Ѕ∆ƒ > —ередовище зв'¤зане з використанн¤м техн≥ки

—ередовище зв'¤зане з використанн¤м техн≥ки

1. “ехногенне середовище ≥ його небезпеки

Ћюдина давно живе не в Ђприрод≥ї, а мешкаЇ в середовищ≥, антропо≠генно зм≥неному, трансформованому п≥д впливом своЇњ д≥¤льност≥.

Ћюдство, розростаючись чисельно ≥ розповсюджуючись на планет≥, автоматично ≥ неминуче в≥дт≥снило ≥нших мешканц≥в природи. “а ≥ саму природу воно в≥дкинуло на задв≥рки б≥осфери, зам≥нюючи остан≠ню вже не ноосферою ¬ернадського, а техносферою, або б≥отехносферою.

“ехносфера Ч це рег≥он б≥осфери в минулому, перетворений люди≠ною «а допомогою пр¤мого або непр¤мого впливу техн≥чних засоб≥в з метою найкращоњ в≥дпов≥дност≥ своњм матер≥альним ≥ соц≥ально-еко≠ном≥чним потребам.

—творюючи техносферу, людина прагнула до п≥двищенн¤ комфорт≠ност≥ довк≥лл¤, до зростанн¤ комун≥кабельност≥, до забезпеченн¤ захи≠сту в≥д природних негативних вплив≥в. ”се це позитивно вплинуло на умови житт¤ ≥ в сукупност≥ з ≥ншими факторами (пол≥пшенн¤ медич≠ного обслуговуванн¤ тощо) на тривал≥сть житт¤ людей.

јле створенн¤ руками ≥ розумом людини техносфери, призначеноњ мак≠симально задовольн¤ти њњ потреби в комфорт≥ ≥ безпец≥, далеко не виправду≠вала над≥њ людей. Ќерац≥ональна господарська д≥¤льн≥сть, багаторазово п≥дси≠лена здобутками науково-техн≥чного прогресу, призвела до пошкодженн¤ ≥ вичерпанн¤ природних ресурс≥в, зм≥ни регенерац≥йних механ≥зм≥в б≥осфе≠ри, деформац≥њ сформованого прот¤гом багатьох м≥льйон≥в рок≥в природно≠го кругооб≥гу речовин та енергетичних поток≥в на планет≥, порушенн¤ дина≠м≥чноњ р≥вноваги глобальноњ земноњ соц≥оекосистеми.

” глобальн≥й екосистем≥, б≥осфер≥, ¤ка Ї Їдиним ц≥лим, н≥що не може бути виграно або втрачено, не може бути об'Їктом загального пол≥пшенн¤. ”се, що добуто з нењ людською працею, повинно бути повернене. ќплати цього Ђвексел¤ї не можливо уникнути, в≥н може бути лише в≥дстрочений.

“ехносфера включаЇ в себе рег≥они м≥ста, промисловоњ зони, вироб≠ничого ≥ побутового середовищ. ƒо нових, техносферних, належать умови проживанн¤ людини в м≥стах ≥ промислових центрах, вироб≠нич≥, транспортн≥ ≥ побутов≥ умови життЇд≥¤льност≥.

ўоб жити, людина маЇ забезпечити своЇ житт¤, насамперед мате≠р≥ально.

ћатер≥альне виробництво Ч передус≥м це д≥¤льн≥сть, спр¤мована на освоЇнн¤ навколишнього природного середовища. ¬оно включаЇ в себе промислов≥сть ≥ с≥льськогосподарську д≥¤льн≥сть. ћатер≥альне виробництво Ї основою сусп≥льного розвитку, тому що саме воно задовольн¤Ї найр≥зноман≥тн≥ш≥ людськ≥ потреби. ѕров≥дну роль у систем≥ матер≥ального виробництва в≥д≥грали:

1) аграрне виробництво, що дом≥нувало в ™вроп≥ практично до по≠чатку XVIII ст.;

2) промислове виробництво, ¤ке розпочалос¤ з того моменту, коли пара й машина зд≥йснили революц≥ю в промисловост≥:

3) ≥нформац≥йне виробництво Ч виробництво знань, що все б≥льше перетворюЇтьс¤ на визначальну форму прац≥. Ќа третьому етап≥ ви≠робництво ≥дей, знань, ≥нформац≥њ виходить на перший план.

Ћюдство вступаЇ в нову еру Ч ≥нформац≥йну. ќсновним видом економ≥чноњ д≥¤льност≥ стаЇ виробництво, збереженн¤ ≥ розпов≠сюдженн¤ ≥нформац≥њ.

