омп'ютерн≥ науки > ≤нформац≥йн≥ компТютерн≥ системи в менеджмент≥

≤нформац≥йн≥ компТютерн≥ системи в менеджмент≥

якщо рок≥в 50 чи 100 тому управл≥нн¤ могло в≥дбуватис¤ без участ≥ електронно-обчислювальних машин, то вже сьогодн≥ Ц у ’’≤ стол≥тт≥ Ц таке управл≥нн¤ буде вигл¤дати не повним, не досконалим ≥ приреченим у сучасних умовах до частих невдач.

¬ област≥ менеджменту ≥нформац≥йн≥ компТютерн≥ системи в≥д≥грають сьогодн≥ досить велику роль, хоча далеко не вир≥шальну, оск≥льки управл≥нн¤ все ж таки б≥льше повТ¤зане з людським, а не машинним фактором. ѕроте у мор≥ ≥нформац≥њ швидкод≥¤ обчислювальноњ техн≥ки стаЇ у пригод≥.

“ак, компТютери дають змогу анал≥зувати ≥ пор≥внювати м≥льйони ≥нформац≥йних одиниць за л≥чен≥ дол≥ секунди, за допомогою певних програм можна швидко простежувати динам≥ку розвитку тих чи ≥нших даних, зб≥р ≥нформац≥њ в≥дбуваЇтьс¤ практично миттЇво (особливо в умовах окремого п≥дприЇмства), полегшуЇтьс¤ звТ¤зок з сп≥вроб≥тниками чи кл≥Їнтами. «ростають можливост≥ керуючого персоналу (менеджер≥в).

ќкр≥м цього сл≥д згадати всесв≥тню компТютерну мережу ≤нтернет, через ¤ку можна займатис¤ ¤к продажем чи куп≥влею сировини, готовоњ продукц≥њ, так ≥ п≥дбирати потр≥бн≥ кадри, потр≥бну ≥нформац≥ю профес≥онал≥в по тому чи ≥ншому питанню.

 онцепц≥¤ маркетингу за багато рок≥в свого ≥снуванн¤ перетерп≥ла р¤д зм≥н. —ьогодн≥ найб≥льшу попул¤рн≥сть набула модель Умаркетингового керуванн¤Ф, тобто довгострокового плануванн¤ ≥ прогнозуванн¤, що спираЇтьс¤ на досл≥дженн¤ ринку, поводженн¤ ≥ звичок покупц¤, використанн¤ комплексних метод≥в формуванн¤ попиту ≥ стимулюванн¤ посередник≥в, задоволенн¤ потреб конкретних ц≥льових груп покупц≥в. ” центр≥ сучасноњ концепц≥њ маркетингу знаходитьс¤ споживач. ≤ ¤кщо до останнього часу можлив≥сть одержанн¤ його Урентген≥вського зн≥мкаФ представл¤лас¤ практично нереалищуемой, те з≥ становленн¤м ≥нтерактивних канал≥в зв'¤зку мр≥њ про УпрозорийФ покупц≥ стали здобувати реальн≥ форми.

—учасне сусп≥льство надаЇ усе б≥льш≥й к≥лькост≥ своњх член≥в право вибору при покупц≥ товар≥в ≥ послуг. ≤ виб≥р цей у першу чергу базуЇтьс¤ на ¤кост≥ обслуговуванн¤. —поживач вже оц≥нив переваги ≥нтерактивного контакту з продавцем, головними з ¤кий Ї швидка реакц≥¤ на запити, висока швидк≥сть виконанн¤ замовлень, зручн≥сть одержанн¤ майже необмеженоњ ≥нформац≥њ.

ƒосл≥дженн¤, проведен≥ в Ќ≥меччин≥, показують, що середн≥й в≥к мандр≥вник≥в по к≥берпростору складаЇ 29 рок≥в; 62% з них чи мають вище утворенн¤, чи близьк≥ до його завершенн¤.

¬ищ≥ кер≥вники р¤ду компан≥й продовжують вважати, що контингент користувач≥в глобальних мереж складають лише одн≥ студенти й ун≥верситетськ≥ професора, що у к≥берпростор≥ займаютьс¤ вин¤тково пошуком науковоњ ≥нформац≥њ ≥ н≥чого не купують. ƒан≥ н≥мецьких комерц≥йних банк≥в св≥дчать про зворотний. “ак велика частина звертань до WEB-сервера найб≥льшого з них - Deutsche Bank - зд≥йснюЇтьс¤ з домашн≥х ѕ  ≥ з м≥сць роботи, а не з вуз≥вських ≥ шк≥льних ст≥н.

¬≥дм≥нною рисою INTERNET ¤к новоњ ≥нфраструктури маркетингу ≥ збуту Ї той факт, що тут поки не д≥Ї основний принцип ринковоњ економ≥ки: попит народжуЇ пропозиц≥ю. ƒосв≥д багатьох крањн св≥дчить, що не споживач визначаЇ обс¤г цифрових послуг. Ќавпроти, постачальники ≥ виробники д≥йдуть висновку про необх≥дн≥сть стрибнути на п≥дн≥жку експресу, що в≥дходить, УINTERNETФ. ≤ це не т≥льки питанн¤ престижу, але ≥ побоюванн¤, що кращ≥ м≥сц¤ на цьому перспективному ринку розхапають ≥нш≥.

