Комп'ютерні науки > Середовище передачi в локальних мережах
В бiльш складних мережах крiм файлового сервера можуть бути присутнi й iншi види серверiв, наприклад: сервер друку, сервер бази даних, Web-сервер, поштовий сервер та iн. Сервер друку – це комп’ютер, що спецiалiзується на управлiннi доступом користувачiв до системних пристроїв виводу, наприклад принтерiв. Iснування сервера обумовлено необхiднiстю бiльш ефективного використання дорогих друкуючих пристроїв. В крупних мережах сервер друку може керувати одночасно декiлькома принтерами. Сервер бази даних призначений для зберiгання бази даних та керування доступом до неї. База даних – це сукупнiсть зв’язаних об’єктiв, якi включають i таблицi, i форми, i звiти та iн. Формування баз даних, установка зв’язку мiж її об’єктами, а також органiзацiя доступу до вмiсту бази здiйснюється за допомогою спецiального приложення – системи управлiння базою даних (СУБД). Web-сервер – це сервер, орiєнтований на виконання спецiальних задач взаємодiї з мережею Internet. Вiн надає робочим станцiям максимально можливий набiр послуг мiжмережевої взаємодiї. Поштовий сервер – комп’ютер, що управляє потоком електронної пошти, передачею повiдомлень та зв’язком з серверами глобальних мереж, зокрема Internet. Обладнання серверiв. По складу обладнання сервери мало чим вiдрiзняються вiд робочих станцiй, однак до самого обладнання iснують бiльш високi вимоги. Це зв’язано з тим, що файловий сервер повинен достатньо швидко обробляти велику кiлькiсть запитiв вiд всiх робочих станцiй. Для забезпечення потрiбної продуктивностi сервери оснащуються високопродуктивними процесорами, наприклад Pentium II з тактовою частотою 233 Мгц i вище. Можливе використання систем з кiлькома процесорами одночасно. З метою пiдвищення продуктивностi в серверах широко використовується кеш-пам’ять. Ця надшвидкодiюча пам’ять призначена для тимчасового зберiгання команд i даних, до яких вiдбувається найчастiше звертання. Для попередження втрати iнформацiї при роботi з жорсткими дисками в серверах використовується система RAID – надлишковi масиви недорогих дискiв. Система RAID включає набiр жорстких дискiв, при цьому реалiзуються рiзнi режими одночасного запису однiєї i тiєї ж iнформацiї на декiлька жорстких дискiв. Це дозволяє у випадку збою жорсткого диску вiдновлювати данi з резервної копiї, що знаходяться на iншому диску. Для забезпечення нормальної роботи комп’ютерної мережi та попередження втрати iнформацiї при раптовому вiдключеннi силового живлення сервер повинен живитись вiд джерела безперебiйного живлення (UPS). Джерело безперебiйного живлення використовує акумуляторну батарею для пiдтримки працездатностi комп’ютера (сервера) на протязi часу, достатнього для збереження даних, закриття програм i нормального завершення роботи. Є “розумнi” джерела безперебiйного живлення, якi самi коректно згортають роботу сервера, виключають його, а при появi напруги живлення автоматично вiдновлюють роботу системи. Операційні системи Windows 95 i Windows 98 включають в себе необхідне програмне забезпечення для установки невеликої комп’ютерної мережі, в якій може бути організований спільний доступ до файлів та принтерів. Вам необхідно встановити в кожний Windows-комп’ютер мережевий адаптер (мережеву карту). Якщо організована шинна топологія, то комп’ютери треба з’єднати коаксіальним кабелем через Т-конектори і на кінцях шини встановити термінатори. Якщо використовується зіркоподібна топологія мережі, або мережа Fast Ethernet, то потрібно встановити ще концентратор (HUB) і кожен комп’ютер з’єднати з HUBом відрізком кабелю “вита пара”. Дальше Вам необхідно заставити кожен комп’ютер “побачити мережу”, а також надати можливість спільного використання файлів і принтерів того, чи іншого комп’ютера (чи всіх комп’ютерів) мережі. Все це потребує витратити по декілька хвилин часу для кожного комп’ютера. Настройка комп'ютера для роботи в мережі. При виключеному