Ћ≥тература св≥това > –оберт Ћюњс —т≥венсон

–оберт Ћюњс —т≥венсон

–оберт Ћюњс —т≥венсон народивс¤ 13 листопада 1850 року в ≈динбурз≥, пол≥тичному ≥ культурному центр≥ Ўотланд≥њ, ≥ по материнськ≥й л≥н≥њ належав до стародавнього роду Ѕелфур≥в. «в≥дси й основна тема б≥льшост≥ його твор≥в - Ўотланд≥¤, њњ ≥стор≥¤ ≥ њњ героњ.

Ќа третьому роц≥ житт¤ перен≥с хворобу бронх≥в, насл≥дки ¤коњ мучили його пот≥м усе житт¤ ≥ привели до ранньоњ смерт≥. ” в≥ц≥ 17-ти рок≥в надходить у ≈динбургський ун≥верситет ≥ одержуЇ юридичну осв≥ту. ¬перше в л≥тератур≥ ≥м'¤ —т≥венсона з'¤вл¤Їтьс¤ в 1866 роц≥.

” 1873 роц≥ в≥н стаЇ профес≥йним письменником. Ќайв≥дом≥ший роман —т≥венсона "ќстр≥в скарб≥в", що вийшов окремим виданн¤м у 1883 роц≥, прин≥с автору широкий усп≥х.

ј ”се почалос¤ з забави. як розпов≥дав сам автор: "ќдин раз ¤ накреслив карту острова; вона була старанно ≥ красиво розфарбована. я нар≥к св≥й утв≥р "ќстровом скарб≥в". я чув, бувають люди, дл¤ ¤ких карти чогось не значать, але не можу соб≥ цього у¤вити! ≤мена, обриси л≥с≥в, напр¤мок дор≥г ≥ р≥к, до≥сторичн≥ сл≥ди людини - от невичерпне джерело дл¤ вс¤кого, у кого Ї оч≥ ≥ хоч на гр≥ш у¤ви.  оли ¤ спр¤мував замислений погл¤д на карту свого ќстрова, то серед придуманих л≥с≥в заворушилис¤ героњ моЇњ майбутньоњ книги. «асмагл≥ обличч¤ њх ≥ блискуча збро¤ висувалис¤ ≥з самих неспод≥ваних м≥сць; вони снували туди ≥ сюди, боролис¤ ≥ шукали скарб на дек≥лькох квадратних дюймах щ≥льного паперу..."

” читацьк≥й пам'¤т≥ –.Ћ. —т≥венсон нер≥дко ви¤вл¤Їтьс¤ автором одн≥Їњ книги - "ќстр≥в скарб≥в". “им часом складн≥ вузли багатьох л≥тературних проблем на англ≥йському ірунт≥ сход¤тьс¤ ¤к колись, так ≥ тепер до творчост≥ —т≥венсона. ≤ коли великий сучасний письменник √рем √р≥н ставить його ≥м'¤ в р¤д найб≥льш впливових своњх учител≥в - це не просто жест. ўоб зрозум≥ти велич —т≥венсона, треба згадати про нього ¤к про автора багатьох ≥нших книг ≥ щ≥льно роз≥брати очевидну романтику, що так виразно вид≥лила його творч≥сть. "ѕодорож усередину крањни" чи шл¤хов≥ нариси —т≥венсона про його подорож по ‘ранц≥њ починають традиц≥ю, що вт≥лилас¤ п≥зн≥ше в книгах ƒжерома  . ƒжерома "ƒозв≥льн≥ думки ледар¤", "“роЇ в одному човн≥", де подорож п≥дм≥нюЇтьс¤ стандартною "прогул¤нкою" ≥ де ¤к би сам собою ви¤вл¤Їтьс¤ ≥д≥отизм обивательського побуту.

≤нша знаменита робота —т≥венсона, "ƒивна ≥стор≥¤ доктора ƒжек≥ла ≥ м≥стера ’айда", вийшла в 1886 роц≥.

