ультура > ”крањнська культура доби нац≥онального в≥дродженн¤

”крањнська культура доби нац≥онального в≥дродженн¤

–озпад –ад¤нського —оюзу ≥ крах комун≥стичноњ системи ознаменували початок новоњ ≥сторичноњ доби в геопол≥тичних, сусп≥льних, економ≥чних ≥ культурних процесах ц≥лого св≥ту.

Ѕезкровна по¤ва майже в центр≥ ™вропи суверенноњ ”крањни, њњ пол≥тичне в≥дродженн¤ суттЇво вплинули на сусп≥льн≥ та геопол≥тичн≥ реал≥њ не т≥льки в цьому рег≥он≥, айв усьому св≥т≥: посиливс¤ ≥нтерес крањн св≥товоњ сп≥вдруж≠ност≥ до њњ економ≥ки, ≥стор≥њ, нац≥онально-пол≥тичного ≥ на≠ц≥онально-культурного в≥дродженн¤, м≥жнародних зв'¤зк≥в. ÷е стало можливим тому, що в середовищ≥ украњнського народу за багато стол≥ть сконцентрувавс¤ величезний по≠тенц≥ал ц≥л≥сноњ духовноњ культури на противагу пост≥йним заз≥ханн¤м на колон≥зац≥ю украњнських етн≥чних земель з боку чужоземних держав.

«береглос¤ чимало ц≥нностей ≥ традиц≥й украњнськоњ нац≥ональноњ культури, ¤к≥ нин≥ моб≥л≥зують культурний самозахист украњнського сусп≥льства, готують нову ≥нтелек≠туальну ел≥ту нац≥њ.

 онцепц≥¤ нац≥ональноњ культури, розроблена ћ. √рушевським, знайшла своЇ вт≥ленн¤ в умовах боротьби за ”крањнську державу ≥ в час њњ розбудови. ≤де¤ ћ. √рушевського ірунтуЇтьс¤ на автохтонност≥ розвитку украњнського народу, його культури. ¬она з'¤вилась у реальному проголо≠шенн≥ перед ус≥м св≥том ≥ практичному становленн≥ укра≠њнськоњ державност≥, що включаЇ вс≥ компоненти сусп≥ль≠ного житт¤, зокрема культуру.

–азом з тим, жодна нац≥ональна культура не може ≥сну≠вати ¤к замкнена, самодостатн¤ Ч без творчого сп≥лкуванн¤ з ≥ншими культурами. «добутки украњнськоњ культури ста≠ють надбанн¤м усього св≥ту, оц≥нюютьс¤ ¤к нац≥ональний внесок у м≥жнародний культурний процес.

ќсоблив≥стю украњнськоњ культури доби нац≥онального в≥дродженн¤ Ї те, що вона поставлена в умови жорсткоњ конкуренц≥њ. ѕричини цього в тому, що украњнська куль≠тура перебувала в умовах тривалого бездержавного бутт¤, коли дл¤ розвитку нац≥њ залишавс¤ т≥льки обмежений куль≠турний прост≥р. «г≥дно з цим переконливими Ї слова „. упчана, пол≥тичного огл¤дача газети "Ћос-јнжелес “айме", ¤кий п≥сл¤ в≥зиту ѕрезидента ”крањни Ћ. учми до —Ўј, анал≥зуючи украњнськ≥ проблеми у св≥товому контекст≥, писав: "якщо державу не об'ЇднуЇ нац≥ональна ≥де¤ та почутт¤ в≥дданост≥ справ≥, що виникаЇ на њњ основ≥, то най≠кращ≥ люди, найсв≥тл≥ш≥ уми опин¤ютьс¤ де≥нде. ÷¤ "вте≠ча ≥нтелекту" Ч переважно до ћоскви Ч позбавила крањну ≥нтелектуального кап≥талу, ¤кий так потр≥бен њй, коли йдеть≠с¤ "про творенн¤ нац≥њ та держави практично з нул¤".

–озкрити ≥нтелектуальний потенц≥ал украњнського наро≠ду неможливо без реформуванн¤ системи осв≥ти, ¤ка зав≠жди була могутн≥м чинником зростаючоњ соц≥альноњ функц≥њ культури.