комп’ютерi встановіть мережеві карти в слоти на материнських платах комп’ютерів згідно з супроводжуючою документацією. З’єднайте відповідним кабелем комп’ютери між собою, або з HUBом. Після включення комп’ютера Windows автоматично розпізнає Вашу мережеву карту та встановить необхідне програмне забезпечення. Якщо мережева карта автоматично не розпізнається, настройку необхідно виконати вручну, використовуючи супроводжуючу документацію та спеціальні програми-драйвери, які поставляються виробниками разом з мережевими картами (як правило на дискетах). Ці операції необхідно виконати для кожного комп’ютера. Слiд зауважити, що для настройки необхiдно мати або на CD-диску, або на жорсткому диску дистрибутив операцiйної системи Windows-95/98. Після установки мережевих карт встановлюємо протокол NetBEUI (або той протокол, який необхiдно). Правою кнопкою “миші” клікнути на “Сетевое окружение” Лівою кнопкою “миші” клікнути на “Свойства” Лівою кнопкою “миші” клікнути на “Добавить” Виділити “Протокол” і лівою кнопкою “миші” клікнути на “Добавить” В списку виробників клікнути на “Microsoft” Лівою кнопкою “миші” клікнути на “NetBEUI” та “ОК” Лівою кнопкою “миші” клікнути на “ОК” внизу діалогового вікна “Сеть” На робочому столі кожного комп’ютера появиться іконка (ярлик) “Сетевое окружение”. Для того, щоб дані настройки вступили в силу, система запропонує перезавантажити комп’ютер. Визначення імен комп’ютерів та робочої групи. (ця процедура виконується для кожного комп’ютера). Правою кнопкою “миші” клікнути на “Сетевое окружение” Лівою кнопкою “миші” клікнути на “Свойства” Лівою кнопкою “миші” клікнути на “Комп’ютер” Дати ім’я комп’ютеру. Це ім’я інші користувачі (абоненти мережі) будуть бачити при перегляді “Сетевого окружения”. Імена комп’ютерам давайте такі, які легко можна зрозуміти, і які якимось чином пов’язані з тим чи іншим абонентом. Присвойте ім’я Вашій робочій групі. Ім’я може бути будь-яке. Слiд пам’ятати! Персоналiзацiя (Logging on): Будьте уважнi пiсля включення комп’ютера при входi в систему. Якщо для Вашого iменi не був присвоєний пароль, то натиснiть клавiшу Enter. Якщо Ви клiкнете лiвою кнопкою “мишi” на “Cancel” або натиснете клавiшу Esc, то не зможете нiчого побачити в “Сетевом окружении” при його переглядi, тобто мережа для Вас буде недоступною. Для використання документiв з iнших комп’ютерiв: Вiдкрийте “Сетевое окружение” щоб “побачити” iншi комп’ютери Вашої робочої групи. Лiвою кнопкою мишi клiкнiть на назвi комп’ютера, що зберiгає потрiбний Вам файл (документ). Здiйснiть пошук файла на видiленому комп’ютерi. Робочi групи (Workgroups): Для змiни назви робочої групи правою кнопкою “мишi” клiкнiть на “Сетевое окружение”, лiвою кнопкою “мишi” на – “Свойства” та “Комп’ютер”. У вiдповiдному рядку помiняйте назву робочої групи. Iм’я комп’ютера: Для змiни назви комп’ютера правою кнопкою “мишi” клiкнiть на “Сетевое окружение”, лiвою кнопкою “мишi” на – “Свойства” та “Комп’ютер”. У вiдповiдному рядку помiняйте назву комп’ютера. НАВІЩО ПОТРІБНІ КОМП’ЮТЕРНІ МЕРЕЖІ. Перші комп’ютерні мережі використовувались для сумісного використання таких дорогих пристроїв, як накопичувачі на жорстких магнітних дисках та прінтерів. На початку 80-х років накопичувачі на жорстких магнітних дисках були настільки дорогими, що це не дозволяло школам придбати їх для організації навчання школярів. А комп’ютери без накопичувачів для цієї цілі мало ефективні. Компанія CORVU& звернула увагу на цю проблему і почала виробництво першої локальної обчислювальної мережі, що призначалась для використання в системі шкільної освіти. Завдяки цьому школи могли придбати один досить потужний НЖМД, комп’ютери без дисководів і з’єднати їх за допомогою локальної обчислювальної мережі (ЛОМ). Таким чином, кожен користувач мав доступ до НЖМД. На сьогодні НЖМД великої ємкості і швидкодії відносно недорогі. А на організацію мережі потрібні також певні кошти. І вигода буде невеликою. Так