Ѕ∆ƒ > јвар≥њ на ј≈—

јвар≥њ на ј≈—

¬ѕЋ»¬ ј“ќћЌќѓ ≈Ќ≈–√≤ѓ Ќј «ƒќ–ќ¬'я Ћёƒ»Ќ»

ќсобливе м≥сце у забрудненн≥ оточуючого середовища займаЇ

рад≥оактивне забрудненн¤.

„орнобильська катастрофа стала насл≥дком рад≥оактивного

забрудненн¤ територ≥њ ”крањни, Ѕ≥лорус≥ та –ос≥њ. «агальна площа рад≥оактивного забрудненн¤ становить понад 30 тис. кв. км.

¬ипаданн¤ рад≥оактивних речовин простежувалос¤ ≥ у державах «ах≥дноњ ™вропи, п≥двищивс¤ рад≥оактивний фон у —кандинав≥њ, япон≥њ та —Ўј.

„ерез 15 м≥с¤ц≥в п≥сл¤ катастрофи в „орнобил≥ у ¬елик≥й Ѕритан≥њ, ¤ка, здавалось би, далеко розташована в≥д ”крањни, було ви¤влене надзвичайно велике забрудненн¤ рослинност≥ рад≥оактивними опадами,

а також великий вм≥ст цез≥ю у м'¤с≥ овець.

—л≥д зазначити, що атомна енергетика в даний час Ї еколог≥чно

чист≥ша ≥ дешевша, н≥ж теплова. ” розвинутих крањнах вона забезпечуЇ в≥д 15 до 70 в≥дсотк≥в ус≥Їњ електроенерг≥њ, що виробл¤Їтьс¤ (‘ранц≥¤ Ч 70 в≥дсотк≥в, —Ўј Ч 17, Ўвец≥¤ Ч 50,  анада Ч 15 в≥дсотк≥в). ќднак у раз≥ авар≥њ атомн≥ станц≥њ становл¤ть дуже серйозну небезпеку дл¤ людей ≥ оточуючого середовища. «а час експлуатац≥њ ј≈— у св≥т≥ сталис¤ три значн≥ авар≥њ: 1961 р≥к Ч в јйдахо-‘олс≥ (—Ўј); 1979 р≥к Ч на ј≈— Ђ“римайл-јйлендї у √арисберз≥ (—Ўј), 1986 р≥к Ч „орнобильська ј≈—.

јвар≥њ на ј≈— мають значн≥ в≥дм≥нност≥ в≥д ¤дерних вибух≥в. ¬они в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д ¤дерних вибух≥в б≥льшою тривал≥стю викид≥в, що зм≥нюЇ напр¤мок поток≥в пов≥тр¤них мас. “ому практично не маЇ можливост≥

прогнозувати розм≥ри зон ураженост≥.

–ад≥оактивне забрудненн¤ оточуючого середовища д≥Ї на людину

шл¤хом зовн≥шнього та внутр≥шнього опром≥ненн¤.

«овн≥шнЇ опром≥ненн¤ Ч це опром≥ненн¤ за рахунок рад≥оактивного забрудненн¤ м≥сцевост≥. ¬оно п≥дл¤гаЇ контролю ≥ залежить в≥д р≥вн¤ рад≥ац≥њ на м≥сцевост≥. ¬насл≥док чорнобильськоњ катастрофи на територ≥њ ”крањни рад≥ац≥Їю забруднен≥ м≥сцевост≥ 12 областей, 86 адм≥н≥стративних район≥в, 2311 населених пункт≥в, де загалом мешкаЇ близько 2 млн. 600 тис. жител≥в, у тому числ≥ Ч 600 тис. д≥тей. «абруднено рад≥онукл≥дами понад 7 млн. гектар≥в земл≥, серед ¤ких 3 млн. га с≥льськогосподарських уг≥дь та 2 млн. л≥сових масив≥в. ¬икид рад≥онукл≥д≥в унасл≥док вибуху реактора негативно вплинув на здоров'¤ населенн¤ ”крањни. ¬ результат≥ потрапл¤нн¤ рад≥оактивних речовин в орган≥зм у багатьох людей була уражена щитовидна залоза, виникла променева хвороба. Ќин≥ спостер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ до зб≥льшенн¤ онколог≥чних захворювань, захворювань ендокринноњ системи, систем кровооб≥гу, травленн¤, а також захворювань, пов'¤заних з ≥мунною системою. ¬ зв'¤зку з тим, що в продуктах викиду перевагу мають довгоживуч≥ рад≥онукл≥ди Ч цез≥й-137 («ќ рок≥в), стронц≥й-90 (28 рок≥в), плутон≥й-239 (20000 рок≥в), зараженн¤ буде тривалим. ¬ерховна –ада ”крањни ухвалила «акон, ¤кий

визначаЇ чотири зони рад≥оактивного забрудненн¤.