≤снуюча в ”крањн≥ система осв≥ти перебувала в стан≥, що не задовольн¤в вимог, ¤к≥ поставали перед нею в умовах розбудови украњнськоњ державност≥. ѕередус≥м це ви¤вилось у нев≥дпов≥дност≥ осв≥ти дос¤гненн¤м людства.

 онцептуально засади реформи осв≥ти в ”крањн≥ визна≠чен≥ державною нац≥ональною програмою "ќсв≥та" ("”к≠рањна XXI стол≥тт¤"), спр¤мованою на дос¤гненн¤ ¤к≥сно нового стану навчанн¤ ≥ вихованн¤ украњнських громад¤н, що в≥дпов≥датиме сучасному цив≥л≥зованому р≥вню та њњ ≥нтеграц≥њ у м≥жнародний св≥товий прост≥р.

¬≥дпов≥дно до ц≥Їњ програми навчальн≥ заклади в зм≥ст своЇњ роботи почали вводити елементи народноњ педагог≥≠ки, етнограф≥њ, народноњ творчост≥. ” багатьох школах було створено к≥мнати та куточки народного побуту, "украњнськ≥ св≥тлиц≥". Ѕ≥бл≥отеки шк≥л поповнилис¤ новими джерела≠ми з ≥стор≥њ, л≥тератури, мови, культури ≥ мистецтва.

ѕочала розвиватис¤ туристсько-краЇзнавча робота. ” 1994 р. в крањн≥ вже працювало 8,5 тис. гуртк≥в цього проф≥≠лю. Ќабули поширенн¤ експедиц≥њ "козацькими шл¤хами", " раса ≥ б≥ль ”крањни", конференц≥њ учасник≥в краЇзнав≠чих пошукових загон≥в "–оде м≥й красний, роде м≥й пре≠красний", м≥жнародн≥ форуми юних украњнц≥в-краЇзнавц≥в "ƒо оберег≥в в≥дродженн¤".

“радиц≥йними стали всеукрањнськ≥ фольклорн≥ св¤та р≥дноњ мови.  ористуЇтьс¤ попул¤рн≥стю всеукрањнський фестиваль "“аланти твоњ, ”крањно".  ращ≥ художн≥ колек≠тиви заклад≥в осв≥ти беруть участь у м≥жнародних св¤тах, фестивал¤х ≥ конкурсах в ≤тал≥њ, “уреччин≥, ≤нд≥њ, Ќорвег≥њ та ≥нших крањнах.

« ≥н≥ц≥ативи ”крањнського державного центру науково-техн≥чноњ творчост≥ молод≥ в ”крањн≥ щороку проводитьс¤ 30 всеукрањнських ≥ м≥жнародних масових заход≥в з техн≥ч≠них вид≥в спорту, моделюванн¤, рац≥онал≥заторства ≥ винах≥дництва, ≥нформатики.

”крањна успадкувала систему вищоњ осв≥ти, ¤ка не повною м≥рою в≥дпов≥дала ≥нтересам особи, сусп≥льства, держави. ∆орстка регламентац≥¤ зм≥сту вищоњ осв≥ти, ун≥ф≥кац≥¤ на≠вчальних план≥в, надм≥рна ≥деолог≥зац≥¤ навчанн¤ призвели до певноњ нев≥дпов≥дност≥ структури осв≥ти св≥товим стандар≠там, втрати престижу вищоњ осв≥ти, низькоњ моб≥льност≥ ви≠пускник≥в на ринку прац≥.

«рушенн¤ в ц≥й сфер≥ в≥дбулис¤ не в≥дразу. ѕочалос¤ з того, що перший наб≥р студент≥в у 1992р. зробив Ќац≥о≠нальний ун≥верситет " иЇво-ћогил¤нська академ≥¤"(п≥сл¤ його л≥кв≥дац≥њ царизмом у 1817 p.).

«аснуванн¤ ун≥верситету " иЇво-ћогил¤нська акаде≠м≥¤" стало вагомим внеском у процес нац≥онального й ≥нтелектуального в≥дродженн¤.