“ехногенне середовище склалос¤ в процес≥ трудовоњ д≥¤льност≥ лю≠дини. ¬оно багатопланове. —утн≥сть його знаходитьс¤ там, де зак≥н≠чуЇтьс¤ природа ≥ починаЇтьс¤ людина, причому не ¤к б≥олог≥чна ≥сто≠та, а ¤к ≥стота, що мислить, маЇ мораль ≥ естетичне в≥дчутт¤. ƒо об'Їкт≥в матер≥альноњ культури належить будь-¤ка матер≥альна субстанц≥¤, ¤ка створена не Ѕогом чи природою, а людським ген≥Їм, його трудовою д≥¤льн≥стю. Ќав≥ть запах парфум≥в у цьому план≥ принципове в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д запаху кв≥т≥в, оск≥льки парфуми створен≥ людиною, а кв≥ти Ч природою.

“ехногенне середовище, ¤к правило, под≥л¤ють на побутове та виробниче.

ѕобутове середовище Ч це середовище проживанн¤ людини, що м≥стить сукупн≥сть житлових буд≥вель, споруд спортивного ≥ куль≠турного призначенн¤, а також комунально-побутових орган≥зац≥й ≥ ус≠танов. ѕараметрами цього середовища Ї розм≥р житловоњ площ≥ нг людину, ступ≥нь електриф≥кац≥њ, газиф≥кац≥њ житла, на¤вн≥сть централь≠ного опаленн¤, холодноњ та гар¤чоњ води, р≥вень розвитку громадського транспорту та ≥н.

¬иробниче середовище Ч це середовище, в ¤кому людина зд≥йснюЇ свою трудову д≥¤льн≥сть. ¬оно м≥стить комплекс п≥дприЇмств, орган≥зац≥й, установ, засоб≥в транспорту, комун≥кац≥й тощо. ¬иробниче середовищ характеризуЇтьс¤ передус≥м параметрами, ¤к≥ специф≥чн≥ дл¤ кожного виробництва ≥ визначаютьс¤ його призначенн¤м. ÷е вид продукц≥њ, ¤ка виробл¤Їтьс¤ на ньому, обс¤ги виробництва, к≥льк≥сть прац≥вник≥в продуктивн≥сть прац≥, енергом≥стк≥сть, сировинна база, в≥дход≥ виробництва тощо.  р≥м цих параметр≥в, Ї так≥, що визначають умова прац≥ та њњ безпеку: загазован≥сть, запилен≥сть, осв≥тлен≥сть робочий м≥сць, р≥вень акустичних коливань, в≥брац≥њ, ≥он≥зуючоњ рад≥ац≥њ, електромагн≥тного випром≥нюванн¤, пожежо- та вибухонебезпечн≥сть, ї на-≤ ¤вн≥сть небезпечного обладнанн¤, засоб≥в захисту прац≥вник≥в, ї ступ≥нь напруженост≥ прац≥, психолог≥чний кл≥мат та багато ≥нших.

2. Ќебезпеки, зумовлен≥ використанн¤м техн≥чних засоб≥в.

ѕитанн¤ захисту людей

Ќасл≥дком про¤ву небезпек Ї нещасн≥ випадки, авар≥њ, катастрофи, ¤к≥ супроводжуютьс¤ смертельними випадками, скороченн¤м трива≠лост≥ житт¤, шкодою здоров'ю, шкодою природному чи техногенному середовищу, дезорган≥зуючим впливом на сусп≥льство або життЇд≥≠¤льн≥сть окремих людей. Ќасл≥дки або ж к≥льк≥сна оц≥нка збитк≥в, за≠под≥¤них небезпекою, залежать в≥д багатьох чинник≥в, наприклад, в≥д к≥лькост≥ людей, що знаходились у небезпечн≥й зон≥, к≥лькост≥ та ¤кост≥ матер≥альних (в, тому числ≥ ≥ природних) ц≥нностей, що перебували там, природних ресурс≥в, перспективност≥ зони тощо.

’арактерним прикладом визначенн¤ загального ризику може служити розрахунок чис≠лового значенн¤ загального ризику побутового травматизму з≥ смертельними насл≥дками. ¬≥дпов≥дно до статистичних даних за 2000р. в ”крањн≥ загинула у побутов≥й сфер≥ 68271 людина. Ќаразитись на смертельну небезпеку в побут≥ практично м≥г кожен ≥з загальноњ к≥лькост≥ громад¤н, що проживали в ”крањн≥ за цей пер≥од, тобто N = 50 100 000 ос≥б. ¬≥дтак числове значенн¤ загального ризику смертельних випадк≥в у побутов≥й сфер≥ 2000 р. становитиме:

R = 68 271/50 100 000 = 0,001362

« розгл¤нутого прикладу випливаЇ, що з кожного м≥льйона грома≠д¤н, ¤к≥ проживали в ”крањн≥, в побутов≥й сфер≥ загинули 2000 р. 1362 особи. ¬ охорон≥ прац≥ дл¤ характеристики р≥вн¤ травматизму використовуЇтьс¤ коеф≥ц≥Їнт частоти, ¤кий показуЇ к≥льк≥сть травмо≠ваних чи загиблих на 1 000 працюючих. якщо його використати дл¤ наведеного прикладу, то можна сказати, що р≥вень смертельного по≠бутового травматизму в ”крањн≥ 2000 р. становить 1,362.

