омп'ютерн≥ науки > ≤нформац≥йн≥ технолог≥њ передаванн¤ файл≥в через ≤нтернет на основ≥ протоколу FTP

ƒл¤ пошуку та ст¤гненн¤ файл≥в, ¤к вже було зазначено вище, можна застосовувати й ≥нший ≥нструментар≥й, наприклад, широко також застосовуЇтьс¤ Web-пошук. “аким чином Web-кл≥Їнти запитують файли у Web-сервер≥в так само, ¤к ≥ FTP-кл≥Їнти в≥дпов≥дно у своњх сервер≥в, використовуючи протоколи HTTP та FTP.

«араз нижче ¤ спробувала згрупувати потезово основн≥ в≥дм≥нност≥ у використанн≥ найб≥льш вживаних ≤нтернет-протокол≥в HTTP та FTP:

ќсновна в≥дм≥нн≥сть м≥ж цими двома протоколами пол¤гаЇ у тому, що служба FTP допускаЇ двосторонн≥й обм≥н файлами: в н≥й може в≥дбуватис¤ Увивантаженн¤Ф файл≥в на сервер (uploading), а також њх завантаженн¤ на кл≥Їнтський компТютер (downloading), тод≥ ¤к у Web- служб≥ можливий т≥лький одноб≥чний зв'¤зок Ц коли сервер виступаЇ н≥би донором, а акцепторн≥ функц≥њ виконуЇ р¤дова компТютерна система.

ƒл¤ отриманн¤ файл≥в з Web-сервера в≥дпов≥дно потр≥бно мати програмне забезпеченн¤ Web-кл≥Їнта (броузер, що працюЇ по протоколу HTTP), а дл¤ обм≥ну файлами з FTP-сервера - програмне забезпеченн¤ FTP-кл≥Їнта.

«вТ¤зок через протокол FTP завжди зд≥йснюЇтьс¤ м≥ж кл≥Їнтом ≥ сервером, а не м≥ж кл≥Їнтами, нав≥ть ¤кщо двоЇ користувач≥в волод≥ють програмним забезпеченн¤м FTP-кл≥Їнта. “аким чином, безпосередн≥й обм≥н файлами один з одним неможливий, один ≥з користувач≥в не може в≥д≥слати файл ≥ншому, не переславши його попередньо на сервер, що таким чином виступаЇ в рол≥ посередника. ¬икористовуючи Web-службу проте можна орган≥зувати пр¤мий зв'¤зок м≥ж користувачами на щабл≥ кл≥Їнт-кл≥Їнт.

3. —истема взаЇмод≥њ компонент≥в FTP-обм≥ну

FTP-сервери розкидан≥ по ц≥лому св≥т≥, але дл¤ зТЇднанн¤ з ними не потр≥бно знати њх ф≥зичного розташуванн¤. я думаю вс≥м в≥домо, що в мереж≥ Internet до компТютера звертаютьс¤ за адресою. ќдн≥Їю з задач спец≥альноњ програми FTP-кл≥Їнта Ї ¤краз визначенн¤ адреси потр≥бного FTP-сервера та зТЇднанн¤ з ним. –ан≥ше, коли вих≥д в Internet мали т≥льки UNIX-компТютери, вс≥ FTP-кл≥Їнти були однаков≥: командна стр≥чка з≥ стандартним набором команд. ћабуть ¤ можу впевнено стверджувати, що в≥дсутн≥сть граф≥чного або хоча б просто ≥нтуњтивно зрозум≥лого користувачев≥ ≥нтерфейсу була характеристикою певного пер≥оду у загальному розвитку компТютерних технолог≥й. “ак, ¤к у загальному випадку, так ≥ щодо компТютерних мереж, у такий час ≥снувала обмежена група людей, ¤к≥ могли користуватис¤ перевагами мережевих технолог≥й. «араз, у час в≥конних систем, зТ¤вилос¤ безл≥ч програм, при використанн≥ ¤ких не потр≥бно запамТ¤товувати синтаксис команд, а файли просто перет¤гуютьс¤ мишкою. ѕростота у використанн≥ таких засоб≥в зробила доступ до мереж≥ доступним також ≥ неспец≥ал≥стам у дан≥й галуз≥. ѕроте все-таки в основ≥ граф≥чних FTP-кл≥Їнт≥в також лежить стандартна система команд. Ќа кожен рух мишки програма генеруЇ посл≥довн≥сть FTP-команд.

