особи, так ≥ ф≥рми використовують персональн≥ комп'ютери приЇднан≥ до мереж≥ ≤нтернет.  омп'ютеризац≥¤ та ≤нтернет заторкнули майже вс≥ аспекти д≥¤льност≥ людини(маю на уваз≥ розвинут≥ крањни): в≥д укладенн¤ договор≥в до особистих в≥дносин, в≥д придбанн¤ товар≥в через ≤нтернет-магазин до навчанн¤.  омп'ютери значно спростили д≥¤льн≥сть людини, виконуючи за нењ машинну роботу. —в≥това павутина (World Wide Web - WWW) зменшили час на пошук необх≥дноњ ≥нформац≥њ шл¤хом використанн¤ пошукових сервер≥в Ц служб, що зд≥йснюють пошук за заданим користувачем запитом. «а њх допомогою нав≥ть не досв≥дчений користувач зможе знайти необх≥дну ≥нформац≥ю вв≥вши перел≥к сл≥в, ¤к≥ ¤к в≥н вважаЇ присутн≥ в потр≥бному документ≥. ¬ розвинених крањнах комп'ютеризовано вс≥ галуз≥ господарства, в тому числ≥ державний сектор. “ак, в —Ўј ≥нформатизовано телекомун≥кац≥йну ≥нфраструктуру, банк≥вську ≥ ф≥нансову системи, систему електропостачанн¤ й ≥нш≥ енергетичн≥ системи, так≥ ¤к нафто- ≥ газопроводи, транспортн≥ мереж≥, системи водопостачанн¤, системи медичних послуг ≥ охорони здоров'¤, пол≥ц≥ю, пожежну ≥ р¤тувальну служби, а також державн≥ органи й установи вс≥х р≥вн≥в. ѕереваги очевидн≥, але ц≥на переваг також досить висока: полегшуЇтьс¤ анон≥мний доступ до конф≥денц≥альноњ ≥нформац≥њ.

ћабуть, дл¤ кожного було б неприЇмним сюрпризом, коли б мишка його комп'ютера перестала реагувати на дотик, раптово з'¤вилось пов≥домленн¤, що Metallica is the best group in the world, або пропав ф≥нансовий зв≥т за минулий р≥к. ÷е лише др≥бна частинка тих УприЇмнихФ неспод≥ванок, ¤к≥ може принести ≤нтернет або дискета, що побувала на зараженому комп'ютер≥.  ≥льк≥сть комп'ютерних в≥рус≥в- програм, що привод¤ть до збоњв програмного забезпеченн¤ росте з кожним роком, ≥ далеко не в арефметичн≥й прогрес≥њ. якщо в 1992 роц≥ ™вген  ашперський(кер≥вник ф≥рми в≥домоњ своњм антив≥русним пакетом AVP) констатував факт, що ≥снуЇ в≥д 1000 до 2000 в≥рус≥в, то зараз к≥льк≥сть лише тих в≥рус≥в, що знешкоджуЇтьс¤ AVP перевищила 50 тис. якщо в не так далекому 1992-му  ашперський назвав б≥льш≥сть в≥рус≥в вит≥вками студент≥в, що не мають чого робити, то зараз значно зросла к≥льк≥сть в≥рус≥в, що становл¤ть загрозу дл¤ нормального функц≥юванн¤ ц≥лих корпорац≥й, державних установ, врешт≥ нац≥ональноњ беспеки:

"Ќам загожуЇ небезпека. ∆итт¤ в јмериц≥ багато в чому залежить в≥д комп'ютер≥в. «а допомогою комп'ютер≥в зд≥йснюЇтьс¤ керуванн¤ системами розпод≥лу електроенерг≥њ, системами зв'¤зку, засобами ав≥ац≥њ ≥ ф≥нансами.  омп'ютери використовуютьс¤ дл¤ збереженн¤ найважлив≥шоњ ≥нформац≥њ, починаючи з ≥стор≥й хвороби ≥ б≥знес-план≥в ≥ зак≥нчуючи даними про судим≥сть. ≤ хоча ми дов≥р¤Їмо комп'ютерам, вони п≥ддан≥ ризику ¤к випадкових збоњв у результат≥ недосконалоњ конструкц≥њ чи недостатнього контролю за ¤к≥стю, так ≥ що б≥льш тривожно -ризику навмисних заз≥хань. ќзброњвши комп'ютером, сучасний злод≥й може украсти б≥льше, н≥ж використовуючи вогнепальну зброю. «автрашн≥й терорист зможе запод≥¤ти б≥льш серйозний збиток за допомогою клав≥атури, н≥ж за допомогою бомби".

" омп'ютери в небезпец≥", Ќац≥ональна досл≥дницька рада, —Ўј, 1991. Ц  расномовний факт, що св≥дчить про масштабн≥сть проблеми.

