Ѕ∆ƒ > ’арактеристика найб≥льш руйн≥вних сил ≥стор≥њ людства

’арактеристика найб≥льш руйн≥вних сил ≥стор≥њ людства

” св≥т≥ пост≥йно виникають надзвичайн≥ ситуац≥њ (Ќ—), пов'¤зан≥ з природними катакл≥змами, авар≥¤ми ≥ катастрофами. ÷≥ ¤вища простежуютьс¤ й у наш≥й крањн≥. ¬иникненн¤ надзвичайних ситуац≥й, ¤к правило, призводить до загрози життю людей, нанесенню великих матер≥альних збитк≥в ≥ т. ≥н. «а даними ћ≥н≥стерства з надзвичайних ситуац≥й (ћЌ—), за 1997 р≥к в ”крањн≥ виникло 1902 надзвичайн≥ ситуац≥њ, внасл≥док ¤ких загинуло 750 ≥ постраждало 2820 ос≥б. «а масштабами виникло:

Х Ќ— загальнодержавного масштабу Ч 95;

Х Ќ— м≥сцевого масштабу Ч 622;

Х Ќ— рег≥онального масштабу Ч 314;

Х Ќ— об'Їктового масштабу Ч 87.

«алежно в≥д причин виникненн¤, ф≥зичноњ сутност≥ та впливу на навколишнЇ середовище надзвичайн≥ ситуац≥њ бувають природного ≥ техногенного походженн¤.

ƒо надзвичайних ситуац≥й природного походженн¤ в≥днос¤тьс¤ вс≥ види стих≥йних лих. —тих≥йне лихо Ч це ¤вище природи, ¤ке створюЇ катастроф≥чну обстановку, порушуЇ нормальну д≥¤льн≥сть населенн¤, руйнуЇ буд≥вл≥, споруди, загрожуЇ життю ≥ призводить до загибел≥ людей, тварин, знищенн¤ матер≥альних ≥ культурних ц≥нностей. —тих≥йне лихо дуже небезпечне внасл≥док його раптового виникненн¤. ¬оно наносить значн≥ збитки народному господарству ≥ часто призводить до загибел≥ людей.

«а даними ќќЌ, загальна сума економ≥чних збитк≥в в≥д стих≥йного лиха на «емн≥й кул≥ щор≥чно становить понад 60 млрд. долар≥в —Ўј. —тих≥йн≥ лиха спостер≥гаютьс¤ в ”крањн≥. ¬они можуть охоплювати територ≥ю ц≥лих рег≥он≥в. «а даними ћЌ—, за 1997 р≥к у наш≥й держав≥ виникло 253 надзвичайн≥ ситуац≥њ природного походженн¤.

–озр≥зн¤ють так≥ види стих≥йного лиха: метеоролог≥чн≥ катастрофи; тополог≥чн≥ катастрофи; тектон≥чн≥ катастрофи.

ћетеоролог≥чн≥ катастрофи Ч бур≥, урагани, тайфуни, смерч≥, морози, засухи.

”раган, бур¤, смерч Ч надзвичайно швидке ≥ сильне, частково катастроф≥чне перем≥щенн¤ пов≥тр¤, ¤ке викликаЇ загибель людей, тварин, знищенн¤ морських ≥ р≥чкових суден, руйнуванн¤ будинк≥в, споруд, а ≥нколи ≥ населених пункт≥в. Ўторми викликають сильне хвилюванн¤ мор¤.

Ўвидк≥сть в≥тру п≥д час урагану с¤гаЇ 120 Ч 210 км/год, ≥ б≥льше, при шторм≥ Ч 80 Ч100 км/год. —мерч Ч це вихор, ¤кий перевищуЇ ≥нколи швидк≥сть звуку. –озр≥дженн¤ пов≥тр¤, ¤ке виникло всередин≥ смерчу, наст≥льки велике, що може виривати з кор≥нн¤м дерева, зривати дахи, звалювати дерев'¤н≥ будинки, а ≥нколи повн≥стю њх руйнувати. ” таких випадках р¤туватис¤ краще за все у п≥двалах, канавах, транше¤х, сховищах ≥ укритт¤х цив≥льноњ оборони.

