омп'ютерн≥ науки > ѕрограми-арх≥ватори WinARJ

ѕрограми-арх≥ватори WinARJ

1.  оротка ≥стор≥¤ розвитку теор≥њ стисненн¤ ≥нформац≥њ

” сорокових роках учен≥, що працюють в област≥ ≥нформац≥йних технолог≥й, ¤сно зрозум≥ли, що можна розробити такий спос≥б збереженн¤ даних, при ¤кому прост≥р буде витрачатис¤ б≥льш ощадливо.  лод Ўеннон, вивчаючи нюанси розходжень м≥ж семантикою (semantics) (що де¤ка сутн≥сть значить) ≥ синтаксисом (syntax) (¤к де¤ка сутн≥сть виражаЇтьс¤), розробив б≥льш≥сть базових пон¤ть ц≥Їњ теор≥њ. –озум≥нн¤ того, що те саме значенн¤ (семантика) може бути реал≥зовано р≥зними способами (синтаксис), приводить до законом≥рного питанн¤: "який спос≥б вираженн¤ чого-небудь Ї найб≥льш економ≥чним?" ѕошук в≥дпов≥д≥ на це питанн¤ прив≥в Ўеннона до думки про ентроп≥ю, що, прост≥ше говор¤чи, сп≥вв≥дноситьс¤ з к≥льк≥стю, що м≥ститьс¤ у файл≥ корисноњ ≥нформац≥њ. ћетоди стиску намагаютьс¤ зб≥льшувати ентроп≥ю файлу, тобто зменшувати довжину файлу, збер≥гаючи при цьому всю ≥нформац≥ю.

ќднак, Ўеннон не був першим, хто задумувавс¤ про сутн≥сть ≥нформац≥њ ≥ визначенн≥ њњ к≥лькост≥. ѕерший крок на цьому шл¤ху зробив у 1928 р. ’артл≥. ќсновний отриманий њм результат можна сформулювати приблизно так: ¤кщо в задан≥й безл≥ч≥, що м≥стить N елемент≥в, вид≥лений де¤кий елемент x, про ¤ке в≥домо лише, що в≥н належить ц≥й безл≥ч≥, то, щоб знайти x, необх≥дно одержати к≥льк≥сть ≥нформац≥њ, р≥вне log2 N. ÷ю формулу звичайно називають формулою ’артл≥.

‘ормула ’артл≥ Ї часткою случаЇмо б≥льш загальноњ формули Ўенона, що дозвол¤Ї знайти к≥льк≥сть ≥нформац≥њ у випадковому пов≥домленн≥ ф≥ксованого алфав≥ту. Ќехай X1, ..., Xn - символи цього алфав≥ту, P1, ..., Pn - ≥мов≥рност≥ њхньоњ по¤ви в текст≥ пов≥домленн¤, тод≥ формула Ўеннона приймаЇ вид:

H = P1*log2(1/ P1) + ... + Pn*log2(1/ Pn),

де H - к≥льк≥сть б≥т ≥нформац≥њ в одному символ≥ пов≥домленн¤, чи ентроп≥¤ символу пов≥домленн¤. ÷е число показуЇ м≥н≥мальне середнЇ число б≥т, необх≥дних дл¤ представленн¤ одного символу алфав≥ту даного пов≥домленн¤.

” де¤ких випадках алфав≥т пов≥домленн¤ може бути нев≥домий, тод≥ висуваютьс¤ г≥потези про алфав≥т пов≥домленн¤. ћаючи р≥зн≥ алфав≥ти, можна дос¤гти р≥зних коеф≥ц≥Їнт≥в стиску. Ќаприклад, текстовий файл, ¤кщо його розгл¤дати ¤к посл≥довн≥сть б≥т≥в, маЇ ентроп≥ю пор¤дку 0.7 - 0.9, ¤кщо ¤к посл≥довн≥сть байт≥в, - 0.5 - 0.7, хоча попул¤рн≥ програми стиску зменшують розм≥ри текстових файл≥в до 0.3 - 0.4 в≥д вих≥дного розм≥ру.

