омп'ютерн≥ науки > ўо можна робити в ≤нтернет. √оловн≥ напр¤мки роботи в ≤нтернет

ўо можна робити в ≤нтернет. √оловн≥ напр¤мки роботи в ≤нтернет

ѕЋјЌ

1. —пектр послуг ≤нтернет.

2. “—–/IP протокол.

3. √оловн≥ напр¤мки використанн¤ ≤нтернет.

4. јдресац≥¤ в ≤нтернет.

1. —пектр послуг ≤нтернет.

«араз спостер≥гаЇтьс¤ швидке розширенн¤ спектру послуг ≤нтернет. «'¤вл¤ютьс¤ ≥швидко поширюютьс¤ нов≥ види серв≥су:

- електронн≥ газети, електронн≥ "розмовл¤юч≥" мультимед≥альн≥ журнали;

- тижнев≥ рад≥опередач≥, ¤к≥ транслюютьс¤ по ≤нтернет (ITR);

- в≥деоконференц≥њ;

- техн≥чна п≥дтримка компан≥¤ми своњх продукт≥в;

- електронн≥ закупки; тощо.

—ьогодн≥ користувач≥ можуть розмовл¤ти м≥ж собою, надсилати ≥ одержувати листи по електронн≥й пошт≥, брати участь у робот≥ обмежених дискус≥йних груп, п≥дключатис¤ до каталог≥в б≥бл≥отек ун≥верситет≥в, а також обм≥нюватис¤ практично будь-¤кими типами даних, зображенн¤ми, звуком тощо. Ќав≥ть попул¤рний у недалекому минулому к≥ноф≥льм "¬оск" був над≥сланий по систем≥ ≤нтернет в —Ўј. «ображенн¤ було чорно-б≥лим, частота зображенн¤ була 2 кадри на секунду, проте, це стало першим кроком по створенню комп'ютерного екв≥валенту кабельного телебаченн¤.  р≥м того, по ≤нтернет щонед≥л≥ ≥снуЇ рад≥опередача, в ¤к≥й представлен≥ новини в област≥ телекомун≥кац≥йних технолог≥й ≥ розпов≥дь про самого "розумного" користувача тижн¤.

2. “—–/IP протокол.

“реба пам'¤тати про те, що одержанн¤ ≥нформац≥њ через ≤нтернет схоже на спробу напитис¤ з пожежного г≥дранту. як це робитьс¤?

ƒл¤ орган≥зац≥њ м≥жмережних з'Їднань потр≥бний в≥дпов≥дний протокол. Ќа мов≥ комп'ютер≥в, протокол - це просто сукупн≥сть узгоджень, ¤ка визначаЇ обм≥н даних м≥ж р≥зними програмами. ѕротоколи задають засоби передач≥ даних, пов≥домлень ≥ обробок помилок мереж≥, також дозвол¤ють розробл¤ти стандарти, ¤к≥ не пов'¤зан≥ з конкретною апаратною платформою. ¬с≥ параметри, в≥д швидкост≥ передач≥ даних ≥ до метод≥в адресац≥њ при транспортуванн≥ окремих пов≥домлень - визначаютьс¤ ≥ задаютьс¤ протоколами, ¤к≥ використовуютьс¤ у дан≥й конкретн≥й мереж≥.

¬ ≤нтернет базовим протоколом Ї TCP/IP (Transmission Control Protocol/Internet Protocol). IP в≥дпов≥даЇ за доставку пов≥домлень за потр≥бною адресою. ÷≥ потужн≥ протоколи були запропонован≥ у 1974 роц≥ –обертом  еном, одним з основних розробник≥в ARPANET, ≥ вченим-комп'ютерщиком ¬≥нтором —ерфом. «араз —ерф Ї президентом американськоњ корпорац≥њ нац≥ональних досл≥дницьких ≥н≥ц≥атив, а  ерф - в≥це-президентом.

ѕроте, сл≥д мати на уваз≥, що TCP/IP не Їдиний протокол, ¤кий пригодний дл¤ з'Їднанн¤ р≥зних мереж. ≤нтернет зараз Ї багатопротокольною мережею, ¤ка ≥нтегруЇ ≥ ≥нш≥ стандарти. ќсновн≥ серед них - стандарти взаЇмод≥њ в≥дкритих систем (OSI). «апропонован≥ ћ≥жнародною орган≥зац≥Їю по стандартизац≥њ (ISO), протоколи OSI одержали широке розповсюдженн¤ в ™вроп≥, де не так сильно, ¤к у —Ўј в≥дчувавс¤ вплив TCP/I–. —истеми, ¤к≥ основан≥ на ≥нших протоколах, також п≥дключаютьс¤ до ≤нтернет через шлюзи. Ќаприклад, BITNET - це мережа, ¤ка дл¤ передач≥ даних використовуЇ особист≥ стандарти, проте, хоча б частково, вона доступна через шлюзи ≤нтернет.

