Ћ≥тература св≥това > ѕроспер ћер≥ме

ѕроспер ћер≥ме

ѕроспер ћер≥ме народивс¤ 28 вересн¤ 1803 р. в ѕариж≥. …ого батько був художником за фахом ≥ винах≥дником за покликанн¤м. ћистецьки обдарованою була й мати майбутнього письменника. ƒо њхньоњ дом≥вки часто приходили люди творчих профес≥й. ¬они ц≥кавились ус≥м, окр≥м пол≥тики. ’лопчик перейн¤в цю апол≥тичн≥сть ≥ збер≥г њњ прот¤гом усього житт¤: ћер≥ме не брав участ≥ в пол≥тичному житт≥ ‘ранц≥њ, байдуже сприйн¤в ус≥ революц≥њ, св≥дком ¤ких став, а сусп≥льн≥ проблеми не в≥дбилис¤ в його творах. «ам≥сть цього в≥н сконцентрував свою увагу на вивченн≥ мистецтва, духовноњ культури, ≥стор≥њ та л≥тератури.

” 1819 р. ћер≥ме за бажанн¤м батька вступаЇ до ун≥верситету на правознавчий факультет, ¤кий зак≥нчуЇ в 1823 р. ёнака не ц≥кавить юриспруденц≥¤, ≥ весь св≥й в≥льний час в≥н в≥ддаЇ грецьк≥й та ≥спанськ≥й мовам, ф≥лософ≥њ, англ≥йськ≥й л≥тератур≥. ÷ей ≥нтерес не згасне й п≥зн≥ше. ѕоглибленню ерудиц≥њ ћер≥ме чимало спри¤ли подорож≥ по ≤спан≥њ ≥  орсиц≥. Ќепогано в≥н знав ≥ р≥дну ‘ранц≥ю, ¤ку обФњздив уздовж ≥ впоперек п≥сл¤ того, ¤к у 1834 р. став ≥нспектором ≥сторичних памФ¤ток. ѕрот¤гом 40Ч50 рок≥в в≥н написав низку ≥сторичних праць з ≥стор≥њ —тародавнього –иму, –ос≥њ та ”крањни (зокрема, трактати про ≥стор≥ю запорозького козацтва та про Ѕогдана ’мельницького), л≥тературно-критичних статей про ≥спанську та рос≥йську л≥тератури, перекладав ѕушк≥на ≥ √огол¤. ” 1844 р. його було обрано членом ‘ранцузькоњ академ≥њ наук, а пот≥м ≥ јкадем≥њ напис≥в.

ѕерш≥ художн≥ твори письменника Ц пФЇси зб≥рки У“еатр  лари √асульФ (1825) ≥ У√узла, або «б≥рник ≥лл≥р≥йських п≥сень, записаних в ƒалмац≥њ, Ѕосн≥њ, ’орват≥њ та √ерцеговин≥Ф (1827). ќстанн¤ книга стосуЇтьс¤ словФ¤нських культур.

ќдна з найголовн≥ших тем романтизму Ц ≥сторичне минуле. ћер≥ме в≥ддавав належне ≥ њй. ” 1828 р. в≥н видав ≥сторичну драму У∆акер≥¤Ф, де намагавс¤ Удати у¤вленн¤ про жорсток≥ звичањ XIV стол≥тт¤Ф; у 1829 р. Ц ≥сторичний роман У’рон≥ка царюванн¤  арла IXФ, ¤кий в≥дтворюЇ атмосферу рел≥г≥йних воЇн 1572 р. та розпов≥даЇ про под≥њ ¬арфолом≥њвськоњ ноч≥. јвтор виводить на сцену не т≥льки ≥сторичних персонаж≥в, а й вигаданих героњв Ц брат≥в Ѕернара ≥ ∆оржа де ћерж≥, ¤к≥ з причин рел≥г≥йноњ ворожнеч≥ опинилис¤ в протилежних таборах ≥ врешт≥-решт Ѕернар мимовол≥ стаЇ винуватцем смерт≥ ∆оржа. ≈рудиц≥¤ ћер≥ме та вм≥нн¤ проникати в самий дух ≥сторичних под≥й дали змогу створити детальну реконструкц≥ю французького сусп≥льства XVI стол≥тт¤.

