Ћ≥тература св≥това > јльбер амю (1913-1960)
јльбер амю (1913-1960)
—в≥тогл¤д ≥ творч≥сть письменника. Ѕлискучий письменник ≥ ф≥лософ-екзистенц≥ал≥ст, ¤кий разом з —артаром був володарем душ прогресивноњ Ївропейськоњ ≥нтел≥генц≥њ. јльбер амю народивс¤ ≥ б≥дн≥й с≥м'њ в јлжир≥, що на той час був французькою колон≥Їю. …ого батько загинув на фронт≥, коли хлопчиков≥ виповнивс¤ р≥к. «авд¤ки вдумливим ≥ спостережливим учител¤м, ¤к≥ розглед≥ли його зд≥бност≥, јльберу амю вдалос¤ здобути добру осв≥ту. Ќа ф≥лософському факультет≥ ќранського ун≥верситету амю захопивс¤ ф≥лософ≥Їю, л≥тературою ≥ театром. ÷≥ захопленн¤ ≥ тонке чуттЇве сприйн¤тт¤ природи јлжиру Ц ось т≥ фактори, ¤к≥ спри¤ли формуванню йог св≥тогл¤ду. …ого твори повн≥ сонц¤, багата пал≥тра автора в≥дтворюЇ алжирськ≥ середземноморськ≥ краЇвиди. …ого ф≥лософськ≥ ≥дењ вт≥люютьс¤ в художн≥ образи. ¬≥н пережив окупац≥ю, бо Уб≥льше н≥де себе не мисливФ, був активним громадським д≥¤чем. ниги йдуть одна за одною так, н≥би вони чергов≥ розд≥ли Їдиного твору на заздалег≥дь задану тему. ѕерший етап творчост≥ ј. амю, визначений ним ¤к Уцикл абсурдуФ, включаЇ в себе пов≥сть У—торонн≥йФ (1942), Ућ≥ф про —≥з≥фаФ (1942), драми У ал≥гулаФ ≥ УЌепорозум≥нн¤Ф (1944), присв¤чен≥ тем≥ абсурдност≥ людського ≥снуванн¤ ≥ житт¤ загалом. “ем≥ боротьби з безглуздою д≥йсн≥стю присв¤чен≥ твори Уциклу бунтуФ: роман У„умаФ (1947) ≥ УЅунт≥вна людинаФ (1951). ” Уцикл≥ вигнанн¤Ф ув≥йшла пов≥сть Уѕад≥нн¤Ф (1956), книга опов≥дань У¬игнанн¤ ≥ царствоФ (1957) ≥ три книги публ≥цистики (јктуальнеФ (1950-1958). ўе одн≥Їю характерною рисою творчост≥ амю Ї ц≥л≥сн≥сть, Їдн≥сть, взаЇмодоповнюван≥сть його ф≥лософських та л≥тературних твор≥в. …ого ф≥лософськ≥ твори Ућ≥ф про —≥з≥фаФ та УЅунт≥вна людинаФ написан≥ в блискуч≥й л≥тературн≥й форм≥, а художн≥ твори-романи, пов≥ст≥, п'Їси Ц в кращих традиц≥¤х Ївропейських ф≥лософськоњ культури. ультурна громад к≥сть високо оц≥нила гуман≥стичну творч≥сть амю, ≥ 1957 р. йому була призначена Ќобел≥вська прем≥¤ Уза сукупн≥сть творчост≥, ¤ка висв≥тлюЇ проблеми, поставлен≥ сучасн≥стю перед св≥дом≥стю людиниФ. ¬ажливим ¤вищем ранньоњ творчост≥ амю стала пов≥сть У—торонн≥йФ. ¬ центр≥ њњ уваги Ц проблема абсурдноњ людини, абсурдного св≥ту. 4 с≥чн¤ 1960 року јльбер амю загинув у автомоб≥льн≥й катастроф≥. ѕопул¤рн≥сть амю ще раз красномовно засв≥дчив такий факт: через 34 роки по його смерт≥, у 1994 роц≥, в ‘ранц≥њ був опубл≥кований роман Уѕерша людинаФ (рукопис ¤кого знайшли на м≥сц≥ автокатастрофи), за два тижн≥ було продано 125 тис¤ч прим≥рник≥в книги, а близько двох дес¤тк≥в заруб≥жних видавництв звернулос¤ за правом на переклад цього роману. Ћ≥топис (за творч≥стю ј. амю) 7 листопада 1913 р. | в јлжир≥ народивс¤ јльбер амю, у с≥м'њ найманого с≥льського господар¤ роб≥тника, що через р≥к п≥сл¤ народженн¤ сина помер в≥д пораненн¤ на пол≥ бою ѕершоњ св≥товоњ в≥йни. ƒитина зростала у злидн¤х. | 1932-1936 рр. | ѕ≥д час навчанн¤ в ќренському ун≥верситет≥ јльберу доводилос¤ т¤жко працювати, що призвело до виснаженн¤ орган≥зму й захворюванн¤ на сухоти. | 1934р. | ¬ступив до омун≥стичноњ парт≥њ, ¤ку полишив через три роки. ” цей час почалась його письменницька д≥¤льн≥сть; тод≥ зокрема були написан≥ перший вар≥ант роману У—торонн≥йФ та Ућ≥ф про —≥з≥фаФ. | 1940 р. | навесн≥ вперше прињхав до ‘ранц≥њ, куди остаточно пересиливс¤ через р≥к. | 1943-1944 рр. | ¬идав у нед≥льн≥й прес≥ УЋисти н≥мецькому другов≥Ф. | 1947 р. | ¬ийшов у св≥т роман У„умаФ. | 50-т≥ роки | ј. амю пережив св≥тогидну ≥ творчу кризу, що призвело до зниженн¤ його творчоњ активност≥. | 1951 р. | УЅунт≥вна людинаФ | 1957 р. | ј. амю одержав Ќобелевську прем≥ю за свою л≥тературну творч≥сть. | 4 с≥чн¤ 1960 р. | Ќа сорок сьомому роц≥ житт¤ письменник загинув в автомоб≥льн≥й катастроф≥. |
| 1 |
Ќазва: јльбер амю (1913-1960) ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-23 (1299 прочитано) |