омп'ютерн≥ науки > ≤стор≥¤ мереж≥ Internet

≤стор≥¤ мереж≥ Internet

” 1961 роц≥ Defence Advanced Research Agensy (DARPA) за завданн¤м м≥н≥стерства оборони —Ўј приступило до проекту по створенню експериментальноњ мереж≥ передач≥ пакет≥в. ÷¤ мережа, названа ARPANET, призначалас¤ спочатку дл¤ вивченн¤ метод≥в забезпеченн¤ над≥йного зв'¤зку м≥ж комп'ютерами р≥зних тип≥в. Ѕагато метод≥в передач≥ даних через модеми були розроблен≥ в ARPANET. “од≥ ж були розроблен≥ ≥ протоколи передач≥ даних у мереж≥ - TCP/IP. TCP/IP - це безл≥ч комун≥кац≥йних протокол≥в, що визначають, ¤к комп'ютери р≥зних тип≥в можуть сп≥лкуватис¤ м≥ж собою.

≈ксперимент ≥з ARPANET був наст≥льки усп≥шний, що багато орган≥зац≥й захот≥ли вв≥йти в нењ, з метою використанн¤ дл¤ щоденноњ передач≥ даних. » в 1975 роц≥ ARPANET перетворилас¤ з експериментальноњ мереж≥ в робочу мережу. ¬≥дпов≥дальн≥сть за адм≥н≥струванн¤ мереж≥ вз¤ло на себе Defence Communication Agency (DCA), у даний час називане Defence Information Systems Agency (DISA). јле розвиток ARPANET на цьому не зупинилис¤; ѕротоколи TCP/IP продовжували розвиватис¤ й удосконалюватис¤.

” 1983 роц≥ вийшов перший стандарт дл¤ протокол≥в TCP/IP, що вв≥йшов у Military Standarts (MIL STD), тобто у в≥йськов≥ стандарти, ≥ ус≥, хто працював у мереж≥, зобов'¤зан≥ були перейти до цих нових протокол≥в. ƒл¤ полегшенн¤ цього переходу DARPA звернулас¤ з пропозиц≥Їю до кер≥вник≥в ф≥рми Berkley Software Design - упровадити протоколи TCP/IP у Berkeley(BSD) UNIX. « цього ≥ почавс¤ союз UNIX ≥ TCP/IP.

„ерез де¤кий час TCP/IP був адаптований у звичайний, тобто в загальнодоступний стандарт, ≥ терм≥н Internet ув≥йшов у загальне вживанн¤. ” 1983 роц≥ з ARPANET вид≥лилас¤ MILNET, що стала в≥дноситис¤ до Defence Data Network (DDN) м≥н≥стерства оборони —Ўј. “ерм≥н Internet став використовуватис¤ дл¤ позначенн¤ Їдиноњ мереж≥: MILNET плюс ARPANET. ≤ хоча в 1991 роц≥ ARPANET припинила своЇ ≥снуванн¤, мережу Internet ≥снують, њњ розм≥ри набагато перевищують перв≥сн≥, тому що вона об'Їднала безл≥ч мереж в усьому св≥т≥. ƒ≥аграма ≥люструЇ р≥ст числа хост≥в, п≥дключених до мереж≥ Internet з 4 комп'ютер≥в у 1969 роц≥ до 8,3 м≥льйон≥в у 1994. ’остом у мереж≥ Internet називаютьс¤ комп'ютери, що працюють у многозадачн≥й операц≥йн≥й систем≥ (Unix, VMS), що п≥дтримують протоколи TCP\IP ≥ мережн≥ послуги надають, що користувачам ¤к≥-небудь,.

ƒ≥аграма

ƒ≥аграма.  ≥льк≥сть хост≥в, п≥дключених до Internet .

ќсновне, що в≥др≥зн¤Ї Internet в≥д ≥нших мереж - це њњ протоколи - TCP/IP. ”загал≥, терм≥н TCP/IP звичайно означаЇ усе, що зв'¤зано з протоколами взаЇмод≥њ м≥ж комп'ютерами в Internet. ¬≥н охоплюЇ ц≥ле с≥мейство протокол≥в, прикладн≥ програми, ≥ нав≥ть саму мережу. TCP/IP - це технолог≥¤ м≥жмережевоњ взаЇмод≥њ, технолог≥¤ internet. ћережа, що використовуЇ технолог≥ю internet, називаЇтьс¤ "internet". якщо мова йде про глобальну мережу, що поЇднуЇ безл≥ч мереж з технолог≥Їю internet, то нењ називають Internet.

