ультура > ’удожн≥ особливост≥ естрадного мистецтва

’удожн≥ особливост≥ естрадного мистецтва

ƒвадц¤те стол≥тт¤ називають стол≥тт¤м естради, девТ¤тнадц¤те Ц стол≥тт¤м л≥тератури, а епоху ¬≥дродженн¤ Ц золотим стол≥тт¤м образотворчого мистецтва. ÷≥ визначенн¤ говор¤ть не ст≥льки про попул¤рн≥сть того чи ≥ншого виду творчост≥, ск≥льки про його можлив≥сть точно в≥добразити св≥тосприйн¤тт¤ епохи, њњ духовн≥ ц≥нност≥, над≥њ та ≥люз≥њ. «давалось би, естрада Ц наймолодший з вид≥в мистецтва, але нове, ¤к в≥домо не зТ¤вл¤Їтьс¤ на порожньому м≥сц≥. ≤ своњм кор≥нн¤м все нове йде далеко у минул≥ стол≥тт¤. ўе в часи –имськоњ ≥мпер≥њ (≤≤ст.до н.е.-Vст. н.е.) ≥снувало розд≥ленн¤ музики на серйозну класичну ≥ так звану побутову Ц народну музику корибант≥в Ц фр≥г≥йських жрец≥в, ¤к≥ супроводжували своњ рел≥г≥йн≥ служби сп≥вом ≥ танц¤ми. —аме цю музику ≥ можна вважати прообразом сьогодн≥шньоњ естради. ≤ вже тод≥ ел≥тарн≥ музикознавц≥ називали њњ легковажною ≥ розбещеною. јле саме вона ≥ була живою музикою свого часу. ¬она жила пор¤д з простим народом, дл¤ ¤кого були однаково недос¤жн≥ ¤к мова аристократ≥њ Ц латина ( УчерньФ розмовл¤ла зм≥шаною ≥тал≥йсько-французькою), так ≥ ел≥тарна класична музика. ≤сторичн≥ витоки естрадного мистецтва ми б≥льш детально розгл¤нем в наступних лекц≥¤х.

ўо ж таке сучасна естрада? ¬ точному переклад≥ з латини Ц естрада Ц це помост, п≥длога. ћи називаЇмо естрадою в≥дкриту концертну площадку, ¤ка прип≥дн¤та над землею, або над р¤дами гл¤дацьких кр≥сел. —цена, на в≥дм≥ну в≥д естради ¤вл¤Ї собою закриту з трьох стор≥н концертну площадку. ќтже, естрада Ц це, перш за все, в≥дкрит≥сть. ¬≥дкрит≥сть всього Ц акторського мистецтва, принцип≥в зовн≥шнього оформленн¤, способ≥в сп≥лкуванн¤ з публ≥кою.

≈страда Ц це багатожанровий вид мистецтва, що поЇднуЇ в соб≥ елементи театрального, музичного, циркового видовищ.

як ≥ кожен вид мистецтва (театр, живопис, л≥тература), естрадне мистецтво маЇ своњ особлив≥ ознаки. Ќайважлив≥шою з них Ї ≥мпров≥зац≥йн≥сть Ц вм≥нн¤ з честю вийти з любоњ ситуац≥њ, моментально в≥дреагувати на певн≥ под≥њ. ƒругою особлив≥стю естради Ї лакон≥зм. ÷е пон¤тт¤ розповсюджуЇтьс¤ буквально на вс≥ сторони естрадного мистецтва Ц авторський тв≥р, акторськ≥ засоби його вт≥ленн¤, компоненти зовн≥шнього оформленн¤, умови демонстрац≥њ. Ћакон≥зм дозвол¤Ї естрад≥ оперативно в≥дгукнутись на будь-¤ку соц≥ально важливу под≥ю. ќтже, соц≥альна моб≥льн≥сть Ї третьою ознакою естрадного мистецтва.ўе одн≥Їю рисою, притаманною естрад≥, Ц Ї св¤тков≥сть, Улегк≥стьФ ≥ жанрова розкован≥сть.

