Ћ≥тература св≥това > ƒетектив та ≥стор≥¤ його виникненн¤

ƒетектив та ≥стор≥¤ його виникненн¤

¬—“”ѕ

ƒетектив пор≥вн¤но з ≥ншими жанрами л≥тератури виник не так ≥ давно. ¬ наш час виходить безл≥ч детективноњ л≥тератури, але вона н≥¤к не може зр≥вн¤тис¤ з першопрох≥дц¤ми цього жанру, такими ¤к : ≈дгар јлан ѕо, јртур  онан ƒойль, јгата  р≥ст≥ та ≥нш≥. ѓхн≥ детективн≥ твори визнано найкращими широкою читацькою публ≥кою. ¬с≥ вони в≥др≥зн¤ютьс¤ один в≥д одного так само ¤к ≥ њх автори та ≥стор≥Їю њх написанн¤.

ƒетектив ¤к жанр виник не так ≥ давно , в перш≥й половин≥ девТ¤тнадц¤того стол≥тт¤, а саме в 1841 роц≥ з виходом в св≥т першоњ детективноњ розпов≥д≥ У¬бивство на вулиц≥ ћоргФ ≈дгара ѕо.

¬ основу вс≥х детективних роман≥в покладена споконв≥чна проблема боротьби з≥ злочинн≥стю, ¤ка пересл≥дуЇ людську цив≥л≥зац≥ю ще з початку њњ виникненн¤. ¬ творах цього жанру описуЇтьс¤ складний процес розкритт¤ злочин≥в та в≥дновленн¤ справедливост≥ над людиною ¤ка њх вчинила. ¬ детектив≥ складн≥ життЇв≥ загадки розплутують певн≥ особи, ¤к≥ бажають просто д≥знатис¤ правду, або люди, ¤к≥ присв¤тили ц≥й справ≥ своЇ житт¤.

ѕроблема боротьби з≥ злочинн≥стю не зникла ≥ в наш час, ≥ Ї спричинена багатьма факторами. ¬ детективних романах автори прагнуть роз≥братис¤ в соц≥альних причинах, ¤к≥ штовхають людину на скоњнн¤ злочину, а також показати нам, що вс¤кий вчинок, ¤кий переступив межу дозволеност≥ буде покараний людьми, котр≥ сто¤ть на захист≥ закону.

ѕроте, було б помилкою вважати , що злочини скоюютьс¤ т≥льки на дн≥ людського сусп≥льства. √анебн≥ справи ≥ скандали не оминають нав≥ть ур¤ди, парламенти ≥ були неодноразово описан≥ видатними майстрами детективу.

„удовий письменник, талановитий теоретик ≈дгар јлан ѕо був блудним сином јмерики. ѕри житт≥ його називали невдахою гостро засуджували. ¬≥н поЇднував у соб≥ дар художника, математика, досл≥дника природи. …ого творч≥сть не вкладалас¤ в рамки своЇњ епохи ≥ не була представником певного напр¤мку чи теч≥њ в л≥тератур≥. ¬≥н був очевидцем р≥зних соц≥альних конфл≥кт≥в, вир≥сши на ѕ≥вдн≥ јмерики, в рабовласницькому штат≥ ¬≥рджин≥¤. ≈дгар ѕо був сином свого часу ≥ жваво ц≥кавивс¤ його проблемами.

¬елике значенн¤ мала художн¤ ≥ критична д≥¤льн≥сть ≈дгара ѕо, в≥ддавшого багато сил боротьб≥ з л≥тературною бездарн≥стю. …ого естетичн≥ погл¤ди формувалис¤ п≥д впливом ≥дей американського просв≥тництва. √либоко осмисливши Ївропейський романтизм, в≥н став одним ≥з найкращих теоретик≥в романтичного напр¤мку в јмериц≥.

ѕерша його зб≥рка в≥рш≥в вийшла в 1827 роц≥ ≥ називалас¤ У“амерлан та ≥нш≥ в≥рш≥Ф. –азом з ≤рв≥нтом та √отторном в≥н був одним з творц≥в новел≥стичного жанру. Ќим написано с≥мдес¤т розпов≥дей та пов≥стей, ¤к≥ справили великий вплив на розвиток американськоњ та св≥товоњ опов≥д≥. ¬ жанр≥ новели в≥н Ї визнаним майстром. Ќайкращими з його твор≥в Ї: У¬бивство на вулиц≥ ћоргФ, 1841, У“аЇмниц¤ ћар≥ –ожеФ, 18442, У¬крадений листФ 7845, У«олотий жукФ 1843. ¬ багатьох його розпов≥д¤х людина зображуЇтьс¤ ¤к ≥грашка ¤кихось таЇмничих сил, чи жертва паталог≥чних пристрастей.