Ќац≥ональний ун≥верситет маЇ мережу колег≥ум≥в р≥зних р≥вн≥в: ќстрозький колег≥ум ¤к вищий навчальний заклад та середн≥ навчальн≥ заклади Ч  иЇво-ћогил¤нський ко≠лег≥ум, «апор≥зький с≥човий колег≥ум, колег≥ум "Ѕерегин¤" в „еркасах, ‘еодос≥йський колег≥ум у  риму. ¬ ун≥верси≠тет≥, кр≥м украњнськоњ, вивчають англ≥йську, н≥мецьку, фран≠цузьку, польську, чеську, ≥тал≥йську, санскрит, китайську, арабську мови.

« урахуванн¤м реальних нац≥ональних процес≥в в ”к≠рањн≥, њњ рег≥ональних особливостей у багатьох вищих закладах осв≥ти держави впроваджуЇтьс¤ в навчально-вихов≠ний процес конкретна програма докор≥нного оновленн¤ структури ≥ зм≥сту гуман≥тарних наук. ќсобливого значен≠н¤ набули дисципл≥ни Ч ≥стор≥¤ ”крањни, ≥стор≥¤ ≥ теор≥¤ св≥товоњ та украњнськоњ культур, народознавство, украњно≠знавство.

ћ≥жнародне сп≥вроб≥тництво в галуз≥ осв≥ти починаЇ дедал≥ ширше ≥нтегрувати нац≥ональну осв≥ту ”крањни у св≥тову систему осв≥ти дл¤ п≥дготовки фах≥вц≥в м≥жнарод≠ного р≥вн¤, отриманн¤ доступу до сучасних технолог≥й та ≥ноземних ≥нвестиц≥й дл¤ розвитку нац≥ональноњ осв≥ти.

–озвиваютьс¤ безпосередн≥ зв'¤зки м≥ж навчальними закладами ”крањни ≥ заруб≥жних крањн. 78 вищих навчаль≠них заклад≥в ”крањни зд≥йснювали пр¤ме сп≥вроб≥тництво на основ≥ угод з 415 ≥ноземними вищими закладами осв≥ти та 19 ф≥рмами. јналог≥чн≥ угоди мали школи та профтеху≠чилища.

ѕор¤д з дос¤гненн¤ми у сфер≥ осв≥ти за ц≥ роки мали м≥сце ≥ недол≥ки. “ак, з план≥в загальноосв≥тн≥х шк≥л з 1996 р. було виключено години на додатков≥ зан¤тт¤ й кон≠сультац≥њ, зменшено курси за вибором ≥ факультативи. Ќе враховуютьс¤ рег≥ональн≥ особливост≥ у вихованн≥. ƒержав≠на мова не стала дом≥нуючою в загальноосв≥тн≥й ≥ вищ≥й школах.

Ќадто низький р≥вень оплати прац≥ науковц≥в ≥ викла≠дач≥в, њхн¤ соц≥альна незахищен≥сть знизили в сусп≥льств≥ престижн≥сть педагог≥чно-науковоњ прац≥, призвели до в≥дтоку найб≥льш квал≥ф≥кованих викладач≥в (у 1993р. в≥н становив 5 тис. ос≥б, з них 188 доктор≥в наук, професор≥в ≥ 1955 кандидат≥в наук, доцент≥в).

ќднак система осв≥ти, маючи р¤д серйозних недол≥к≥в, збагатилас¤ не лише пропозиц≥¤ми щодо пол≥пшенн¤ њњ функц≥онуванн¤, а й окремими практичними здобутками. ¬с≥ вони спр¤мован≥ на пол≥пшенн¤ становища в осв≥тн≥й галуз≥.

«а роки буд≥вництва новоњ держави виникли дес¤тки громадських об'Їднань, що презентують ≥нтерес р≥зних нац≥ональностей ≥ в≥дроджують њхн≥ культуру, мову, зви≠чањ, традиц≥њ.

”  риму, «акарпатськ≥й, ƒонецьк≥й, ќдеськ≥й област¤х розроблен≥ програми задоволенн¤ духовних потреб нац≥ональних меншин. ” «акарпатт≥ створено центр сло≠вацькоњ, угорськоњ, н≥мецькоњ культур. ”  иЇв≥ та в ≥нших м≥стах в≥дкрито б≥бл≥отеки Їврейськоњ, польськоњ культур, тюркомовних народ≥в та украњнськоњ д≥аспори.

1

Ќазва: ”крањнська культура доби нац≥онального в≥дродженн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-23 (1168 прочитано)