ƒоказ Ўенона не було конструктивним, тобто не м≥стило способу побудови цих оптимальних код≥в, а лише показувало њхнЇ ≥снуванн¤. ƒо по¤ви роботи Ўенона, кодуванн¤ символ≥в алфав≥ту при передач≥ пов≥домленн¤ по каналах зв'¤зку зд≥йснювалос¤ однаковою к≥льк≥стю б≥т, одержуваним по формул≥ ’артл≥. « по¤вою ц≥Їњ роботи почали з'¤вл¤тис¤ способи, що кодують символи р≥зним числом б≥т у залежност≥ в≥д ≥мов≥рност≥ по¤ви њхн≥й у текст≥. Ќаприклад, часто у файлах де¤к≥ значенн¤ байта зустр≥чаютьс¤ част≥ше ≥нших. “аким чином, за рахунок використанн¤ дл¤ кожного значенн¤ байта коду р≥зноњ довжини можна значно зменшити загальний розм≥р даних. ÷¤ базова ≥де¤ лежить в основ≥ алгоритм≥в стиску Ўенона-‘ано (Shannon-Fano) ≥ ’афмана (Huffman). ѕод≥бн≥ алгоритми вибирають б≥льш коротк≥ коди дл¤ часто зустр≥чаютьс¤ ≥ б≥льш довг≥ дл¤ р≥дко зустр≥чаютьс¤ значень байта. «вичайно текстов≥ файли (у ¤кий одн≥ значенн¤ байт≥в повторюютьс¤ набагато част≥ше ≥нших) вони стискають досить добре.

Ѕ≥льш тридц¤ти рок≥в алгоритм стиску ’афмана ≥ його вар≥анти залишалис¤ найб≥льш попул¤рними методами. ќднак у 1977 два досл≥дник≥в з ≤зрањлю запропонували зовс≥м ≥нший п≥дх≥д до ц≥Їњ проблеми. јбрахам Ћемпел ≥ якоб «≥в висунули ≥дею формуванн¤ "словника" загальних посл≥довностей даних. ѕри цьому стиск даних зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок зам≥ни запис≥в в≥дпов≥дними кодами з≥ словника.

2. јрх≥ватори MS DOS

« розвитком комп'ютера стали зб≥льшуватис¤ й обс¤ги ≥нформац≥њ збереженоњ в ньому, що у свою чергу привело до розвитку технолог≥й по збереженню ц≥Їњ ≥нформац≥њ в стиснутому вид≥, тобто в арх≥вах. ƒл¤ цього була придумана безл≥ч програм зд≥йснюючих арх≥вац≥ю ≥нформац≥њ.

ќднак у робот≥ з ц≥Їю ≥нформац≥Їю ≥нод≥ небажано розкривати повний арх≥в, щоб вз¤ти один чи два необх≥дних чи файли ж просто подивитис¤, що в арх≥в≥ за ≥нформац≥¤.

ѕрограми-арх≥ватори, за вин¤тком одиниць, не надають зручних оболонок позвол¤ющих просто, швидко й у наочн≥й форм≥ роз≥братис¤ з вм≥стом арх≥в≥в.

јрх≥ватори -- це програми, що дозвол¤ють створювати й обробл¤ти арх≥вн≥ коп≥њ файл≥в. ѕри цьому з арх≥вн≥ коп≥њ мають менший розм≥р, чим ориг≥нали. «а допомогою спец≥альних алгоритм≥в стиску з файл≥в в≥ддал¤Їтьс¤ вс¤ надлишкова ≥нформац≥¤, а при застосуванн¤ зворотних алгоритм≥в розпакуванн¤ арх≥вна коп≥¤ в≥дновлюЇтьс¤ в перв≥сному вид≥.

