Ѕ∆ƒ > —тих≥йне лихо, метеоролог≥чного походженн¤

—тих≥йне лихо, метеоролог≥чного походженн¤

—ель небаченоњ сили.

÷е небезпечне природне ¤виoе, властиве де¤ким г≥рським районам нашоњ крањниЕ

—ель, зародившись високо в горах, починаЇ швидко просуватис¤ по дну крутоњ г≥рськоњ ущелини. «ахоплюючи нов≥ маси камТ¤них уламк≥в, в≥н стаЇ таким могутн≥м ≥ нестримним, що легко пересуваЇ по дороз≥ велик≥ брили ≥ котить валуни завб≥льшки ¤к сн≥г с≥на чи нав≥ть будинок.

—ель звичайно йде валом. Ќаштовхнувшись на перепону, в≥н зупин¤Їтьс¤, але ненадовго. «гори потискують нов≥ мами води ≥ гр¤з≥, вал нарощуЇтьс¤. «атор прориваЇтьс¤, ≥ ще могутн≥ша гр¤зьо-камТ¤на лавина зриваЇтьс¤ з м≥сц¤ нестримним потоком рине вниз, нищить усе на своЇму шл¤ху. ЅуваЇ так, що сель наполовину складаЇтьс¤ з води, а решта в ньому Ц гр¤зь ≥ кам≥нн¤.

УЅ≥л¤ моњх н≥г р≥чище потоку, близько 8 метр≥в завглибшки ≥ 25 метр≥в запвширшки. було майже сухе, незважаючи на грозу. јле на схил≥ гори ¤ побачив величезну чорну масу, що сунула, мов ст≥на. ÷е був сель, ¤кий ≥шов з г≥р, ≥ мен≥ пощастило спостер≥гати в ус≥й його сил≥.

—ель, що сповзав крутосхилами, незабаром опинивс¤ б≥л¤ моњ н≥г. ÷е була р≥дка, мов бетон, сум≥ш сум≥ш ≥з земл≥ та камТ¤них брил найр≥зноман≥тн≥шоњ величини. —ель котив поперед себе велик≥ брити, ≥нод≥ 5-6 кубометр≥в за обТЇмом. ÷≥ камен≥ то мчали пару хвилин, то њх поглинала маса, що йшла позаду, ¤к т≥льки вони натикались на ¤кусь перепону. “од≥ на зм≥ну њм виступали ≥нш≥ камен≥, вони де¤кий час котилис¤ попереду, а пот≥м њх поглинав пот≥кЕ. ¬≥н натирав ≥ззаду, ≥ р≥вень селю п≥д≥ймавс¤ заввишки до 7 метр≥в. ћаса долала перепону чи, проход¤чи над нею, захоплювала й масу своњм страшним напоромЕФ Ц розпов≥дав очевидець селю в јльпах. ÷е Ц прикладу невеликого селю. “а бувають сел≥ величезних розм≥р≥в. ¬они проход¤ть дес¤тки к≥лометр≥в ≥ винос¤ть з г≥р сотн≥ тис¤ч ≥ нав≥ть м≥льйони кубометр≥в твердого матер≥алу.

—ел≥ виникають у горах  авказу, јз≥њ, —иб≥ру, ƒалекого сходу, в јльпах,  арпатах ≥  орд≥льрах.

÷унам≥

-÷унам≥, що це таке?

Ѕагато хто справд≥ не знаЇ, що означаЇ це слово, але мешканц≥в далеких приморських рег≥он≥в земноњ кул≥ воно добре знайоме.

÷унам≥ - це велетенськ≥ морськ≥ або океанську хвил≥. ¬они зароджуютьс¤ в океанських глибинах ≥ пер≥одично наступають на сушу.  рутолоб≥, висок≥, з п≥н¤вими гребен¤ми, вони зненадська ≥ з великою силою ринуть на суход≥л, завдаючи величезних руйнувань.

У“сунам≥Ф tsunamis) Ц так назвали це ¤вище мешканц≥ ¤понського арх≥пелагу, ¤ку част≥ше, н≥ж будь-хто в св≥т≥, зазнають в≥д нього багато гор¤. ÷е слово в переклад≥ означаЇ Увелик≥ хвил≥ в гаван≥Ф. «а минул≥ стол≥тт¤ хвил≥в цунам≥ зробили немало наскок≥в на прибережн≥ райони мор≥в та океан≥в, завдали величезних збитк≥в ≥ погубили м≥льйони людей.

ќсь к≥лька ≥сторичних приклад≥в, ¤к≥ дають у¤вленн¤ про те, що таке цунам≥ ≥ ¤к≥ бувають насл≥дки њх.

28 жовтн¤ 1746 року сер≥¤ вод¤них вал≥в, висота ¤ких дос¤гала 20-25 метр≥в, змела з лиц¤ земл≥ морський порт  альхо ≥ м≥сто Ћ≥ша на тихоокеанському узбережж≥ ѕ≥вденноњ јмреики. ”чений дон ћануель одр≥осола так писав про цю катастрофу: Уѕ≥сл¤ землетрусу, ¤ки зруйнував ус≥ буд≥вл≥ в порту, океан в≥дступив, але н≥хто не м≥г сказати, на ¤ку в≥дстань. Ќезабаром води океану ≥з старшим шумом почали повертатис¤: велетенська хвил¤ вдарилас¤ на набережну. ¬се було зметено. Ѕ≥л¤ причал≥в у порту сто¤ло 3 корабл≥, б≥льш≥сть ≥з них була розбита й потонула. 4 найб≥льш≥ корабл≥, в тому числ≥ 34-гарматний фрегат У—ан ƒерл≥нФ, п≥дхопила хвил¤ ≥ занесла далеко в глиб крањни, де вони й лишилис¤ п≥сл¤ того ,¤к вода спала. ќкеан знову в≥дступив ≥ знову повернувс¤ на узбережж¤, ≥ так повторювалос¤ к≥лька раз≥в.

УЅ≥л≥ дракониФ

ўо ж воно таке Ц б≥л≥ дракони?

” р≥зних народ≥в це гр≥зне ¤вище природи називають по р≥зному. ” мешканц≥в пров≥нц≥ в јвстрал≥њ Ц це УланФ, УлаонФ,ФшнеелааненФ, ЋененФ, французи найчаст≥шевживають слово УавагланиФ, ≥тал≥йц≥ Ц УвалангаФ. ” нас загально визначена назва Ц УлавинаФ.

ќтже Ц лавина. ¬она така ж страшна, ¤к пов≥нь, така ж могутн¤, ¤к бур¤ чи ураган. Ќа жаль, про лавини люди знають дуже мало, можливо, значно менше н≥ж про де¤к≥ ≥нш≥ гр≥зн≥ ¤вища природи.

¬еличезна швидк≥сть пад≥нн¤, ¤ка часто дос¤гаЇ 100-120, а та й 300 к≥лометр≥в на годину, ≥ велетенська ударна пов≥тр¤на хвил¤, здатна за к≥лька секунд перетворити мурован≥ буд≥вл≥ на руњни, з≥рвати й розметати уламки скель, зробити велик≥ проломи у стол≥тньому л≥с≥ Ц так≥ характерн≥ риси УсухихФ лавин. ¬они завдають величезних руйнувань ≥ нищать усе живе, що попадаЇ в сферу њхньоњ д≥њ.

1

Ќазва: —тих≥йне лихо, метеоролог≥чного походженн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (1030 прочитано)