Ћ≥тература св≥това > ƒжеймс ‘ен≥мор  упер Ц видатний американський письменник

ƒжеймс ‘ен≥мор  упер Ц видатний американський письменник

ƒжеймса ‘ен≥мора  упера називають Уамериканським ¬альтером —коттомФ, тому що в≥н осмислив ≥стор≥ю своЇњ молодоњ крањни. јле не т≥льки про ≥стор≥ю —Ўј писав  упер. …ого романи розд≥л¤ютьс¤ на наступн≥ типи: ≥сторичн≥ ( УЎпигунФ, УЅравоФ, У атФ, Уƒва адм≥ралиФ та ≥н. ); морськ≥ (УЋоцманФ, У„ервоний корсарФ, Уѕ≥ратФ та ≥н. ); с≥мейн≥ хрон≥ки ( У„орт≥в палецьФ, У«емлем≥рФ, У„ервоношк≥р≥Ф ), романи-памфлети ( Ућон≥к≥ниФ ), публ≥цистичн≥ романи ( УƒодомуФ, У¬домаФ ). ќсновним твором  упера вважаЇтьс¤ пенталог≥¤ про Ўк≥р¤ну ѕанчоху ( њњ ще, не зовс≥м точно, називають циклом Уроман≥в про ≥нд≥анц≥вФ ). ƒо пенталог≥њ про Ўк≥р¤ну ѕанчоху надход¤ть романи Уѕ≥онериФ ( 1823 ), Уќстанн≥й з мог≥канФ ( 1826 ), Уѕрер≥¤Ф ( 1827 ), У—л≥допитФ ( 1840 ), У«в≥роб≥йФ ( 1841 ).

 упер почав св≥й творчий шл¤х ¤к письменник американськоњ демократ≥њ. ¬ ранн≥х романах ( УЎпигунФ, УЋоцманФ), а також у творах, ¤к≥ зТ¤вилис¤ ¤к результат мандр≥в ™вропою ( УЅравоФ, У атФ ),  упер п≥дкреслюЇ перевагу республ≥канського строю над монарх≥чним. ” передмов≥ до УЎпигунаФ в≥н в≥дмовл¤Їтьс¤ в≥д запозичених Узамк≥в, лорд≥в, та ≥нших атрибут≥в англ≥йських роман≥вФ ≥ за¤вл¤Ї, що в≥н буде писати про Уамериканськ≥ звичањФ. «ахоплене до мелодраматизму ставленн¤ до американських звичањв про¤вл¤Їтьс¤ у звеличен≥ подвигу простоњ людини. ” роман≥ УЎпигунФ др≥бний торговельник √арвей Ѕ≥рч, ризикуючи житт¤м, робить усе, заради свободи своЇњ крањни в≥д англ≥йського володарюванн¤, ≥ коли президент ¬ашингтон вручаЇ Ѕ≥рчу грошову винагороду за про¤влену мужн≥сть, √арвей в≥дмовл¤Їтьс¤ в≥д нењ. “ому що в≥н служив —Ўј не заради грошей. ѕ≥зн≥ше ставленн¤ до јмерики почне зм≥нюватис¤.  упер зверне увагу на зникненн¤ низки племен ≥нд≥анц≥в, на насильство Унац≥њ промисловц≥вФ над природою. ѕрирода в≥д≥гр≥ваЇ в творчост≥  упера особливу роль. ¬≥н запозичив у —котта низку прийом≥в ( зокрема структуру роману, де ≥сторичн≥ особистост≥ служать фоном розвитку под≥й, а вигадан≥ персонаж≥ опин¤ютьс¤ на авансцен≥ ), принцип зображенн¤ св≥ту через Ународний рух ≥стор≥њФ. јле в творчост≥ —котта природа н≥коли не в≥д≥гравала такоњ рол≥, ¤ку вона в≥д≥гр≥ваЇ у  упера. Ѕагатство дикоњ природи спровокувало новий п≥дх≥д. √оловним героЇм роману УЋоцманФ Ї море, ¤ке  упер знав дуже добре ( перш, н≥ж стати письменником, в≥н зробив карТЇру морського оф≥цера ), одним ≥з головних героњв пенталог≥њ про Ўк≥р¤ну ѕанчоху Ї дика природа американських прер≥й, могутн¤ стих≥¤, пом≥р¤тис¤ силою з ¤кою може т≥льки дуже вольова людина. “акою людиною Ї сл≥допит ≥ мисливець Ќатт≥ Ѕумпо, ¤кого його друз≥-≥нд≥анц≥ через незвичн≥ дл¤ них чоботи прозвали Ўк≥р¤ною ѕанчохою. ѕенталог≥¤ показуЇ нам все житт¤ ц≥Їњ дивноњ людини, ¤ка прињхала до јмерики майже п≥дл≥тком, тод≥, коли континент т≥льки почав засвоюватис¤, прожила серед неторканих л≥с≥в усе житт¤ ≥ на стар≥сть стала жертвою т≥Їњ јмерики, ¤к≥й колись так в≥дважно прокладала шл¤хи через дику природу. ƒружба з ≥нд≥анц¤ми навчила Ќатт≥ не бо¤тис¤ природи, ¤ка н≥коли не образить того, хто прийшов до нењ з добром. ј от Унова јмерикаФ з њњ м≥стечками, кабаками ≥ приватною власн≥стю на землю, в≥дштовхуЇ старого мисливц¤. ¬≥н звик жити полюванн¤м ≥ вбив олен¤. «в≥дки ж йому було знати, що тепер ц¤ земл¤ належить судд≥ “емплю, ≥ там не те, що полювати, а нав≥ть ≥ ходити заборонено. “емпль прит¤гуЇ старого до юридичноњ в≥дпов≥дальност≥. …ого не турбуЇ, що, ¤к би не Ўк≥р¤на ѕанчоха ≥ не ≥нд≥анц≥, так≥, ¤к „≥нгачгук ( ¤кого тепер звуть ƒжон ), н≥¤кого “емпльтауна на чол≥ ≥з “емплем не ≥снувало б. Ќатт≥ б≥жить з-п≥д арешту, ≥ старого розв≥дника л≥с≥в, посланц¤ б≥лих до ≥нд≥анц≥в травл¤ть, наче скажену собаку. “ому що жад≥бн≥сть стала головною рисою Унових американц≥вФ. “акою Ї д≥¤ роману Уѕ≥онериФ, про ¤ку ћ.√орький сказав: Уƒосл≥дник л≥с≥в ≥ степу Ќового —в≥ту, в≥н проклав шл¤хи дл¤ людей, ¤к≥ пот≥м засудили його ¤к злочинц¤ за те, що в≥н порушив њхн≥ користолюбн≥ закони, незрозум≥л≥ дл¤ його почутт¤ свободиФ. ≤нд≥анець ƒжон згадуЇ: У∆или тут наш≥ предки на берез≥ озера, жили мирноЕјле прийшли б≥л≥ ≥ принесли ≥з собою довг≥ нож≥ ≥ ромЕ вони заволод≥ли нашими л≥сами; злий дух жив в њхн≥х бочках ≥з ромом, ≥ вони напустили його на насФ. ≤нд≥анець ƒжон ≥ Ї тим останн≥м ≥з мог≥кан, ¤кому присв¤чено однойменний роман.