“рет¤ значний робота письменника, "¬олодар Ѕаллантре", написана п≥д час подорож≥ по ѕ≥вденних мор¤х на борт≥ ¤хти " аско". "¬олодара Ѕаллантре" можна назвати шотландським вар≥антом "Ѕрат≥в  арамазових", не в розум≥нн≥ впливу, а просто —т≥венсон сам прийшов до т≥Їњ ж ≥дењ - через розпад стародавньоњ родини показати поворот у нац≥ональн≥й ≥стор≥њ. ƒва брати, чињ в≥дносини, кр≥м в≥дм≥нност≥ темперамент≥в, до крайност≥ ускладнен≥ ≥ боротьбою пол≥тичною, ≥ боротьбою за право спадкуванн¤. —тарший став учасником заколоту 1745 року - останньоњ спроби шотландц≥в в≥докремитис¤ в≥д јнгл≥њ. “им часом молодший залишивс¤ вдома, оволод≥вши маЇтком ≥ нареченою брата.

” грудн≥ 1889 р. –оберт Ћюњс —т≥венсон ≥ його дружина ‘анн≥ прибули на —амоа на борт≥ шхуни "≈кватор". ѕисьменник був хворий туберкульозом. Ћ≥кар≥ порадили йому перем≥нити кл≥мат. ” результат≥ чета —т≥венсон≥в придбала 126 гектар≥в земл≥ в горах у 5 к≥лометрах в≥д столиц≥ «ах≥дного —амоа - јп≥њ за 200 фунт≥в. —початку англ≥Їць припускав оселитис¤ в јвстрал≥њ, але кл≥мат —амоа ви¤вивс¤ дл¤ нього набагато корисн≥ше.

Ќезабаром тут була побудована в≥лла ¬айл≥ма - гранд≥озний будинок, по м≥рках —амоа, звичайно. Ќасправд≥ це був звичайний Ївропейський будинок, але дл¤ туб≥льц≥в, що звикли жити в пальових будиночках з пальмовими дахами, в≥н здававс¤ на р≥дк≥сть розк≥шним. Ќов≥ поселенц≥ вивезли сюди все, щоб зробити житт¤ в цьому дикуватому м≥сц≥ максимально комфортним, - книги ≥ мебл≥, л≥ки й ≥грашки дл¤ д≥тей, нав≥ть духову музичну скриньку. ƒо реч≥, туб≥льц≥ бо¤лис¤ њњ ¤к вогню, думаючи, що в н≥й живуть зл≥ привиди. јдже хто ще м≥г видавати так≥ жахлив≥ звуки?

”любленим м≥сцем письменника кр≥м робочого каб≥нету ≥ б≥бл≥отеки став зал з кам≥ном. ƒ≥йсний англ≥Їць, —т≥венсон не у¤вл¤в свого житт¤ без кам≥ну, хоча тут в≥н був зовс≥м не потр≥бний. “емпература на —амоа р≥дко опускаЇтьс¤ нижче +40∞—. “ак чи ≥накше, але дотепер ¬айл≥ма залишаЇтьс¤ Їдиним будинком з кам≥ном у вс≥й держав≥.

Ќезважаючи на благодатну атмосферу, —т≥венсон не написав на —амоа н≥ одн≥Їњ серйозноњ книги. —тол≥тт¤ романтизму зак≥нчивс¤. —аме в цей час йшов активний розд≥л ѕол≥нез≥њ м≥ж Ѕритан≥Їю, јмерикою ≥ Ќ≥меччиною. ѕисьменник включивс¤ в люту боротьбу за права м≥сцевого населенн¤ ≥ отримав на цьому поприщ≥ д≥йсну славу серед абориген≥в. ¬≥н став нац≥ональним героЇм —амоа. « тих п≥р його ≥м'¤м на «ах≥дному —амоа називають ус≥ - готел≥ ≥ вулиц≥, ресторани ≥ кафе.

Ќа жаль, н≥ любов туб≥льц≥в, дл¤ ¤ких чету —т≥венсон≥в улаштувала у своњй в≥лл≥ л≥карню, н≥ ненависть колон≥затор≥в, н≥ благодатний кл≥мат не допомогли письменнику. 3 грудн¤ 1894 р. в≥н помер, запов≥в поховати себе тут же, недалеко в≥д свого нового будинку.

1

Ќазва: –оберт Ћюњс —т≥венсон
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-23 (668 прочитано)