1. «она пер≥одичного рад≥оактивного контролю (низьке забрудненн¤, 0,5 Ч 1  ≥/км2). ƒозволено збиранн¤ гриб≥в, ¤г≥д, л≥карських рослин, а також загот≥влю деревини без обмежень. ѕолюванн¤, рибальство у природних водоймах ≥ р≥чках дозвол¤Їтьс¤ в≥дпов≥дно до правил, що д≥ють на територ≥њ ”крањни, з обов'¤зковою перев≥ркою м'¤са ≥ риби на вм≥ст у них рад≥оактивних речовин. ” п≥дсобних господарствах н≥¤ких обмежень щодо год≥вл≥ та утриманн¤ с≥льськогосподарських тварин

! птиц≥ не запроваджуЇтьс¤.

2. «она посиленого рад≥оактивного контролю (середнЇ

забрудненн¤, 1Ч5  ≥/км2). ƒозволено збиранн¤, загот≥влю гриб≥в, ¤г≥д, л≥карських рослин ≥ с≥на з обов'¤зковим попередн≥м дозиметричним контролем. «агот≥вл¤ деревини ≥ використанн¤ продукт≥в њњ переробки проводитьс¤ без обмежень. ” п≥дсобних господарствах рекомендуЇтьс¤ пер≥одичний виб≥рковий контроль м'¤сних ≥ молочних продукт≥в, корм≥в.

3. «она гарантованого добров≥льного в≥дселенн¤ (високе забрудненн¤, 5Ч15  ≥/км2). ” ц≥й зон≥ загот≥влю гриб≥в, ¤г≥д, хвойноњ лапини ≥ виробництво хвойно-в≥там≥нного борошна заборонено,

Ќеобх≥дний особливий режим с≥льського господарства: обмежене землекористуванн¤ (скороченн¤ р≥льництва, зменшенн¤ оброб≥тку земель), переспец≥ал≥зац≥¤ товарного с≥льського господарства та нас≥нництва, вирощуванн¤ техн≥чних культур (льон ≥ ≥нше), розвиток

тваринництва, ≥нтенсивне кон¤рство тощо.

¬ипас худоби на л≥сових пасовищах ц≥Їњ зони зд≥йснюЇтьс¤ при

дос¤гненн≥ висоти травостою не менше 10 см. ѕри щ≥льност≥ забрудненн¤ понад 15  ≥/км2 загот≥вл¤ деревини допускаЇтьс¤ т≥льки у зимовий час ≥ при на¤вост≥ сн≥гового покриву. ¬икористанн¤ деревини ¤к палива, загот≥вл¤ пнЇвого смолу ≥ дьогтю заборонен≥. «аборонено випасати молочну, м'¤сну худобу, а заготовл¤ти с≥но дозвол¤Їтьс¤ т≥льки ¤к корм дл¤ робочих коней. ¬икористанн¤ гною ¤к добрива заборонено.

4. «она в≥дчуженн¤ (надзвичайно високе забрудненн¤). ÷е досл≥дницький пол≥гон дл¤ боротьби ≥з насл≥дками ¤дерних катастроф.

—еред виловленоњ в р≥чках Ђзони жорсткого контролюї ≥ у верх≥в'¤х  ињвського водосховища риби Ч до 15Ч20 в≥дсотк≥в не в≥дпов≥даЇ вимогам. ”с¤ риба, виловлена у цих водоймах, п≥дл¤гаЇ обов'¤зковому рад≥ометричному контролю. ѕромисловий в≥длов риби у верх≥в'¤х  ињвського водосховища заборонений. “имчасово допустимий р≥вень вм≥сту рад≥оактивних речовин у риб≥ становить 5 ’ 103  ≥/кг.

Ќин≥ рад≥оактивний стан об'Їкта „ј≈— потужн≥стю дози опром≥ненн¤ми 15-300 м–/год., а на окремих д≥л¤нках 1Ч5 –/год. ѕроектний терм≥н служби саркофага, ¤кий захищаЇ четвертий реактор, Ч 30 рок≥в. «араз≥ плануЇтьс¤ буд≥вництво Ђ—аркофага-2ї, ¤кий повинен вм≥стити! Ђ—аркофаг-1ї ≥ зробити його безпечним.

Ќа сьогодн≥ практично н≥хто не застрахований в≥д впливу насл≥дк≥в авар≥њ чи будь-¤коњ ≥ншоњ авар≥њ на об'Їктах атомноњ промисловост≥. Ќав≥ть, сотн≥ ≥ тис¤ч≥ к≥лометр≥в в≥д ј≈— не можуть бути гарант≥Їю безпеки. јвар≥¤ на „ј≈— стала прикладом того, що будь-¤к≥ авар≥њ на атомних станц≥¤х не можуть бути локальними. Ќасл≥дки авар≥њ на „ј≈— вийшли за меж≥ одн≥Їњ; держави ≥ наочно продемонстрували необх≥дн≥сть м≥жнародного сп≥вроб≥тництва в ¤дерн≥й енергетиц≥.