Ќе менш важливою перевагою електронних канал≥в Ї б≥льш т≥сний контакт ≥з покупцем. ≤нтерактивний контакт ≥з покупцем забезпечуЇ також б≥льш т≥сну прив'¤зку њх до ф≥рми. –агнал Ќ≥льсон, директор ≥нформац≥йного в≥дд≥лу одного з найб≥льших торгових будинк≥в у ‘–Ќ Karstadt, не сумн≥ваЇтьс¤ в тому, що в стол≥тт¤ глобальноњ електронноњ торг≥вл≥ уважне ставленн¤ до покупц¤ стане вир≥шальним фактором у конкурентн≥й боротьб≥, оск≥льки суперники будуть знаходитьс¤ на в≥дстан≥ одного щиглика миш≥.

УЌаселенн¤Ф к≥берпростору поки складаЇтьс¤ майже вин¤тково з чолов≥к≥в (за р≥зними оц≥нками, на 70-90%). ” цьому зв'¤зку, наприклад, постачальники автомоб≥л≥в знаход¤тьс¤ в кращому положенн≥ в пор≥вн¤нн≥ з продавц¤ми продукт≥в харчуванн¤ й од¤гу, тому що останн≥ вибираютьс¤ в основному ж≥нки, а вони поки ще далек≥ в≥д ѕ . “овар, що просуваЇтьс¤, повинний становити ≥нтерес дл¤ в≥ковоњ категор≥њ 18 - 40 рок≥в, оск≥льки саме до нењ в≥дноситьс¤ 70% Унаселенн¤Ф к≥берпростору.

Ќе можна, однак, випустити з уваги той факт, що стов≥дсотков≥ споживач≥ електронного ринку, ¤ких у –ос≥њ ≥ в ”крањн≥, не б≥льше п≥вм≥льйона, мають родич≥в ≥ друз≥в , здеб≥льшого ще що не п≥знали можливостей к≥бернетичного св≥ту, але Ї його непр¤мими споживачами.

ќкр≥м цього сл≥д згадати методи, ¤к≥ використовуЇ менеджмент при розробц≥ управл≥нських п≥дход≥в у керуванн≥ тим чи ≥ншим п≥дприЇмством.

¬икористанн¤ моделей дозвол¤Ї приймати р≥шенн¤, при обірунтуванн≥ ¤ких враховуютьс¤ вс≥ фактори ≥ альтернативи, що виникають в складних умовах виробничо-господарськоњ д≥¤льност≥. “ому моделюванн¤ розгл¤даЇтьс¤ ¤к найефективн≥ший спос≥б оптим≥зац≥њ управл≥нських р≥шень. (ћодель Ц це в≥дображенн¤ в схем≥, формул≥, вз≥рц≥ тощо характерних ознак обТЇкту, ¤кий досл≥джуЇтьс¤. ¬она Ї спрощеною конктеною життЇвою (управл≥нською) ситуац≥Їю, ≥ншими словами в модел¤х певним чином в≥дображаютьс¤ реальн≥ под≥њ, обставини тощо). ј хто, ¤к не ≥нформац≥йн≥ компТютерн≥ системи можуть на сьогодн≥шн≥й день повноц≥нно, а головне Ц оперативно в≥дтворювати т≥ чи ≥нш≥ модел≥, опираючись на конкретн≥ цифри чи факти, ¤кий збираЇ з сьогоденн¤ в≥ртуальний св≥т.

—в≥това практика виробила певний пор¤док розробки моделей. Ќайдоц≥льн≥ше застосовувати наступний процес њх побудови:

ѕостановка завданн¤.

‘ормуванн¤ модел≥.

ѕерев≥рка модел≥ на достов≥рн≥сть.

¬икористанн¤ модел≥.

¬≥дновленн¤ модел≥.

¬ процес≥ перев≥рки, використанн¤ та в≥дновленн¤ моделей сл≥д враховувати похибки, ¤к≥ знижують њх ефективн≥сть:

недостов≥рн≥ вх≥дн≥ умови (припущенн¤);

≥нформац≥йн≥ обмеженн¤;

страх користувач≥в;

недостатн¤ практична перев≥рка;

надм≥рно висока варт≥сть побудови;

недостатнЇ врахуванн¤ чинних фактор≥в тощо.

јмериканський менеджмент давно використовуЇ ≈ќћ при найб≥льш розповсюджених способах моделюванн¤:

“еор≥¤ ≥гор. ћоделюЇ вплив прийн¤того р≥шенн¤ на конкурент≥в. ÷¤ теор≥¤ найперше розробл¤лась в≥йськовими.

“еор≥¤ черг. ¬изначаЇ оптимальне число канал≥в обслуговуванн¤ по в≥дношенню до потреби в них (так звана модель оптимального обслуговуванн¤).

ћоделюванн¤ управл≥нн¤ запасами. ¬изначаЇ розм≥щенн¤ замовлень, њх к≥льк≥сть, обс¤г готовоњ продукц≥њ на склад≥.

