ультура > ћ≥фолог≥¤, рел≥г≥¤, культи, обр¤ди давнього ™гипту

ћ≥фолог≥¤, рел≥г≥¤, культи, обр¤ди давнього ™гипту

—класти у¤вленн¤ про в≥руванн¤, культи, обр¤ди стародавн≥х Їгипт¤н допомагають р≥зноман≥тн≥ рел≥г≥йн≥ тексти: г≥мни й молитви богам, записи поховальних обр¤д≥в на ст≥нах гробниць. Ќайважлив≥шими Ї так зван≥ У“ексти п≥рам≥дФ Ц складана система закл¤ть, замовл¤нь ≥ молитов, що супроводжували заупок≥йн≥ царськ≥ ритуали.

ƒл¤ реконструкц≥њ найважлив≥ших стор≥н житт¤ сусп≥льства —тародавнього ™гипту використовуютьс¤ й так зван≥ У“ексти саркофаг≥вФ, що збереглис¤ на саркофагах епохи —ереднього царства, також У нига мертвихФ, створена в≥д пер≥оду Ќового царства й до к≥нц¤ ≥стор≥њ —тародавнього ™гипту. ÷е найпопул¤рн≥ша зб≥рка рел≥г≥йних текст≥в ≥ закл¤ть у —тародавньому ™гипт≥. ѕрим≥рники ≥люстрованоњ У ниги мертвихФ клалис¤ до гробниць поруч ≥з мум≥Їю померлого ≥ слугували йому дороговказом у потойб≥чному св≥т≥.

«а рел≥г≥йними у¤вленн¤ми жител≥в —тародавнього ™гипту Ц —х≥д, де встаЇ сонце, м≥сце народженн¤ й в≥дродженн¤, а «ах≥д, де сонце зникаЇ -, м≥сце смерт≥ й потойб≥чного житт¤. —х≥д називаЇтьс¤  рањною Ѕога, адже там сонце кожного дн¤ п≥дн≥малось у слав≥.

√еродот писав про надзвичайну рел≥г≥йн≥сть Їгипт¤н, що њх вид≥л¤ло серед ≥нших народ≥в. —початку бог≥в зображали у вигл¤д≥ тварин, п≥зн≥ше вони набували подоби людей ≥з головами тварин. “ак, бог –а мав голову сокола, —ехмет Ц лева, јн≥б≥с Ц собаки, ’атхор Ц корови, ’нум Ц барана.

≤снували боги т≥льки з людськими рисами.

ѕоклон≥нн¤ тваринам практикувалось ще в архањчний пер≥од, але найб≥льшого розвитку культ тварин дос¤г у пер≥од Ќового царства. Ќайпоширен≥шим був культ св¤щенного бика јп≥са.

Ѕоги звТ¤зан≥ с≥мейними узами. ¬ –анньому царств≥ в ћемф≥с≥ ѕтах був богом-в≥тцем, його дружина Ц богин¤ —ехмет, син Ц бог Ќофертум. ѕтах, ¤к один ≥з найстар≥ших, створив св≥т, дав житт¤ ≥ншим богам ≥ люд¤м.

¬ Ќовому царств≥ надзвичайною тр≥адою стали боги з м≥ста ‘≥ви: јмон, його дружина ћут ≥ син ’онсу. ѕочинаючи в≥д ’V≤≤≤ династ≥й, јмон став головним богом ™гипту. ¬ерховний жрець јмона мав у своњх руках велику пол≥тичну владу, м≥г впливати на фараон≥в ≥ нав≥ть стати фараоном, ¤к це трапл¤лос¤ приблизно в 1070 роц≥.

”¤вленн¤ стародавн≥х Їгипт¤н про потойб≥чне житт¤ мали вир≥шальне значенн¤ в њхн≥й рел≥г≥њ. ÷≥ у¤вленн¤ справили значний вплив на розвиток ≥ формуванн¤ стилю п≥рам≥д ≥ гробниць, на всю арх≥тектуру ™гипту.

ќсновною умовою загробного житт¤ вважали збереженн¤ т≥лесноњ оболонки померлого. ƒл¤ цього т≥ла мерц≥в бальзамували. –≥дн¤ забезпечувала неб≥жчика вс≥м необх≥дним, що могло знадобитис¤ в потойб≥чному св≥т≥. ѕомерлому давали харч≥ в дорогу, напоњ, одежу. ѕомерлим приносили жертви. ™гипт¤ни в≥рували в потойб≥чне житт¤, в те, що люди мали к≥лька душ.

—початку право на ≥снуванн¤ в загробному св≥т≥ мав т≥льки фараон. –итуал похованн¤ фараона супроводжувавс¤ складними обр¤дам. јдже в≥д воскрес≥нн¤ душ≥ фараона та в≥д його благополучч¤ в загробному житт≥ залежали житт¤ й добробут ™гипту.

–ел≥г≥йно-ф≥лософська поез≥¤. ¬≥д епохи ƒавнього царства залишилас¤ чудова л≥тературна пам¤тка-текст, в≥домий п≥д назвою Ућемф≥ський богословський трактатФ. як ≥ поема У≈нума ем≥шФ, текст, про ¤кий йдетьс¤, прагне довести пр≥оритет молодого бога перед старшим.

