Ѕ∆ƒ >  ласиф≥кац≥¤ джерел небезпеки, небезпечних та шк≥дливих фактор≥в

 ласиф≥кац≥¤ джерел небезпеки, небезпечних та шк≥дливих фактор≥в

Ќебезпека Ц це негативна властив≥сть матер≥њ, ¤ка про¤вл¤Їтьс¤ у здатност≥ њњ завдавати шкоди певним елементам ¬сесв≥ту, потенц≥йне джерело шкоди. якщо мова йде про небезпеку дл¤ людини, то це ¤вища, процеси, обТЇкти, властивост≥, здатн≥ за певних умов завдавати шкоди здоровТю чи життю людини або системам, що забезпечують життЇд≥¤льн≥сть людей.

 ожна людина в≥дчуваЇ небезпеку ≥нтуњтивно ≥ розум≥Ї значенн¤ њњ по-своЇму. «г≥дно з висновками експерт≥в ќќЌ, б≥льш≥сть людей повТ¤зують в≥дчутт¤ небезпеки з буденними проблемами ≥ повс¤кчасними клопотами, а не ірунтують його на побоюванн≥ глобальних катастроф чи м≥жнародних конфл≥кт≥в. «ахист житла, робочого м≥сц¤, достатку, здоров'¤, довк≥лл¤ Ц основн≥ проблеми безпечного самопочутт¤ людини. ¬≥дчутт¤ небезпеки маЇ також глибоко ≥ндив≥дуальний в≥дт≥нок, ¤кий головним чином залежить в≥д:

а) р≥вн¤ соц≥ального ≥ духовного розвитку особистост≥;

б) ситуац≥њ ≥ сусп≥льного устрою, ¤к≥ позитивно чи негативно впливають на св≥тосприйн¤тт¤ громад¤нина.

ѕри ≥дентиф≥кац≥њ небезпек необх≥дно виходити з принципу Увсе впливаЇ на всеФ, тобто джерелом небезпеки може бути все живе ≥ неживе, а п≥дл¤гати небезпец≥ також може все живе ≥ неживе.

ƒжерелами (нос≥¤ми) небезпек Ї:

природн≥ процеси та ¤вища;

елементи техногенного середовища;

людськ≥ д≥њ, що криють у соб≥ загрозу небезпеки.

Ќебезпеки ≥снують у простор≥ ≥ час≥ ≥ реал≥зуютьс¤ у вигл¤д≥ поток≥в енерг≥њ, речовини та ≥нформац≥њ. Ќебезпеки не д≥ють виб≥рково, а виникнувши, вони впливають на все матер≥альне довк≥лл¤. ѕричинами, через ¤к≥ окрем≥ обТЇкти не страждають в≥д певних небезпек або ж одн≥ страждають б≥льше, а ≥нш≥ менше, Ї властивост≥ самих обТЇкт≥в.

ѕерел≥к можливих небезпек нал≥чуЇ понад 150 найменувань ≥ при цьому не вважаЇтьс¤ за повну. « метою анал≥зу, узагальненн¤ та розробки заход≥в щодо запоб≥ганн¤ негативних насл≥дк≥в ≥снуЇ необх≥дн≥сть класиф≥кац≥њ небезпек, джерел, що породжують њх, та тих чинник≥в (фактор≥в), ¤к≥ безпосередньо призвод¤ть до негативного впливу на людину.

«алежно в≥д конкретних потреб ≥снують р≥зн≥ системи класиф≥кац≥њ Ц за джерелом походженн¤, локал≥зац≥Їю, насл≥дками, збитками, сферою про¤ву, структурою, характером впливу на людину тощо. Ќайб≥льш вдалою класиф≥кац≥Їю небезпек життЇд≥¤льност≥ людства за джерелами походженн¤, на нашу думку, Ї така, зг≥дно з ¤кою вс≥ небезпеки под≥л¤ютьс¤ на чотири групи: природн≥, техногенн≥, соц≥ально-пол≥тичн≥ та комб≥нован≥. ѕерш≥ три вказують на те, що небезпеки за своњм походженн¤ належать до трьох елемент≥в життЇвого середовища, ¤ке оточуЇ людину Ц природного, техногенного (матер≥ально-культурного) та соц≥ального. ƒо четвертоњ групи належать природно-техногенн≥, природно-соц≥альн≥ та соц≥ально-техногенн≥ небезпеки, джерелами ¤ких Ї комб≥нац≥¤ р≥зних елемент≥в життЇвого середовища.

“ака класиф≥кац≥¤ майже зб≥гаЇтьс¤ з класиф≥кац≥Їю надзвичайних ситуац≥й, затвердженою постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни 15.07.1998 р. є1099, зг≥дно з ¤кою надзвичайн≥ ситуац≥њ (Ќ—) на територ≥њ ”крањни под≥л¤ютьс¤ на:

Ќ— техногенного;

Ќ— природного;

Ќ— соц≥ально-пол≥тичного;

Ќ— воЇнного характеру.

