ультура > ќсобливост≥ розвитку культури в епоху —ередньов≥чч¤

” 1453 р. внасл≥док турецького завоюванн¤ ¬≥зант≥йсь≠ка ≥мпер≥¤ припинила своЇ ≥снуванн¤. ѕроте вплив њњ куль≠тури ¤скраво позначивс¤ на мистецтв≥ «ах≥дноњ ™вропи, п≥вденних слов'¤н,  ињвськоњ –ус≥, «акавказз¤.

” пер≥од середньов≥чч¤ закладаютьс¤ основи Ївро≠пейськоњ цив≥л≥зац≥њ, оск≥льки в стародавн≥ часи не було ™в≠ропи у сучасному розум≥нн≥ культурно-≥сторичноњ сп≥льно≠ти. ѕозитивний вклад середньов≥чч¤ в ≥стор≥ю культури людства величезний, в≥н д≥став про¤в в ус≥х њњ галуз¤х Ч в осв≥т≥, ф≥лософ≥њ, конкретних наукових знанн¤х, мистецтв≥.

ƒл¤ глибшого розум≥нн¤ зм≥сту ≥ напр¤мк≥в культурно≠го прогресу середньов≥чч¤ необх≥дно з'¤сувати особливост≥ ≥сторичних обставин даного пер≥оду.

 рах «ах≥дноњ –имськоњ ≥мпер≥њ ознаменував початок новоњ епохи Ч епохи —ередн≥х в≥к≥в, основним зм≥стом ¤коњ була трансформац≥¤ феодальних в≥дносин, насамперед землеволод≥нн¤. –озвинута форма феодальноњ власност≥ ¤вл¤ла собою спадкоЇмну земельну власн≥сть представни≠ка пан≥вноњ верх≥вки, за ¤ку в≥н мусив в≥дбувати в≥йськову чи ≥ншу службу в сеньйора. ѕол≥тична система феодаль≠ного сусп≥льства в≥дзначалас¤, перш за все, тим, що влада була безпосередньо пов'¤зана з земельною власн≥стю, ви≠ступала њњ атрибутом. як не дивно, але в часи середньов≥ч≠ч¤ набрали реальност≥ перш≥ форми демократ≥њ в ширшо≠му застосуванн≥, н≥ж, наприклад, в античному рабовлас≠ницькому сусп≥льств≥.

¬ XIЧXIII ст. стало утверджуватис¤ м≥ське самовр¤дуван≠н¤. якщо м≥сто повн≥стю зв≥льн¤лос¤ в≥д влади сеньйора-феодала, воно отримувало статус комуни.  омунальний тип самовр¤дуванн¤ м≥г перетворюватис¤ в м≥сто-державу з республ≥канською формою правл≥нн¤. ћ≥ськ≥ республ≥ки мали власну виборну адм≥н≥страц≥ю, своњ суди, пол≥ц≥ю й арм≥ю, чеканили монету. “акий тип самовр¤дуванн¤ набув поширенн¤ в ≥тал≥йських м≥стах Ч ¬енец≥њ, ‘лоренц≥њ, √енуњ. Ќа чол≥ комуни сто¤ла м≥ська рада, ¤ка зд≥йснювала кер≥в≠ництво адм≥н≥стративно-господарською д≥¤льн≥стю, видавала загальнообов'¤зков≥ розпор¤дженн¤. –адою керували виборн≥ особи: мер (‘ранц≥¤, јнгл≥¤), бургом≥стр (Ќ≥меччина), кон≠сул (≤тал≥¤). ћ≥ська община, неоднор≥дна за соц≥альним складом, включала р≥зн≥ корпорац≥њ ≥ стани. “оргове насе≠ленн¤ об'Їднувалось у г≥льд≥њ, а рем≥сники Ч в цехи. ÷ех також був пол≥тичне спр¤мованою орган≥зац≥Їю, очолюва≠ною виборним маг≥стром.

1	2

Ќазва: ќсобливост≥ розвитку культури в епоху —ередньов≥чч¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-23 (3152 прочитано)