навіщо об’єднувати комп’ютери в мережу Для цього можна привести три аргумента. По-перше, для 10 користувачів разом знадобиться дискового простору менше ніж кожному, тому що вони зможуть користуватись одними копіями файлів даних і прикладного програмного забезпечення. Це дає економію в можливості придбати накопичувач меншої ємкості,також можна придбати один прінтер на групу користувачів. По-друге, зменшується вартість обслуговування ПК. Якщо Ви використовуєте локальну мережу для сумісного використання НЖМД декількома користувачами, то Ви легко централізуєте адміністрування інформації на диску. При відсутності ЛОМ співробітникам потрібно було б використовувати дискети для обміну файлів (це часто в шутку називається sneakernet - мережа кліток). Третій аргумент пов’язаний з програмним забезпеченням, і він є найвагомішим на користь мережі. Зростаюча кількість програмних продуктів для ПК розпізнає наявність ЛОМ і призначена для використання багатьма користувачами. Такі програмні продукти є мережевими, вони координують всі звернення до центрального файлу і дозволяють багатьом користувачам отримати одночасний доступ до однієї і тієї ж інформації. Таким чином, локальні комп’ютерні мережі дозволяють зекономити кошти. Причому економія на апаратних засобах складає лише невелику частину, а основна економія пов’язання із зменшенням непродуктивних витрат робочого часу співробітниками. Крім того, в багатьох випадках ЛОМ необхідна компанії для нормального функціонування. Наприклад, якщо вона не може обійтися без сумісного використання інформації декількома співробітниками. Як приклад можна привести банки, каси по прийому комунальних платежів. Можливо Ви потребуєте спільного використання компакт-диску (CD-ROM), високоякісного прінтера, плотера, модема високої швидкості, у такому випадку Вам також необхідна ЛОМ. ОГЛЯД ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ МЕРЕЖ В приміщенні або в межах невеликої території ЛОМ дозволяє з’єднати між собою групу ПК для сумісного використання інформації. ЛОМ надає користувачу практично ті ж можливості, що й велика ЕОМ або міні-комп’ютер, але прицьому має набагато меншу вартість. Люди можуть поділяти ресурси комп’ютера таінформацію, знаходячись далеко один від одного, вони можуть разом працювати над проектами і задачами, які потребують тісної координації і взаємодії. Крім того, якщо мережа вийде з ладу, Ви зможете продовжити роботу на своєму комп’ютері. (Поламка великої ЕОМ або міні-комп’ютера, як правило, зупиняє роботу всього відділа або організації). Можливості ЛОМ Розглянемо сім задач, які розв’язуються за допомогоюПК, що працює в складі ЛОМ, і які досить важко вирішити за допомогою окремого ПК. Поділ файлів. ЛОМ дозволяє багатьом користувачам працювати з одним файлом, що зберігається на центральному файл-сервері. Передача файлів. ЛОМ дозволяє швидко копіювати файли будь-якого розміру з одного комп’ютера без використання дискет. Доступ інформації і файлів. ЛОМ дозволяє запускати прикладні програми з любої із робочих станцій, де б вона небула розміщена. Поділ прикладних програм. ЛОМ дозволяє двом користувачам використовувати одну копію програми. Але двоє користувачів не можуть редагувати один і той же документ. Одночасне введення даних в прикладні програми. Мережеві прикладні програми дозволяють декільком користувачам одночасно вводити дані, необхідні для роботи програм. Наприклад, вести записи в бухгалтерській книзі. Але це можуть робити лиш ті програми, в яких закладений мережевий зв’язок. Поділ прінтера. ЛОМ дозволяє декільком користувачам на різних робочих станціях один або декілька дорогих лазерних прінтерів. Електронна пошта. Можна використовувати ЛОМ як поштову службу і розсилати службові записки, доповіді, повідомлення іншим користувачам. Телефон працює бистріше і є більш зручним, але електронна пошта передає повідомлення навіть і в тому випадку, якщо в даний момент абонент відсутній на робочому місці