Ќесанкц≥онований доступ кр≥м всього ≥ншого зменшуЇ дов≥ру до ф≥рми, копоративну мережу ¤коњ було зламано.  р≥м збитк≥в, що њх вона понесла беспосередньо в≥д злому, вона несе непередбачуван≥ збитки в майбутньому, оск≥льки в≥д нењ в≥двернетьс¤ значна к≥льк≥сть њњ потенц≥альних кл≥Їнт≥в. ўе остаточно не в≥домо ¤к в≥дбилас¤ по¤ва в св≥тов≥й мереж≥ в≥рус≥в Red Code та ≥нших, заснованих на помилках Windows2000, на попул¤рност≥ нового продукту корпорац≥њ Microsoft: WindowsXP. «розум≥ло лиш одне: недов≥ра до нього зб≥льшилась, а це Ц м≥льйони неотриманих кошт≥в. “ож не дивно, що ≥ ф≥рми ≥ приватн≥ особи намагаютьс¤ захистити свою ≥нформац≥ю в≥д недозволеного доступу, руйн≥вного впливу в≥рус≥в.

ћета роботи

√лобальна ≥нформатизац≥¤ ≥ комп'ютеризац≥¤ призвела до стр≥мкого розвитку ринку програмного забезпеченн¤, що забеспечуЇ ¤к пошук так ≥ захист ≥нфомац≥њ. јле одн≥ з економ≥чних гравц≥в в цих галуз¤х щороку зб≥льшують своњ прибутки, ≥нш≥ Ц навпаки Ц несуть збитки. ќсобливе м≥сце в цих галуз¤х належить органам держави. “ому метою роботи Ї визначенн¤ фактор≥в, ¤к≥ надають переваги п≥дприЇмстам в кожн≥й з перел≥чених галузей.

—фера захисту ≥нформац≥њ в≥д прослуховуванн¤ а також ≥нформац≥њ, що збережена не на комп¢ютерних нос≥¤х.

як вже було сказано вище, ≥нформац≥¤ про вас, вашу д≥¤льн≥сть, що потрапила до недоброзичливц≥в, конкурент≥в може призвести до величезних збитк≥в. “ому, ¤кщо така ≥нформац≥¤ ≥снуЇ ≥ њњ можна д≥стати потайки в≥д вас, њњ краще захистити вс≥ма можливими способами. ќск≥льки питанн¤ захисту ≥нформац≥њ так важливе при веденн≥ б≥знесу, Ї великий попит на р≥зноман≥тн≥ засоби обмеженн¤ несанц≥онованого доступу, ≥, ¤к насл≥док, значна к≥льк≥сть ф≥рм працюЇ в ц≥й галуз≥.

(пропозиц≥њњ щодо розв¢¤занн¤ проблеми)

–озгл¤немо спочатку ф≥рми, ¤к≥ працюють в сфер≥ захисту прим≥щень в≥д несанкц≥онованого доступу ≥ прослуховуванн¤.

¬с≥ ф≥рми, ц≥Їњ галуз≥ можна розд≥лити на наступн≥ групи:

ќхоронн≥ ф≥рми

‘≥рми-виробники броньованих дверей, сейф≥в,≥ т.≥.

¬иробники систем безпеки св≥тового масштабу та њх дистриб'ютори

‘≥рми, що займаютьс¤ ≥нтелектуальним захистом прим≥щень.

ќхоронн≥ ф≥рми Ц найб≥льша категор≥¤ серед представлених(¬ ћоскв≥ серед 26 ф≥рм, що працюють в ц≥й галуз≥ та сайти ¤ких Ї в ≤нтернет≥ Ц 18 охоронних). ‘≥рми працюють переважно на м≥сцевому р≥вн≥. ѕродукт охоронних ф≥рм найменш наукоЇмкий, сп≥вроб≥тники переважно мають лиш середню осв≥ту. ¬они надають послуги з захисту банк≥вських прим≥щень, прим≥щень магазин≥в, особистоњ охорони, супровод¤ть проведенн¤ важливих переговор≥в, охорон¤ють вантаж≥, встановлюють сигнал≥зац≥ю, ¤кщо останн¤ спрацьовуЇ оперативно з'¤вл¤ютьс¤ на м≥сце под≥њ. ¬ функц≥њ сп≥вроб≥тник≥в цих ф≥рм кр≥м забеспеченн¤ охорони майна та персоналу об'Їкт≥в входить перев≥рка службових прим≥щень на на¤вн≥сть п≥дслуховуючих пристроњв.

