Ћ≥тература св≥това > ќсновн≥ риси сучасних податкових систем розвинутих крањн

ќсновн≥ риси сучасних податкових систем розвинутих крањн

”досконалювати податкову систему ”крањни сл≥д з урахуванн¤м позитивного досв≥ду розвинутих заруб≥жних крањн. «розум≥ло, при цьому необх≥дно виходити ≥з конкретних ≥сторичних та економ≥чних особливостей ”крањни. јдже податкова стаб≥л≥зац≥¤, ¤к в≥домо, Ї важливим чинником економ≥чноњ стаб≥л≥зац≥њ крањни.

‘ормуванн¤ податковоњ системи ”крањни потребуЇ вивченн¤ досв≥ду розвинутих крањн, податков≥ системи ¤ких мають багатол≥тню ≥стор≥ю. Ќаш власний досв≥д надзвичайно обмежений, оск≥льки в умовах адм≥н≥стративно-командного соц≥ал≥зму в≥дносини м≥ж державою ≥ п≥дприЇмствами базувалис¤ на пр¤мому вилученн≥ значноњ частини њхн≥х доход≥в до бюджету у вигл¤д≥ в≥драхувань в≥д прибутку, р≥зного роду платеж≥в.

¬ивченн¤ св≥тового досв≥ду супроводжуЇтьс¤ пор≥вн¤нн¤м податковоњ системи ”крањни з податковими системами розвинутих крањн, ¤ке стаЇ п≥дставою дл¤ визначенн¤ шл¤х≥в удосконаленн¤ податковоњ системи ”крањни.

” св≥тов≥й практиц≥ державного регулюванн¤ економ≥ки податкова система стоњть в одному р¤д≥ з такими ≥нструментами, ¤к бюджетне ф≥нансуванн¤ прийн¤тих пр≥оритет≥в ≥ вплив через кредитну пол≥тику на грошовий об≥г ≥ господарську конТюнктуру в ц≥лому. ≤ ¤кщо ф≥нансовий механ≥зм Ї головним елементом економ≥чних метод≥в управл≥нн¤, оск≥льки саме в≥н визначаЇ мотивац≥ю господарськоњ д≥¤льност≥, то податкова система Ц його несуча конструкц≥¤.

ўоб визначити адекватну сучасному етапов≥ розвитку ”крањни модель податковоњ системи, треба розгл¤нути загальн≥ законом≥рност≥ формуванн¤ податкових систем, що в≥дбивають причинно-насл≥дков≥ звТ¤зки м≥ж певними параметрами соц≥ально-економ≥чного, культурного розвитку крањни та характеристиками њњ податковоњ системи.  ритер≥Їм адекватност≥ буде в≥дпов≥дн≥сть характеристик податковоњ системи цим причинно-насл≥дковим звТ¤зкам.

јби встановити законом≥рност≥, треба розгл¤нути основн≥ риси сучасних податкових систем розвинутих крањн, њхню еволюц≥ю та њњ причини.

1. —учасним податковим системам властива вагома частка податкових надходжень бюджет≥в в ¬Ќѕ. Ќаприк≥нц≥ 90-х рок≥в вона становила: у —Ўј Ц 30%, япон≥њ Ц 31%, јнгл≥њ Ц 37%,  анад≥ Ц 37%, Ќ≥меччин≥ Ц 38%, ≤тал≥њ Ц 40%, ‘ранц≥њ Ц 44%, Ѕельг≥њ Ц 46,1%, Ќ≥дерландах Ц 48%, Ќорвег≥њ Ц 48,3%, ƒан≥њ Ц 52%, Ўвец≥њ Ц 61%.

“ак, найменш≥ масштаби перерозпод≥лу державою ¬Ќѕ характерн≥ дл¤ американського вар≥анта л≥беральноњ ринковоњ економ≥ки та ¤понськоњ модел≥. ” —Ўј це зумовлено використанн¤м податковоњ пол≥тики ¤к засобу державного регулюванн¤ економ≥чних процес≥в, перш за все ¤к засобу створенн¤ умов, спри¤тливих дл¤ д≥¤льност≥ промислових компан≥й, що потребуЇ низького р≥вн¤ податкового т¤гар¤ в крањн≥. ¬ япон≥њ невелика частка податк≥в у ¬Ќѕ Ї насл≥дком того, що податкова пол≥тика ¤к метод державного регулюванн¤ в≥д≥граЇ другор¤дну роль. ѕров≥дна роль належить ≥ншим методам Ц державному програмуванню, пр¤м≥й державн≥й п≥дтримц≥ певних галузей ≥ п≥дприЇмств (ц≥льов≥ субсид≥њ ≥ т. ≥н.).

Ќайвища частка податкових надходжень у ¬Ќѕ характерна дл¤ шведського вар≥анта модел≥ функц≥ональноњ соц≥ал≥зац≥њ з властивим њй державним втручанн¤м передус≥м не у виробництво, а у в≥дносини розпод≥лу, що зумовлюЇ необх≥дн≥сть акумул¤ц≥њ в руках держави значноњ частки ¬Ќѕ з њњ подальшим використанн¤м на соц≥альн≥ ц≥л≥.

