Ћ≥тература св≥това > ѕочаток в≥йни в ≤рац≥, насл≥дки в≥йни, тепер≥шнЇ становище —Ўј, причини в≥йни

Ч ѕортове м≥сто ”мм- аср перейшло п≥д повний контроль сил коал≥ц≥њ. Ќайближчими дн¤ми сюди над≥шлють гуман≥тарну допомогу.

¬≥йна в ≤раку не залишила байдужими людей в усьому св≥т≥. як у самих —получених Ўтатах, так ≥ в ≥нших крањнах громадськ≥сть ≥ пол≥тики под≥лилис¤ на противник≥в ≥ прихильник≥в воЇнного вир≥шенн¤ проблеми довкола дотепер≥шнього режиму —аддама √уссейна.

Ќин≥шн¤ в≥йна в ≤раку, очевидно, змусила багатьох замислитис¤ на тим, а що таке в≥йна взагал≥? „ому, заради чого гинуть людини?

«адумуютьс¤ над тим ≥ науковц≥, перш за все, соц≥ологи, психологи та ≥сторики. ≤ дехто з них доходить висновку, що не дивл¤чись на те, що в≥йни Ї нев≥дТЇмною частиною людськоњ ≥стор≥њ, справжн≥ причини виникненн¤ в≥йни нев≥дом≥.

¬≥йни були притаманн≥ дл¤ ус≥х людських цив≥л≥зац≥й ≥ ус≥х форм економ≥чних стосунк≥в, що ≥снували та ≥снують на земл≥. «а п≥драхунками досл≥дник≥в Weslean College (¬есл≥н коледжу), починаючи з 3600 року до нашоњ ери у св≥т≥ в≥дбулос¤ приблизно 14600 воЇн, в результат≥ ¤ких загинуло понад 3 м≥ль¤рди ос≥б. (ƒл¤ пор≥вн¤нн¤, у 2001 роц≥ чисельн≥сть населенн¤ земноњ кул≥ с¤гала трохи б≥льше 6-ти м≥ль¤рд≥в). ј ус¤ людська ≥стор≥¤ знала лише 292 роки без в≥йни, ≥ то Ї серйозн≥ п≥дозри, що де¤к≥ збройн≥ конфл≥кти не були заф≥ксован≥ ≥сториками.

—еред ус≥х живих ≥стот лише три види воюють ≥з под≥бними до себе. ÷е: мурашки, шимпанзе ≥ люди. ƒе¤к≥ фах≥вц≥ нав≥ть припускають, що можливо ≥снуЇ ¤кийсь Ђген чи гормон в≥йниї, ¤кий передаЇтьс¤ в≥д одного покол≥нн¤ людей до ≥ншого. Ќа думку американськоњ досл≥дниц≥ Ѕарбари ≈ренрейн, ¤ку цитуЇ ≥нформац≥йне агентство ЂWashington ProFileї, дл¤ того, щоб вести в≥йну, жива ≥стота повинна мати дв≥ важлив≥ психолог≥чн≥ складов≥. ѕо-перше, бути здатною до агрес≥њ, а по-друге, готуватис¤ до в≥йни.

ќднак змусити воювати людину Ц досить нелегке завданн¤. ѕациф≥стський рух, най≥мов≥рн≥ше, розпочавс¤ водночас з≥ створенн¤м перших арм≥й. ѕрославленн¤ миру заф≥ксоване у письмових памТ¤тках практично ус≥х в≥домих культур. “а й у вс≥х арм≥¤х були дезертири.

¬≥йни ≥ сьогодн≥ залишаютьс¤ повс¤кденним житт¤м людства.
«а п≥драхунками досл≥дник≥в Weslean College (¬есл≥н коледжу), щороку в≥дбуваЇтьс¤ 40-100 збройних конфл≥кт≥в, здеб≥льшого, це партизанськ≥ в≥йни.

ј на початок 2003 року, за даними м≥жнародного ÷ентру ќборонноњ ≤нформац≥њ, у св≥т≥ тривало 30 великих збройних конфл≥кт≥в. …детьс¤, перш за все, про багатор≥чн≥ конфл≥кти. ¬еликим називають той конфл≥кт, у ¤кому загинуло понад одну тис¤чу людей, ¤к в≥йськових так ≥ цив≥льних ос≥б. —юди ж зараховане ≥ збройне протисто¤нн¤ у „еченськ≥й –еспубл≥ц≥.

јле поверн≥мос¤ до нин≥шньоњ в≥йни в ≤раку. ’оча вона ≥ наближаЇтьс¤ до свого ф≥налу, але й дос≥ тривають акц≥њ протесту пациф≥ст≥в у р≥зних крањнах св≥ту, у тому числ≥ ≥ —получених Ўтатах. ўоправда, акц≥њ протесту менш чисельн≥ н≥ж у пер≥од розпалу бойових д≥й. «а р≥зними опитуванн¤ми, проти в≥йни в ≤раку виступало ≥ виступаЇ 25-30 в≥дсотк≥в американц≥в, тод≥ ¤к б≥льша частина американських громад¤н п≥дтримала воЇнну операц≥ю.

ќчевидно, людство у своЇму розвитку маЇ прагнути, щоб ¤комога менше виникала потреба вир≥шувати ту чи ≥ншу проблему силовим методом. ≤ ¤к тут не згадати слова американського публ≥циста 20 стол≥тт¤ ћакса ≈скал≥: Ђ÷ив≥л≥зац≥¤ Ц це безперервний пошук мирних шл¤х≥в вир≥шенн¤ конфл≥кт≥в, загальне прагненн¤ до мируї.

—писок використаноњ л≥тератури

—лобожанський ≤.—. ¬≥йна в ≤рац≥ // ƒзеркало тижн¤. Ц 2002.

 овалевський ћ.ћ. ≤рак: мир ≥ в≥йна // √ . Ц 2003.

1	2

Ќазва: ѕочаток в≥йни в ≤рац≥, насл≥дки в≥йни, тепер≥шнЇ становище —Ўј, причини в≥йни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-23 (565 прочитано)