 р≥м рад≥оактивного забрудненн¤ м≥сцевост≥, до зовн≥шн≥х джерел рад≥оактивного випром≥нюванн¤ належать: косм≥чне випром≥нюванн¤; сон¤чна рад≥ац≥¤ та г≥рськ≥ породи фосфорит≥в, сланц≥в, уранових руд, родовищ м≥неральних джерел. ¬ ”крањн≥ районами з п≥двищеним р≥внем природного рад≥оактивного фону Ї м. ’мельник, ћирон≥вка, ∆овт≥ ¬оди.  ожен житель планети одержуЇ в середньому рад≥ац≥йну дозу близько 0,03 Ѕер.

ќсновн≥ джерела рад≥оактивного випром≥нюванн¤:

Х заводи з переробки та збагаченн¤ уранових руд;

Х заводи з виробництва ¤дерного палива;

Х ј≈—, судов≥ та ракетн≥ ¤дерн≥ установки;

Х науково-досл≥дницьк≥ заклади в≥дпов≥дного проф≥лю.

«а оц≥нками вчених, рад≥оактивне забрудненн¤ через к≥лька дес¤тир≥ч зб≥льшитьс¤ у сотн≥ раз≥в.

¬нутр≥шнЇ опром≥ненн¤ проходить в основному при вживанн≥ продукт≥в харчуванн¤ та води, ¤к≥ забруднен≥ рад≥онукл≥дами. « рибою та ≥ншими морськими продуктами в орган≥зм потрапл¤ють рад≥онукл≥ди: свинець-210 та полон≥й-210. ѕолон≥й-210 потрапл¤Ї також з м'¤сом, чаЇм, рослинною њжею. Ќайб≥льшу рад≥оактивн≥сть серед рослинних продукт≥в мають горох, жито, пшениц¤, картопл¤, ог≥рки. яловичина майже в 3 рази рад≥оактивн≥ша, н≥ж свинина. ” зв'¤зку з в≥дсутн≥стю належного контролю за ¤к≥стю продукт≥в харчуванн¤ та води це опром≥ненн¤ практично не п≥дл¤гаЇ контролю. —ьогодн≥ в ”крањн≥ Ї райони, де вм≥ст цез≥ю-137 у продуктах виробництва в 10Ч100 раз≥в перевищуЇ середн≥й р≥вень його у межах б≥льшоњ частини держави.

—истематичне споживанн¤ продукт≥в харчуванн¤ та води, що забруднен≥ рад≥оактивними речовинами, призводить до накопиченн¤ рад≥онукл≥д≥в в орган≥зм≥ людини (йоду Ч в щитовидн≥й залоз≥, стронц≥ю Ч в к≥стках, цез≥ю Ч в м'¤ких тканинах).

1991 року встановлено тимчасов≥ граничн≥ р≥вн≥ вм≥сту рад≥онукл≥д≥в цез≥ю та стронц≥ю у продуктах харчуванн¤ та питн≥й вод≥.

ƒл¤ зменшенн¤ рад≥онукл≥д≥в, ¤к≥ надход¤ть з њжею, необх≥дно систематично приймати рад≥опротектори Ч речовини, ¤к≥ зв'¤зують рад≥онукл≥ди та п≥двищують ст≥йк≥сть орган≥зму до рад≥оактивного впливу.

÷≥ речовини м≥ст¤тьс¤ у де¤ких харчових продуктах ≥ рослинах (¤блучне повидло, неосв≥тлений ¤блучний с≥к, чорнопл≥дна горобина, ожина, морква, обл≥пиха, тис¤чолистник), а також продуктах бджол¤рства (мед, пропол≥с, маточне молоко та ≥н). –екомендуЇтьс¤ також вживати цибулю та часник. ”с≥ ц≥ продукти ефективно д≥ють при систематичному њх вживанн≥.

ѕри опром≥ненн≥ внасл≥док потрапл¤нн¤ речовин на в≥дкрит≥ д≥л¤нки шк≥ри можуть утворюватись променев≥ дерматити та оп≥ки. ”раженн¤ мають к≥лька стад≥й: ранн¤ реакц≥¤, ≥нкубац≥йний пер≥од, пер≥од гострого запаленн¤ ≥ пер≥од одужанн¤. –анн¤ реакц≥¤ настаЇ за к≥лька годин п≥сл¤ д≥њ рад≥оактивних речовин, виникаЇ почервон≥нн¤ шк≥ри, ¤ке згодом зникаЇ, настаЇ ≥нкубац≥йний пер≥од, н≥¤ких зовн≥шн≥х ознак не виникаЇ.

“аблиц¤

√ранично допустим≥ р≥вн≥ вм≥сту рад≥онукл≥д≥в у продуктах харчуванн¤

1	2	3

Ќазва: јвар≥њ на ј≈—
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (6897 прочитано)