Ѕ∆ƒ > «бро¤ масового знищенн¤
«бро¤ масового знищенн¤—тор≥нка: 1/3
«м≥ст ядерна збро¤ 1.1 ’арактеристика ¤дерноњ зброњ. ¬иди вибух≥в 1.2 ¬ражаюч≥ фактори а) ”дарна хвил¤ б) —в≥тлове випром≥нюванн¤ в) ѕроникаюча рад≥ац≥¤ г) –ад≥оактивне зараженн¤ д) ≈лектромагн≥тний ≥мпульс 1.3 ќсобливост≥ вражаючоњ д≥њ нейтронних боЇприпас≥в 1.4 ¬огнище ¤дерноњ поразки 1.5 «они рад≥оактивного зараженн¤ на сл≥д≥ ¤дерного вибуху ’≥м≥чна збро¤ 2.1 ’арактеристика ќ–, засоби боротьби ≥ захисту в≥д них а) ќ– нервово-парал≥тичноњ д≥њ б) ќ– шк≥рнонаривноњ д≥њ в) ќ– задушливоњ д≥њ г) ќ– загальноотруйноњ д≥њ д) ќ– психох≥м≥чноњ д≥њ 2.2 Ѕ≥нарн≥ х≥м≥чн≥ боЇприпаси 2.3 ¬огнище х≥м≥чноњ поразки Ѕактер≥олог≥чна (б≥олог≥чна) збро¤ 3.1 ’арактеристика бактер≥альних засоб≥в 3.2 ¬огнище бактер≥олог≥чноњ поразки 3.3 ќбсервац≥¤ ≥ карантин
ядерна збро¤ ’арактеристика ¤дерноњ зброњ. ¬иди вибух≥в. ядерна збро¤ Ц це один з основних вид≥в зброњ масового знищенн¤. ¬она здатна в короткий час вивести з ладу велику к≥льк≥сть людей, зруйнувати будинки ≥ споруди на великих територ≥¤х. ћасове застосуванн¤ ¤дерноњ зброњ здатне викликати катастроф≥чн≥ насл≥дки дл¤ всього людства, тому ведетьс¤ його заборона. ¬ражаюча д≥¤ ¤дерноњ зброњ заснована на енерг≥њ, що вид≥л¤Їтьс¤ при ¤дерних реакц≥¤х вибухового типу. ѕотужн≥сть вибуху ¤дерних боЇприпас≥в прийн¤то виражати тротиловим екв≥валентом, тобто к≥льк≥стю звичайноњ вибуховоњ речовини (тротилу), при вибуху ¤кого вид≥л¤Їтьс¤ ст≥льки ж енерг≥њ, ск≥льки њњ вид≥л¤Їтьс¤ при вибуху цих ¤дерних боЇприпас≥в. “ротиловий екв≥валент вим≥р¤Їтьс¤ в тоннах (к≥лотоннах, мегатоннах). «асобами доставки ¤дерних боЇприпас≥в до ц≥лей Ї ракети (основний зас≥б нанесенн¤ ¤дерних удар≥в), ав≥ац≥¤ й артилер≥¤. р≥м того, можуть застосовуватис¤ ¤дерн≥ фугаси. ядерн≥ вибухи зд≥йснюютьс¤ в пов≥тр≥ на р≥зн≥й висот≥, у поверхн≥ земл≥ (води) ≥ п≥д землею (водою). ¬≥дпов≥дно до цього њх прийн¤то розд≥л¤ти на висотн≥, пов≥тр¤н≥, наземн≥ (надводн≥) ≥ п≥дземн≥ (п≥дводн≥). “очка, в ¤к≥й в≥дбувс¤ вибух, називаЇтьс¤ центром, а њњ проекц≥¤ на поверхню земл≥ (води) Ч еп≥центром ¤дерного вибуху. ¬ражаюч≥ фактори ¤дерного вибуху. ¬ражаючими факторами ¤дерного вибуху Ї ударна хвил¤, св≥тлове випром≥нюванн¤, проникаюча рад≥ац≥¤, рад≥оактивне зараженн¤ та електромагн≥тний ≥мпульс. ”дарна хвил¤. ÷е основний вражаючий фактор ¤дерного вибуху, тому що б≥льш≥сть руйнувань ≥ ушкоджень споруд, будинк≥в, а також поразки людей обумовлен≥, ¤к правило, њњ впливом. ¬она ¤вл¤Ї собою область р≥зкого стиску середовища, що поширюЇтьс¤ в ус≥ сторони в≥д м≥сц¤ вибуху з надзвуковою швидк≥стю. ѕередн¤ межа стиску пов≥тр¤ називаЇтьс¤ фронтом ударноњ хвил≥. ¬ражаюча д≥¤ ударноњ хвил≥ характеризуЇтьс¤ величиною надлишкового тиску. Ќадлишковий тиск Ч це р≥зниц¤ м≥ж максимальним тиском у фронт≥ ударноњ хвил≥ ≥ нормальним атмосферним тиском перед ним. ¬≥н вим≥рюЇтьс¤ в ньютонах на квадратний метр (Ќ/м2). ÷¤ одиниц¤ тиску називаЇтьс¤ паскалем (ѕа). 