Ќайб≥льш в≥дом≥ программи-арх≥ватори дл¤ MS-DOS: ARJ (розроблювач -- Robert K. Jung), pkzip

(компан≥¤ PKWARE Inc.), lha (Haruyasu Yoshizaki), zoo (Rahul Dhesi). Ѕезумовним л≥дером в усьому св≥т≥ за останн≥ 5 рок≥в став арх≥ватор RAR. ¬ даний час RAR активно вит≥сн¤Ї ZIP ¤к основну утил≥ту стиску FTP арх≥в≥в у мереж≥ INTERNET. RAR ¤ Ї Їдиною всесв≥тньо використовуваною програмою, створеноњ рос≥йським програм≥стом (за вин¤тком TETRIS). ¬с≥ арх≥ватори в≥др≥зн¤ютьс¤ використовуваними алгоритмами стиску, форматами арх≥вних файл≥в, швидк≥стю роботи ≥ т.д.

“ерм≥ни, використовуван≥ в арх≥вац≥њ

Add file ƒодаванн¤ (копировние) файлу в арх≥в. якщо арх≥в не ≥снуЇ, то в≥н створюЇтьс¤.

CRC  од цикл≥чного контролю. —пец≥альна функц≥¤ в≥д усього ум≥сту файлу. —кладаЇтьс¤ таким чином, що зм≥нити файл так, щоб його CRC залишивс¤ незм≥нним, практично неможливо.

Exclude selected files ѕри арх≥вац≥њ Ќ≈ додавати в арх≥в визначен≥ файли.

Extract files ¬ит¤г файл≥в з арх≥ву без збереженн¤ структури п≥дкаталог≥в.

Extract files with pathnames ¬ит¤г файл≥в з арх≥ву з≥ збереженн¤м структури п≥дкаталог≥в.

Fresh files ƒодаванн¤ в арх≥в нових верс≥й уже на¤вних там файл≥в.

Garble (чи scramble) files with password јрх≥вац≥¤ файл≥в з паролем. ¬ит¤гти файли з такого арх≥ву можна, лише правильно вказавши пароль.

Move files ѕерем≥щенн¤ файл≥в в арх≥в.

Multiple volumes Ѕагатотомн≥ арх≥ви -- складаютьс¤ з дек≥лькох файл≥в (том≥в). «ручн≥ при арх≥вац≥њ великих комплекс≥в файл≥в, коли тому арх≥ву можна пом≥щати на окрем≥ дискети.

Ratio —туп≥нь стиску файлу. ¬изначаЇтьс¤ по-р≥зному в р≥зних арх≥ваторах (в≥дношенн¤ вих≥дного до стиснутого або навпаки).

Recurse subdirectories јрх≥вац≥¤ файл≥в ≥з заданого каталогу ≥ вс≥х його п≥дкаталог≥в. ¬ арх≥в≥ збер≥гаЇтьс¤ ≥нформац≥¤ про шл¤х до файл≥в, ≥ при вит¤гу њх можна виводити не в один каталог, а у в≥дпов≥дн≥ п≥дкаталоги.

Self-extract (sfx)archive арх≥в, ўо —аморозпаковуЇтьс¤. јрх≥вний файл маЇ розширенн¤ .exe .чи com, ≥ п≥сл¤ його запуску в≥дбуваЇтьс¤ автоматичний вит¤г файл≥в з арх≥ву.

Test integrity ѕерев≥рка ц≥л≥сност≥ арх≥ву, тобто перев≥рка CRC файл≥в арх≥ву.

Update files ƒодаванн¤ в арх≥в нових файл≥в.

3. јрх≥ватор ARJ

ѕрацюЇ з командного р¤дка. ¬иконуЇ ус≥ функц≥њ по обслуговуванню арх≥в≥в.arj , у т.ч. п≥дтримку багатотомних арх≥в≥в.

