јрх≥тектура >  ласиф≥кац≥¤ буд≥вель ≥ споруд, ≥ вимоги до них

 ласиф≥кац≥¤ буд≥вель ≥ споруд, ≥ вимоги до них

” буд≥вельн≥й практиц≥ розр≥зн¤ють пон¤тт¤ "будинок" ≥ "споруда".

—порудженн¤м прийн¤то називати усе, що штучно зведено людиною дл¤ задоволенн¤ матер≥альних ≥ духовних потреб сусп≥льства.

Ѕудинком називають наземне спорудженн¤, що маЇ внутр≥шн≥й прост≥р, призначений ≥ пристосоване дл¤ того чи ≥ншого виду людськоњ д≥¤льност≥ (наприклад, житлов≥ будинки, заводськ≥ корпуси, вокзали ≥ т.д. ).

“аким чином, ми бачимо, що пон¤тт¤ "спорудженн¤" ¤к би м≥стить у соб≥ ≥ пон¤тт¤ "будинок".

” практичн≥й д≥¤льност≥ прийн¤тоњ вс≥ ≥нш≥ спорудженн¤ в≥дносити до так званих ≥нженерних. ≤ншими словами, спорудженн¤ призначен≥ дл¤ виконанн¤ сугубо техн≥чних задач (наприклад, м≥ст, телев≥з≥йна щогла, тунель, станц≥¤ метро, димар , резервуар ≥ т.д. ).

¬нутр≥шн≥й прост≥р будинк≥в розд≥л¤Їтьс¤ на окрем≥ прим≥щенн¤ (житлова к≥мната, кухн¤, аудитор≥¤, службовий каб≥нет, цех ≥ ≥н.). ѕрим≥щенн¤, розташован≥ в одному р≥вн≥, утвор¤ть поверх. ѕоверхи розд≥л¤ютьс¤ перекритт¤ми.

” будь-¤кому будинку можна умовно вид≥лити три групи взаЇмно зв'¤заних м≥ж собою чи частин елемент≥в, що у той же час ¤к би доповнюють ≥ визначають один одного: об'Їмно-планувальн≥ елементи, тобто велик≥ частини, на ¤к≥ можна розчленувати весь обс¤г будинку (поверх, окреме прим≥щенн¤, частина будинку м≥ж основними його ст≥нами, що розчленовують, ≥ ≥н.); конструктивн≥ елементи, що визначають структуру будинку (фундаменти, ст≥ни, перекритт¤, дах ≥ ≥н.); буд≥вельн≥ вироби, тобто пор≥вн¤но др≥бн≥ детал≥, з ¤ких складаютьс¤ конструктивн≥ елементи.

‘орма будинку в план≥, його розм≥ри, а також розм≥ри окремих прим≥щень, поверхов≥сть ≥ ≥нш≥ характерн≥ ознаки визначаютьс¤ в ход≥ проектуванн¤ будинку з урахуванн¤м його призначенн¤.

Ѕудь-¤кий будинок повинний в≥дпов≥дати наступним основним вимогам: 1) функц≥ональноњ доц≥льност≥, тобто будинок повинний ц≥лком в≥дпов≥дати тому процесу, дл¤ ¤кого воно призначено (зручн≥сть проживанн¤, прац≥, в≥дпочинку ≥ т д.); 2) техн≥чноњ доц≥льност≥, тобто будинок повинен над≥йно захищати людей в≥д зовн≥шн≥х вплив≥в (низьких чи високих температур, опад≥в, в≥тру), бути м≥цним ≥ ст≥йкоњ, тобто витримувати р≥зн≥ навантаженн¤, ≥ довгов≥чним, збер≥гаючи нормальн≥ експлуатац≥йн≥ ¤кост≥ в час≥; 3) арх≥тектурно-художньоњ виразност≥, тобто будинок повинний бути привабливим по своЇму зовн≥шн≥й (екстер'Їр≥) ≥ внутр≥шньому (≥нтер'Їру) виду, спри¤тливо впливати на психолог≥чний стан ≥ св≥дом≥сть людей; 4) економ≥чноњ доц≥льност≥, що передбачаЇ найб≥льш оптимальн≥ дл¤ даного виду будинку витрати прац≥, засоб≥в ≥ часу на його зведенн¤. ѕри цьому необх≥дно також пор¤д з одноразовими витратами на буд≥вництво враховувати ≥ витрати, зв'¤зан≥ з експлуатац≥Їю будинку.

