Ѕ∆ƒ > «м≥ст ≥ завданн¤ Ѕ∆ƒ

«м≥ст ≥ завданн¤ Ѕ∆ƒ

Ѕезпека життЇд≥¤льност≥ (Ѕ∆ƒ) наука, що вивчаЇ проблеми безпечного перебуванн¤ людини в довк≥лл≥ в процес≥ р≥зних вид≥в њњ д≥¤льност≥ (в т.ч. трудовоњ). ¬она б≥льш ун≥версальна дисципл≥на, н≥ж охорона прац≥ чи цив≥льна оборона, адже дв≥ останн≥ розгл¤дають лише окрем≥ випадки безпеки в конкретних ситуац≥¤х. ќхорона прац≥ ц≥кавитьс¤ людиною, ¤ка знаходитьс¤ в умовах виробництва, цив≥льна оборона Ц в надзвичайних ситуац≥¤х, а безпека життЇд≥¤льност≥ у вс≥х життЇвих обставинах.

¬ центр≥ уваги нового курсу Ѕ∆ƒ Ц людина ¤к самоц≥ль розвитку сусп≥льства, а його лейтмотивом Ї висл≥в старогрецького ф≥лософа ѕротагора УЋюдина Ї м≥рило вс≥х речейФ. Ћюдина маЇ ц≥нн≥сть не т≥льки ¤к робоча сила, ¤ку потр≥бно охорон¤ти в процес≥ трудовоњ д≥¤льност≥ (чим з певним усп≥хом ≥ займалас¤ охорона прац≥), а ¤к неповторний ≥ндив≥дуум, ¤кий збер≥гаЇ свою ц≥нн≥сть незалежно в≥д свого конкретного м≥сцезнаходженн¤ ≥ виконуваних функц≥й, признаних сусп≥льством необх≥дними ≥ корисними (в≥дпочинок, побут, зан¤тт¤ спортом, виконанн¤ громадських обовТ¤зк≥в тощо).

¬с¤ сукупн≥сть вид≥в людськоњ активност≥ утворюЇ пон¤тт¤ д≥¤льност≥. якраз д≥¤льн≥сть ≥ вир≥зн¤Ї людину в≥д ≥нших живих ≥стот, вона Ї специф≥чно людською формою активност≥, необх≥дною умовою ≥снуванн¤ людського сусп≥льства. ‘орми д≥¤льност≥ розмањт≥. ¬они охоплюють практичн≥, ≥нтелектуальн≥ ≥ духовн≥ процеси, ¤к≥ прот≥кають в побут≥, громадськ≥й, культурн≥й, виробнич≥й, науков≥й та ≥нших сферах житт¤.

ƒ≥¤льн≥стю займаютьс¤ вс≥ Ц д≥ти, доросл≥, люди похилого в≥ку, тому безпека д≥¤льност≥ маЇ в≥дношенн¤ до вс≥х людей. Ќебезпеки п≥дстер≥гають людей не т≥льки на виробництв≥, тому вивченн¤ лише виробничого травматизму в систем≥ загальноњ безпеки життЇд≥¤льност≥ не висв≥тлюЇ проблеми.

Ѕезпека Ц це стан д≥¤льност≥, при ¤кому з певному ймов≥рн≥стю виключаЇтьс¤ про¤в небезпек. Ѕезпека Ц це мета, а безпека життЇд≥¤льност≥ Ц засоби, шл¤хи, методи њњ дос¤гненн¤.

јктуальн≥сть дисципл≥ни ще б≥льше зростаЇ у звТ¤зку з ≥снуванн¤м акс≥оми про потенц≥йну небезпеку д≥¤льност≥: в жодному вид≥ д≥¤льност≥ неможливо дос¤гнути абсолютноњ безпеки, будь-¤ка д≥¤льн≥сть потенц≥йно небезпечна.

«авданн¤ Ѕ∆ƒ Ї розробка метод≥в прогнозуванн¤, вивченн¤ та ≥дентиф≥кац≥њ шк≥дливих фактор≥в, њх впливу на людину ≥ довк≥лл¤.

 урс Ѕ∆ƒ призначений:

- спри¤ти усв≥домленню, що в центр≥ уваги повинна бути людина, ¤к головна ц≥нн≥сть сусп≥льства, та виховати в людин≥ гуманне, св≥доме ставленн¤ до питань особистоњ безпеки та безпеки оточуючих в ус≥х сферах в≥дносин;

- виробити навики ≥дентиф≥кац≥њ небезпечних та шк≥дливих фактор≥в ≥ створенн¤ спри¤тливих умов життЇд≥¤льност≥ людей на певн≥й територ≥њ;

- тримати на контрол≥ проектуванн¤ новоњ техн≥ки ≥ технолог≥чних процес≥в зг≥дно з сучасними вимогами еколог≥њ ≥ з урахуванн¤м ст≥йкост≥ функц≥онуванн¤ господарських обТЇкт≥в та техн≥чних систем;

- прогнозувати можливу обстановку ≥ приймати грамотн≥ р≥шенн¤ в умовах надзвичайних ситуац≥й щодо захисту населенн¤ та персоналу обТЇкт≥в в≥д можливих негативних насл≥дк≥в;

- забезпечити ¤к≥сне засвоЇнн¤ нового стереотипу повед≥нки людини з метою виживанн¤ в нових природних та антропогенних умовах.