3. √оловн≥ напр¤мки використанн¤ ≤нтернет.

«а допомогою TCP/IP надаютьс¤ так≥ чотири головних напр¤мки використанн¤ ≤нтернет:

1) ≈лектронна пошта - найб≥льш проста ≥ доступна дл¤ багатьох користувач≥в послуга, проте дуже корисна. Ѕ≥льш≥сть користувач≥в ≤нтернет мають справу т≥льки з електронною поштою, проте, вважають мережу ≤нтернет безц≥нним ресурсом. ≈лектронна пошта надаЇ змогу надсилати одному або дек≥льком особам пов≥домленн¤, текстову ≥нформац≥ю в≥д автоматизованих комп'ютерних програм, тощо. ” перш≥ роки ≥снуванн¤ ARPANET, електронна пошта вважалас¤ лише додатком до тих можливостей, ¤к≥ надавала мережа. Ќ≥хто не чекав виникненн¤ величезного потоку ≥нформац≥њ, ¤кий з'¤вивс¤ завд¤ки обм≥ну м≥ж вченими, територ≥ально в≥ддаленими один в≥д одного, своњми ≥де¤ми. —ьогодн≥ без ≥снуванн¤ електронноњ пошти важко у¤вити соб≥ ≥снуванн¤. Ќе менше значенн¤ електронноњ пошти ≥ в комерц≥йних мережах. Ѕагато абонент≥в користуютьс¤ т≥льки ц≥Їю послугою.

2) ѕередача файл≥в з одного комп'ютеру до ≥ншого - одна з найб≥льш комфортних послуг, ¤к≥ були надан≥ ≤нтернет. ¬она базуЇтьс¤ на протокол≥ передач≥ файл≥в, або FTP (File Transfer Protocol). ƒоступ до загальнодоступних матер≥ал≥в, зд≥йснюЇтьс¤ через процедуру п≥д назвою "анон≥мний FTP" ≥ дозвол¤Ї реЇструватис¤ на в≥ддалених комп'ютерах ≥ використовувати джерела ≥нформац≥њ у тих каталогах, ¤к≥ в≥дкрит≥ дл¤ широкого доступу адм≥н≥стратором системи.

¬икористанн¤ FTP дозвол¤Ї проводити пошук програм в ≤нтернет. «ам≥сть того, щоб запитати каталог вс≥х файл≥в з одн≥Їњ б≥бл≥отеки, потр≥бно перегл¤нути тис¤ч≥ комп'ютерних арх≥в≥в, ¤к≥ вм≥щують файли ≥ програми. ўоб легко њх знаходити, потр≥бно навчитис¤ працювати з механ≥змами пошуку.

3) ¬≥ддалений доступ (або Telnet) даЇ змогу п≥дключитис¤ до в≥ддаленого комп'ютеру ≥ працювати з ним у ≥нтерактивному режим≥. «а допомогою Telnet можна користуватис¤ б≥бл≥отеками, каталогами р≥зних ун≥верситет≥в, установ тощо. ћожна шукати ¤ку завгодно ≥нформац≥ю в≥д процес≥в утворенн¤ галактик до кул≥нарних рецепт≥в, шукати тексти п≥сень, закони р≥зних крањн тощо. ¬≥ддалений комп'ютер буде в≥дкликатис¤ на команди, а ваш особистий - працювати ¤к простий терм≥нал. ” багатьох випадках системи на баз≥ меню, ¤к≥ Ї на в≥ддалених комп'ютерах, робл¤ть ≥нтерактивний сеанс роботи досить ефективним.

4) WWW (WORLD WIDE WEB або всесв≥тн¤ павутина) - ≥нформац≥йна система, ¤ка базуЇтьс¤ на г≥пертекстов≥й технолог≥њ, що розроблена у Ївропейському центр≥ ¤дерних досл≥джень (—ERN - i). ¬она використовуЇ г≥пертекстову мову запису файл≥в HTML (Hypertext Markup Language), в ¤ку можуть конвертуватис¤ формати пакет≥в Microsoft Word, Word Perfect тощо. ƒокументи WWW можуть бути в текстових, в≥део-, ауд≥офрагментах. ƒл¤ пошуку й отриманн¤ ≥нформац≥њ через WWW ун≥верситетом ≤лл≥нойс, розроблена система Mosaiс, ¤ка розповсюджуЇтьс¤ безкоштовно ≥ швидко стаЇ попул¤рною у середовищ≥ користувач≥в ≤нтернет.

4. јдресац≥¤ в ≤нтернет.

Ќа кожному р≥вн≥ ≥Їрарх≥њ ≤нтернет мережа, ¤ка входить до њњ складу, сама в≥дпов≥даЇ за лад у своЇму середовищ≥. « точки зору адресац≥њ, це означаЇ, що будь-¤ка установа, ¤ка п≥дключена до нењ, веде базу даних своњх комп'ютер≥в мереж≥. ”н≥кальн≥ номери, ¤к≥ використовуютьс¤ дл¤ ≥дентиф≥кац≥њ комп'ютер≥в в ≤нтернет, називаютьс¤ IP- адресами.