У’рон≥ка царюванн¤  арла IXФ Ц Їдиний роман у творчост≥ ѕроспера ћер≥ме. Ќадал≥ його улюбленою формою стала новела, що вир≥зн¤Їтьс¤ великим розмањтт¤м тем ≥ форм. ” 1833 р. ћер≥ме опубл≥кував книгу УћозањкаФ, ¤ка м≥стила коротк≥ енерг≥йн≥ новели р≥зного характеру: реал≥стичн≥ (Ућатео ‘альконеФ, У¬з¤тт¤ редутуФ), фантастичн≥ (У¬ид≥нн¤  арла XIФ, У‘едер≥гоФ), велику психолог≥чну новелу У≈труська вазаФ та ≥н. Ќайб≥льш в≥дом≥ й досконал≥ новели письменника були створен≥ у пер≥од 1834 Ц 1845 рок≥в. “о були досить велик≥ твори, ¤к≥ нагадують пов≥ст≥ (Уѕодв≥йна помилкаФ, Уƒуш≥ чистилищаФ, У≤льська ¬енераФ ≥ У арменФ) ≥ нав≥ть короткий роман (У оломбаФ). ѕрот¤гом подальших пФ¤тнадц¤ти рок≥в ћер≥ме писав здеб≥льшого ≥сторичн≥ прац≥ та л≥тературно-критичн≥ статт≥, займавс¤ перекладацькою д≥¤льн≥стю .≤ т≥льки перед смертю створив останн≥ три новели Ц УЅлакитна к≥мнатаФ , УЋок≥сФ , УƒжуманФ .

«а сюжетом новели ћер≥ме Ц це ¤скрав≥ ≥ ц≥кав≥ опов≥д≥ , що зображують сильн≥ характери , Уц≥льних людейФ . —еред них Ї новели , в ¤ких змальовуЇтьс¤ сучасна ‘ранц≥¤ (У≈труська вазаФ , Уѕодв≥йна помилкаФ, УЅлакитна к≥мнатаФ та ≥н.), але здеб≥льшого д≥¤ в≥дбуваЇтьс¤ в екзотичних крањнах (Ућатео ‘альконеФ Ц  орсика, У арменФ Ц ≤спан≥¤, УƒжуманФ Ц јлжир, УЋок≥сФ Ц Ћитва ). ¬икористовуЇ автор ≥ барвист≥ старовинн≥ легенди (Уƒуш≥ чистилищаФ Ц ще одна верс≥¤ ƒон ∆уана) або м≥стичн≥ ≥стор≥њ (У≤льська ¬енераФ Ц розпов≥дь про те, ¤к стату¤ ¬енери н≥бито скоњла жорстоке вбивство нареченого в≥дразу п≥сл¤ вес≥лл¤). ќдне слово, на зовн≥шньому р≥вн≥ новели ћер≥ме видаютьс¤ здеб≥льшого романтичними.

ќдначе знову-таки письменник п≥дриваЇ цей романтизм зсередини стриманим, точним, ≥рон≥чним ≥ нав≥ть сухим стилем опов≥д≥. ўе один улюблений прийом ћер≥ме, ¤кий також спри¤Ї нейтрал≥зац≥њ романтичноњ п≥днесеност≥ сюжету Ц це введенн¤ опов≥дача. “о ерудит, ¤кий мандруЇ р≥зними крањнами св≥ту з метою ознайомленн¤ з культурними ц≥нност¤ми. Ќеважко пом≥тити, що опов≥дач Ї своЇр≥дним другим У¤Ф самого ћер≥ме. ќбФЇктивна та обовФ¤зково дещо насм≥шкувата розпов≥дь опов≥дача Ї водночас коментарем, ¤кий ставить п≥д сумн≥в в≥рог≥дн≥сть незвичайних под≥й або пропонуЇ њх рац≥ональне трактуванн¤. Ќер≥дко в новелах до захоплюючого сюжету ввод¤тьс¤ уривки, ¤к≥ стил≥стично ≥м≥тують науков≥ трактати. ÷≥ УтрактатиФ розкривають звФ¤зок повед≥нки, психолог≥њ персонаж≥в з оточенн¤м ≥ в такий спос≥б також стримують крайнощ≥ романтизму.