¬ текстах про творенн¤, ¤к≥ згадувалис¤ вище, використовувалис¤ ф≥зичн≥ терм≥ни: бог в≥дд≥л¤в небо в≥д земл≥, або породжував пов≥тр¤ ≥ вологу. ћова трактату Ц повна ф≥лософських терм≥н≥в. ƒумка й мова були з давн≥х-давен атрибутами влади в ™гипт≥. ¬ ранн≥х л≥тературних творах вони зображалис¤ ¤к божества, звТ¤зан≥ з Ѕогом —онц¤.

” —тародавньому ™гипт≥ виникли р≥зноман≥тн≥ твори художньоњ л≥тератури (м≥фи, казки, пов≥ст≥, повчанн¤) ≥ дос¤гли високого художнього р≥вн¤. Ћ≥тературн≥ твори, ¤к поетичн≥, так ≥ прозањчн≥, мали строго ритм≥чну форму. «в'¤зок л≥тератури стародавн≥х Їгипт¤н з рел≥г≥Їю, не позбавл¤в њњ розвитку. ” цей час зТ¤вились художн≥ твори св≥тського характеру, пов≥ст≥ та опов≥данн¤ про пригоди мандр≥вник≥в у п≥вденних та аз≥йських крањнах. —еред л≥тературних жанр≥в особливу увагу прид≥л¤ли дидактичн≥й л≥тератур≥.

ќбразотворче мистецтво, скульптура, арх≥тектура. «ображаючи людину, художники —тародавнього ™гипту виходили з традиц≥й, що вникли ще в часи архањки. ћайже завжди ф≥гура людини зображаЇтьс¤ у фас, а њњ голова й ноги Ц у проф≥ль. “ака особлив≥сть пов'¤зана з тим, що одним ≥з джерел живопису була п≥ктограф≥¤, перех≥дна форма до ≥Їрогл≥ф≥чного письма.

ќсобливост≥ персонаж≥в зображень передавалис¤ через титули, ≥м'¤ ≥ масштаб. ” багатоф≥гурних композиц≥¤х Ц фараон або вельможа своњм зростом найвищий над почтом, а наближен≥ до фараона вищ≥ за простих смертних раб≥в. ѕортрет, ¤к ≥ в≥чне житт¤, вважавс¤ можливим т≥льки дл¤ фараона або визначноњ людини. ¬с≥ р¤дов≥ персонаж≥ зображалис¤ схожими один на одного, бо простий смертний не мав права вид≥л¤тис¤ ≥з маси.

ќдна з перлин живопису —тародавнього ™гипту збер≥галас¤ в —аккара в мастаб≥ знатного Їгипт¤нина “≥, ¤кий жив за правл≥нн¤ V династ≥њ. ∆ивопис цього часу набуваЇ декоративного г≥пербол≥чного характеру.

Ќайб≥льшою храмовою спорудою ƒавнього ™гипту був карнацький храм площею 5 тис. кв. м, ¤кий прославл¤в јмоса ≥ могутн≥сть ™гипту. ѕобудований у п≥вн≥чн≥ й частин≥ мста, цей комплекс в≥д час≥в ’≤’ династ≥њ вважавс¤ державною св¤тинею. «а р≥зних фараон≥в ≥ р≥зний час будувалис¤ арх≥тектурн≥ комплекси храмових ансамбл≥в.

 ультура —тародавнього ™гипту вплинула на ≥сторичний ≥ культурний розвиток народ≥в ѕередньоњ јз≥њ, античноњ √рец≥њ та —тародавнього –иму. –емесла ™гипту (ткацтво, гончарство, суднобудуванн¤, обробка каменю Е), елементи наукових знань (астроном≥¤, математика, медицина), що сформувалис¤ тут, стали основою подальшого розвитку св≥товоњ культури.

¬≥д ™гипт¤н Ївропейц≥ отримали назви 12 зод≥акальних суз≥рТњв, сон¤чний календар, навчилис¤ визначати площу кола, об'Їм зр≥заноњ п≥рам≥ди, площу поверхн≥ п≥вкул≥, вз¤ли немало рецепт≥в л≥кувальних засоб≥в. «г≥дно з античною традиц≥Їю багато видатних грек≥в побудували в ™гипт≥ й перейн¤лис¤ його глибокою мудр≥стю. —еред них називають —олона, ѕ≥фагора, ‘алеса, √енате¤ ћ≥летського.

™гипетська монументальна арх≥тектура, скульптура, витончений живопис, м≥фолог≥¤, рел≥г≥¤, рел≥г≥йно-ф≥лософська та св≥тська поез≥¤ ≥ проза ¤к довершене вт≥ленн¤ людського духу прикрашають скарбницю св≥товоњ культури.

1

Ќазва: ћ≥фолог≥¤, рел≥г≥¤, культи, обр¤ди давнього ™гипту
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-23 (2250 прочитано)