“ополог≥чн≥ катастрофи Ч повен≥, сел≥, сн≥гов≥ лавини та ≥н.

ѕов≥нь Ч це затопленн¤ значноњ частини суш≥ внасл≥док п≥дн¤тт¤ води вище звичайного р≥вн¤. ѕричинами цього стих≥йного лиха Ї зливи, ≥нтенсивне таненн¤ сн≥гу, виникненн¤ затор≥в льоду. ѕов≥нь може бути також насл≥дком верхових Ђнагон≥вї води з боку мор¤. ѕри загроз≥ повен≥ зд≥йснюютьс¤ попереджувальн≥ заходи, ¤к≥ дають можлив≥сть зменшити збитки ≥ створити умови дл¤ проведенн¤ р¤тувальних та ≥нших ч нев≥дкладних роб≥т у зонах затопленн¤. —воЇчасно ≥нформуЇтьс¤ населенн¤ про стих≥йне лихо ≥ правила повед≥нки, п≥дсилюютьс¤ спостереженн¤ за п≥дн¤тт¤м води, перев≥р¤Їтьс¤ стан дамб, гребель, мост≥в, усуваютьс¤ ви¤влен≥ недол≥ки, готуютьс¤ сили ≥ засоби у раз≥ проведенн¤ р¤тувальних роб≥т. ƒл¤ зменшенн¤ збитк≥в у небезпечних районах ≥нколи провод¤ть евакуац≥ю населенн¤, вивоз¤ть матер≥альн≥ ц≥нност≥. ” першу чергу це стосуЇтьс¤ дит¤чих заклад≥в та л≥карень, а також ≥нвал≥д≥в ≥ людей похилого в≥ку. Ћюдей ≥ матер≥альн≥ ц≥нност≥ вивоз¤ть, звичайно, автотранспортом, тварин переган¤ють. ” крайн≥х випадках використовуютьс¤ катери, барж≥, човни, шлюпки та ≥нш≥ плавзасоби. ƒл¤ тих, кого евакуйовують, ≥снують так≥ основн≥ правила: перед тим, ¤к залишити будинок (квартиру), необх≥дно перенести на верхн≥ поверхи та ≥нш≥ незатоплюван≥ м≥сц¤ все те, що може з≥псуватис¤, обов'¤зково вимкнути св≥тло ≥ газ. «≥ собою треба вз¤ти найнеобх≥дн≥ш≥ реч≥, документи, запас харчових продукт≥в, води, медикамент≥в ≥ прибути на м≥сце збору.

—ель Ч раптово сформований у руслах г≥рських р≥чок тимчасовий пот≥к води з великою к≥льк≥стю п≥ску, кам≥нн¤ та ≥нших твердих матер≥ал≥в. ѕричинами його виникненн¤ Ї ≥нтенсивн≥ зливи, швидке таненн¤ сн≥гу або льоду. —ель характеризуЇтьс¤ великою масою ≥ швидк≥стю пересуванн¤ Ч до 3-5 м/сек. –уйнуЇ буд≥вл≥, шл¤хи, г≥дротехн≥чн≥ та ≥нш≥ споруди, знищуЇ сади, призводить до загибел≥ людей ≥ тварин.

—н≥гов≥ лавини Ч це сходженн¤ з г≥рських вершин сн≥гових мас, що виникають внасл≥док перевантаженн¤ схилу п≥сл¤ великого випаданн¤ сн≥гу, п≥д час в≥длиги, внасл≥док формуванн¤ в нижчих частинах сн≥говоњ площ≥ горизонту розрихленн¤. Ћавини загрожують об'Їктам, ¤к≥ розташован≥ на шл¤ху руху лавин.

