Ћ≥тература св≥това > ≈поха ¬≥дродженн¤

≈поха ¬≥дродженн¤

ѕлан.

≈поха ¬≥дродженн¤ Ц ¤скрава ≥ неповторна доба ’VI стол≥тт¤ в јнгл≥њ.

∆иттЇвий шл¤х ¬≥ль¤ма Ўексп≥ра:

а) загадков≥сть особи письменника;

б) дитинство поета;

в) перењзд до Ћондона;

г) захопленн¤ театром;

д) творча спадщина;

е) останн≥ роки житт¤.

Ѕезсмерт¤ твор≥в Ўексп≥ра.

¬≥н належить не лише нашому стол≥ттю, але ≥ вс≥м в≥кам.

Ѕен ƒжонсон

Ўексп≥р Ц найвидатн≥ший англ≥йський поет ≥ драматург ’VI стол≥тт¤. ≈поха, в ¤к≥й жив ≥ творив письменник, називаЇтьс¤ епохою ¬≥дродженн¤, або –енесансом. ÷е Ц п≥знЇ середньов≥чч¤.

¬ надрах феодального сусп≥льства зароджуютьс¤ нов≥ в≥дносини ≥ стр≥мко ростуть м≥ста, розвиваютьс¤ ремесла, д≥лов≥ звТ¤зки м≥ж м≥стами, зд≥йснюютьс¤ мандр≥вки в далек≥ земл≥.

¬се це розширюЇ кругоз≥р людини, м≥н¤Ї њњ св≥тосприйн¤тт¤.

≈поха ¬≥дродженн¤ Ц ¤скрава ≥ неповторна. ¬она вражаЇ нестримним злетом фантаз≥њ ≥ митц≥в, п≥днесенн¤м духу, великою в≥рою у творч≥ можливост≥ родини. Ќ≥коли ще мистецтво не в≥д≥гравало такоњ значноњ рол≥ в житт≥ сусп≥льства, н≥коли не було таким велично прекрасним.

¬ люд¤х все б≥льше ц≥нуЇтьс¤ розум, досв≥д, знанн¤.

ѕров≥дниками в≥ри в особист≥сть людини, в њњ духовн≥ зд≥бност≥ виступали вчен≥, ф≥лософи, письменники, художники. ѓх стали називати гуман≥стами.

≈поха ¬≥дродженн¤ подарувала св≥тов≥ багато талановитих людей. ѓх ≥мена назавжди вписан≥ в Узолоту книгуФ ц≥Їњ епохи. —еред них ≥мТ¤ великого Ўексп≥ра.

ƒо нас д≥йшло дуже мало в≥рог≥дних св≥дчень про житт¤ ¬≥ль¤ма Ўексп≥ра. Ќа збереглос¤ жодного рукопису, ми не маЇмо н≥¤ких його особистих речей, н≥хто не може з певн≥стю сказати, ¤ким був Ўексп≥р насправд≥, що любив, до чого прагнувЕ

ќтже, ми мало знаЇмо про Ўексп≥ра, - надто п≥зно похопилис¤ його б≥ографи, адже перша зовс≥м коротенька б≥ограф≥¤ великого драматурга, написана ¤кимсь Ќ≥кезом –оу, вийшла друком у 1709 роц≥, майже через 100 рок≥в п≥сл¤ його смерт≥.

–оу спиравс¤ на англ≥йського поета ’VI≤ стол≥тт¤ ¬≥ль¤ма ƒаверанта, що вважавс¤ нешлюбним сином Ўексп≥ра, ¤кий бачив свого батька лише в ранньому дитинств≥ (народивс¤ 1606 роц≥); на мандр≥вника й збирача анекдот≥в ќбр≥, в≥д ¤кого залишилис¤ вельми сумн≥вн≥ рукописи 1680 р.; зрештою на актора Ѕеттермана, що спец≥ально вирушив 1690 р. в р≥дн≥ м≥сц¤, Ўексп≥ра, бажаючись ознайомитись з усними про нього розпов≥д¤ми, ¤к≥ ще збереглис¤.

ƒоступний нам образ Ўексп≥ра Ц людини складавс¤ з переказ≥в, легенд, м≥ф≥в. ѕрот¤гом стол≥ть учен≥ прос≥вали цю руду. як насл≥док, на долон≥ Ўексп≥рознавства залишилась пригорща незаперечних факт≥в. ѕроте вони розр≥знен≥, часом суперечлив≥. ≤ б≥ограф≥чн≥ прогалини мимовол≥ заповнюютьс¤ припущенн¤ми, г≥потезами. ¬ особист≥ дол≥ творц¤ У√амлетаФ, УЋ≥раФ, УћакбетаФ й дос≥ багато темного, непо¤сненного.