IP- адреса складаЇтьс¤ з 4 номер≥в (кожний з них по своњй величин≥ не б≥льший за 255 у дес¤тковому запису). ¬они в≥докремлен≥ один в≥д одного крапками. 192.33.33.22 - це IP - адреса, така ж ¤к ≥ 155.66.77.1  райнЇ л≥ве число визначаЇ номер великоњ мереж≥, числа, ¤к≥ сто¤ть праворуч - позначають б≥льш м≥лк≥ д≥л¤нки мереж≥, ≥ таким чином дал≥, поки не д≥йдемо до конкретного комп'ютеру.

јле з такими адресами ≥снуЇ багато проблем. ¬они дуже важко запам'¤товуютьс¤ ≥ дуже довг≥. ўоб полегшати порозум≥нн¤ адрес, почали використовувати спец≥альн≥ назви (≥мена, наприклад, tel.dlab.kiev.ua). “аке ≥м'¤ називаЇтьс¤ доменним. « такими адресами легше працювати, тому що доменн≥ ≥мена мають пост≥йну структуру, дивл¤чись на ¤ку можна легко зрозум≥ти, ¤к≥й установ≥ належить ≥м'¤.  оли набираЇтьс¤ ≥м'¤, маршрутизатори, ¤к≥ обробл¤ють пот≥к даних мереж≥, ставл¤ть на м≥сце в≥дпов≥дн≥ цифри IP-адреси.

—истема доменних ≥мен (DNS), що характеризуЇ комп'ютери ≥ установи, в ¤ких вони розташован≥, впор¤дкована дзеркально в≥дносно до цифровоњ IP-адресац≥њ. якщо в IP-адрес≥ найб≥льш загальна частина адреси вказана л≥воруч, то в доменних ≥менах вона розташована праворуч.

ƒоменн≥ ≥мена можуть багато розпов≥сти про кожну конкретну адресу. ÷е видно з подальшого опису:

com - комерц≥йн≥ домени —Ўј, тобто, ц≥ адреси належать до ф≥рм або компан≥й;

edu - означаЇ учбову установу, наприклад: ftp.ncsa.uiuc.edu

gov - домен верхнього р≥вн¤ дл¤ комп'ютер≥в ур¤дових структур;

mil - в≥дноситьс¤ до воЇнного в≥домства;

net - в≥дноситьс¤ до установ, ¤к≥ управл¤ють мережами;

org - ¤к правило, використовуютьс¤ дл¤ приватних компан≥й, ¤к≥ не п≥дход¤ть до вищевказаних категор≥й.

якщо, .com, .gov., .mil використовуютьс¤ дл¤ американських установ, то дл¤ ≥нших крањн Ї особист≥ домени верхнього р≥вн¤. Ќаприклад:

.ua - ”крањна;
.de - Ќ≥меччина;
.ch - Ўвейцар≥¤;
.it - ≤тал≥¤.

ўоб звернутис¤ до конкретного користувача по конкретн≥й адрес≥, необх≥дно до наданоњ комп'ютерноњ адреси додати л≥воруч ≥м'¤ користувача за допомогою символу @ (комерц≥йне at).

«араз, коли вже Ї доменна адреса, можна в≥дкинути IP-адреси? ѕроте - н≥, тому що ≥мена дозвол¤ють комп'ютерам в мереж≥ т≥льки одержати ≥нформац≥ю про адреси.  оли вказуЇтьс¤ конкретний комп'ютер за допомогою доменного ≥мен≥, сервер ≥мен, ¤кий в≥дпов≥даЇ за в≥дпов≥дну область адрес (домен≥в), переводить ц≥ ≥мена у IP- адресу. ¬ залежност≥ в≥д розташуванн¤ комп'ютеру, ≥ географ≥чноњ в≥дстан≥ в≥д нього до вас, так≥ запити можуть пройти через дек≥лька сервер≥в ≥мен, перш н≥ж д≥станутьс¤ к≥нцевоњ адреси. ѕриваблив≥сть такоњ системи складаЇтьс¤ з двох обставин: по-перше, не потр≥бно обробл¤ти жоден ≥з запит≥в/в≥дпов≥дей, тому що це робитьс¤ автоматично; по-друге, у пор≥вн¤нн≥ з централ≥зованим списком адрес (до реч≥, таким чином колись ≥ працювала ≤нтернет), система DNS дозвол¤Ї мереж≥ зростати без зайвих орган≥зац≥йних зусиль.

1	2

Ќазва: ўо можна робити в ≤нтернет. √оловн≥ напр¤мки роботи в ≤нтернет
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-22 (1433 прочитано)