“ектон≥чн≥ катастрофи: землетруси, моретруси, виверженн¤ вулкан≥в ≥ т. п.

≤стор≥¤ знаЇ траг≥чн≥ землетруси, ¤к≥ завдали великого лиха. «емлетрус Ч один з найстрашн≥ших вид≥в стих≥йного лиха, ¤кий супроводжуЇтьс¤ людськими жертвами. ¬ Ївропейських крањнах дл¤ визначенн¤ ≥нтенсивност≥ землетрус≥в використовуЇтьс¤ 12-бальна шкала ћ« -64. ”мовно землетруси за ц≥Їю шкалою под≥л¤ютьс¤ на:

Х слабк≥ Ч 1-3 бали;

Х пом≥рн≥ Ч 4 бали;

Х достатньо сильн≥ Ч 5 бал≥в;

Х дуже сильн≥ Ч 7 бал≥в;

Х руйнуюч≥ Ч 8 бал≥в;

Х спустошуюч≥ Ч 9 бал≥в;

Х знищуюч≥ Ч 10 бал≥в;

Х катастроф≥чн≥ Ч 11 бал≥в;

Х дуже катастроф≥чн≥ Ч 12 бал≥в.

≤нтенсивн≥сть землетрусу Ч це м≥ра величини стану ірунту. ¬изначаЇтьс¤ вона ступенем зруйнувань будинк≥в, споруд, характером зм≥ни земноњ поверхн≥. ѕ≥дземн≥ поштовхи, удари ≥ коливанн¤ поверхн≥ земл≥, звичайно, охоплюють велик≥ територ≥њ. ѕри сильних землетрусах порушуЇтьс¤ ц≥л≥сн≥сть ірунту, руйнуютьс¤ будинки ≥ споруди (мости, шл¤хи), виход¤ть з ладу комунально-енергетичн≥ мереж≥ (водопров≥д, канал≥зац≥¤, газ, електрика, опаленн¤). Ќа «емн≥й кул≥ щороку виникаЇ понад 100 землетрус≥в, ¤к≥ призвод¤ть до р≥зних руйнувань ≥ загибел≥ людей. ¬иникають землетруси неспод≥вано, ≥ хоча головний поштовх продовжуЇтьс¤ к≥лька секунд, його насл≥дки Ї траг≥чними. «емлетруси бувають тектон≥чн≥, вулкан≥чн≥, обвальн≥ та ≥нш≥. ћоретруси ≥ землетруси можуть виникати також внасл≥док пад≥нн¤ метеорит≥в або з≥ткненн¤ нашоњ планети з ≥ншими косм≥чними т≥лами.

”  арпатському рег≥он≥ за пер≥од з 1901-го по 1977 роки було 27 землетрус≥в, з них Ч к≥лька значних. Ћьв≥вська область розташована у сейсмоактивному район≥  арпат. ” п≥вденн≥й частин≥ можлив≥ землетруси

до 6 бал≥в, у п≥вн≥чн≥й Ч до 5 бал≥в. 1976 року при землетрус≥ в –умун≥њ у Ћьв≥вськ≥й област≥ було до 4-х бал≥в. ѕошкоджень та руйнувань не заф≥ксовано.

√≥дрометеоролог≥чн≥ ¤вища, ¤к≥ в≥днос¤тьс¤ до стих≥йних лих, дл¤ м≥ста Ћьвова ≥ Ћьв≥вськоњ област≥:

Ч шквальний в≥тер з≥ швидк≥стю 30 м/сек, ≥ б≥льше;

Ч замет≥ль 15 м/сек, прот¤гом 12 год. ≥ б≥льше;

Ч сн≥г за к≥льк≥стю опад≥в до 200 мм за 12 год. ≥ менше;

Ч дощ, сн≥г з дощем у селенебезпечних районах до «ќ мм ≥ б≥льше за 12 год. ≥ менше;

Ч град д≥аметром 20 мм;

Ч мороз, температура до -35∞ — ≥ нижче;

Ч спека, температура до +35∞ — ≥ вище;

Ч туман, видим≥сть до 100 м ≥ менше прот¤гом 13 год. ≥ б≥льше;

Ч голол≥д Ч 20 мм;

Ч налипанн¤ мокрого сн≥гу при д≥аметр≥ 35 мм;

Ч висок≥ р≥вн≥ води на р≥ках;

Ч сел≥ Ч сходженн¤ сн≥жних лавин (—кол≥вський, —амб≥рський ≥ “урк≥вський райони).