 р≥м того, з такою класиф≥кац≥Їю добре узгоджуЇтьс¤ класиф≥кац≥¤ небезпечних та шк≥дливих виробничих фактор≥в, встановлена √ќ—“ 12.0.003-74.

ѕриродн≥ джерела небезпеки Ц це природн≥ обТЇкти, ¤вища природи та стих≥йн≥ лиха, ¤к≥ становл¤ть загрозу дл¤ житт¤ чи здоров'¤ людини (землетруси, зсуви, сел≥, вулкани, повен≥, сн≥гов≥ лавини, шторми, урагани, зливи, град, тумани, ожелед≥, блискавки, астероњди, сон¤чне та косм≥чне випром≥нюванн¤, небезпечн≥ рослини, тварини, риби, комахи, грибки, бактер≥њ, в≥руси, заразн≥ хвороби тварин та рослин).

“ехногенн≥ джерела небезпеки Ц це передус≥м небезпеки, повТ¤зан≥ з використанн¤м транспортних засоб≥в, з експлуатац≥Їю п≥д≥ймально-транспортного обладнанн¤, використанн¤м горючих, легкозаймистих ≥ вибухонебезпечних речовин та матер≥ал≥в, з використанн¤м процес≥в, що в≥дбуваютьс¤ при п≥двищених температурах та п≥двищеному тиску, з використанн¤м електричноњ енерг≥њ, х≥м≥чних речовин, р≥зних вид≥в випром≥нюванн¤ (≥он≥зуючого, електромагн≥тного, акустичного). ƒжерелами техногенних небезпек Ї в≥дпов≥дн≥ обТЇкти повТ¤зан≥ з впливом на людину обТЇкт≥в матер≥ально-культурного середовища.

ƒо соц≥альних джерел небезпек належать небезпеки, викликан≥ низьким духовним та культурним р≥внем: брод¤жництво, проституц≥¤, пТ¤нство, алкогол≥зм, злочинн≥сть тощо. ƒжерелами цих небезпек Ї незадов≥льний матер≥альний стан, поган≥ умови проживанн¤, страйки, повстанн¤, революц≥њ, конфл≥ктн≥ ситуац≥њ на м≥жнац≥ональному, етн≥чному, расовому чи рел≥г≥йному грунт≥.

ƒжерелами пол≥тичних небезпек Ї конфл≥кти на м≥жнац≥ональному та м≥ждержавному р≥вн¤х, духовне гнобленн¤, пол≥тичний тероризм, ≥деолог≥чн≥, м≥ж парт≥йн≥, м≥жконфес≥йн≥ та збройн≥ конфл≥кти, в≥йни.

≤ все ж б≥льш≥сть джерел небезпек мають комб≥нований характер. ќсь лише невелика њх частка:

природно-техногенн≥ небезпеки Ц смог, кислотн≥ дощ≥, пилов≥ бур≥, зменшенн¤ родючост≥ грунт≥в, виникненн¤ пустель та ≥нш≥ ¤вища, породжен≥ людською д≥¤льн≥стю;

природно-соц≥альн≥ небезпеки Ц химерн≥ етноси, наркоман≥¤, еп≥дем≥њ ≥нфекц≥йних захворювань, венеричн≥ захворюванн¤, —Ќ≤ƒ та ≥нш≥;

соц≥ально-техногенн≥ небезпеки Ц профес≥йна захворюван≥сть, профес≥йний травматизм, псих≥чн≥ в≥дхиленн¤ та захворюванн¤, викликан≥ виробничою д≥¤льн≥стю, масов≥ псих≥чн≥ в≥дхиленн¤ та захворюванн¤, викликан≥ впливом на св≥дом≥сть ≥ п≥дсв≥дом≥сть засобами масовоњ ≥нформац≥њ та спец≥альними техн≥чними засобами, токсикоман≥¤.

 оли говор¤ть про так≥ джерела небезпеки, ¤к профес≥йна захворюван≥сть, профес≥йний травматизм тощо, то мають на уваз≥ не захворюванн¤ одн≥Їњ особи, конкретний вид хвороби, травму чи нещасний випадок, а ¤вище в певн≥й галуз≥, рег≥он≥, крањн≥, ¤ке призводить до зменшенн¤ продуктивного потенц≥алу сусп≥льства, соц≥альноњ напруженост≥, п≥двищенн¤ загальноњ захворюваност≥ населенн¤, а ≥нколи ≥ до соц≥альних конфл≥кт≥в, ¤к≥ вже у свою чергу Ї нос≥¤ми р≥зного роду небезпечних та шк≥дливих фактор≥в.