¬≥дпов≥дно до поданих матер≥ал≥в на ≥нтернет-ресурс≥ [3], на сьогодн≥ всю систему взаЇмод≥њ компонент≥в FTP-обм≥ну можна зобразити у вигл¤д≥ схеми на рисунку 1:

–исунок 1. —истема взаЇмод≥њ компонент≥в FTP-обм≥ну

Ќа дан≥й схем≥ показано два важливих технолог≥чних моменти: по-перше, доступ до арх≥ву можна зд≥йснити не т≥льки через спец≥альну програму-кл≥Їнт, але ≥ через ун≥версальний броузер, наприклад Netscape Communicator або Microsoft Internet Explorer, а по-друге, дл¤ пошуку ≥нформац≥њ в FTP-арх≥вах можна скористатис¤ програмою Archie. ѕри цьому потр≥бно ч≥тко розум≥ти, що Archie та FTP Ц абсолютно р≥зн≥ технолог≥њ. ¬ б≥льшост≥ випадк≥в доступ до Archie-сервера користувач≥ зд≥йснюють з Archie-кл≥Їнта, ¤ки знаходитьс¤ на т≥й сам≥й машин≥, що ≥ сервер, тобто спочатку користувач по Telnet заходить ¤к користувач Archie, а пот≥м використовуЇ програму-кл≥Їнт (звичайно вона запускаЇтьс¤ в ¤кост≥ оболонки) дл¤ доступу до Archie-сервера.

¬ FTP зТЇднанн¤ ≥н≥ц≥юЇтьс¤ ≥нтерпретатором протоколу користувача.  еруванн¤ обм≥ном зд≥йснюЇтьс¤ по каналу керуванн¤ в стандарт≥ протоколу Telnet.  оманди FTP генеруютьс¤ ≥нтерпретатором протоколу користувача ≥ передаютьс¤ на сервер. ¬≥дпов≥д≥ сервера в≥дправл¤ютьс¤ користувачев≥ також по каналу керуванн¤. ¬ загальному випадку користувач маЇ можлив≥сть встановити контакт з ≥нтерпретатором протоколу сервера та в≥дм≥нними в≥д ≥нтерпретатора користувача засобами.

 оманди FTP визначають параметри каналу передач≥ даних ≥ самого процесу передач≥. ¬они також визначають ≥ характер роботи з в≥ддаленою та локальною файловими системами.

«ображенн¤ модел≥ протоколу, в≥дпов≥дно до матер≥ал≥в, наданих ≥нтернет-ресурсом [3], Ї нижче на рисунку 2.:

–исунок 2. ћодель протоколу FTP

—ес≥¤ керуванн¤ ≥н≥ц≥юЇ канал передач≥ даних. ѕри орган≥зац≥њ каналу передач≥ даних посл≥довн≥сть ≥нша, в≥дм≥нна в≥д орган≥зацњ каналу керуванн¤. ¬ такому випадку сервер ≥н≥ц≥юЇ обм≥н даними у в≥дпов≥дност≥ з параметрами, узгодженими в сес≥њ керуванн¤.

 анал даних встановлюЇтьс¤ дл¤ того ж host-у, що ≥ канал керуванн¤, через ¤кий ведетьс¤ настройка каналу даних.  анал даних може бути використаний дл¤ прийому та передач≥ даних.

ћожлива ситуац≥¤, коли дан≥ можуть передаватис¤ на третю машину. ¬ такому випадку користувач орган≥зовуЇ канал керуванн¤ з двома серверами ≥ встановлюЇ пр¤мий канал даних м≥ж ними.  оманди керуванн¤ ≥дуть через користувача, а дан≥ - напр¤му м≥ж серверами.  анал управл≥нн¤ повинен бути в≥дкритим при передач≥ даних м≥ж машинами. ” випадку, коли в≥н Ї закритий пересилка даних припин¤Їтьс¤.

4. ѕрограмне забезпеченн¤ доступу до FTP

ѕрактично дл¤ будь-¤коњ платформи та операц≥йного середовища ≥снують ¤к сервери, так ≥ кл≥Їнти. я вважаю, що це Ї зрозум≥лим по замовчуванню ≥ випливаЇ з самоњ орган≥зац≥њ роботи FTP-протоколу Усервер-кл≥ЇнтФ.

ƒл¤ роботи з FTP-арх≥вами потр≥бн≥ сервер, кл≥Їнт та пошукова програма. —ервер забезпечуЇ доступ до ресурс≥в арх≥ву з будь-¤коњ точки мереж≥, кл≥Їнт забезпечуЇ доступ користувача до даного арх≥ву, а пошукова система забезпечуЇ нав≥гац≥ю по набору арх≥в≥в у мереж≥.

¬ р≥зних операц≥йних системах ц≥ компоненти FTP-обм≥ну зм≥нюютьс¤ ¤к по форм≥, так ≥ за можливост¤ми, хоча де¤к≥ загальн≥ принципи залишаютьс¤.  р≥м того, програми, ор≥Їнтован≥ на ≥нтерфейс командноњ стр≥чки переважно залишаютьс¤ незм≥нними дл¤ р≥зних ќ—.

Ќижче ¤, керуючись ≥нформац≥йнимим ресурсами л≥тературного джерела [1], ¤ детальн≥ше описала головн≥ необх≥дн≥ компоненти програмного забезпеченн¤ FTP-обм≥ну.