2. ¬ажливою характеристикою сучасних податкових систем розвинутих крањн Ї њхн¤ структура, досл≥дженн¤ ¤коњ почнемо з анал≥зу сп≥вв≥дношенн¤ пр¤мих та непр¤мих податк≥в. ÷е сп≥вв≥дношенн¤ маЇ певн≥ особливост≥ в р≥зних крањнах. “ак, у —Ўј, япон≥њ,  анад≥, јнгл≥њ переважають пр¤м≥ податки. ” ‘ранц≥њ Ц непр¤м≥, 56,6%: податки на споживанн¤, акцизи, внески п≥дприЇмц≥в у фонди соц≥ального страхуванн¤. Ќ≥меччина, ≤тал≥¤ мають досить ур≥вноважену структуру податк≥в (частка непр¤мих податк≥в у Ќ≥меччин≥ Ц 45,2%, в ≤тал≥њ Ц 48,9%).

ѕереважанн¤ на початку ≥ в середин≥ ’’ ст. непр¤мих податк≥в зумовлене низьким р≥внем доход≥в б≥льшост≥ населенн¤, що обТЇктивно обмежувало масштаби пр¤мих податкових надходжень, а також в≥дносною простотою збиранн¤ непр¤мих податк≥в, адже форма пр¤мого оподаткуванн¤ потребуЇ складного механ≥зму обл≥ку платник≥в, обТЇкта оподаткуванн¤, механ≥зму ст¤гненн¤ податк≥в.

ЌайрельЇфн≥ше розгл¤нут≥ законом≥рност≥ про¤вл¤ютьс¤ в крањнах, що розвиваютьс¤, дл¤ ¤ких характерне переважанн¤ в оподаткуванн≥ непр¤мих податк≥в ≥з високою питомою вагою мита й акциз≥в.

ќчевидним Ї звТ¤зок м≥ж сп≥вв≥дношенн¤м пр¤мих та непр¤мих податк≥в ≥ р≥внем податковоњ культури. јдже саме податкова культура, що впливаЇ на ефективн≥сть збиранн¤ податк≥в, масштаби ухиленн¤ в≥д сплати, разом з ≥ншими чинниками створюЇ спри¤тлив≥ умови дл¤ п≥двищенн¤ рол≥ пр¤мих податк≥в.

«м≥на сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж пр¤мими ≥ непр¤мими податками на користь перших стала також насл≥дком зростанн¤ ор≥Їнтованост≥ зах≥дних сусп≥льств на соц≥альний компром≥с, що зумовило п≥дпор¤дкуванн¤ податкових систем принципу соц≥альноњ справедливост≥.

ўо ж до використанн¤ непр¤мих податк≥в у сучасних розвинутих крањнах, то вони зумовлен≥ ≥ншими причинами, зокрема, традиц≥¤ми використанн¤ цих податк≥в. Ќаприклад, у Ќ≥меччин≥, ‘ранц≥њ непр¤м≥ податки традиц≥йно в≥д≥грають значну роль.

ќдн≥Їю з важливих причин розвитку непр¤мих податк≥в в крањнах ™— стала, пор¤д з ≥сторичними традиц≥¤ми, наполегливо впроваджувана пол≥тика ун≥ф≥кац≥њ податкових систем крањн сп≥втовариства. ѕол≥тика ун≥ф≥кац≥њ була проголошена з самого початку ≥нтеграц≥йних процес≥в у «ах≥дн≥й ™вроп≥. ¬ наш час результатом ц≥Їњ пол≥тики стало наближенн¤ метод≥в вилученн¤ непр¤мих податк≥в, тод≥ ¤к у сфер≥ пр¤мого оподаткуванн¤ окремим крањнам надаЇтьс¤ б≥льша самост≥йн≥сть.

«начн≥ масштаби непр¤мого оподаткуванн¤ у ‘ранц≥њ, ≤тал≥њ, Ќ≥меччин≥ окр≥м вищезазначеноњ причини, зумовлен≥ також особливост¤ми соц≥ально-економ≥чноњ пол≥тики ур¤д≥в цих крањн, спр¤мованоњ, з одного боку на стимулюванн¤ за допомогою податк≥в в≥д господарськоњ д≥¤льност≥, що потребуЇ застосуванн¤ широкого спектра податкових п≥льг дл¤ корпорац≥й (тод≥ ¤к, наприклад, у —Ўј податкова реформа 1986 р. скасувала б≥льш≥сть п≥льг), ¤к≥ зменшують надходженн¤ в≥д податку на прибутки до бюджету (в Ќ≥меччин≥ частка цього податку Ц 4,7%, у ‘ранц≥њ Ц 5,4%).

