омп'ютерн≥ науки > ћайбутнЇ ≤нтернет

ћайбутнЇ ≤нтернет

¬ступ

≤нтернет - св≥това комп'ютерна мережа. ¬она складена з р≥зноман≥тних комп'ютерних мереж, об'Їднаних стандартними угодами про способи обм≥ну ≥нформац≥Їю ≥ Їдиною системою адресац≥њ. ≤нтернет використовуЇ протоколи с≥мейства TCP/IP. ¬они виг≥дн≥ тим, що забезпечують в≥дносно дешеву можлив≥сть над≥йно ≥ швидко передавати ≥нформац≥ю нав≥ть по не занадто над≥йних л≥н≥¤х зв'¤зку, а також будувати програмне забезпеченн¤, придатне дл¤ роботи на будь-¤к≥й апаратур≥. —истема адресац≥њ (URL-адреси) забезпечуЇ ун≥кальними координатами кожен комп'ютер (точн≥ше, практично кожен ресурс комп'ютера) ≥ кожного користувача ≤нтернету, створюючи можлив≥сть уз¤ти саме те, що потр≥бно, ≥ передати саме туди, куди потр≥бно.

≤сторична дов≥дка

Ѕлизько 20 рок≥в тому ћ≥н≥стерство ќборони —Ўј створило мережу, що з'¤вилас¤ предтечею Internet, Ц вона називалас¤ ARPAnet. ARPAnet була експериментальною мережею, Ц вона створювалас¤ дл¤ п≥дтримки наукових досл≥джень у в≥йськово-промислов≥й сфер≥, Ц зокрема, дл¤ досл≥дженн¤ метод≥в побудови мереж, ст≥йких до часткових ушкоджень, одержуваним, наприклад, при бомбардуванн≥ ав≥ац≥Їю ≥ здатних у таких умовах продовжувати нормальне функц≥онуванн¤. ÷¤ вимога даЇ ключ до розум≥нн¤ принцип≥в побудови ≥ структури Internet. ” модел≥ ARPAnet завжди був зв'¤зок м≥ж комп'ютером-джерелом ≥ комп'ютером-приймачем (станц≥Їю призначенн¤). ћережа передбачалас¤ ненад≥йною: будь-¤ка частина мереж≥ може зникнути в будь-¤кий момент.

Ќа комп'ютери, що зв'¤зуютьс¤ - не т≥льки на саму мережу - також покладена в≥дпов≥дальн≥сть забезпечувати налагодженн¤ ≥ п≥дтримку зв'¤зку. ќсновний принцип пол¤гав у тому, що будь-¤кий комп'ютер м≥г зв'¤затис¤ ¤к р≥вний з р≥вним з будь-¤ким ≥ншим комп'ютером.

ѕриблизно 10 рок≥в п≥зн≥ше п≥сл¤ по¤ви ARPAnet з'¤вилис¤ Ћокальн≥ ќбчислювальн≥ ћереж≥ (LAN), наприклад, так≥ ¤к Ethernet ≥ ≥н. ќдночасно з'¤вилис¤ комп'ютери, ¤к≥ стали називати робочими станц≥¤ми. Ќа б≥льшост≥ робочих станц≥й була встановлена операц≥йна система UNIX. ÷¤ ќ— мала можлив≥сть роботи в мереж≥ з протоколом Internet (IP). ” зв'¤зку з виникненн¤м принципово нових задач ≥ метод≥в њхнього р≥шенн¤ з'¤вилас¤ нова потреба: орган≥зац≥њ бажали п≥дключитис¤ до ARPAnet своЇю локальною мережею. ѕриблизно в той же час з'¤вилис¤ ≥нш≥ орган≥зац≥њ, що почали створювати своњ власн≥ мереж≥, що використовують близьк≥ до IP комун≥кац≥йн≥ протоколи. —тало ¤сно, що вс≥ т≥льки виграли б, ¤кби ц≥ мереж≥ могли сп≥лкуватис¤ вс≥ разом, адже тод≥ користувач≥ з одн≥Їњ мереж≥ змогли б зв'¤зуватис¤ з користувачами ≥ншоњ мереж≥.

ќдн≥Їњ з найважлив≥ших серед цих нових мереж була NSFNET, розроблена з ≥н≥ц≥ативи Ќац≥онального Ќаукового ‘онду (National Science Foundation Ц NSF). Ќаприк≥нц≥ 80-х NSF створив п'¤ть суперкомп'ютерних центр≥в, зробивши њх доступними дл¤ використанн¤ в будь-¤ких наукових установах. Ѕуло створено усього лише п'¤ть центр≥в тому, що вони дуже дороги нав≥ть дл¤ багатоњ јмерики. —аме тому њх ≥ випливало використовувати кооперативно. ¬иникла проблема зв'¤зку: був потр≥бний спос≥б з'Їднати ц≥ центри ≥ надати доступ до них р≥зним користувачам. —початку була зроблена спроба використовувати комун≥кац≥њ ARPAnet, але це р≥шенн¤ потерп≥ло крах, зштовхнувши з бюрократ≥Їю оборонноњ галуз≥ ≥ проблемою забезпеченн¤ персоналом.