—тих≥йне лихо под≥л¤ють на дв≥ категор≥њ:

ƒо першоњ категор≥њ в≥днос¤тьс¤ землетруси, урагани, повен≥, пожеж≥, еп≥дем≥њ ≥ т. п , ¤к≥ охоплюють територ≥ю, що перевищуЇ адм≥н≥стративн≥ меж≥ област≥, ≥ т≥, котр≥ завдали господарству великих матер≥альних збитк≥в. ƒл¤ л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в стих≥йного лиха необх≥дно використовувати загони ÷ив≥льноњ оборони, п≥дрозд≥ли «бройних сил, невоЇн≥зован≥ формуванн¤ ÷ив≥льноњ оборони, спец≥ал≥зован≥ в≥домч≥ формуванн¤.

ƒо другоњ категор≥њ в≥дноситьс¤ стих≥йне лихо, д≥¤ ¤кого охоплюЇ територ≥ю в адм≥н≥стративних межах област≥ ≥ завдаЇ народному господарству матер≥альних збитк≥в. ƒл¤ л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в достатньо формувань ÷ив≥льноњ оборони ≥ спец≥ал≥зованих в≥домчих формувань.

ƒо надзвичайних ситуац≥й техногенного походженн¤ в≥днос¤тьс¤ авар≥њ та катастрофи.

јвар≥њ Ч вих≥д з ладу техн≥чних споруд, промислових об'Їкт≥в, технолог≥чних установок, вибухи, з≥ткненн¤ поњзд≥в, корабл≥в, отруЇнн¤ води ≥ т. ≥н. јвар≥њ, ¤к≥ призвели до значних людських жертв, називають катастрофами. ÷е, зокрема, катастрофа на „орнобильськ≥й атомн≥й електростанц≥њ 26 кв≥тни 1986 р. ”насл≥док ц≥Їњ катастрофи гострою променевою хворобою захвор≥ло 237 ос≥б, котр≥ перебували в зон≥ станц≥њ. як правило, надзвичайн≥ ситуац≥њ техногенного походженн¤ виникають у результат≥ д≥¤льност≥ людини, а також через недостатню над≥йн≥сть техн≥ки. «а даними ћЌ—, за 1997 р≥к виникло 816 надзвичайних ситуац≥й техногенного походженн¤.

јвар≥њ (катастрофи) под≥л¤ють на дв≥ категор≥њ:

ƒо першоњ категор≥њ в≥днос¤тьс¤ авар≥њ, ¤к≥ призвели до повноњ або частковоњ зупинки виробництва з великими матер≥альними збитками ≥ загибеллю людей, авар≥њ з можливим викидом у навколишнЇ середовище рад≥оактивних або сильнод≥ючих отруйних речовин, розповсюдженн¤м цих речовин за меж≥ територ≥њ промислового п≥дприЇмства ≥ виникненн¤м загрози дл¤ здоров'¤ ≥ житт¤ людей. ƒл¤ л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в авар≥њ необх≥дно використовувати в≥йсько ÷ив≥льноњ оборони, п≥дрозд≥ли арм≥њ ”крањни, Ќац≥ональноњ гвард≥њ, формуванн¤ ÷ив≥льноњ оборони, спец≥ал≥зован≥ в≥домч≥ формуванн¤.

1	2

Ќазва: ’арактеристика найб≥льш руйн≥вних сил ≥стор≥њ людства
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (3174 прочитано)