јнал≥тично-статистичний зб≥рник Ђѕрац¤ та соц≥альна пол≥тика в ”крањн≥ї за 1999 р. пов≥домл¤Ї, ўќ Ђу 1991 Ч 2000 роках в ”крањн≥ в≥д нещас≠них випадк≥в невиробничого характеру загинули 567,5 тис. ос≥б, що в 38 раз≥в перевищуЇ р≥вень смертельного травматизму на виробництв≥, сотн≥ тис¤ч людей стали ≥нвал≥дами. ¬≥д травматизму на транспорт≥ померло близько 76 тис. ос≥б, майже 82 тис. ос≥б загинули в≥д отруЇнь, 108 тис. ос≥б зак≥нчили житт¤ самогуб≠ством, в≥д насильницьких д≥й постраждали 50,8тис. ос≥б, 37,3 тис. ос≥б утопилис¤ ≥ 12,7 тис. ос≥б загинули при пожежахї.

“абл. 1.5 м≥стить статистичн≥ дан≥ про загальну к≥льк≥сть населен≠н¤ ”крањни, чисельн≥сть працюючих, к≥льк≥сть загиблих та травмова≠них на виробництв≥ ≥ й побут≥ у 1997Ч2000 роках. јнал≥зуючи наве≠ден≥ в ц≥й таблиц≥ дан≥, доходимо висновку, що р≥вень побутового травматизму в наш≥й крањн≥ у 13 раз≥в перевищуЇ р≥вень виробничого травматизму, що на один смертельний нещасний випадок припадаЇ «ќ нещасних випадк≥в, ¤к≥ зак≥нчуютьс¤ травмою. ¬икористовуючи ≥нш≥ дан≥, можна визначити ризик травматизму в≥д окремих джерел небезпеки в р≥зних галуз¤х виробництва чи в р≥зних крањнах.

«а ступенем припустимост≥ ризик буваЇ знехтуваний, прийн¤тний, гранично допустимий, надм≥рний. ,

«нехтуваний ризик маЇ наст≥льки малий р≥вень, що в≥н перебу≠ваЇ в межах допустимих в≥дхилень природного (фонового) р≥вн¤.

ѕрийн¤тним вважаЇтьс¤ такий р≥вень ризику, ¤кий сусп≥льство може прийн¤ти (дозволити), враховуючи техн≥ко-економ≥чн≥ та соц≥альн≥ можливост≥ на даному етап≥ свого розвитку.

√ранично допустимий ризик Ч це максимальний ризик, ¤кий не повинен перевищуватись, незважаючи на оч≥куваний результат. Ќадв≥рний ризик характеризуЇтьс¤ виключно високим р≥внем, ¤кий у переважн≥й б≥льшост≥ випадк≥в призводить до негативних насл≥дк≥в.

Ќа практиц≥ дос¤гти нульового р≥вн¤ ризику, тобто абсолютноњ безпеки, неможливо.

„ерез це вимога абсолютноњ безпеки, що приваблюЇ своЇю гуманн≥≠стю, може обернутис¤ на трагед≥ю дл¤ людей. «нехтуваний ризик у тепер≥шн≥й час також неможливо забезпечити з огл¤ду на в≥дсутн≥сть техн≥чних та економ≥чних передумов дл¤ цього. “ому сучасна концеп≠ц≥¤ безпеки життЇд≥¤льност≥ базуЇтьс¤ на дос¤гненн≥ прийн¤тного (до≠пустимого) ризику.

—утн≥сть концепц≥њ прийн¤тного (допустимого) ризику пол¤≠гаЇ у прагненн≥ створити таку малу безпеку, ¤ку сприймаЇ сусп≥льство у даний час.

ѕрийн¤тний ризик поЇднуЇ техн≥чн≥, економ≥чн≥, соц≥альн≥ та пол≥тичн≥ аспек≠ти ≥ Ї певним компром≥сом м≥ж р≥внем безпеки й можливост¤ми њњ дос¤гненн¤. –озм≥р прийн¤тного ризику можна визначити, використовуючи витратний ме≠хан≥зм, ¤кий дозвол¤Ї розпод≥лити витрати сусп≥льства на дос¤гненн¤ заданого р≥вн¤ безпеки м≥ж природною, техногенною та соц≥альною сферами. Ќеобх≥дно п≥дтри≠мувати в≥дпов≥дне сп≥вв≥дношенн¤ витрат у зазначених сферах, оск≥льки порушен≠н¤ балансу на користь одн≥Їњ з них може спричинити р≥зке зб≥льшенн¤ ризику ≥ його р≥вень вийде за меж≥ прийн¤тних значень.

1	2

Ќазва: —ередовище зв'¤зане з використанн¤м техн≥ки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (1684 прочитано)