Ѕезумовно, комплекс цих вимог не можна розгл¤дати у в≥дрив≥ друг в≥д друга. «вичайно при проектуванн≥ будинку прийн¤т≥ р≥шенн¤ Ї результатом погодженост≥ з урахуванн¤м ус≥х вимог, що забезпечують його наукову обірунтован≥сть.

√оловним з перерахованих вимог Ї функц≥ональна, чи технолог≥чна, доц≥льн≥сть. “ому що будинок Ї матер≥ально-орган≥зованим середовищем дл¤ зд≥йсненн¤ людьми найр≥зноман≥тн≥ших процес≥в прац≥, побуту ≥ в≥дпочинку, то прим≥щенн¤ будинки повинн≥ найб≥льше повно в≥дпов≥дати тим процесам, на ¤к≥ дане прим≥щенн¤ розраховане; отже, основним у будинку чи його окремих прим≥щенн¤х Ї його функц≥ональне призначенн¤. ѕри цьому необх≥дно розр≥зн¤ти головн≥ ≥ п≥дсобн≥ функц≥њ. “ак, у будинку школи головною функц≥Їю Ї навчальн≥ зан¤тт¤, тому шк≥льний будинок в основному складаЇтьс¤ з навчальних прим≥щень (класн≥ к≥мнати, лаборатор≥њ ≥ т.п. ). ѕор¤д з цим у будинку зд≥йснюютьс¤ ≥ п≥дсобн≥ функц≥њ: харчуванн¤, сусп≥льн≥ заходи, кер≥вництво ≥ т.п. ƒл¤ них передбачаютьс¤ спец≥альн≥ прим≥щенн¤: њдальн≥ ≥ буфети, актов≥ зали й ≥н. ѕри цьому перерахован≥ функц≥њ дл¤ цих прим≥щень будуть головними. ѓм же в≥дпов≥дають своњ п≥дсобн≥ функц≥њ.

”с≥ прим≥щенн¤ в будинку, що в≥дпов≥дають головним ≥ п≥дсобним функц≥¤м, зв'¤зуютьс¤ м≥ж собою комун≥кац≥йними прим≥щенн¤ми, основне призначенн¤ ¤ких забезпечувати руху людей (коридори, сходи, вестибул≥ й ≥н.).

як≥сть середовища залежить в≥д таких фактор≥в, ¤к прост≥р дл¤ д≥¤льност≥ людини, розм≥щенн¤ устаткуванн¤ ≥ руху людей; стан пов≥тр¤ного середовища (температура ≥ волог≥сть, пов≥трообм≥н у прим≥щенн≥); звуковий режим (забезпеченн¤ чутност≥ ≥ захист в≥д шум≥в, що заважають,); св≥тловий режим; видим≥сть ≥ зорове сприйн¤тт¤; забезпеченн¤ зручностей пересуванн¤ ≥ безпечноњ евакуац≥њ людей.

ќтже, дл¤ того щоб правильно запроектувати прим≥щенн¤, створити в ньому оптимальне середовище дл¤ людини, необх≥дно врахувати ус≥ вимоги, що визначають ¤к≥сть середовища. ÷≥ вимоги дл¤ кожного виду будинк≥в ≥ його прим≥щень установлюютьс¤ Ѕуд≥вельними нормами ≥ правилами (—Ќ≥ѕ) - основним державним документом, що регламентуЇ проектуванн¤ ≥ буд≥вництво будинк≥в ≥ споруджень у наш≥й крањн≥.