Ѕезпека життЇд≥¤льност≥ базуЇтьс¤ на дос¤гненн¤х таких дисципл≥н, ¤к ≥нженерна психолог≥¤, ф≥з≥олог≥¤ людини, охорона прац≥, еколог≥¤, ергоном≥ка, економ≥ка тощо. ¬она була ≥ Ї в центр≥ уваги людей. « древн≥х час≥в до наших дн≥в людина прагнула забезпечити свою безпеку. « розвитком промисловост≥ це потребуЇ спец≥альних знань. Ѕ∆ƒ особливо актуальна зараз, в добу науково-техн≥чного прогресу. ¬она покликана в≥д≥грати важливу роль в стаб≥л≥зац≥њ людського сусп≥льства.

«авданн¤ курсу УЅезпека життЇд≥¤льност≥Ф (Ѕ∆ƒ) пол¤гаЇ у ч≥ткому розум≥нн≥ небезпечних чинник≥в у ситуац≥¤х, що виникають ¤к у середовищ≥ проживанн¤ людини, так ≥ у середовищ≥ навчанн¤ ≥ прац≥.

Ѕ∆ƒ Ц це ступ≥нь захисту людини в≥д надзвичайноњ небезпеки, де п≥д терм≥ном УнебезпекаФ маЇтьс¤ на уваз≥ вплив на людину фактор≥в, ¤к≥ можуть викликати в≥дхиленн¤ стану њњ здоров'¤ в≥д нормального. ѕрирода цих фактор≥в може бути повТ¤зана ¤к з причинами природного або соц≥ально-економ≥чного характеру (еколог≥чними катастрофами, низьким економ≥чним р≥внем житт¤ та ≥н.), так ≥ з причинами техногенного характеру (з р≥внем забрудненн¤ навколишнього середовища ¤к насл≥дком виробничоњ д≥¤льност≥ людини, авар≥¤ми, катастрофами на п≥дприЇмств≥, транспорт≥, в≥йнами та ≥н.).

«м≥ни, що в≥дбуваЇтьс¤ в наш≥й крањн≥ сьогодн≥: приватн≥ п≥дприЇмства, приватизац≥¤, кооперац≥¤, ринков≥ в≥дносити, ≥нфл¤ц≥¤ ≥ т.д., здатн≥ загострити проблеми безпеки Ц життЇд≥¤льност≥ людини. “ак, зараз скорочуютьс¤ науков≥ досл≥дженн¤ з проблем безпеки, зменшуЇтьс¤ чисельн≥сть ≥нспектор≥в, скорочуЇтьс¤ служба охорони прац≥. Ќадзвичайн≥ ситуац≥њ в ”крањн≥ виникають у 5-8 раз≥в част≥ше, н≥ж в ≥нших промислово розвинутих крањнах св≥ту, в результат≥ чого щор≥чно гине понад 1% населенн¤ (б≥льше 50 тис¤ч ос≥б). ћайже третина авар≥й ≥ нещасних випадк≥в на виробництв≥ повТ¤зана з незадов≥льним знанн¤м людей пор¤дку д≥й у надзвичайних ситуац≥¤х. ÷е Ц насл≥док серйозних недол≥к≥в у навчанн≥ ¤к на виробництв≥, так ≥ в осв≥тн≥х закладах. ¬ивченн¤ предмету Ѕ∆ƒ Ї важливим кроком у розширенн≥ св≥тогл¤ду майбутн≥х фах≥вц≥в про безпеку людини та њњ захист у процес≥ виробничоњ ≥ побутовоњ д≥¤льност≥, в умовах надзвичайних ситуац≥й мирного та воЇнного часу.

ѕроцес навчанн¤ складаЇтьс¤ з теоретичних ≥ практичних зан¤ть, що проход¤ть в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни та ≥нших д≥ючих нормативних документ≥в.

ѕредмет ірунтуЇтьс¤ на знанн¤х психолог≥њ, ф≥з≥олог≥њ людини, еколог≥њ, охорони прац≥ та цив≥льноњ оборони.

¬икладанн¤ дисципл≥ни маЇ на мет≥:

вивченн¤ структури, зм≥сту ≥ взаЇмозвТ¤зку життЇд≥¤льност≥ людини ≥з середовищем прац≥ й проживанн¤;

визначенн¤ чинник≥в, причин ≥ параметр≥в, що спри¤ють виникненню надзвичайних ситуац≥й;

визначенн¤ принцип≥в ≥ способ≥в захисту людей в умовах повс¤кденного житт¤, а також в умовах надзвичайних ситуац≥й.

1

Ќазва: «м≥ст ≥ завданн¤ Ѕ∆ƒ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (2024 прочитано)