1 Ќ/м2=1 ѕа (1 кѕаї0,01 кгс/см2). ѕри надлишковому тиску 20Ч40 кѕа незахищен≥ люди можуть одержати легк≥ поразки (легк≥ забит≥ м≥сц¤ ≥ контуз≥њ). ¬плив ударноњ хвил≥ з надлишковим тиском 40Ч60 кѕа приводить до поразок середньоњ важкост≥: втрат≥ св≥домост≥, ушкодженню орган≥в слуху, сильним вивихам к≥нц≥вок, кровотеч≥ з носа й вух. ¬ажк≥ травми виникають при надлишковому тиску понад 60 кѕа ≥ характеризуютьс¤ сильними контуз≥¤ми всього орган≥зму, переломами к≥нц≥вок, ушкодженн¤м внутр≥шн≥х орган≥в. ¬край важк≥ поразки, нер≥дко з≥ смертельним результатом, спостер≥гаютьс¤ при надлишковому тиску понад 100 кѕа. Ўвидк≥сть руху ≥ в≥дстань, на ¤ку поширюЇтьс¤ ударна хвил¤, залежать в≥д потужност≥ ¤дерного вибуху; з≥ зб≥льшенн¤м в≥дстан≥ в≥д м≥сц¤ вибуху швидк≥сть швидко падаЇ. “ак, при вибуху боЇприпас≥в потужн≥стю 20 кт ударна хвил¤ проходить 1 км за 2 с, 2 км за 5 с, 3 км за 8 с. «а цей час людина п≥сл¤ спалаху може укритис¤ й уникнути поразки. —в≥тлове випром≥нюванн¤. ÷е пот≥к променистоњ енерг≥њ, що включаЇ видим≥ ультраф≥олетов≥ й ≥нфрачервон≥ промен≥. …ого джерело Ч св≥тна область, утворена розпеченими продуктами вибуху ≥ розпеченим пов≥тр¤м. —в≥тлове випром≥нюванн¤ поширюЇтьс¤ практично миттЇво ≥ триваЇ в залежност≥ в≥д потужност≥ ¤дерного вибуху до 20 с. ќднак сила його така, що, незважаючи на короткочасн≥сть, воно здатне викликати оп≥ки шк≥ри (шк≥рних покрив≥в), поразку (пост≥йну чи тимчасову) орган≥в зору людей ≥ загор¤нн¤ пальних матер≥ал≥в ≥ об'Їкт≥в. —в≥тлове випром≥нюванн¤ не проникаЇ через непрозор≥ матер≥али, тому будь-¤ка перешкода, що здатна створити т≥нь, захищаЇ в≥д пр¤моњ д≥њ св≥тлового випром≥нюванн¤ ≥ виключаЇ оп≥ки. «начно послабл¤Їтьс¤ св≥тлове випром≥нюванн¤ в запиленому (задимленому) пов≥тр≥, у туман, дощ, сн≥гопад. ѕроникаюча рад≥ац≥¤. ÷е пот≥к гамма-промен≥в ≥ нейтрон≥в. ¬она триваЇ 10Ч15 с. ѕроход¤чи через живу тканину, гамма-випром≥нюванн¤ ≥ нейтрони ≥он≥зують молекули, що вход¤ть до складу кл≥тин. ѕ≥д впливом ≥он≥зац≥њ в орган≥зм≥ виникають б≥олог≥чн≥ процеси, що привод¤ть до порушенн¤ життЇвих функц≥й окремих орган≥в ≥ розвитку променевоњ хвороби. ¬ результат≥ проходженн¤ випром≥нювань через матер≥али навколишнього середовища зменшуЇтьс¤ њхн¤ ≥нтенсивн≥сть. ѕослаблюючу д≥ю прийн¤то характеризувати шаром половинного ослабленн¤, тобто такою товщиною матер≥алу, проход¤чи через ¤кий ≥нтенсивн≥сть випром≥нюванн¤ зменшуЇтьс¤ в два рази. Ќаприклад, у два рази послабл¤ють ≥нтенсивн≥сть гамма-промен≥в сталь товщиною 2,8 см, бетон Ц 10 см, ірунт Ц 14 см, деревина Ц 30 см. ¬≥дкрит≥ й особливо перекрит≥ щ≥лини зменшують вплив проникаючоњ рад≥ац≥њ, а сховища ≥ протирад≥ац≥йн≥ укритт¤ практично ц≥лком захищають в≥д нењ. –ад≥оактивне зараженн¤. ќсновними њњ джерелами Ї продукти под≥лу ¤дерного зар¤ду ≥ рад≥оактивн≥ ≥зотопи, що утворюютьс¤ в результат≥ впливу нейтрон≥в на матер≥али, з ¤ких виготовлен≥ ¤дерн≥ боЇприпаси, ≥ на де¤к≥ елементи, що вход¤ть до складу ірунту в район≥ вибуху. ѕри наземному ¤дерному вибуху св≥тна область торкаЇтьс¤ земл≥. ¬середину њњ зат¤гуютьс¤ маси ірунту, що випаровуютьс¤ та п≥дн≥маютьс¤ вгору. ќхолоджуючись, пара продукт≥в под≥лу ірунту конденсуЇтьс¤ на твердих частках. ”творюЇтьс¤ рад≥оактивна хмара. ¬она п≥дн≥маЇтьс¤ на багаток≥лометрову висоту, а пот≥м з≥ швидк≥стю 