ќдержати дов≥дку по ключах арх≥ватора arj за допомогою команд:
arj(звичайна дов≥дка)

arj /?(докладна дов≥дка)

Arj маЇ дуже велике число ключ≥в. ћожна автоматизувати багато д≥й -- створенн¤ резервноњ коп≥њ диска, арх≥вуванн¤ починаючи з ¤коњсь дати, додаванн¤ до ≥мен≥ арх≥ву поточноњ дати (arh970821.arj), арх≥вуванн¤ файла з конкретного м≥сц¤, к≥лька р≥вн≥в стиску ≥ так дал≥. ” верс≥њ 2.55 можлива робота з довгими ≥менами.

ѕереваги: дуже велике колличество ключ≥в, що даЇ можлив≥сть автоматизувати велике число функц≥й. «ахист арх≥ву в≥д ушкоджень.

Ќедол≥ки: в≥дсутн≥сть д≥алогового режиму, ¤кесь незручност≥ роботи при на¤вност≥ ¤когось ключа в перем≥нноњ оточенн¤ (ARJ_SW) ≥ р¤дку запуску -- взаЇмне знищенн¤.

ARJZ

ARJZ (з вол≥ автора програми вимовл¤Їтьс¤ ¤к "арж-зет") - це арх≥ватор, заснований на в≥дом≥й програм≥ ARJ –оберта ёнга. Ќа в≥дм≥ну в≥д таких сучасних засоб≥в арх≥вировани¤, ¤к RAR ≥ UC2, ARJZ використовуЇ формат файл≥в, командний р¤док ≥ опц≥њ, сум≥сн≥ з одн≥Їњ ≥з самих попул¤рних програм стиску даних, а це маЇ своњ переваги. «окрема:
1) ѕрактично все програмне забезпеченн¤, розраховане на виклик ARJ, буде працювати так само ≥ з програмою ARJZ без ус¤коњ модиф≥кац≥њ. Ќаприклад, не треба буде переписувати н≥ ARCVIEW, н≥ NC 4.0, н≥ DN, н≥ тех.BAT файл≥в, що ви могли створити за час користуванн¤ ARJ'ем.

2) ƒл¤ того, щоб використовувати можливост≥ ARJZ'а при робот≥ з вашими старими арх≥вами, вам зовс≥м не потр≥бно переарх≥вировать њх заново.

3) ¬и так само майже р¤туЇтес¤ в≥д необх≥дност≥ вивчати новий арх≥ватор. «наючи, ¤к запускаЇтьс¤ ARJ, ви знаЇте, ¤к запускаЇтьс¤ ARJZ.

ќднак, варто мати на уваз≥, що:

1) ARJZ дозвол¤Ї стискати файли, використовуючи б≥льш могутн≥ методи, чим ориг≥нальна програма. ” цьому випадку ARJ Ќ≈ «ћќ∆≈ ѕ–ќ¬ќƒ»“» ќЅ–ќЅ ” ќ“–»ћјЌ»’ ј–’≤¬≤¬, «¬'я«јЌ” « –ќ«ѕј ”¬јЌЌяћ, тобто деарх≥вирование, тестуванн¤ ≥ т.д. ” будь-¤кому випадку ви збережете можлив≥сть обновл¤ти ≥ зливати арх≥ви, чи перейменовувати видал¤ти файли в них, а так само одержувати список файл≥в в арх≥вах.

2) ARJZ/UNARJZ з одного боку, п≥дтримують не вс≥ команди й опц≥њ ARJ'а, а з ≥ншого боку - увод¤ть нов≥ ≥ це може створювати проблеми при робот≥. ” д≥йсност≥ так≥ проблеми зустр≥чаютьс¤ надзвичайно р≥дко ≥ легко розв'¤зн≥.

ѕереваги ≥ недол≥ки

1	2

Ќазва: ѕрограми-арх≥ватори WinARJ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-22 (1261 прочитано)