Ћ≥н≥йне програмуванн¤. «абезпечуЇ оптимальний спос≥б розгл¤ду ресурс≥в при на¤вност≥ конкретних потреб. ћодел≥ л≥н≥йного програмуванн¤ найб≥льш попул¤рн≥ у менеджмент≥.

≤м≥тац≥йне моделюванн¤. ƒаЇ практичний спос≥б застосуванн¤ модел≥ зам≥сть реальноњ системи.

≈коном≥чний анал≥з, тобто метод оц≥нки витрат та економ≥чних вигод. ЅазуЇтьс¤ на визначенн≥ економ≥чних умов, при ¤ких п≥дприЇмство стаЇ виг≥дним. «розум≥ло, що основною умовою буде ситуац≥¤, коли загальний дох≥д зр≥внюЇтьс¤ з п≥дсумковими витратами.

ѕлат≥жна матриц¤. ÷е статистичний метод, ¤кий дозвол¤Ї ≥з к≥лькох вар≥ант≥в вибрати найб≥льш оптимальне р≥шенн¤. ѕри цьому платеж≥ (грошов≥ винагороди, доход тощо) представл¤ютьс¤ у форм≥ таблиц≥.

ƒерево р≥шень, ¤вл¤Ї собою схематичне в≥дображенн¤ д≥й у менеджмент≥ з урахуванн¤ ф≥нансових результат≥в, ймов≥рност≥ отриманн¤ њх позитивного значенн¤, можливост≥ пор≥вн¤нн¤ альтернатив.

ѕрогнозуванн¤, тобто моделюванн¤ майбутн≥х управл≥нських ситуац≥й. ќск≥льки воно в≥д≥граЇ суттЇву роль у менеджмент≥, то його сл≥д розгл¤нути окремо.

Ќа сьогодн≥шн≥й день не мислиме без п≥дтримки обчислювальноњ техн≥ки оперативне ≥ найб≥льш в≥рог≥дне прогнозуванн¤ (спос≥б, при ¤кому використовуЇтьс¤ накопичений в минулому досв≥д та поточн≥ припущенн¤ з метою визначенн¤ майбутнього). Ќа сучасному етап≥ найчаст≥ше використовуютьс¤ так≥ прогнози:

економ≥чн≥;

соц≥альн≥;

розвитку конкуренц≥њ;

розвитку науково-техн≥чного прогресу;

розвитку технолог≥њ;

розвитку сусп≥льства;

розвитку с≥льського господарства тощо.

ћожна вид≥лити наступн≥ групи метод≥в прогнозуванн¤:

Ќеформальн≥ методи:

прогнозуванн¤ на баз≥ словесноњ (вербальноњ) ≥нформац≥њ, отриманоњ з допомогою рад≥о, телебаченн¤, розмов, телефонограм тощо;

прогнозуванн¤ на засадах письмовоњ ≥нформац≥њ, ¤ка в≥дображаЇтьс¤ у газетах, журналах, бюлетен¤х, зв≥тах тощо;

прогнозуванн¤ за результатами промислового шп≥онажу.

‘ормальн≥ методи:

 ≥льк≥сн≥ методи прогнозуванн¤:

анал≥з минулих р¤д≥в. ¬иходить з того, що минуле може повторитис¤ у майбутньому;

причинно-насл≥дкове (каузальне) моделюванн¤. ¬икористовуЇтьс¤ у менеджмент≥ дл¤ прогнозуванн¤ тих ситуац≥й, ¤к≥ знаход¤тьс¤ у залежност≥ б≥льше н≥ж в≥д одн≥Їњ зм≥нноњ величини. ¬ статистиц≥ цей спос≥б прогнозуванн¤ називаЇтьс¤ корел¤ц≥Їю.

як≥сн≥ методи прогнозуванн¤:

думка жур≥. ѕредставл¤Ї собою поЇднанн¤ та усередненн¤ думок експерт≥в Ц член≥в жур≥ (ради, ком≥с≥њ тощо);

сукупна думка збутовик≥в. •рунтуЇтьс¤ на передбаченн≥ попиту групою досв≥дчених торгових агент≥в;

модель оч≥куванн¤ споживача. ЅазуЇтьс¤ на результатах опитуванн¤ кл≥Їнт≥в;

метод експертних оц≥нок. ѕредставл¤Ї собою процедуру, ¤ка дозвол¤Ї груп≥ експерт≥в приходити до певноњ згоди.

« вищенаведеного ч≥тко видно, ¤ке важливе м≥сце на сьогодн≥шн≥й день починають займати ≥нформац≥йн≥ компТютерн≥ системи в менеджмент≥. ѕочинаючи в≥д обладнанн¤ робочого м≥сц¤ менеджера, окремого п≥дприЇмства, завершуючи виходом у всесв≥тню мережу ≤нтернет, п≥дтримуванн¤м зовн≥шн≥х звТ¤зк≥в з ринковими та управл≥нськими ¤вищами та процесами.

1	2

Ќазва: ≤нформац≥йн≥ компТютерн≥ системи в менеджмент≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-22 (2297 прочитано)