 упер не був противником цив≥л≥зац≥њ, але вважав, що вона повинна стверджуватис¤ мирним шл¤хом, без кровопролитт¤ ≥ масових вбивств. –оман У«в≥роб≥йФ завершуЇтьс¤ жахливою картиною розправи колон≥альних в≥йськ над ≥нд≥анським племенем гурон≥в. «а розправою спостер≥гаЇ велична ≥ прекрасна природа, але й вона скоро ви¤витьс¤ спаплюженою: прер≥њ перетвор¤тьс¤ на пустел≥, л≥си буде вироблено, чист≥ джерела пересохнуть, живий св≥т л≥с≥в ≥ степ≥в загине. ≤ зробл¤ть усе це т≥, кого  упер назвав Умон≥к≥намиФ. ќднойменний роман, ¤кого було написано п≥д впливом спадщини англ≥йського сатирика ’”≤≤≤ ст. ƒжонатана —в≥фта, розпов≥даЇ про дв≥ р≥зн≥ породи мавп:¬исокоплигаючих ≥ Ќизькоплигаючих. ћавпи створили власн≥ сусп≥льства, ¤к≥ письменник ≥ досл≥джуЇ. ¬исокоплиги мають довгий хв≥ст ≥ дуже любл¤ть шанувати традиц≥њ. ¬они поклон¤ютьс¤ трону ≥ королю. ¬ Ќизькоплиг≥в хв≥ст короткий, але вони жирн≥ш≥ ≥ м≥цн≥ш≥. «а ¬исокоплигами ≥ Ќизькоплигами легко вп≥знаютьс¤ англ≥йц≥ з њхн≥ми непохитними традиц≥¤ми, ≥ американц≥, з њхн≥ми проблемами. Уƒосл≥дникФ приходить до висновку: м≥ж довгохвостими ≥ короткохвостими мавпами особливоњ р≥зниц≥ не ≥снуЇ. “ому що, ¤к перше, так ≥ друге сп≥втовариство маЇ Їдину рел≥г≥ю, вт≥ленн¤м ¤коњ Ї ¬еликий √рошовий ≤нтерес. ≤ тому, наст≥льки колись р≥зн≥ тварини, перетворилис¤ на Їдиний вид Ц вид Умон≥к≥наФ ( в≥д англ. man Ц людина + monkey Ц мавпа + money Ц грош≥ ).

 упер став першим американським письменником, ≥мТ¤ ¤кого вийшло за кордони —Ўј. ¬важаЇтьс¤, що в≥н в≥дкрив Ївропейц¤м јмерику, створив нац≥ональне обличч¤ американц¤, ¤к в позитивному, так ≥ в негативному сенс≥, ≥ нав≥ки прославив людину чест≥ ≥ мужност≥.

1

Ќазва: ƒжеймс ‘ен≥мор  упер Ц видатний американський письменник
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-23 (474 прочитано)