јвтор високо ставив мистецтво психолог≥чного розсл≥дуванн¤. ÷≥Їю ¤к≥стю був над≥лений один з його найв≥дом≥ших персонаж≥в, детектив-любитель, - ќгюст ƒюпен, герой дек≥лькох новел ≈дгарда ѕо. ƒюпен перший з р¤ду знаменитих л≥тературних детектив≥в. ¬≥н аристократ за походженн¤м здобувши сол≥дну осв≥ту, багато читаЇ ≥ взагал≥ любить книги. «а допомогою своњх блискучих зд≥бностей ƒюпен розгадуЇ таЇмниц≥ та розкриваЇ злочин.

” нього виключно анал≥тичний розум ≥ в≥н не раз з≥знаЇтьс¤ своЇму другов≥, що люди дл¤ нього в≥дкрита книга. …ого метод розкритт¤ злочин≥в ц≥лком заснований на математичному п≥дход≥: з≥ставленню факт≥в та деталей при побудов≥ ланок умовиводу. јле злочин дл¤ ƒюпена т≥льки прив≥д дл¤ лог≥чноњ гри, справедлив≥сть не ц≥кавить його ¤к ≥ навколишн≥й св≥т. ¬≥н живе Ув соб≥ та дл¤ себеФ, в≥двернувшись в≥д простого та нец≥кавого буденного житт¤.

јнал≥тичний принцип досл≥дженн¤ факт≥в та ¤вищ покладений в основу таких його детективних розпов≥дей: У“аЇмниц¤ ћар≥ –ожеФ, У¬крадений листФ та ≥нш≥.

” твор≥ У«олотий жукФ, по оц≥нц≥ ∆юл¤ ¬ерна самоњ найкращоњ новели ≈дгар ѕо, перепрацював попул¤рну у фолькльор≥ легенду про закопан≥ п≥ратами скарби.

јвтор захоплював читач≥в, чудовою анал≥тичною здатн≥стю з≥ставл¤ти факти, п≥дтверджувати практикою висунут≥ г≥потези. ѕисьменника не ц≥кавить анал≥з соц≥альних причин розкриваЇмих злочин≥в. ≈дгар ѕо надзвичайно економ≥чний в використанн≥ художн≥х засоб≥в. ћанера висловлюватись в написаних розпов≥д¤х Ї простою та лакон≥чною. ” творах немаЇ н≥чого зайвого. ÷е змушуЇ читача пов≥рити в достов≥рн≥сть описаних под≥й. ¬ детективних розпов≥д¤х, неперевершених по стилю написанн¤, захоплюють психолог≥чн≥ спостереженн¤, гостросюжетн≥ повороти, правдопод≥бн≥сть деталей та неперевершена к≥нц≥вка.

–≥зносторонн≥й талант ≈дгара ѕо, його поетичн≥сть та ≥нтелектуальн≥сть не вкладалис¤ в рамки його епохи та були оц≥нен≥ значно п≥зн≥ше.

ўе одним письменником детективного жанру був ”≥лк≥  олл≥нз, ¤кий в св≥й час також здобув великоњ попул¤рност≥. ¬≥д народивс¤ 8 грудн¤ 1924 року. “ринадц¤тир≥чним юнаком ”≥лк≥ побачив ≤тал≥ю, де разом з батьком прожив п≥втора роки. ¬ майбутньому в≥н ще не раз в≥дв≥даЇ цю крањну ≥ його ≥тал≥йськ≥ враженн¤ згодом в≥д≥бТютьс¤ у його творчост≥.

ѕо зак≥нченн≥ школи , виконуючи бажанн¤ батька, ”≥лк≥ зайн¤вс¤ комерц≥Їю. ” 1841 р. поступив на службу до торговц≥ чаЇм. јле комерц≥йна справа була чужою дл¤ нього ≥ в≥н залишив њњ. ¬ 1846 роц≥ розпочав зан¤тт¤ в Ћ≥нкольн-≤нне, в одн≥й з чотирьох старовинних лондонських корпорац≥й юрист≥в. ÷≥ корпорац≥њ волод≥ли монопольним правом п≥дготовки адвокат≥в ≥ видавали дозв≥л на адвокатську практику. ”≥лк≥  олл≥нз получ≥в таке право, але њм не скористувавс¤. √рунтовн≥ знанн¤ ≥стор≥њ, теор≥њ та практики англ≥йського судочинства, ¤к≥ в≥н здобував в Ћ≥нкольн-≤нне, не пропали даремно, в≥н використовував њх в своњх романах.

ѕерша книга ”≥лки  олл≥нза вийшла у св≥т в 1848 роц≥ Ц це була двохтомна б≥ограф≥¤ свого батька. „ерез два роки вийшов перший роман  олл≥нза, ¤кий називавс¤ Ујнтон≥на або пад≥нн¤ –имуФ, теа плодом ≥тал≥йських вражень.

