Ћ≥тература св≥това > јвраам Ћ≥нкольн

јвраам Ћ≥нкольн

—еред видатних пол≥тичних д≥¤ч≥в св≥ту особливе м≥сце займаЇ ш≥стнадц¤тий президент —Ўј јвраам Ћ≥нкольн. …ого президентство довелос¤ на пер≥од громад¤нськоњ в≥йни в —Ўј, що продовжувалос¤ з 1861 по 1865 р. ≥ забрала житт¤ близько 600 тис. американц≥в. ¬ ≥стор≥њ Ћ≥нкольн назавжди залишитьс¤ ¤к людина, що запоб≥гла розпад —получених Ўтат≥в ≥ зв≥льнивша раб≥в. ¬≥н по праву вважаЇтьс¤ продовжувачем справи Ђбатьк≥в-засновник≥вї —Ўј, творц≥в американськоњ демократ≥њ.

јвраам Ћ≥нкольн народивс¤ 12 лютого 1809 р. у штат≥  ентукк≥ в родин≥ б≥дного фермера. ¬есь його добробут залежав в≥д клаптика земл≥, на ¤кому працювали батьки јвраама, “омас ≥ Ќенс≥ Ћ≥нкольни. « дитинства јвраам звик трудитис¤, допомагаючи батькам обробл¤ти землю, полюючи ≥ збираючи л≥сов≥ ¤годи. јмериканських фермер≥в на початку 19 в. п≥дстер≥гало багато небезпек. Ќапади ≥нд≥анц≥в, еп≥дем≥њ, виснаженн¤ земл≥ змушували њх часто перењжджати з м≥сц¤ на м≥сце. Ќе була виключенн¤м ≥ родина Ћ≥нкольн≥в. ÷е перешкодило одержати јвраамов≥ нав≥ть початкову осв≥ту. —ам в≥н про це говорив так: ЂЅезперечно, що, коли ¤ дос¤г повнол≥тт¤, ¤ знав небагато. ќднак ¤ аби¤к читав, розм≥рковував ≥ писав, ≥ це було усе, що ¤ м≥гї. ¬иручали його природна допитлив≥сть, в≥дм≥нна пам'¤ть, пост≥йна т¤га до самоосв≥ти. ¬≥н дуже любив читати. ”любленими книгами його дитинства були Ђ–об≥нзон  рузої, ЂЅайки ≈зопаї ≥ Ђ≤стор≥¤ —получених штат≥вї.

Ћ≥нкольн всього в житт≥ дом≥гс¤ власними зусилл¤ми. ѕочавши в 21 р≥к самост≥йне житт¤, в≥н перепробував багато профес≥й. ѕрацював землем≥ром, ком≥рником, л≥сорубом, поштовим службовцем, нав≥ть воював з ≥нд≥анц¤ми. ” плин≥ дек≥лькох рок≥в Ћ≥нкольн вивчив право, розраховуючи одержати л≥ценз≥ю адвоката. ” круг його ≥нтерес≥в входили також ≥стор≥¤ ≥ ф≥лолог≥¤, в≥н самост≥йно вивчав механ≥ку ≥ математику. ∆ивучи серед простих людей, Ћ≥нкольн зум≥в завоювати авторитет усп≥хами в спортивних змаганн¤х, особливо в боротьб≥.

ѕрирода нагородила Ћ≥нкольна ¤скравою зовн≥шн≥стю. ¬еличезного росту, з незвичайно довгими руками ≥ ногами, його ф≥гура вид≥л¤лас¤ в будь-¤к≥й юрб≥. ќдин ≥з сучасник≥в Ћ≥нкольна згадував, що в≥д нього в≥¤ло магнетизмом ≥ енерг≥Їю, що прит¤гали до нього людей.