і для цього не потрібно паперу. Компоненти ЛОМ ЛОМ - це сукупність комп’ютерів, кабелів, мережевих адаптерів, що працюють під управлінням мережевої операційної системи і прикладного програмного забезпечення. Для мережевої комп’ютерної системи часто використовується абревіатура NOS (Network Operating System). В ЛОМ кожний комп’ютер називається робочою станцією, за виключенням одного, який виконує функції файл-сервера. Кожна робоча станція і файл-сервер містять карти адаптерів, які за допомогою мережевих кабелів з’єднуються між собою. В додаток до локальної операційної системи на кожній робочій станції активізується мережеве прикладне забезпечення, що дозволяє кожній станції працювати з файловим сервером. Аналогічно на файловому сервері завантажується мережеве програмне забезпечення, що дозволяє йому взаємодіяти із станцією і забезпечувати доступ до своїх файлів. Робочі станції Комп’ютери, що входять в ЛОМ, поділяються на два типи : робояі станції, призначені для користувачів і файлові сервери, які, як правило, не доступні звичайним користувачам. З робочою станцією працює лиш користувач, який сидить перед нею, в той час як файловий сервер дозволяє багатьом користувачам розділити свої ресурси. В якості робочих станцій, як правило, використовується середнього класу ПК типу ІВМ на базі процесора 80486 або Pentium. Вони забезпечені ОЗУ об’ємом від 1М до 4М, часто мають кольоровий монітор та високоякісну клавіатуру. За звичай, робочі станції також мають недорогий НЖМД невеликого об’єму. Деякі робочі станції називаються бездисковими робочими станціями, оскільки вони не мають власних дисків. До таких робочих станцій доступ до файлів повністю визначається ЛОМ. Коли Ви користуєтеся робочою станцією, вона майже в усіх випадках поводить себе як автономний ПК. Але тут є чотири відмінності. На екрані під час завантаження операційної системи з’являються допоміжні повідомлення, які інформують Вас пр те, що мережева ОС завантажується в робочу станцію. Перед початком роботи Ви повинні повідомити мережевому ПЗ Ваше ім’я користувача або ідентифікаційний номер (ІD) i пароль. Це є процедура входження в систему. Після підключення до ЛОМ Ви бачите допоміжні літери, що позначають допоміжні дискові накопичувачі, що стали Вам доступними. Коли Ви роздруковуєте службові записки або повідомлення, вони друкуються на прінтері, який може знаходитись далеко від Вашого робочого місця. Файлові сервери В протилежність робочій станції файловий сервер - це комп’ютер, який обслуговує всі робочі станції. Він здійснює сумісне використання файлів, що розміщені на його дисках. Файлові сервери -це , як правило, комп’ютери високої швидкодії на базі процесорів Pentium з об’ємом пам’яті ОЗУ 8 М або більше. Часто файлові сервери забезпечені недорогою клавіатурою і монітором середньої якості. Але файловий сервер майже завжди має не менше одного швидкодіючого накопичувача великої ємкості. Сервери повинні бути високоякісними і високонадійними машинами , оскільки при обслуговуванні всієї мережі вони багаторазово виконують роботу звичайної робочої станції. Найчастіше файловий сервер виконує тільки ці функції. Але інколи в малих ЛОМ файл-сервер використовується ще й в якості робочої станції. Файловий сервер може використовувати іншу ОС ніж робоча станція (РС). ОС NetWork фірми Novell є прикладом мережевої ОС, яка працює тільки на файловому сервері. (Частина NetWork, яка працє на робочій станції і яку називають драйвером, NEXT,VLM лише доповнює DOS , а не заміняє її ). Мережеві кабелі Існує велика кількість різних модифікацій кабелів для ЛОМ. Використовуються як тонкі коаксіальні кабелі ( Fhinnet або Cheoper Net), так і товсті коаксіальні кабелі (Fhick Net), а також не екрановані виті пари (STP- Shicldef Twisted Pair), які мають вигляд електропроводів, що вмонтовані в стіні будинків і неекрановані виті пари (UTP-Unshicldef Twisted Pair), що нагадують телефонний провід. Використовуються також