Ќа початку 50-х рок≥в ”≥лки  олл≥нз познайомивс¤, а згодом ≥ потоваришував з „арльзом ƒ≥ккенсом. ƒва в≥домих письменника часто зустр≥чалис¤, багато подорожували разом. ¬плив ƒ≥ккенса на творчий розвиток  олл≥нза беззаперечний ≥ значний. јвтора вважають основоположником й представником так званоњ Усенсац≥йноњ л≥тературиФ, ¤ка сформувалас¤ в школ≥ ƒ≥ккенса. ¬ багатьох його детективних романах не маЇ профес≥йного персонажа, ¤кий би в≥в розсл≥дуванн¤. ƒетектива чи пол≥смена, њхн≥ функц≥њ виконують зовс≥м р≥зн≥ люди. —ам читач безпосередньо , в силу положенн¤, в≥дведеного йому автором, вт¤гуЇтьс¤ в процес розкритт¤ таЇмниц≥. —аме такий стиль написанн¤ спостер≥гаЇтьс¤ в його найв≥дом≥ших творах: Ућ≥с¤чний кам≥ньФ, У∆≥нка в б≥ломуФ, У„олов≥к ≥ дружинаФ.

¬ основу Ућ≥с¤чного камен¤ Ф, насиченого пригодами роману, покладено таЇмничу ≥стор≥ю про зникненн¤ з ≥нд≥йського храму коштовного м≥с¤чного камен¤ та його розшук≥в. ¬ цьому захоплюючому твор≥ розпов≥дь под≥й викладаЇ не один певний персонаж, а девТ¤ть зовс≥м р≥зних людей, ¤к≥ створюють неперевершену ≥нтригу, загадкову атмосферу, ¤ка не даЇ читачу буквально в≥д≥рватис¤ в≥д книги.  ожний з опов≥дач≥в безпосередньо брав участь у описаних ними под≥¤х. ¬ цьому роман≥ бере участь ≥ профес≥йний детектив, ¤кого звали  афф. ¬≥н був над≥лений сол≥дними анал≥тичними зд≥бност¤ми, але не здобув визнанн¤ серед читач≥в, будуючи лише другор¤дним персонажем.

—енсац≥йний стиль написанн¤ твор≥в Ї особливим ≥ був вперше застосованим ”≥лк≥  олл≥нзом. ƒетективн≥ романи написан≥ таким стилем, складалис¤ н≥бито з окремих частин, ¤к≥ зливалис¤ в одне довершене ц≥ле. ѕод≥ю, ¤ка в≥дбувалас¤, опов≥дали дек≥лька персонаж≥в ≥ кожний висловлював свою точку зору, залишаючи за читачем право, судити чи милувати. У¬раженн¤, ¤ке впливаЇ на читача, - писав в≥н, - суттево залежить не в≥д самих под≥й, а в≥д людського ≥нтересу повТ¤заного з нимФ.

¬загал≥, ”≥лк≥  олл≥нз написав б≥льш ¤к 60 р≥зних твор≥в, та ще близько 30 так ≥ залишилис¤ на чорновиках. ¬≥н був неординарною особист≥стю ≥ згодом його насл≥дували багато в≥домих письменник≥в.

Ќасл≥дником ”≥лк≥  олл≥нза був автор в≥домих розпов≥дей то пов≥стей, англ≥йський письменник јртур  онан ƒойл. ¬≥н народивс¤ 22 травн¤ 1859 року. …ого батьки Ц „арльз ≈л≥от ƒойл та ћер≥ ‘ол≥ Ц походили з стародавн≥х двор¤нських род≥в. ќсновна роль у вихованн≥ сина й формуванн≥ характеру сина належала матер≥, ¤ка могла перел≥чити своњх предк≥в за ш≥сть останн≥х стол≥ть та була знавцем французькоњ мови та геральдики. ¬иховуючи малого јртура у в≥дпов≥дност≥ з≥ своњм кодексом повед≥нки: УЅути безстрашним ≥з сильними, лаг≥дним з≥ слабкими. ƒопомагати кожн≥й людин≥, хто вона б не булаФ. —л≥д сказати , що старанн¤ матер≥ ув≥нчалис¤ ц≥лковитим усп≥хом. —≥мТ¤ хлопц¤ не була багатою, тому јртуру прийшлось поњхати в Ќ≥меччину, щоб вчитис¤ там на св≥й зароб≥ток, ¤кий був дуже м≥зерним. ≤ т≥льки могутнЇ здоровТ¤  онан ƒойл¤ дало йому змогу зак≥нчити у 1885 роц≥ медичний факультет.

ўе з раннього дитинства в≥н мр≥¤в про морськ≥ подорож≥, ¤к т≥льки йому дали диплом, в≥н поступив корабельним л≥карем на китобойне судно ≥ поплив у Ћьодовитий океан, а на наступний р≥к Ц також корабельним медиком зд≥йснив подорож у јфрику. ѕот≥м в≥н ос≥в у Ћондон≥. јле медична практика, в перший час, не давала йому бажаного прибутку. јртур з ранку до самого вечора чекав пац≥Їнт≥в, але вони не йшли, тому, щоб заповнити вимушене дозв≥лл¤, в≥н почав писати невеличк≥ розпов≥д≥ дл¤ журнал≥в. ÷≥ твори не мали усп≥ху у читач≥в.

1	2

Ќазва: ƒетектив та ≥стор≥¤ його виникненн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-23 (1507 прочитано)