4.1. ѕрограмне забезпеченн¤ FTP-кл≥Їнта

ѕрограмне забезпеченн¤ FTP-кл≥Їнта може представл¤ти собою автономну програму, таку, ¤к попул¤рний пакет WS_FTP, а може бути ≥нтегроване в ≥нш≥ програми. Ќаприклад, функц≥њ FTP-кл≥Їнта вбудован≥ в попул¤н≥ Web-броузери таких компан≥й ¤к Netscape, Microsoft та ≥нш≥, а також включен≥ в ¤кост≥ серв≥сних програм в р≥зн≥ операц≥йн≥ системи. ≤нтеграц≥¤ програмного забезпеченн¤ FTP-кл≥Їнта обумовлюЇтьс¤ вище наведеними у моњй робот≥ перевагами протоколу, що вивчаЇтьс¤.

‘ункц≥њ FTP-кл≥Їнта, ¤к≥ м≥ст¤тьс¤ у Web-броузер≥, звичайно повн≥стю застосовн≥ дл¤ завантаженн¤ файл≥в з загальнодоступних файл-сервер≥в (¤к≥ також називають анон≥мними). “акож вони можуть використовуватись ≥ дл¤ вивантаженн¤ файл≥в на FTP-сервери за умови, що ц≥ сервери настроЇн≥ визначеним стандартним способом.

ѕроте, ¤к правило, автономне програмне забезпеченн¤ FTP-кл≥Їнта забезпечуЇ б≥льшу гнучк≥сть. “ак≥ програми дозвол¤ють враховувати де¤к≥ менш поширен≥ конф≥гурац≥њ FTP-сервер≥в, передавати файли р≥зних тип≥в ≥ керувтаи файловими каталогами. ”тил≥ти FTP управл¤ютьс¤ за допомогою команд, що ввод¤тьс¤ з клав≥атури, а комерц≥йн≥ FTP-кл≥Їнти зазвичай надають користувачев≥ можлив≥сть роботи ≥з граф≥чним ≥нтерфейсом з кнопками та в≥кнами.

4.1.1. ќсновний пор¤док д≥й при робот≥

з FTP-кл≥Їнтами

ѕочаток роботи:

ƒл¤ п≥дключенн¤ до FTP-сервера потр≥бно задати в FTP-кл≥Їнт≥ ≥м'¤ сервера, а пот≥м зареЇструватись. –еЇстрац≥¤ на FTP-сервер≥ проводитьс¤ одним з двох способ≥в.

якщо у користувача Ї обл≥ковий запис на FTP-сервер≥, потр≥бно зареЇструватись, викорситовуючи ≥мТ¤ та пароль. ѕ≥сл¤ цього можна отримати доступ до файл≥в на FTP-сервер≥. якщо у даного користувача немаЇ обл≥кового запису, в≥н може зареЇструватись анон≥мно (п≥дключенн¤ без обл≥кового запису на FTP-сервер≥ називаЇтьс¤ анон≥мним FTP-п≥дключенн¤м). ѕри такому п≥дключенн≥ в ¤кост≥ ≥мен≥ вказуЇтьс¤ anonymous, а в ¤кост≥ парол¤ вводитьс¤ адреса електронноњ пошти.

ѕ≥сл¤ реЇстрац≥њ FTP-сервер може в≥добразити прив≥танн¤ та коротку ≥нструкц≥ю по його використанню.  л≥Їнтська програма не завжди виводить такий запис.

ўоб користувач (чи його кл≥Їнтська програма) м≥г ор≥Їнтуватис¤ в обстановц≥, FTP-сервери передають пов≥домленн¤, ¤к≥ починаютьс¤ з тризначних чисел. ≤нод≥ кл≥Їнтська сторона ≥гноруЇ пов≥домленн¤ FTP-сервера або перехоплюЇ њх та зам≥нюЇ на своњ власн≥ пов≥домленн¤. “ак, п≥сл¤ усп≥шноњ передач≥ файлу можна побачити пов≥домленн¤ У226 Transfer CompleteФ (Уѕересилку виконаноФ) або д≥алогове в≥кно, в¤кому те саме буде сказане ≥ншими словами.

ѕередача файл≥в.

FTP-сервери зазвичай м≥ст¤ть багато р≥зних каталог≥в (папок). ѕ≥дключившись до FTP-сервера, користувач повинен вибрати конкретну папку, ¤ка називаЇтьс¤ поточним робочим каталогом, з ¤кого пот≥м маЇ завантажуватись чи в ¤кий буде вивантажуватись файлова ≥нформац≥¤. якщо на це Ї права, можна створювати додатков≥ папки, перйменовувати та знищувати њх.

1	2	3	4

Ќазва: ≤нформац≥йн≥ технолог≥њ передаванн¤ файл≥в через ≤нтернет на основ≥ протоколу FTP
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-22 (2118 прочитано)