ультура > ќсобливост≥ культури —тародавньоњ ≤нд≥њ

ќсобливост≥ культури —тародавньоњ ≤нд≥њ

≤нд≥йська культура пос≥даЇ одне з ч≥льних м≥сць в ≥стор≥њ св≥товоњ культури. ¬она характеризуЇтьс¤ гранд≥озними до≠с¤гненн¤ми прот¤гом б≥льш н≥ж тритис¤чол≥тнього пер≥оду розвитку, њй притаманн≥ не т≥льки довгов≥чн≥сть, а й твор≠че сприйн¤тт¤ дос¤гнень чужоземних культур та здатн≥сть не втрачати власн≥ основоположн≥ ц≥нност≥. —падкоЇмн≥сть ≥нд≥йськоњ культури значною м≥рою ірунтуЇтьс¤ на соц≥аль≠них ≥нститутах (варни, касти, с≥м'¤) ≥ великому поширенн≥ загальновживаного перел≥ку рел≥г≥йних ц≥нностей серед стан≥в та общин. ’арактерною рисою культури ≤нд≥њ Ї те, що в н≥й ми зустр≥чаЇмось з численними рел≥г≥¤ми, ¤к≥ взаЇмод≥ють м≥ж собою. ƒругою такою рисою Ї те, що вс¤ ≥ндуњстська л≥тература, ¤к рел≥г≥йна, так ≥ св≥тська, вщент сповнена нат¤ками сексуального зм≥сту та статевоњ симво≠л≥ки ≥ в≥дверто еротичних опис≥в.

ѕочаток стародавност≥ ≥нд≥йськоњ культури в≥дноситьс¤ до другоњ половини III тис. до н. е., а нижню межу визна≠чають VI, IX ≥ нав≥ть XII ст. н. е. ћи ж умовно окреслимо нижню межу першими стол≥тт¤ми нашоњ ери, не виход¤≠чи, таким чином, за хронолог≥чн≥ рамки проблеми.

ѕерш≥ в≥дом≥ нам центри ≥нд≥йськоњ культури ≥снували вже в ѕ≤ тис. до н. е. на берегах ≤нду, однак справжнього розкв≥ту вона дос¤гла в II тис. до н. е., в епоху "–≥гвед". Ќа основ≥ великого з≥бранн¤ г≥мн≥в "–≥гвед" було витво≠рено своЇр≥дну духовно-св≥тогл¤дну систему ≥ндуњзму Ч серцевину ≥нд≥йськоњ культури. ¬ цю ж епоху склавс¤ под≥л сусп≥льства на касти Ч ¤вище, без з'¤суванн¤ ¤кого не≠можливо зрозум≥ти характер та своЇр≥дн≥сть ≥нд≥йськоњ культури. —аме в "–≥гведах" були обгрунтован≥ морально-правов≥ мотиви под≥лу сусп≥льства на чотири стани (вар≠ни) Ч брахман≥в (жерц≥в), кшатр≥њв (воњн≥в), вайшв≥в (зем≠лероб≥в, рем≥сник≥в) ≥ шудр≥в (слуг).

Ѕуло вироблено ц≥лу систему житт¤ ≥ повед≥нки люди≠ни залежно в≥д стану. Ќаприклад, законним вважавс¤ лише шлюб у межах одн≥Їњ варни (ендогам≥¤), це ж стосувалос¤ вибору профес≥њ, зан¤тт¤ певним ремеслом.

≤нд≥йська каста Ч результат тривалого процесу станов≠ленн¤ виробничих, правових та культурних в≥дносин м≥ж людьми, ¤к≥ под≥лен≥ м≥ж собою за походженн¤м, про≠фес≥Їю, звича¤ми та законами. ќстаточний под≥л сусп≥ль≠ства на касти закр≥пивс¤ у пер≥од раннього середньов≥чч¤ ≥ становить надзвичайно складне ¤вище: так, у 1947 р. на час проголошенн¤ ≤нд≥њ незалежною державою к≥льк≥сть каст дос¤гла майже 3,5 тис.

« ≥нд≥йського епосу найв≥дом≥ша поема "–ама¤на" (IVЧ II ст. до н. е., написана на санскрит≥). ” центр≥ поеми Ч бо≠ротьба цар¤ –ами проти демон≥в (ракшас≥в). ” середньов≥чч≥ поема стала одн≥Їю ≥з св¤щенних книг ≥ндуњзму. ћайже про≠т¤гом тис¤чол≥тт¤ створювавс¤ давньо≥нд≥йський епос "ћахабхарата" (18 книг) на теми етичн≥, рел≥г≥йно-ф≥лософськ≥ з використанн¤м м≥фолог≥чних та ≥сторичних сюжет≥в.