оптичноволоконні кабелв, які працюють на великих відстанях. Тип кабеля залежить від вибраної карти адаптера. З допомогою кабеля кожна РС з’єднується з іншими і з файловим сервером. В одних випадках єдиний кабель проходить від одного вузла до іншого, послідовно з’єднуючи всі РС і ФС. Така конфігурація називається топологією шина або топологією дейзі-ланцюг. В інших випадках з кожної робочої станції підходить власний кабель від центрального вузла. Така конфігурація називається зіркою. Іноді кабель періодично розгалужується в вузлових точках, створюючи зіркоподібне дерево. Конфігурація дейзі-ланцюга потребує найменшої кількості кабеля, але в цьому випадку важче проводити діагностику в мережі. На сучасному етапі проводяться пошукові роботи по створенню безпровідних ЛОМ. Такі мережі для передачі сигналів використовують інфрачервоні промені або радіохвилі. Мережеві адаптери Карти мережевих адаптерів, як і інші карти встановлюються в кожній робочій станції і ФС. Ваша РС посилає запит через мережевий адаптер до ФС і через мережевий адаптер отримує відповідь про те, коли ФС готовий передати чергову частину файлу. Така робота аналогічна копіюванню файлів на диск. Тільки два мережевих адаптери можуть одночасно обмінюватись інформацією один з одним. На картах адаптера LANtastic є два роз’єми - один для вхідного, а інший для вихідного кабеля. На картах адаптера EtherNet є Т-образний роз’єм, або 15-контактний роз’єм. Карти з двома і більше типами роз’ємів надають можливість вибору асортименту кабелів. Адаптер слідкує за чергою в мережі і перевіряє передану інформацію на помилки. Швидкість передачі інформації залежить від типу адаптера. На сьогодні існують наступні види алдаптерів: - адаптери ARCnet - одні з найстаріших. Вони мають високу швидкість, але не розпізнають невеликі помилки при установці. Вони є високонадійними, а проблеми, що виникають з адаптерами і кабелями легко діагностуються. - адаптери EtherNet можуть зв’язувати широкий спектр систем, включаючи UNIX- комп’ютери, Macintosh фірми Apple, ПК фірми IBM. Вони мають три модифікації в залежності від товщини кабеля. Адаптери Toren Riny найдорожчі, за виключенням оптоволокняних. Їх використовують в мережах з великою кількістю РС при підключенні до великих ЕОМ. ПРОТОКОЛИ Розглянемо яким чином в ЛОМ проходить міжкомп’ютерний обмін інформацією. Обмін інформацією здійснюється за допомогою протоколів і форматів повідомлень. Протоколи можна поділити на три рівні : низького рівня, середнього рівня, для перенаправлення файлів. В будь-якій ЛОМ мережеві алаптери здійснюють передачу і прийом повідомлень за допомогою кабелів , і тільки наявність певних протоколів обміну перетворює комп’ютери в ту чи іншу ЛОМ. На самому низькому рівні комп’ютери і мережі обмінюються інформацією один з одним пакетами повідомлень. Ці пакети становлять фундамент на якому базується робота ЛОМ. Пакети можуть нести довільну інформацію: початок сеансу обміну даними; передача даних; підтвердження прийому пакета даних; передача повідомлення всім адаптерам; кінець сеанса роботи. В різних мережах пакети визначаються по-різному, але наступні елементи є загальними для всіх: унікальна адреса відправника; унікальна адреса отримувача; ознака, що визначає вмістиме пакета; дані або повідомлення; контрольна сума для визначення помилок при передачі. Зв’язок між комп’ютерами ЛОМ здійснюється за двома основними принципами: визначення колізій (зіткнень) і передача маркера. Маркер - дуже коротке повідомлення, яке є ознакою того, що мережа вільна. Прикладами системи на базі принципу визначення колізій і передачі маркера є, відповідно, системи Ethernеt i Toren Ring. Розглянемо формат пакета Ethernеt. На малюнку показано розміщення і визначення полів пакету в системі Ethernеt. Приамбула | | Призначення | | Джерело | | Тип | | Дані | | Контрольна сума | |
Назва: Середовище передачi в локальних мережах Дата публікації: 2005-02-22 (2640 прочитано) |