≈страда Ц синтетичне мистецтво. ≈страдна вистава (концерт) складаЇтьс¤ з окремих номер≥в (твор≥в) р≥зних жанр≥в (п≥сн¤, танець, сатиричний памфлет, пантом≥ма, ≥люз≥¤ тощо). ¬ створенн≥ естрадних номер≥в приймаЇ участь багато людей. ÷е поети, композитори, аранжувальники, звуко- ≥ св≥тлорежисери та оператори, костюмери ≥ техн≥ки, ≥, звичайно ж, артисти-виконавц≥. ¬они безпосердньо сп≥лкуютьс¤ з гл¤дачем. ¬≥д њх таланту ≥ майстерност≥ найб≥льше залежить усп≥х прац≥ вс≥х учасник≥в цього складного процесу.

«вичайно, найпоширен≥шим жанром естради Ї п≥сн¤ та ≥нструменальна музика. –оль музики в культур≥ XXст. найб≥льш ¤скраво ви¤вилась п≥сл¤ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни (1939-1945рр.) Ќ≥коли ран≥ше потреба людей в н≥й не була такою гострою. ћузичн≥ стил≥, жанри ≥ направленн¤ входили в житт¤ вс≥х без вин¤тку покол≥нь, нац≥ональностей та прошарк≥в сусп≥льства. ћ≥сцем проведенн¤ концерт≥в ≥ музичних вистав стали не т≥льки жорстк≥ рамки оперних театр≥в чи концертних зал≥в, але ≥ стад≥они, м≥ськ≥ площ≥, монументальн≥ памТ¤тки арх≥тектури, в ¤ких можна з≥брати дес¤тки тис¤ч гл¤дач≥в. ј завд¤ки сучасн≥й техн≥ц≥ ауд≥о- ≥ в≥деозапису сп≥лкуванн¤ з музикою стало можливим в любих умовах.

ћузиканти другоњ половини XX ст. в≥дчули т≥сний звТ¤зок з≥ слухачем. ¬они прагнули до Їднанн¤ з аудитор≥Їю, нер≥дко провокували њњ на безпосередню реакц≥ю ≥ ставили слухача в умови живого д≥алогу з музикою. —аме тепер музиканти змогли реал≥зувати властив≥сть свого мистецтва поЇднувати людей, вправно створюючи у величезноњ аудитор≥њ потужн≥ емоц≥йн≥ пориванн¤ Ц ¤к позитивн≥, так ≥ негативн≥.

—учасна класична музика, джаз ≥ рок Ц три головн≥ г≥лки музичноњ культури другоњ половини XX ст. ¬ажливою сферою музичного житт¤ цього пер≥оду стала ≥ поп-музика Ц складний комплекс попул¤рних музичних направлень ≥ ≥ндустр≥њ розваг. ” класики, джазу ≥ року Ї сп≥льний кор≥нь Ц традиц≥њ фольклору. Ќародна музика незм≥нно п≥дтримувала творч≥ пошуки профес≥йних музикант≥в, хоча сам≥ вони не завжди це усв≥домлювали.  оипозитори XIX ст. працювали в основному з м≥ським фольклором, що досить часто вже пройшов профес≥йну обробку. XXcт. в≥дкрило с≥льську народну музику, њњ драматизм ≥ незвичну гостроту звучанн¤, що одночасно ≥ л¤кала, ≥ заворжувала. —истема мисленн¤, ви¤влена у старовинному фольклор≥, була сп≥взвучною траг≥чному духовному досв≥ду сучасноњ людини.