ѕерш≥ кроки в пол≥тику Ћ≥нкольн зробив у 1834 р., коли був обраний у законодавч≥ збори штату ≤лл≥нойс, пройшовши тут в≥дм≥нну пол≥тичну школу, завоювавши авторитет серед колег. ” 1836 р. Ћ≥нкольн здав складний ≥спит ≥ одержав право на власну адвокатську практику. —тавши юристом, в≥н перебравс¤ в м≥сто —пр≥нгф≥лд. Ћ≥нкольн вперше в житт≥ почав добре заробл¤ти. ƒл¤ цього йому доводилос¤ практикувати не т≥льки в —пр≥нгф≥лд≥, але по всьому судовому окруз≥. ўовесни й ос≥нь в≥н верхи чи в кол¤сц≥ проњжджав сотн≥ миль по малонаселених прер≥¤х в≥д одного с≥льц¤ до ≥ншого, розбираючись в позовах фермер≥в. —прави по б≥льш≥й частин≥ були др≥бними, а гонорари за них Ц незначними. √либокими знанн¤ми юриспруденц≥њ ≥ безкорислив≥стю Ћ≥нкольн дом≥гс¤ попул¤рност≥ в штат≥ ≤лл≥нойс.

Ќаступною сходинкою в пол≥тичн≥й кар'Їр≥ јвраама Ћ≥нкольна стало його обранн¤ в палату представник≥в конгресу —Ўј в 1847 р. –обота в конгрес≥ в≥дкривала можлив≥сть претендувати на м≥сце в ур¤д≥ крањни. ќднак Ћ≥нкольну не вдалос¤ цього разу вид≥литис¤ серед американських законодавц≥в. Ѕ≥льш того, виступивши проти американськоњ агрес≥њ в ћексиц≥ ≥ пол≥тики президента ѕолку, Ћ≥нкольн нажив соб≥ багато пол≥тичних ворог≥в. —права була в тому, що —Ўј в той час вели активну пол≥тику по захопленню земель сус≥дн≥х крањн, особливо ћексики. «а допомогою зброњ ≥ грошей американц≥ за першу половину 19 в. зб≥льшили свою територ≥ю в 3,5 рази. Ѕ≥льш≥сть населенн¤ крањни п≥дтримували так≥ д≥њ ур¤ду. Ћ≥нкольн, будучи переконаним супротивником воЇн, р≥шуче висловивс¤ проти американського вторгненн¤ в ћексику. ќц≥нюючи д≥њ ур¤ду, в≥н за¤вл¤в, що Ђпол≥тичний курс демократ≥в веде до нових воЇн, територ≥альним захопленн¤м, до подальшого поширенн¤ рабстваї.

 оли в 1849 р. терм≥н його перебуванн¤ в палат≥ представник≥в минув, в≥н нав≥ть не намагавс¤ виставити знову свою кандидатуру. ѕоверненн¤ з конгресу додому в —пр≥нгф≥лд ознаменувало настанн¤ г≥ршого пер≥оду в житт≥ Ћ≥нкольна: в≥н втратив пол≥тичну попул¤рн≥сть, його адвокатська практика значно зменшилас¤, з'¤вилис¤ велик≥ борги. јле за наступних три-чотири рок≥в завд¤ки завз¤тост≥ ≥ знанн¤м Ћ≥нкольн став ведучим юристом штату ≤лл≥нойс. ¬з¤вшись за ту чи ≥ншу справу, в≥н завжди домагавс¤ досконального розсл≥дуванн¤, до тонкостей знав стосовн≥ до справи закони, ум≥в перебороти ус≥ формальност≥ ≥ добратис¤ до сут≥ питанн¤. ѕодорожуючи по судовому окруз≥, в≥н в≥дновив колишню попул¤рн≥сть.