–озвиток непр¤мого оподаткуванн¤ повТ¤зуЇтьс¤ також з ≥де¤ми, що висловлюютьс¤, зокрема, н≥мецькими вченими, зг≥дно з ¤кими УЕоподаткуванн¤ споживанн¤ становить меншу небезпеку дл¤ економ≥чного зростанн¤, н≥ж оподаткуванн¤ особистих доход≥в ≥ прибутку п≥дприЇмствФ.

«начна роль непр¤мих податк≥в у багатьох зах≥дних крањнах викликана також њхньою високою ф≥скальною ефективн≥стю ≥ використанн¤м цих податк≥в дл¤ збалансуванн¤ м≥сцевих бюджет≥в (зокрема в Ќ≥меччин≥). ћожлив≥сть останнього зумовлена тим, що споживанн¤ Ї б≥льш-менш р≥вном≥рним у територ≥альному розр≥з≥, тому непр¤м≥ податки забезпечують р≥вном≥рн≥ш≥ надходженн¤ до м≥сцевих бюджет≥в.

3. Ќаступним важливим аспектом структури податкових систем розвинутих крањн Ї структура пр¤мих податк≥в, ¤ка характеризуЇтьс¤ певними законом≥рност¤ми, а саме Ц залежн≥стю сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж податком на прибуток корпорац≥й ≥ особистим прибутковим податком в≥д структури нац≥онального доходу. ¬ крањнах з розвинутою ринковою економ≥кою у створеному нац≥ональному доход≥ переважають ≥ндив≥дуальн≥ доходи. “ому частка особистого прибуткового податку значно вища. ѕодаток на прибуток корпорац≥й не маЇ великого ф≥скального значенн¤. …ого питома вага у податкових надходженн¤х б≥льшост≥ розвинутих крањн пор≥вн¤но низька. ¬ин¤тком можна вважати лише япон≥ю, де податки на прибуток, що отримуютьс¤ на вс≥х бюджетних р≥вн¤х ≥ п≥д р≥зною назвою, становл¤ть 21,5% ≥ в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д частки особистого прибуткового податку всього на 5,3 процентного пункту.

“ака роль податку на прибуток корпорац≥й у б≥льшост≥ розвинутих крањн, окр≥м зазначеноњ причини, що створюЇ можлив≥сть зменшенн¤ питомоњ ваги цього податку в податкових надходженн¤х, зумовлена ще й ≥ншими причинами. «окрема визнанн¤м зах≥дною теор≥Їю та практикою жорсткого взаЇмозвТ¤зку м≥ж розм≥ром податку на прибуток ≥ його впливом на виробнич≥ стимули. ¬важаЇтьс¤, що обкладанн¤ прибутку податком, що перевищуЇ 50% його величини, негативно впливаЇ на стимули до приватноп≥дприЇмницькоњ виробничоњ д≥¤льност≥.

“аким чином, активне використанн¤ в практиц≥ державного регулюванн¤ саме податкових важел≥в, ≥ зокрема податку на прибуток, а також розум≥нн¤ характеру регулюючого впливу цього податку на господарську д≥¤льн≥сть створили необх≥дн≥сть зменшенн¤ його частки в структур≥ податкових надходжень. ќдн≥Їю з причин б≥льш високоњ питомоњ ваги податк≥в на прибуток у япон≥њ Ї менше значенн¤ податкових метод≥в державного регулюванн¤, про що вже йшлос¤, ≥ використанн¤ цього податку переважно у його ф≥скальн≥й функц≥њ.

якщо розгл¤нути структуру пр¤мих податк≥в розвинутих крањн в ≥сторичному аспект≥, то можна пом≥тити њњ в≥дм≥нн≥сть в≥д сучасноњ структури. “ак у —Ўј напередодн≥ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни частка податку на прибуток корпорац≥й становила майже половину податкових доход≥в федерального бюджету, тенденц≥¤ до њњ зменшенн¤ стала набирати сили в п≥сл¤воЇнний пер≥од: 1955 р. Ц 30%, 1969 р. Ц 20%, 1975 р. Ц 15%, 1980 р. Ц 13,3%, 1983 р. Ц 6,3%.

÷ю в≥дм≥нн≥сть можна по¤снити ¤к б≥льш низьким р≥внем ≥ндив≥дуальних доход≥в громад¤н, що дало менш≥ надходженн¤ в≥д особистого прибуткового податку в бюджет, так ≥ особливост¤ми податковоњ пол≥тики, концептуальну основу ¤коњ становила кейнс≥анська теор≥¤ Уефективного попитуФ. ѕрихильники ц≥Їњ теор≥њ головним ≥нструментом ф≥скальноњ пол≥тики вважали не податки, а державн≥ витрати. “ому ф≥скальна пол≥тика, що проводилас¤ ур¤дом —Ўј та багатьох ≥нших крањн, поЇднувала деф≥цитне (≥нфл¤ц≥йне) бюджетне ф≥нансуванн¤ з високим прогресивним оподаткуванн¤м.

1	2

Ќазва: ќсновн≥ риси сучасних податкових систем розвинутих крањн
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-23 (2110 прочитано)