(обгрунтуванн¤ пропозиц≥й та виб≥р альтернатив)

¬ ц≥й груп≥ конкуренц≥¤ найб≥льша серед ус≥х представлених: на цей ринок легко вв≥йти, наб≥р послуг стандартний ≥ тому споживач може легко зм≥нити ф≥рму на ≥ншу, з меншою варт≥стю послуг. ўоб ¤кось вид≥литис¤ охоронн≥ ф≥рми надають послуги з встановленн¤ в≥деонагл¤ду, детективн≥ послуги, встановлюють системи контролю ≥ управл≥нн¤ доступом.

(«д≥йсненн¤ пропозиц≥й ур¤довими ≥ неур¤довими орган≥зац≥¤ми)

—еред охоронних структур(принаймн≥, в ”крањн≥, –ос≥њ ) значна частка державних. ќск≥льки за цими ф≥рмами стоњть держава, то в св≥домост≥ споживач≥в вони будуть над≥йн≥шими проти приватних. ≤снують також випадки, коли так≥ ф≥рми використовували свою приналежн≥сть до влади: на к≥лькох рекламних щитах в м≥ст≥  иЇв≥ вис≥ла реклама державного охоронноњ структури, причому без проплати рекламних площ ц≥Їю структурою, в той час ¤к безкоштовно(за законодавством про рекламу) маЇ вид≥л¤тис¤ лиш незначний в≥дсоток рекламних площ ≥ лише п≥д соц≥альну рекламу. “ак≥ випадки негативно впливають на конкуренц≥ю.

(необх≥дн≥ ресурси та умови)

ƒл¤ дотриманн¤ чесноњ конкуренц≥њ, а зв≥дси Ц пол≥пшенн¤ ¤кост≥ послуг, необх≥дно в≥дд≥лити охоронн≥ ф≥рми в≥д держави, зробивши њх такими ж економ≥чними гравц¤ми ¤к ≥ ≥нш≥ приватн≥ структури.

–есурсом робочоњ сили дан≥ структури забеспечен≥, ≥, ¤кщо нав≥ть попит на дан≥ послуги р≥зко зб≥льшитьс¤, то проблеми в њњ нестач≥ не буде, оск≥льки робота не вимагаЇ вин¤ткових знань.

¬ крањнах з перех≥дною економ≥кою, мал≥ ф≥рми часто не мають кошт≥в на утриманн¤ охорони, через це зб≥льшуЇтьс¤ р≥вень злочинност≥. “ому держава зац≥кавлена надавати њм податков≥ знижки, в обм≥н на належне утриманн¤ охорони(це також стосуЇтьс¤ ≥ наступних пункт≥в)

(обгрунтуванн¤ пропозиц≥й та виб≥р альтернатив)

ƒруга група м≥стить в соб≥ дв≥ п≥дгрупи:

виробники св≥тового р≥вн¤ та њх дистриб'ютори

м≥сцев≥ ф≥рми

¬ кожн≥й з груп конкуренц≥¤ дуже сильна, але вона значно слабша м≥ж представниками р≥зних груп. ћ≥сцев≥ ф≥рми можуть краще забеспечити ≥ндив≥дуальн≥ вимоги споживача, врахувати можливост≥ споживача ≥ видозм≥нити св≥й продукт, дистриб'ютори ж обмежен≥ в ц≥й можливост≥.

ƒистриб'ютори ж використовують добре ≥м'¤ ф≥рми-виробника, чого м≥сцев≥ конкуренти не в змоз≥ протипоставити(тому так≥ ф≥рми л≥дирують в поставц≥ броньованих автомоб≥л≥в, автомоб≥л≥в VIP-класу).

(пропозиц≥њњ щодо розв¢¤занн¤ проблеми)

¬иробники систем безпеки св≥тового масштабу поширюють свою продукц≥ю на м≥сцевому ринку через дистриб'ютор≥в. ÷е так≥ ф≥рми, ¤к MITSUBISHI ELECTRIC, ѕолм≥ √рупп(–осс≥¤). —еред њх продукц≥њ: в≥деокамери, спецв≥деомагн≥тофони, цифров≥ системи безпеки.

Ќайб≥льш науком≥стку продукц≥ю серед представлених надають ф≥рми, що займаютьс¤ ≥нтелектуальним захистом прм≥щень. ѕереважна б≥льш≥сть з них надаЇ так≥ послуги(так≥ послуги та продукц≥¤ представлен≥ на сайтах цих п≥дприЇмств, що полегшуЇ вих≥д на них кл≥Їнт≥в; на сайтах м≥ститьс¤ детальна ≥нформац≥¤ про послуги ф≥рм, њх продукти, параметри продукт≥в, практичн≥ поради):

1	2	3

Ќазва: ≤нформац≥йна сфера в ”крањн≥, захист ≥нформац≥њ, проблеми ≥ перспективи розвитку
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-22 (2060 прочитано)