Ќевдала проба сил у конгрес≥ не змусила Ћ≥нкольна в≥дмовитис¤ в≥д пол≥тичноњ д≥¤льност≥. ¬≥н зовс≥м не збиравс¤ обмежувати себе роботою адвоката ≥ приЇднавс¤ до утвореною 25 лютого 1854 р. –еспубл≥канськоњ парт≥њ. ” цей час пол≥тична боротьба усередин≥ —Ўј йшла навколо питанн¤ про незасвоЇн≥ земл≥ на заход≥ крањни ≥ про територ≥њ, захоплених в ≥нших крањн. ѕ≥вденн≥ штати, де процв≥тало плантац≥йне рабовласницьке господарство, хот≥ли поширити рабство ≥ на нов≥ територ≥њ ѕ≥вн≥чн≥ штати, де рабства не було, вважали, що ц≥ земл≥ повинн≥ д≥статис¤ в≥льним фермерам ≥ промислов≥й буржуаз≥њ. јле питанн¤ про в≥льн≥ земл≥ було лише частиною б≥льш складного ≥ важливого дл¤ —Ўј питанн¤ про майбутнЇ крањни в ц≥лому: чи будуть у н≥й розвиватис¤ кап≥тал≥стичн≥ форми чи власност≥ верх в≥зьме плантаторсько-рабовласницька система господарства. ƒуже гостро поставав питанн¤ про рабство. ¬ усьому цив≥л≥зованому св≥т≥ воно було засуджено ≥ работорг≥вл¤ заборонена. —Ўј ж, ¤к≥ так пишалис¤ своЇю демократ≥Їю, продовжували таЇмно купувати раб≥в ≥ ввозити њх у крањну.

Ќегри н≥коли не мирилис¤ з≥ своњм жахливим положенн¤м. ¬они п≥дн≥мали повстанн¤, т≥кали на ѕ≥вн≥ч, але плантатори ѕ≥вдн¤ жорстоко придушували повстанн¤, улаштовували на раб≥в облави, що б≥гли, немов на диких зв≥р≥в. ” 1850 р. вони домоглис¤ права полювати за швидкими рабами по територ≥њ вс≥Їњ крањни. ѕередов≥ люди з≥ сп≥вчутт¤м в≥дносилис¤ до боротьби негр≥в ≥ виступали за скасуванн¤ рабства в —Ўј. Ќайб≥льш р≥шуч≥ з них, об'Їднавши з рабами, вступали на шл¤х збройноњ боротьби проти рабовласник≥в. “ак, у 1859 р. ƒжон Ѕраун, створивши невеликий заг≥н з б≥лих ≥ негр≥в, спробував п≥дн¤ти повстанн¤ за зв≥льненн¤ вс≥х раб≥в ѕ≥вдн¤. јле м≥сцеве населенн¤ не п≥дтримало повсталих, ƒжон Ѕраун був схоплений ≥ страчений.

јвраам Ћ≥нкольн був супротивником рабства. 18-л≥тн≥м юнаком Ћ≥нкольн побував у Ќовому ќрлеан≥, цьому найб≥льшому центр≥ работорг≥вл≥ ѕ≥вдн¤. ¬≥н був вражений тим, що на м≥ському ринку людей продають немов тварин. Ђя ненавиджу рабство, тому що рабство саме по соб≥ дивовижно несправедливеї. Ц говорив Ћ≥нкольн. јле ¤к пол≥тик в≥н розум≥в, що спроби крутими м≥рами пок≥нчити з ганебним ¤вищем лише приведуть до в≥йни ≥ розпаду держави. Ѕлизьким в≥н визнававс¤, що питанн¤ про скасуванн¤ рабства ≥ збереженн¤ —оюзу штат≥в Ї дл¤ нього складною проблемою. “ому у своњх пол≥тичн≥ висловленн¤ в≥н був надзвичайно обережний.

Ћ≥нкольн вважав, що збереженн¤ —оюзу важлив≥ше за вс≥ ≥нш≥ проблем. ЂЌезважаючи на те, що ¤ ненавиджу рабство, ¤ скор≥ше погоджус¤ на його розширенн¤, чим побачу —оюз розпавшимс¤ї, Ц говорив в≥н. ѕерспектива боротьби ѕ≥вдн¤ ≥ ѕ≥вноч≥ крањни представл¤лас¤ Ћ≥нкольну так: ЂЅудинок, зруйнований сварками, не може всто¤ти. я упевнений, що нин≥шн≥й ур¤д не може бути ст≥йким, залишаючись наполовину рабовласницьким, наполовину в≥льним. я не оч≥кую, що союз буде роз≥рваний, що будинок завалитьс¤, ≥ вважаю, що розбрати в ньому припин¤тьс¤. ¬≥н стане або ц≥лком в≥льним, або ц≥лком рабовласницькимї. Ћ≥нкольн був упевнений у можливост≥ мирного р≥шенн¤ суперечки м≥ж ѕ≥вн≥ччю ≥ ѕ≥вднем. ” душ≥ в≥н спод≥вавс¤, що ¤кщо рабство буде обмежене т≥льки п≥вденними штатами, то поступово воно саме в≥д≥мре. –абська нев≥льнича прац¤ приводила до того, що земл¤ погано обробл¤лас¤ ≥ швидко б≥дн≥ла, ≥ плантаторам, щоб д≥ставати прибуток з≥ свого господарства, приходилос¤ пост≥йно розширювати територ≥њ своњх волод≥нь.