“од≥ NSF вир≥шив побудувати свою власну мережу, засновану на IP технолог≥њ ARPAnet. ÷ентри були з'Їднан≥ спец≥альними телефонними л≥н≥¤ми з пропускною здатн≥стю 56 KBPS (7 KB/s). ќднак, було очевидно, що не коштуЇ нав≥ть ≥ намагатис¤ з'Їднати вс≥ ун≥верситети ≥ досл≥дницьк≥ орган≥зац≥њ безпосередньо з центрами, тому що прокласти така к≥льк≥сть кабелю Ц не т≥льки дуже дорого, але практично неможливо. “ому вир≥шено було створювати мереж≥ по рег≥ональному принцип≥. ” кожн≥й частин≥ крањни зац≥кавлен≥ установи повинн≥ були з'Їднатис¤ з≥ своњми найближчими сус≥дами. Ћанцюжки, що вийшли, приЇднувалис¤ до суперкомп'ютера в одн≥й з≥ своњх крапок, у такий спос≥б суперкомп'ютерн≥ центри були з'Їднан≥ разом. ” так≥й тополог≥њ будь-¤кий комп'ютер м≥г зв'¤затис¤ з будь-¤ким ≥ншоњ, передаючи пов≥домленн¤ через сус≥д≥в.

÷е р≥шенн¤ було усп≥шним, але настала пора, коли мережа вже б≥льш не справл¤лас¤ з≥ зростаючами потребами. —п≥льне використанн¤ суперкомп'ютер≥в дозвол¤ло п≥дключеним громадам використовувати ≥ безл≥ч ≥нших речей, що не в≥днос¤тьс¤ до суперкомп'ютер≥в. «ненацька ун≥верситети, школи й ≥нш≥ орган≥зац≥њ усв≥домили, що отримали п≥д рукою море даних ≥ св≥т користувач≥в. ѕот≥к пов≥домлень у мереж≥ (трафик) наростав усе швидше ≥ швидше поки, зрештою, не перевантажив керуюч≥ мережею комп'ютери ≥ Їднальн≥ њхн≥ телефонн≥ л≥н≥њ. ” 1987 р. контракт на керуванн¤ ≥ развитие мереж≥ був переданий компан≥њ Merit Network Inc., що займалас¤ осв≥тньою мережею ћ≥чигану разом з IBM ≥ MCI. —тара ф≥зично мережа була зам≥нена б≥льш швидкими (приблизно в 20 раз≥в) телефонними л≥н≥¤ми. Ѕули зам≥нен≥ на б≥льш швидк≥ ≥ мережн≥ керуюч≥ машини.

ѕроцес удосконалюванн¤ мереж≥ йде безупинно. ќднак, б≥льш≥сть цих перебудов в≥дбуваЇтьс¤ непом≥тно дл¤ користувач≥в. ”ключивши комп'ютер, ви не побачите оголошенн¤ про те, що найближч≥ п≥вроку Internet не буде доступна через модерн≥зац≥ю. ћожливо, нав≥ть б≥льш важливо те, що перевантаженн¤ мереж≥ ≥ њњ удосконаленн¤ створили зр≥лу ≥ практичну технолог≥ю. ѕроблеми були вир≥шен≥, а ≥дењ розвитку перев≥рен≥ в справ≥.

—пособи доступу до Internet

—пособи доступу до Internet

¬икористанн¤ т≥льки електронноњ пошти. ÷ей спос≥б дозвол¤Ї одержувати ≥ в≥дправл¤ти пов≥домленн¤ ≥ншим користувачам ≥ т≥льки. „ерез спец≥альн≥ шлюзи ¬и можете також використовувати й ≥нш≥ сервисы, надан≥ Internet. ÷≥ шлюзи, однак, не дозвол¤ють працювати в ≥нтерактивному режим≥, ≥ можуть бути досить складними у використанн≥.

–ежим вилученого терм≥нала. ¬и п≥дключаЇтес¤ до ≥ншого комп'ютеру, з'Їднаному з Internet, ¤к вилучений користувач. Ќа вилученому комп'ютер≥ запускаютьс¤ програми-кл≥Їнти, що використовують Internet-сервисы, а результати њхньоњ роботи в≥дображаютьс¤ на екран≥ ¬ашого терм≥нала. ќск≥льки дл¤ п≥дключенн¤ використовуютьс¤, в основному, програми эмул¤ции терм≥нала, ¬и можете працювати т≥льки в текстовому режим≥. “аким чином, наприклад, дл¤ перегл¤ду WEB-вузл≥в ¬и зможете використовувати т≥льки текстовий броузер ≥ граф≥чних зображень не побачите.

