Комп'ютерні науки > Класифікація прикладних та службових програмних засобів
Інструментальні програми об’єднують мови програмування, системи управління базами даних і інструментальні засоби по розробці систем штучного інтелекту. Можна сказати, що це спеціальні програмні інструменти, які дозволяють розробляти програмне забезпечення. Для того щоб виготовити будь-який найпростіший виріб, наприклад іграшку, потрібні спеціальні пристосування. До речі, іграшки випускаються на великих фабриках, які оснащені сучасним обладнанням. Для того щоб розробити нові програми, також потрібна така “фабрика”, тільки особлива, і в якості станків і інструментів тут використовується комп’ютер і інструментальні програми. Мови програмування – це найбільш відомий клас інструментальних програм. Всі ці мови мають одну чудову властивість – вони являються алгоритмічними (від терміну “алгоритм”, який означає систему розпоряджень про виконання в певному порядку операцій, які дозволяють розв’язувати задачі певного класу). Алгоритмічна мова має багато ознак справжньої мови, наприклад своєрідний алфавіт (набір символів), синтаксис (набір правил з’єднання символів). Знання алгоритмічних мов необхідне і дуже важливе для програміста. Будь-яка мова програмування має обмежені можливості: містить тільки визначений набір символів і строгі правила, яким підчиняється запис слів і речень; має свої, властиві тільки цій мові особливості. Щоб прискорити і полегшити працю програмістів, покращити її якість, зараз велику увагу приділяється математичному забезпеченню комп’ютерів, наприклад, розробка великої кількості стандартних програм, з яких, як будинок із цеглини, швидко будуються складні і великі програми. Є, наприклад, готові програми для обчислення тригонометричних функцій, розв’язку систем рівнянь та інше. Ці програми можуть бути записані в пристроях пам’яті комп’ютера, і для їх використання вимагається поставити на відповідному місці в програмі певні символи. Кваліфікований програміст вміє користуватись бібліотекою стандартних програм. Мовний процесор – це програма, яка оброблює текст на мові програмування. Розрізняють транслятори і інтерпретатори мов програмування. Інтерпретатор оброблює програму порядково крок за кроком – інтерпретує і відразу видає результат. Переваги систем, що інтерпретують – зручність відладки, діалоговий характер роботи над програмою. Недоліки – низька швидкість роботи, неможливість створювати незалежні від інтерпретатора програми. Транслятори – на різницю від інтерпретаторів, переводять код в так званий об’єктний код – проміжкову форму, яка стає придатною для використання після зв’язування з стандартними бібліотечними модулями. Хоч отримання програми при допомозі транслятора складніше, вона набагато швидше і ефективніше працює. Оскільки відладка для трансляторів складніша, ніж для інтерпретаторів, існують спеціальні програми відладчики.
Список використаної літератури Кишик А.Н. Досье пользователя Microsoft Word 97. – Киев: «Логос», 1998. Основи інформатики / За ред. Смирнова М.В. – К., 1999. Соколюк Є.І. Комп’ютерні технології сьогодні. – Харків, 2000. Програмне забезпечення / За ред. Ящука С.М. – К., 2001. Windows для чайников. – К., 2000.
Назва: Класифікація прикладних та службових програмних засобів
Дата публікації: 2005-02-22 (3428 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