ќдн≥Їю з найпопул¤рн≥ших новел ѕроспера ћер≥ме Ї У арменФ. ÷¤ новела зФ¤вилась у журнал≥ 1 жовтн¤ 1845 р., але задум њњ виник набагато ран≥ше Ц ще п≥д час подорож≥ ћер≥ме до ≤спан≥њ 1830 р. “ам в≥н зустр≥в прототип ж≥ночого образу Ц циганку  арменс≥ту. ѕерш н≥ж розпочати тв≥р, письменник зд≥йснив велику досл≥дницьку роботу, простуд≥ювавши науков≥ прац≥ про ≥стор≥ю циган, мову цього народу. ”с≥ ц≥ зусилл¤ мали на мет≥ забезпечити правдив≥сть того Ум≥сцевого колоритуФ ≥ того справд≥ ≥спанського характеру, що зображаютьс¤ в новел≥.

—южет твору захоплюючий. ћандр≥вник-француз, фах≥вець з давньоњ ≥стор≥њ, зустр≥чаЇ колишнього солдата, а тепер розб≥йника ’осе ћар≥ю, ¤кий розпов≥даЇ йому про свою пристрасть ≥ ревнощ≥ до циганки  армен. ’осе, ¤кий був тод≥ Їфрейтором ≥ спод≥вавс¤ стати оф≥цером, уперше побачив вродливу циганку серед роб≥тниць тютюновоњ фабрики ≥ був зачарований њњ вульгарною, безсоромною ≥ водночас демон≥чною красою. ¬ наступному еп≥зод≥ ’осе змушений супроводжувати  армен до вФ¤зниц≥, бо вона п≥д час б≥йки р≥зонула ножем хрест-навхрест обличч¤ ≥ншоњ роб≥тниц≥.  армен, скориставшись тим, що ’осе закохавс¤ в нењ з першого погл¤ду, вт≥каЇ з-п≥д варти. Ќатом≥сть до вФ¤зниц≥ потрапл¤Ї вже ’осе. …ого понижують у званн≥ до простого солдата. ј  армен ≥ дал≥ пересл≥дуЇ його, ¤к зла дол¤: вони зустр≥чаютьс¤ на вулиц≥. ’осе йде за нею, мов слухн¤на дитина, ≥ стаЇ рабом пристраст≥.  армен, чиЇ коханн¤ вир≥зн¤Їтьс¤ крайньою непост≥йн≥стю, граЇтьс¤ б≥дним чолов≥ком, а той страждаЇ в≥д ревнощ≥в.  армен Ї причиною б≥йки м≥ж ’осе ≥ поручиком його полку, а це означаЇ,що в≥йськова карФЇра ’осе остаточно з≥псована. ¬≥н стаЇ контрабандистом, але це не Ї запорукою в≥рност≥  армен у коханн≥ до ’осе. ¬она безупинно даЇ п≥дстави дл¤ ревнощ≥в ’осе, ¤кий дедал≥ б≥льше палаЇ пристрастю. ”се завершуЇтьс¤ траг≥чно. ”  армен зФ¤вл¤Їтьс¤ новий коханець Ц п≥кадор Ћукас, ≥ ’осе добре бачить, що циганка байдужа до нього. Ќе маючи б≥льше змоги стримувати св≥й гн≥в, досаду ≥ б≥ль, в≥н вбиваЇ њњ ножем та в≥ддаЇ себе в руки правосудд¤.

ќтже, в ун≥кальному мистецькому св≥т≥ ћер≥ме з≥йшлис¤ п≥днесен≥сть романтизму ≥ рац≥ональн≥сть та тверез≥сть неокласицизму, п≥дкр≥плен≥ анал≥тизмом ≥ критицизмом реал≥зму. ≈фект такого поЇднанн¤ був вражаючим Ц людська природа в≥дкрилас¤ ѕросперов≥ ћер≥ме неспод≥вано глибоко. Ќовела У  арменФ Ц незаперечний доказ ум≥нн¤ письменника читати в душах, бо т≥льки знавець сердечних таЇмниць м≥г так психолог≥чно в≥рог≥дно та переконливо, з такою силою ≥ пристрастю ≥ водночас без переб≥льшенн¤, без мелодраматичних ефект≥в й штучного пафосу розпов≥сти про в≥чну драму коханн¤.

1

Ќазва: ѕроспер ћер≥ме
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-23 (717 прочитано)