—л≥д ч≥тко усв≥домлювати, що на¤вн≥сть джерела небезпеки ще не означаЇ того, що людин≥ чи груп≥ людей обовТ¤зково повинна бути причинена ¤кась шкода чи пошкодженн¤. ≤снуванн¤ джерела небезпеки св≥дчить передус≥м про ≥снуванн¤ або ж можлив≥сть утворенн¤ конкретноњ небезпечноњ ситуац≥њ. при ¤к≥й буде причинена шкода. ƒо матер≥альних збитк≥в, пошкодженн¤, шкоди здоровТю, смерт≥ або ≥ншоњ шкоди приводить конкретний вражаючий фактор.

ѕ≥д вражаючими факторами розум≥ють так≥ чинники життЇвого середовища, ¤к≥ за певних умов завдають шкоди ¤к люд¤м, так ≥ системам життЇзабезпеченн¤ людей, призвод¤ть до матер≥альних збитк≥в. «а своњм походженн¤м вражаюч≥ фактори можуть бути ф≥зичн≥, в тому числ≥ енергетичн≥, х≥м≥чн≥, б≥олог≥чн≥, соц≥альн≥ та психоф≥з≥олог≥чн≥. «алежно в≥д насл≥дк≥в впливу конкретних вражаючих фактор≥в на орган≥зм людини вони в де¤ких випадках под≥л¤ютьс¤ на шк≥длив≥ та небезпечн≥.

Ўк≥дливими факторами прийн¤то називати так≥ чинники життЇвого середовища, ¤к≥ призвод¤ть до пог≥ршенн¤ самопочутт¤, зниженн¤ працездатност≥, захворюванн¤ ≥ нав≥ть до смерт≥ ¤к насл≥дку захворюванн¤.

Ќебезпечними факторами називають так≥ чинники життЇвого середовища, ¤к≥ призвод¤ть до травм, оп≥к≥в, обморожень, ≥нших пошкоджень орган≥зму або окремих його орган≥в ≥ нав≥ть до раптовоњ смерт≥.

’оча под≥л вражаючих фактор≥в на небезпечн≥ та шк≥длив≥ досить умовний, бо ≥нколи неможливо в≥днести ¤кий-небудь фактор до т≥Їњ чи ≥ншоњ групи, в≥н ефективно використовуЇтьс¤ в охорон≥ прац≥ дл¤ орган≥зац≥њ розсл≥дуванн¤ та обл≥ку нещасних випадк≥в та профес≥йних захворювань, налагоджуванн¤ роботи, спр¤мованоњ на розробку заход≥в ≥ засоб≥в захисту прац≥вник≥в, проф≥лактику травматизму та захворюваност≥ на виробництв≥.

«а характером та природною впливу вс≥ небезпечн≥ та шк≥длив≥ фактори под≥л¤ютьс¤ на чотири групи: ф≥зичн≥, х≥м≥чн≥, б≥олог≥чн≥ та психоф≥лог≥чн≥.

ѓх основна характеристика:

ф≥зичн≥:

п≥двищена швидк≥сть руху пов≥тр¤;

п≥двищена або понижена волог≥сть;

п≥двищений або понижений атмосферний тиск;

недостатн¤ осв≥тлен≥сть;

конструкц≥њ, що руйнуютьс¤;

п≥двищений р≥вень статичноњ електрики та ≥н.

х≥м≥чн≥:

х≥м≥чн≥ елементи, речовини та сполуки, ¤к≥ перебуваютьс¤ у р≥зному агрегатному стан≥ (твердому, газопод≥бному, р≥дкому);

¤к≥ р≥зними шл¤хами проникають в орган≥зм людини (через органи диханн¤, через шлунково-кишковий тракт, через шк≥рн≥ покрови та слизов≥ оболонки);

¤к≥ за характером д≥њ вид≥л¤ють так≥ речовини (токсичн≥, наркотичн≥, подразнююч≥, задушлив≥, сенсиб≥л≥зуюч≥, канцерогенн≥, мутагенн≥, так≥, що впливають на репродуктивну функц≥ю).

б≥олог≥чн≥:

макроорган≥зми (рослини та тварини);

м≥кроорган≥зми (бактер≥њ, в≥руси, рикетс≥њ, сп≥рохети, грибки, найпрост≥ш≥).

психоф≥з≥олог≥чн≥

ф≥зичн≥ перевантаженн¤ (статичн≥, динам≥чн≥);

нервово-псих≥чн≥ перевантаженн¤ (розумов≥ перевантаженн¤, перевантаженн¤ анал≥затор≥в, монотонн≥сть прац≥, емоц≥йн≥ перевантаженн¤).

Ќебезпечн≥ та шк≥длив≥ фактори дуже часто бувають прихованими, не¤вними або ж такими, ¤к≥ важко ви¤вити чи розп≥знати. ÷е стосуЇтьс¤ будь-¤ких небезпечних та шк≥дливих фактор≥в, так само ¤к ≥ джерел небезпеки, ¤к≥ породжують њх.

1	2

Ќазва:  ласиф≥кац≥¤ джерел небезпеки, небезпечних та шк≥дливих фактор≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (5063 прочитано)