25-100 км/год рухаЇтьс¤ в напр¤мку в≥тру. –ад≥оактивн≥ частки, випадаючи з хмари на землю, утворюють зону рад≥оактивного зараженн¤ (сл≥д), довжина ¤коњ може дос¤гати к≥лькох сотень к≥лометр≥в. Ќайб≥льшу небезпеку рад≥оактивн≥ речовини представл¤ють у перш≥ години п≥сл¤ випаданн¤, тому що њхн¤ активн≥сть у цей пер≥од найвища. ≈лектромагн≥тний ≥мпульс. ÷е короткочасне електромагн≥тне поле, що виникаЇ при вибуху ¤дерних боЇприпас≥в в результат≥ взаЇмод≥њ гамма-промен≥в ≥ нейтрон≥в, що випускаютьс¤ при ¤дерному вибуху, з атомами навколишнього середовища. Ќасл≥дком його впливу Ї перегор¤нн¤ або пробоњ окремих елемент≥в рад≥оелектронноњ й електротехн≥чноњ апаратури. ѕоразка людей можлива т≥льки в тих випадках, коли вони в момент вибуху стикаютьс¤ з прост¤гнутими пров≥дними л≥н≥¤ми. Ќайб≥льш над≥йним засобом захисту в≥д ус≥х вражаючих фактор≥в ¤дерного вибуху Ї захисн≥ споруди. ” пол≥ варто укриватис¤ за м≥цними м≥сцевими предметами, зворотними схилами висот, у складках м≥сцевост≥. ѕри д≥¤х у зонах зараженн¤ дл¤ захисту орган≥в диханн¤, очей ≥ в≥дкритих д≥льниць т≥ла в≥д рад≥оактивних речовин використовуютьс¤ засоби захисту орган≥в диханн¤ (протигази, респ≥ратори, протипилов≥ тканинн≥ маски ≥ ватно-марлев≥ пов'¤зки), а також засоби захисту шк≥ри. ќсобливост≥ вражаючоњ д≥њ нейтронних боЇприпас≥в. Ќейтронн≥ боЇприпаси Ї р≥зновидом ¤дерних боЇприпас≥в. ѓхню основу складають термо¤дерн≥ зар¤ди, в ¤ких використовуютьс¤ ¤дерн≥ реакц≥њ под≥лу ≥ синтезу. ¬ибух таких боЇприпас≥в робить вражаючу д≥ю насамперед на людей за рахунок могутнього потоку проникаючоњ рад≥ац≥њ, в ¤кому значна частина (до 40%) приходитьс¤ на так називан≥ швидк≥ нейтрони. ѕри вибуху нейтронних боЇприпас≥в площа зони поразки проникаючою рад≥ац≥Їю перевершуЇ площу зони поразки ударною хвилею в к≥лька раз≥в. ” ц≥й зон≥ техн≥ка ≥ споруди можуть залишатис¤ непошкодженими, а люди одержують смертельн≥ поразки. ƒл¤ захисту в≥д нейтронних боЇприпас≥в використовуютьс¤ т≥ ж засоби ≥ способи, що ≥ дл¤ захисту в≥д звичайних ¤дерних боЇприпас≥в. р≥м того, при спорудженн≥ сховищ ≥ укритт≥в рекомендуЇтьс¤ ущ≥льнювати ≥ зволожувати ірунт, що укладаЇтьс¤ над ними, зб≥льшувати товщину перекритт≥в, влаштовувати додатковий захист вход≥в ≥ виход≥в. «ахисн≥ властивост≥ техн≥ки п≥двищуютьс¤ застосуванн¤м комб≥нованого захисту, що складаЇтьс¤ з водневм≥стовних речовин (наприклад, полиетилену) ≥ матер≥ал≥в з високою щ≥льн≥стю (свинець). ¬огнище ¤дерноњ поразки. ¬огнищем ¤дерноњ поразки називаЇтьс¤ територ≥¤, ¤ка була п≥ддана безпосередньому впливу вражаючих фактор≥в ¤дерного вибуху. ¬оно характеризуЇтьс¤ масовими руйнуванн¤ми будинк≥в, споруд, завалами, авар≥¤ми в мережах комунально-енергетичного господарства, пожежами, рад≥оактивним зараженн¤м ≥ значними втратами серед населенн¤. –озм≥ри вогнища тим б≥льше, чим могутн≥ше ¤дерний вибух. ’арактер руйнувань у вогнищ≥ залежить також в≥д м≥цност≥ конструкц≥й будинк≥в ≥ споруд, њхньоњ поверховост≥ ≥ щ≥льност≥ забудови.
Ќазва: «бро¤ масового знищенн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (7101 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