“ехн≥чна доц≥льн≥сть будинку визначаЇтьс¤ р≥шенн¤м його конструкц≥й, що повинне враховувати вс≥ зовн≥шн≥ впливи, сприйман≥ будинком у ц≥лому ≥ його окремих елементах. ÷≥ впливи п≥дрозд≥л¤ють на силов≥ ≥ несилов≥ (вплив середовища).

ƒо силового в≥днос¤ть навантаженн¤ в≥д власноњ маси елемент≥в будинку (пост≥йн≥ навантаженн¤), маси устаткуванн¤, людей, сн≥гу, навантаженн¤ в≥д д≥њ в≥тру (тимчасов≥) ≥ особлив≥ (сейсм≥чн≥ навантаженн¤, впливи в результат≥ авар≥њ устаткуванн¤ ≥ т.п. ).

ƒо несилового в≥днос¤ть температурн≥ впливи (викликають зм≥на л≥н≥йних розм≥р≥в конструкц≥й), впливу атмосферноњ ≥ ірунтовоњ вологи (викликають зм≥на властивостей матер≥ал≥в конструкц≥й), рух пов≥тр¤ (зм≥на м≥крокл≥мату в прим≥щенн≥), вплив променистоњ енерг≥њ сонц¤ (викликаЇ зм≥на ф≥зико-техн≥чних властивостей матер≥ал≥в конструкц≥й), вплив агресивних х≥м≥чних дом≥шок, що м≥ст¤тьс¤ в пов≥тр≥ (можуть привести до руйнуванн¤ конструкц≥й), б≥олог≥чн≥ впливи (викликуван≥ чи м≥кроорган≥змами комахами, що привод¤ть до руйнуванн¤ конструкц≥й), вплив шуму в≥д джерел усередин≥ чи поза будинком, що порушують нормальний акустичний режим прим≥щенн¤. « урахуванн¤м зазначених вплив≥в будинок повинний задовольн¤ти вимогам м≥цност≥, ст≥йкост≥ ≥ довгов≥чност≥.

ћ≥цн≥стю будинку називають здатн≥сть сприймати впливи без руйнуванн¤ й ≥стотних залишкових деформац≥й.

—т≥йк≥стю (тверд≥стю) будинку називають здатн≥сть збер≥гати р≥вновагу при зовн≥шн≥х впливах.

ƒовгов≥чн≥сть означаЇ м≥цн≥сть, ст≥йк≥сть ≥ схоронн≥сть ¤к будинку в ц≥лому, так ≥ його елемент≥в у час≥.

Ѕуд≥вельн≥ норми ≥ правила под≥л¤ють будинку по довгов≥чност≥ на чотири ступен≥: ≤ - терм≥н служби б≥льш 100 рок≥в; ≤≤ - в≥д 50 до 100 рок≥в; ≤≤≤ - в≥д 20 до 50 рок≥в; ≤V - в≥д 5 до 20 рок≥в.

¬ажливою техн≥чною вимогою до будинк≥в Ї пожежна безпека, що означаЇ суму заход≥в, що зменшують можлив≥сть виникненн¤ пожеж≥ ≥, отже, загор¤нн¤ конструкц≥й будинку.

«астосовуван≥ дл¤ буд≥вництва матер≥али ≥ конструкц≥њ под≥л¤ють на неспален≥, важкозгораЇм≥ ≥ спаленн≥.

 онструкц≥њ будинку характеризуютьс¤ також межею вогнест≥йкост≥, тобто опором впливу вогню (у годинник) до втрати чи м≥цност≥ ст≥йкост≥ або до утворенн¤ наскр≥зних чи тр≥щин п≥двищенн¤ температури на поверхн≥ конструкц≥њ з боку, протилежноњ д≥њ вогню, до 140 — (у середньому).