 ≥нець 50-х р. 19 ст. був поворотним моментом у житт≥ Ћ≥нкольна. јктивно беручи участь у пол≥тичних суперечках, в≥н придбав широку попул¤рн≥сть у крањн≥. ¬иступаючи в р≥зних куточках крањни, Ћ≥нкольн ви¤вив себе ¤к розумний ≥ обережний пол≥тик. ¬≥н не став п≥дтримувати вимогу скасуванн¤ рабства ≥ прагнув ус≥ма силами не допустити громад¤нськоњ в≥йни. Ќа зборах республ≥канськоњ парт≥њ в „икаго Ћ≥нкольн був висунутий кандидатом у президенти. “епер сто¤ла важка боротьба з кандидатами демократ≥в, ¤к≥ п≥дтримуювали рабовласник≥в ѕ≥вдн¤. ” ход≥ передвиборноњ компан≥њ Ћ≥нкольн стриман≥стю й ум≥нн¤м уникати крайностей зум≥в переконати виборц≥в ≥, перем≥гши на виборах 6 листопада 1860 р., став президентом —Ўј.

ќбранн¤ республ≥канц¤ послужило поштовхом до в≥дд≥ленн¤ восьми рабовласницьких штат≥в, що оголосили 4 лютого 1861 р. про державотворенн¤ Ц  онфедеративних Ўтат≥в јмерики з≥ столицею в –≥чмонд≥, ¤к≥ обрали своњм президентом ƒжефферсона ƒев≥са.

Ћ≥нкольн ви¤вивс¤ в скрутному положенн≥. ¬≥н не мав досв≥ду керуванн¤ крањною, не був ще сформований ур¤д. Ћ≥нкольн хот≥в переконати рабовласник≥в в≥дмовитис¤ в≥д розколу —оюзу. “им часом обставини зажадали швидких ≥ р≥шучих заход≥в. ∆ител≥ п≥вдн¤ атакували ≥ захопили форт —амтер. „ерез два дн≥ Ћ≥нкольн оголосив штати  онфедерац≥њ в стан≥ заколоту ≥ звернувс¤ до Ђус≥х ло¤льних громад¤нї ≥з закликом виступити на захист крањни. ¬ арм≥ю вступили 75 тис. добровольц≥в. ѕочалас¤ громад¤нська в≥йна м≥ж ѕ≥вн≥ччю ≥ ѕ≥вднем.

—початку Ћ≥нкольн думав, що жител¤м п≥вноч≥ вдастьс¤ швидко перемогти рабовласник≥в. ƒ≥йсно, п≥вн≥чн≥ штати займали велику територ≥ю, там жила велика частина громад¤н крањни, вони мали добре розвиту промислов≥сть. јле ѕ≥вн≥ч не була готова до в≥йни. Ѕагато оф≥цер≥в арм≥њ Ц вих≥дц≥ з п≥вденних штат≥в Ц з початком в≥йни перейшли на сторону рабовласник≥в.  р≥м того, у п≥вн≥чних штатах нараховувалос¤ чимало прихильник≥в  онфедерац≥њ, що вс≥л¤ко шкодили в≥йськам ур¤ду. “ак що досв≥д керуванн¤ крањною й арм≥Їю приходив до президента Ћ≥нкольну через г≥ркоту поразок ≥ невдач. 12 кв≥тн¤ 1865 р. у м≥ста јппамотокс в≥дбулас¤ церемон≥¤ здач≥ зброњ жител¤ми п≥вдн¤.

1	2

Ќазва: јвраам Ћ≥нкольн
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-23 (2040 прочитано)