ЅезпосереднЇ з'Їднанн¤. ÷е основна ≥ найкраща форма з'Їднанн¤, коли ¬аш комп'ютер стаЇ одним з вузл≥в Internet. «а допомогою протоколу TCP/IP в≥н пр¤мо сп≥лкуЇтьс¤ з ≥ншими комп'ютерами в Internet. ƒоступ до сервисам Internet зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою програм, що працюють на ¬ашому комп'ютер≥.

“радиц≥йно, комп'ютери п≥дключалис¤ пр¤мо в Internet через локальн≥ чи мереж≥ по вид≥лених з'Їднанн¤х.  р≥м власне комп'ютера, дл¤ встановленн¤ таких з'Їднань необх≥дно додаткове мережне устаткуванн¤ (маршрутизатори, шлюзи ≥ т.п.). ќск≥льки це устаткуванн¤ ≥ канали з'Їднанн¤ досить дорог≥, пр¤м≥ з'Їднанн¤ використовуютьс¤ т≥льки орган≥зац≥¤ми з великим обс¤гом переданоњ ≥ прийн¤тоњ ≥нформац≥њ.

јльтернативою пр¤мого з'Їднанн¤ дл¤ ≥ндив≥дуальних користувач≥в ≥ невеликих орган≥зац≥й Ї використанн¤ телефонних л≥н≥й дл¤ встановленн¤ тимчасових з'Їднань (dial up) до вилученого комп'ютера, з'Їднаному з Internet.

—ерв≥си Internet

—ерверами називаютьс¤ вузли мереж≥, призначен≥ дл¤ обслуговуванн¤ запит≥в кл≥Їнт≥в Ц програмних агент≥в, що вит¤гають чи ≥нформац≥ю в≥ддають њњ в мережу ≥ працюючих п≥д безпосередн≥м керуванн¤м користувач≥в.  л≥Їнти надають ≥нформац≥ю в зрозум≥лому ≥ зручному дл¤ користувач≥в вид≥, у те час ¤к сервери виконують службов≥ функц≥њ по збереженню, поширенню, керуванню ≥нформац≥Їю ≥ видачу њњ по запит≥ кл≥Їнт≥в.  ожен вид серв≥су в Internet надаЇтьс¤ в≥дпов≥дними серверами ≥ може використовуватис¤ за допомогою в≥дпов≥дних кл≥Їнт≥в.

WWW

—ерв≥с WWW Ц всесв≥тн¤ павутина, забезпечуЇ представленн¤ ≥ взаЇмозв'¤зки величезноњ к≥лькост≥ г≥пертекстових документ≥в, що включають текст, граф≥ку, звук ≥ в≥део, розташованих на р≥зних серверах по усьому св≥т≥ ≥ зв'¤заних м≥ж собою за допомогою посилань у документах. ѕо¤ва цього серв≥су значно спростило доступ до ≥нформац≥њ ≥ стало одн≥Їњ з основних причин взрывообразного росту Internet з 1990 року. —ерв≥с WWW функц≥онуЇ з використанн¤м протоколу HTTP.

ƒл¤ використанн¤ цього серв≥су застосовуютьс¤ программы-броузеры, найб≥льш попул¤рними з ¤кий у даний момент Ї Netscape Navigator ≥ Internet Explorer.

УWeb browsersФ Ц не що ≥нше, ¤к засобу перегл¤ду; вони виконан≥ за аналог≥Їю з безкоштовною комун≥кац≥йною програмою за назвою Mosaic, створеноњ в 1993 р. у лаборатор≥њ Ќац≥онального центра суперкомп'ютер≥в (National Center for Supercomputing Applications) при ”н≥верситет≥ шт. ≤лл≥нойс дл¤ полегшенн¤ доступу до WWW. ўо ж можна одержати за допомогою WWW? ћайже усе, що асоц≥юЇтьс¤ з пон¤тт¤м Уробота в систем≥ InternetФ, Ц в≥д самих останн≥х ф≥нансових новин до ≥нформац≥њ про медицину й охорону здоров'¤, музиц≥ ≥ л≥тератур≥, домашн≥х тваринних ≥ к≥мнатних рослинах, кул≥нар≥њ й автомоб≥льн≥й справ≥. ћожна замовл¤ти ав≥аквитки в будь-¤ку частину св≥ту (реальн≥, а не в≥ртуальн≥), туристичн≥ проспекти, знаходити необх≥дне програмне ≥ техн≥чне забезпеченн¤ дл¤ свого ѕ , грати в ≥гри з далекими (≥ нев≥домими) партнерами ≥ стежити за спортивними ≥ пол≥тичними под≥¤ми у св≥т≥. Ќарешт≥, за допомогою б≥льшост≥ програм ≥з засобами доступу до WWW можна одержати доступ ≥ до телеконференц≥й (усього њх близько 10 000), куди м≥ст¤тьс¤ пов≥домленн¤ на будь-¤к≥ теми Ц в≥д астролог≥њ до мовознавства, а також обм≥нюватис¤ пов≥домленн¤ми по електронн≥й пошт≥.

1	2

Ќазва: ћайбутнЇ ≤нтернет
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-22 (1732 прочитано)