≤ншим важливим фактором, ¤кий зумовив специф≥ку ≥нд≥йськоњ культури, була система громадсько-пол≥тично≠го житт¤ заснована Ѕуддою у друг≥й половин≥ ≤ тис¤чол≥т≠т¤ до н. е. ќсобливого розвитку державно-пол≥тичне жит≠т¤ на принципах буддизму набуло за час≥в царюванн¤ јшоки (середина III ст. до н. е.). «береглис¤ численн≥ едик≠ти Ч вибит≥ на камен≥ за наказом цар¤ написи, розшифру≠ванн¤ ¤ких даЇ змогу реконструювати форму державного житт¤, мораль та культуру стародавн≥х ≥нд≥йц≥в. «'¤совано, що јшока пропагував ≥ утверджував у своЇму царств≥ до≠сить ц≥кав≥ морально-пол≥тичн≥ принципи., ¤к≥ базувалис¤ на буддизм≥. ” культур≥ центральне м≥сце в≥дводилос¤ рел≥г≥њ, що мала духовно Їднати роз≥рване на варни сус≠п≥льство. јшока висунув ≥дею завоюванн¤ св≥ту не шл¤хом збройних напад≥в на сус≥д≥в, а через проголошенн¤ вченн¤ Ѕудди, на ¤кому базувалос¤ справедливе правл≥нн¤ крањ≠ною, тобто через добрий приклад праведного житт¤ взагал≥. «в≥дси т≥ дивн≥, ¤к на той час, принципи люд¤ност≥ в уп≠равл≥нн≥ державою, ¤к≥ пропагував јшока. ѕ≥дданих в≥н оголосив своњми д≥тьми, дл¤ управл≥нн¤ ¤кими застосову≠вав ученн¤ про ах≥мсе Ч незашкодженн¤ люд¤м ≥ твари≠нам. ’оча п≥зн≥ш≥ наступники з≥гнорували ц≥ принципи ≥ проводили типову загарбницьку пол≥тику зовн≥ ≥ тотал≥тар≠но-диктаторську всередин≥ крањни, все ж в ≥нд≥йськ≥й куль≠тур≥ залишилис¤ досить глибок≥ сл≥ди ашокизму. “ак, за≠гальнов≥домий вплив на весь св≥т пол≥тики ненасильства, ¤ку провадив ћахатма √анд≥ ≥ завд¤ки ¤к≥й ≤нд≥¤ здобула незалежн≥сть, Ч пол≥тики, ¤ка знаходить все б≥льше при≠хильник≥в ≥ сьогодн≥.

Ќа художню культуру давньо≥нд≥йського сусп≥льства гли≠бокий вплив справили ≥ндуњзм, буддизм та ≥слам, заснован≥ на таких своЇр≥дних ф≥лософських системах по¤сненн¤ св≥ту, ¤к джайн≥зм, брахман≥зм, лока¤та та ≥н. ’удожньо-образне сприйн¤тт¤ через призму названих рел≥г≥йних та ф≥лософсь≠ких систем в≥дзначаЇтьс¤ витончен≥стю зображенн¤ люди≠ни ≥ навколишнього св≥ту, досконал≥стю арх≥тектурних форм. « цього погл¤ду вражають фрески печер јджанти та скельн≥ храми ≈ллори. ќдним ≥з чудес св≥ту Ї храм  айласа. ÷е справд≥ ун≥кальна пам'¤тка арх≥тектури: прот¤гом 150 рок≥в стародавн≥ майстри вирубували цей храм у скел≥, оздобив≠ши його численними скульптурними ф≥гурами та барельЇ≠фними композиц≥¤ми в≥д цокол¤ до п≥рам≥дальних веж. ” старому ƒел≥ серед в≥домих пам'¤ток давнини збереглос¤ м≥сто-фортец¤ Ћал- от (к≥нець XII ст.) ≥з ун≥кальною ц≥льно-зал≥зною колоною, в≥к ¤коњ понад 150 тис. рок≥в. ѕоверхн¤ цього металевого велета й дос≥ блискуча ≥ не ушкоджена ≥ржею. ¬≥днайти призначенн¤ колони Ч завданн¤ дл¤ вче≠них майбутнього.

’арактерною рисою старо≥нд≥йськоњ культури залишав≠с¤ сексуальний зм≥ст: статева символ≥ка, виражена у ху≠дожн≥х образах, ≥дењ поклон≥нн¤ богу коханн¤ Ч  ам≥. •рунтувавс¤ цей зм≥ст на тому, що ≥нд≥йц≥ розгл¤дали шлюбну пару бога ≥ богин≥ ¤к уособленн¤ процесу косм≥ч≠ного творенн¤. “ому зображенн¤ божественноњ пари в м≥цних взаЇмних об≥ймах досить поширене ≥ сьогодн≥ в ≥нд≥йських храмах.

¬еликим шовковим шл¤хом з ≤нд≥њ до јрав≥њ, на Ѕлизь≠кий —х≥д не т≥льки перевозилис¤ товари, але й в≥дбувавс¤ жвавий культурний обм≥н. ≤нд≥¤ в цьому процес≥ в≥д≥грала значну культуротворчу роль.

1

Ќазва: ќсобливост≥ культури —тародавньоњ ≤нд≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-23 (1683 прочитано)