¬≥ль¤м Ўексп≥р народивс¤ у м≥ст≥ —третфорд≥, що на р≥чц≥ ≈йвон, у 1594 роц≥, певно, 23 кв≥тн¤. ѕринаймн≥ хрещено його 26 кв≥тн¤. ÷е Ц факт, п≥дтверджений записом у церковн≥й книз≥. ¬≥дшукано ще низку под≥бних документ≥в: записи про шлюб, народженн¤, смерть, пунш≥ та закладн≥, ≥нвентарн≥ описи, судов≥ позови, дух≥вниц≥. —л≥д, залишений на земл≥ приватною особою Ўексп≥ром, досить прозањчний. ¬≥н, мабуть, ≥ не м≥г бути ≥ншим, оск≥льки йдетьс¤ про ’VI стол≥тт¤ ≥ про п≥дданого британськоњ корони, ¤кий пос≥дав скромне сусп≥льне становище.

…ого батько був торговцем, ¤кому належала чинбарн¤ (майстерн¤, де виготовлюють шнури). Ќа час народженн¤ майбутнього драматурга в≥н розбагат≥в ≥ нав≥ть був обраний м≥ським головою.

« раннього дитинства ¬≥ль¤ма оточував дивовижний св≥т, з≥тканий з≥ стародавн≥х легенд ≥ народних п≥сень. Ќезаймана природа р≥дного краю ≥ розвинена у¤ва спри¤ли народженню фантастичного св≥ту в глибинах його вразливоњ душ≥.

” —тратфорд≥ юний Ўексп≥р уперше побачив театральну виставу. «а тридц¤ть к≥лометр≥в в≥д —тратфорда, в  овентр≥ щор≥чно ставл¤ть рел≥г≥йн≥ драми-м≥стер≥њ, ¤к≥ охоче в≥дв≥дували жител≥ навколишн≥х м≥ст, зокрема й с≥мТ¤ ƒжона Ўексп≥ра.

ƒо 14 рок≥в хлопець в≥дв≥дував св≥тську школу, де вивчав риторику, лог≥ку, латину, античну м≥фолог≥ю та л≥тературу.

јле довго вчитис¤ йому не довелос¤: ф≥нансов≥ справи батька занепали, треба було брати участь в утриманн≥ багатод≥тноњ с≥мТњ.

ўо в≥н робив у ц≥ роки, достеменно нев≥домо Ц чи то був учнем у р≥зника (може, нав≥ть у власного батька), чи то служив молодшим учителем.

¬≥с≥мнадц¤тир≥чним юнаком одруживс¤ з јнною ’еттевей, дочкою багатого фермера. Ќезабаром у них народилас¤ дочка —ьюзен, а через два роки Ц близн¤та ƒжуд≥т ≥ √амнет.

ќднак юний батько ≥ чолов≥к недовго просид≥в б≥л¤ родинного вогнища ≥ близько 1586 року в≥н подавс¤ до столиц≥.

Ћондон Е ¬ останн≥ дес¤тил≥тт¤ ’VI стол≥тт¤ на його околиц¤х вирувало гам≥рне житт¤. “ут, на брудних вузеньких вуличках убогих квартал≥в, було чимало шинк≥в ≥ таверн, де пили м≥цни ель, њли масн≥ пудинги з бичачоњ кров≥ ≥ жиру, сп≥вали голосних, не дуже пристойних п≥сень. Ѕули тут ≥ Урозваги дл¤ простолюдуФ Ц арени, на ¤ких цькували ведмед≥в, майданчики дл¤ п≥вн¤чих боњв.

“ут височ≥ли й овальн≥ або восьмикутн≥ деревТ¤н≥ споруди, ув≥нчан≥ маленькими вежами. “о були театри. ¬день на вежах майор≥ли прапорц≥. ÷е означало, що незабаром почнетьс¤ вистава, ≥ Услуги лорда-адм≥ралаФ або Услуги лорда-камергераФ матимуть честь показаним гл¤дачам кривав≥ трагед≥њ чи весел≥ пригоди закоханих та блазн≥в.

” Ћондон≥ Ўексп≥р спочатку нагл¤дав за к≥ньми джентльмен≥в, ¤к≥ прињздили на вистави. ѕот≥м став суфлером, переписував пТЇси, виконував еп≥зодичн≥ рол≥ на сцен≥.

јкторськоњ карТЇри в≥н так ≥ не зробив: до нащадк≥в д≥йшли в≥домост≥ про дв≥ з≥гран≥ ним рол≥, до того ж другор¤дн≥, - це роль т≥н≥ батька √амлета ≥ слуги јдама з комед≥њ Уяк вам це сподобаЇтьс¤Ф. «ате Ўексп≥р досить швидко дос¤г усп≥х≥в на ≥нш≥й нив≥.

ѕриблизно з 1590 року в≥н уз¤вс¤ за перо. « 1593 чи 1594 року входив до трупи ƒжеймса Ѕербеджа, ¤ка давала вистави в будинку, ≥менованому У“еатромФ. ј 1599 року сини Ѕербеджа побудували театр У√лобусФ. Ўексп≥р став одним ≥з сп≥ввласник≥в цього прибуткового закладу.