—во¤ назва протокол TCP/IP одержав в≥д двох комун≥кац≥йних протокол≥в (чи протокол≥в зв'¤зку). ÷е Transmission Control Protocol (TCP) ≥ Internet Protocol (IP). Ќезважаючи на те, що в мереж≥ Internet використовуЇтьс¤ велике число ≥нших протокол≥в, мережа Internet часто називають TCP/IP-мережею, тому що ц≥ два протоколи, безумовно, Ї найважлив≥шими.

як ≥ у вс¤к≥й ≥нш≥й мереж≥ в Internet ≥снуЇ 7 р≥вн≥в взаЇмод≥њ м≥ж комп'ютерами: ф≥зичний, лог≥чний, мережний, транспортний, р≥вень сеанс≥в зв'¤зку, представницький ≥ прикладний р≥вень. ¬≥дпов≥дно кожному р≥вню взаЇмод≥њ в≥дпов≥даЇ наб≥р протокол≥в (тобто правил взаЇмод≥њ).

ѕротоколи ф≥зичного р≥вн¤ визначають вид ≥ характеристики л≥н≥й зв'¤зку м≥ж комп'ютерами. ” Internet використовуютьс¤ практично ус≥ в≥дом≥ в даний час способи зв'¤зку в≥д простого проводу (вита пари) до волоконно-оптичних л≥н≥й зв'¤зку (¬ќЋ«).

ƒл¤ кожного типу л≥н≥й зв'¤зку розроблений в≥дпов≥дний протокол лог≥чного р≥вн¤, що займаЇтьс¤ керуванн¤м передачею ≥нформац≥њ з каналу. ƒо протокол≥в лог≥чного р≥вн¤ дл¤ телефонних л≥н≥й в≥днос¤тьс¤ протоколи SLIP (Serial Line Interface Protocol) ≥ PPP (Point to Point Protocol). ƒл¤ зв'¤зку по кабел≥ локальноњ мереж≥ - це пакетн≥ драйвери плат Ћ¬—.

ѕротоколи мережного р≥вн¤ в≥дпов≥дають за передачу даних м≥ж пристро¤ми в р≥зних мережах, тобто займаютьс¤ маршрутизац≥Їю пакет≥в у мереж≥. ƒо протокол≥в мережного р≥вн¤ належать IP (Internet Protocol) ≥ ARP (Address Resolution Protocol).

ѕротоколи транспортного р≥вн¤ керують передачею даних з одн≥Їњ програми в ≥ншу. ƒо протокол≥в транспортного р≥вн¤ належать TCP (Transmission Control Protocol) ≥ UDP (User Datagram Protocol).

ѕротоколи р≥вн¤ сеанс≥в зв'¤зку в≥дпов≥дають за установку, п≥дтримку ≥ знищенн¤ в≥дпов≥дних канал≥в. ” Internet цим займаютьс¤ вже згадан≥ TCP ≥ UDP протоколи, а також протокол UUCP (Unix to Unix Copy Protocol).

ѕротоколи представницького р≥вн¤ займаютьс¤ обслуговуванн¤м прикладних програм. ƒо програм представницького р≥вн¤ належать програми, що запускаютьс¤, прим≥ром, на Unix-сервер≥, дл¤ наданн¤ р≥зних послуг абонентам. ƒо таких програм в≥днос¤тьс¤: telnet-сервер, FTP-сервер, Gopher-сервер, NFS-сервер, NNTP (Net News Transfer Protocol), SMTP (Simple Mail Transfer Protocol), POP2 ≥ POP3 (Post Office Protocol) ≥ т.д.

ƒо протокол≥в прикладного р≥вн¤ в≥днос¤тьс¤ мережн≥ послуги ≥ програми њхнього наданн¤.

1

Ќазва: ≤стор≥¤ мереж≥ Internet
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-22 (834 прочитано)