ѕо вогнест≥йкост≥ будинку розд≥л¤ють на п'¤ть ступен≥в у залежност≥ в≥д ступен¤ загор¤нн¤ ≥ меж≥ вогнест≥йкост≥ конструкц≥й. Ќайб≥льшу вогнест≥йк≥сть мають будинку ≤ ступен¤, а найменшу - V ступен¤. ƒо будинк≥в ≤, ≤≤ й ≤≤≤ ступен≥в вогнест≥йкост≥ в≥днос¤ть кам'¤н≥ будинки, до ≤V - дерев'¤н≥ оштукатурен≥, до V - дерев'¤н≥ неоштукатурен≥ будинки. ” будинках ≤ й ≤≤ ступен≥в вогнест≥йкост≥ ст≥ни, опори, перекритт¤ ≥ перегородки неспален≥. ” будинках ≤≤≤ ступен¤ вогнест≥йкост≥ ст≥ни й опори неспален≥, а перекритт¤ ≥ перегородки важкозгораЇм≥. ƒерев'¤н≥ будинки ≤V ≥ V ступен≥в вогнест≥йкост≥ по протипожежних вимогах повинн≥ бути не б≥льш двох поверх≥в.

јрх≥тектурно-художн≥ ¤кост≥ будинку визначаютьс¤ критер≥¤ми краси. Ѕудинок повинний бути зручним у функц≥ональному ≥ зробленим у техн≥чному в≥дношенн≥. ѕри цьому естетичн≥ ¤кост≥ чи будинку комплексу будинк≥в можуть бути п≥дн¤т≥ до р≥вн¤ арх≥тектурно-художн≥х образ≥в, тобто р≥вн¤ мистецтва, що в≥дбиваЇ засобами арх≥тектури визначену ≥дею, що активно впливаЇ на св≥дом≥сть людей. ƒл¤ дос¤гненн¤ необх≥дних арх≥тектурно-художн≥х ¤костей використовують композиц≥ю, масштабн≥сть ≥ ≥н.

ѕри р≥шенн≥ економ≥чних вимог повинн≥ бути обірунтован≥ прийн¤т≥ розм≥ри ≥ форма прим≥щень з урахуванн¤м д≥йсних потреб населенн¤, оск≥льки в умовах соц≥ал≥стичного сусп≥льства виробництво ≥ розпод≥л зд≥йснюютьс¤ в ≥нтересах усього народу. “ак, у м≥ру р≥шенн¤ житловоњ проблеми в наш≥й крањн≥ п≥двищуЇтьс¤ норма житловоњ площ≥ на людину, квартири робл¤тьс¤ б≥льш зручними по плануванню, мають велику п≥дсобну площу, убудоване устаткуванн¤.

≈коном≥чна доц≥льн≥сть у р≥шенн≥ техн≥чних задач припускаЇ забезпеченн¤ м≥цност≥ ≥ ст≥йкост≥ будинку, його довгов≥чност≥. ѕри цьому необх≥дно, щоб варт≥сть 1 м2 чи площ≥ 1 м3 обс¤гу будинку не перевищувала встановленоњ меж≥.

«ниженн¤ вартост≥ будинки може бути дос¤гнуто рац≥ональним плануванн¤м ≥ недопущенн¤м надм≥рностей при встановленн≥ площ ≥ обс¤г≥в прим≥щень, а також внутр≥шн≥й ≥ зовн≥шн≥й обробц≥; вибором найб≥льш оптимальних конструкц≥й з урахуванн¤м виду будинк≥в ≥ умов його експлуатац≥њ; застосуванн¤м сучасних метод≥в ≥ прийом≥в виробництва буд≥вельних роб≥т з урахуванн¤м дос¤гнень буд≥вельноњ науки ≥ техн≥ки.

1	2

Ќазва:  ласиф≥кац≥¤ буд≥вель ≥ споруд, ≥ вимоги до них
ƒата публ≥кац≥њ: 2004-12-27 (1557 прочитано)