÷ей найпопул¤рн≥ший театр п≥вденного берега був оздоблений великим плакатом. Ќа золотому тл≥ зд≥ймавс¤ √еркулес, тримаючи на плечах земну кулю, а трохи нижче був надпис: У¬есь св≥т лицед≥ЇЕФ

Ќевдовз≥ Ўексп≥р став головним драматургом трупи бути драматургом, працювати дл¤ театру вважалос¤ тод≥ зан¤тт¤м малопочесним. јле в≥н вибрав св≥й шл¤х ≥ Узустр≥в на ньому все, що випадаЇ на долю справжньоњ людини: ворожнечу ≥ дружбу, зраду ≥ любов, рад≥сть перемог ≥ гуркоту поразок. ≤ насамперед - працюФ.

ѕеру ген≥ального драматурга належать 37 сцен≥чних твор≥в. —еред них Ц комед≥њ, ≥сторичн≥ хрон≥ки ≥ трагед≥њ, а також дв≥ поеми Ц У¬енера ≥ јдон≥сФ(1593) та УЋукрец≥¤Ф (1594).  р≥м того, Ўексп≥р написав 154 сонети, ¤к≥ знавц≥ зараховують до числа найсв≥тл≥ших твор≥нь св≥товоњ л≥рики. ” сучасн≥й науц≥ творч≥сть Ўексп≥ра прийн¤то д≥лити на три пер≥оди.

ѕерший пер≥од (1590-1600) називають оптим≥стичним. ѕрикрашають цей пер≥од творчост≥ перша зр≥ла трагед≥¤ Ўексп≥ра У–омео ≥ ƒжульЇттаФ ≥ поетичн≥ шедеври Ц У—онетиФ.

ƒругий пер≥од (1601-1608), що св≥дчить про г≥рке прозр≥нн¤ гуман≥ст≥в, про крах ренесансноњ гармон≥њ, називають траг≥чним. ¬≥н представлений трагед≥¤ми У√амлетФ (1601) та У ороль Ћ≥рФ (1605).

“рет≥й пер≥од (1609-1613) називають романтичним. Ўексп≥р створюЇ 4 пТЇси, серед ¤ких особливоњ уваги заслуговуЇ УЅур¤Ф.

” ген≥альних твор≥нн¤х Ўексп≥ра перед нами постаЇ широка ≥ правдива картина епохи англ. ¬≥дродженн¤ Ц в њњ велич≥ ≥ в њњ страшних суперечност¤х. —илою свого таланту в≥н змусив гл¤дача побачити у простор≥ сцени, майже без декорац≥й, всесв≥т, минуле ≥ майбутнЇ людства. ¬≥н бачив ≥ розум≥в житт¤ у вс≥й його складност≥: високим ≥ низьким, траг≥чним ≥ ком≥чним, постиглим ≥ буденним.

ƒивно, створен≥ майже чотири стол≥тт¤ назад, його твори залишаютьс¤ сучасними ≥ тепер. ≤ тому вони безсмертн≥.

” 1612 роц≥ Ўексп≥р покидаЇ Ћондон: м≥ж Ўексп≥ром ≥ трупою виникаЇ конфл≥кт. јктори УглобусаФ придбали дл¤ зимових вистав театр УЅленфлайерсФ, де ставили спектакл≥ дл¤ знат≥. “ака пер≥одизац≥¤ трупи вимагала ≥ в≥д Ўексп≥ра перебудови його естетичноњ системи, але поступивс¤ творчими принципами драматург не хот≥в.

ќстанн≥ чотири роки житт¤ в≥н проводить поза театром, у —тратфорд≥.

ѕрот¤гом усього лондонського житт¤ в≥н купував нерухоме майно ≥ землю, отож, коли п≥шов на спочинок ≥ повернувс¤ в р≥дн≥ м≥сц¤, майбутнЇ близьких ≥ власна стар≥сть б≥ли забезпечен≥. “≥льки в≥н не дожив до старост≥. 23 кв≥тн¤ 1616 року його не стало.

’то може сказати, що в≥н чув у св≥й смертний час? —умне шепот≥нн¤ дружини ≥ дочок? ћолитву пастора? „и може, перед згасаючими очима снували прекрасн≥ ≥ величн≥ образи Ц витвори його фантаз≥њ?

” ретельно складеному запов≥т≥ не об≥йдено жодноњ майновоњ проблеми, але там не зроблено н≥¤ких розпор¤джень щодо творчоњ спадщини, ≥ словом не згадано рукопис≥в, пТЇс, в≥рш≥в.

¬≥ль¤ма Ўексп≥ра було поховано у —тратфордськ≥й церкв≥ —в¤тоњ “р≥йц≥.

¬≥ль¤м Ўексп≥р помер, переконаний, що його епоха Ц вселюдська трагед≥¤. ≤ все ж таки ми маЇмо право стверджувати Ц б≥льше за все на св≥т≥ в≥н любив людину ≥ житт¤. ≤накше не м≥г би створити безсмертн≥ образи, в ¤ких людство ≥ сьогодн≥ бачить ≥ вп≥знаЇ себе, знаход¤чи в них незакам¤н≥л≥ ≥деали, а сучасний погл¤д у минуле ≥ в майбутнЇ.

—писок використаноњ л≥тератури:

1	2

Ќазва: ≈поха ¬≥дродженн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-23 (3808 прочитано)