ѕошуки в цьому напр¤мку вплинули на виникненн¤ в 50-х роках рок-музики Ц ¤вища, що в короткий терм≥ перевернуло музичний св≥т. ƒати визначенн¤ рок-культур≥ дуже т¤жко. ÷е особливий спос≥б житт¤ в музиц≥, в ¤кому обТЇднались композиторська творч≥сть та ≥мпров≥зац≥¤, музика ≥ сцен≥чне д≥йство, живе звучанн¤ голосу чи ≥нструменту ≥ складн≥ ефекти електронноњ техн≥ки. ¬иникнувши п≥д впливом фольклору, ц¤ культура н≥коли не повТ¤зувала себе з конкретними нац≥ональними традиц≥¤ми: мова року ≥нтернац≥ональна ≥ направлена на обТЇднанн¤ людей р≥зного походженн¤ ≥ св≥тогл¤ду. ¬едуча роль в рок-музиц≥ належить психолог≥чному та емоц≥йному впливу, що виходить часом в≥д одного слова чи звуку. ¬еличезне значенн¤ маЇ вплив звуковоњ потужност≥ музики на псих≥чний стан слухача: п≥д час виступ≥в, ¤к правило, використовуЇтьс¤ потужна ≥ складна звукоп≥дсилювальна апаратура. “ворч≥сть рок-музикант≥в неможлива без колективу. …ого учасники не т≥льки виконують, але нер≥дко й твор¤ть музику разом. “им не менш на сцен≥ кожен з них знаходить ≥ндив≥дуальн≥ форми самовираженн¤, вступаючи в св≥й особистий д≥алог з≥ слухачем. ¬ залежност≥ в≥д направленн¤ рок-музики ≥ мети, ¤ку ставл¤ть перед собою виконавц≥, композиц≥¤ може спонукати до глибоких роздум≥в, чи, навпаки занурити слухача в стан глибокоњ апат≥њ, або викликати спалах агрес≥њ. ¬ рок-музиц≥, ¤к в дзеркал≥ в≥дтворились потр¤с≥нн¤, через ¤к≥ пройшли п≥сл¤воЇнн≥ покол≥нн¤ молод≥, Ц стих≥йн≥ соц≥альн≥ виступи ≥ Усексуальна революц≥¤Ф, рухи х≥пп≥ та панк≥в, трагед≥¤ наркоман≥њ Ц ≥ духовн≥ пошуки.

якщо рок-музика говорить в≥д ≥мен≥ ≥нтернац≥ональноњ аудитор≥њ, то джазова культура довгий час була голосом конкретного етн≥чного середовища Ц афро-американського населенн¤ —Ўј. ¬плив фольклорних традиц≥й в≥дчуваЇтьс¤ в н≥й ще сильн≥ше, чим в роц≥. ƒжаз також спос≥б житт¤. …ого основа Ц ≥мпров≥зац≥¤, ¤ка дл¤ музиканта Ї формою п≥знанн¤ св≥ту через звуки. —аме в≥д джазу рок перейн¤в своњ основн≥ риси Ц пот¤г до ≥мпров≥зац≥њ ≥ колективних форм творчост≥. ќднак, на в≥дм≥ну в≥д року, джазова ≥мпров≥зац≥¤ розрахована на камерне сп≥лкуванн¤ з≥ слухачем (нав≥ть в умовах великого концертного залу). ¬≥д публ≥ки джазовий музикант чекаЇ не фанатичного поклонництва (на що нер≥дко претендуЇ рок-музикант), а зр≥лого розум≥нн¤, не спалаху емоц≥й, а зануренн¤ в духовний св≥т виконавц¤. ƒжазов≥ музиканти виступають, ¤к правило, в невеликих залах ≥ клубах, прагнучи сформувати УсвоюФ публ≥ку та ор≥Їнтуючись на тонких знавц≥в. ¬иникнувши б≥льше стол≥тт¤ тому, джаз у XX-му стол≥тт≥ перейшов початков≥ етн≥чн≥ кордони. «араз це ≥нтернац≥ональний вид творчост≥ з багатьма рег≥ональними та стильовими р≥зновидами.

” 50-х роках минулого стол≥тт¤ поп-музикою (англ. pop music, в≥д popular music Ц Упопул¤рна, загальнодоступна музикаФ) називали рок-музику; п≥зн≥ше ц≥ пон¤тт¤ розд≥лились. ѕоп-музика Ц розважальна масова музика, що використовуЇ стил≥, жанри ≥ форми року. ¬ цьому њњ в≥дм≥нн≥сть в≥д попул¤рноњ музики в широкому розум≥нн≥ слова Ц найб≥льш в≥домих музичних твор≥в (в тому числ≥ ≥ класичних). ѕровести межу м≥ж рок- ≥ поп-музикою непросто, хоча на практиц≥ любий прихильник музики легко в≥др≥знить два цих полюси музичноњ культури.

ѕоп-музика ор≥ЇнтуЇтьс¤ на посередн≥й смак, тому при ≥≥ створенн≥ використовуютьс¤ вже випробуван≥ музичн≥ стандарти. ќднак з кожного правила ≥снують виключенн¤, ≥ найкращ≥ представники поп-музики, так≥, ¤к, наприклад, шведська група ј¬¬ј чи австрал≥йська Bee Gees, Ц Ї високопрофес≥йними музикантами, чињ композиц≥њ користуютьс¤ заслуженою попул¤рн≥стю.

1

Ќазва: ’удожн≥ особливост≥ естрадного мистецтва
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-23 (688 прочитано)