Ѕ∆ƒ > Ќаданн¤ першоњ медичноњ допомоги

ƒо профес≥йних хвороб належать насамперед хвороби, що виникають внасл≥≠док безпосередньоњ д≥њ на людей виробничих шк≥дливих фактор≥в, а також т≥, що за певних виробничих умов розвиваютьс¤ значно част≥ше, н≥ж звичайно. Ќайпоширен≥шими профес≥йними чинниками, ¤к≥ впливають на орган≥зм роб≥тник≥в с≥льського господарства Ї:

-х≥м≥чн≥ речовини, що широко використовуютьс¤ дл¤ захисту рослин в≥д шк≥дник≥в та захворювань;

-в≥брац≥¤ та шум, пил рослинного й тваринного походженн¤;

-перенапруженн¤ окремих орган≥в ≥ систем, що виникаЇ у в≥дпов≥дь на три≠вале навантаженн¤ на одн≥ ≥ т≥ сам≥ нервово-м'¤зов≥ групи;

-б≥олог≥чн≥ чинники ( м≥кроорган≥зми)- збудники заразних хвороб, що пере≠даютьс¤ в≥д тварини людин≥.

” раз≥ тривалоњ д≥њ на орган≥зм високих концентрац≥й пилу можуть розвину≠тис¤ хвороби леген≥в ≥ дихальних шл¤х≥в; п≥д впливом високих р≥вн≥в в≥брац≥њ, виникаЇ в≥брац≥йна хвороба, внасл≥док д≥њ шуму - захворюванн¤ орган≥в слуху - неврит, х≥м≥чних речовин - отруЇнн¤.

ƒо профес≥йних хвороб, ¤к≥ в умовах виробництва зустр≥чаютьс¤ част≥ше, н≥ж звичайно, належать бруцельоз, сиб≥рка, сап, ¤щур та ≥нш≥, що передаютьс¤ лю≠д¤м в≥д тварин; бронх≥альна астма, хвороби шк≥ри

(дерматози, екземи), хрон≥≠чн≥ захворюванн¤ нервово-м'¤зового апарату тощо. як в≥домо, ц≥ хвороби можуть бути ≥ непрофес≥йними. ¬изначити њх походженн¤ може т≥льки л≥кар, ¤кий при обстеженн≥ хворого обов'¤зково враховуЇ його трудову д≥¤льн≥сть.

–озр≥зн¤ють гостр≥ ≥ хрон≥чн≥ профес≥йн≥ захворюванн¤ та отруЇнн¤. ’воро≠би, зумовлен≥ тривалим, прот¤гом багатьох рок≥в, вдиханн¤м невеликих конце≠нтрац≥й пари х≥м≥чних речовин, пилу, газ≥в, впливом на орган≥зм в≥брац≥њ ≥ шу≠му, ¤к правило, мають хрон≥чний характер ≥ виникають поступово - через 10-15 ≥ б≥льше рок≥в роботи в

неспри¤тливих умовах. Ќаприклад, в≥брац≥йна хво≠роба розвиваЇтьс¤ за 15-20 ≥ б≥льше рок≥в у раз≥ нехтуванн¤ г≥г≥Їн≥чними реко≠мендац≥¤ми.

ѕро¤ви перших ознак хрон≥чного отруЇнн¤ пестицидами при кон≠такт≥ з ними без суворого виконанн¤ проф≥лактичних заход≥в можуть

спостер≥≠гати вже через 2-3 роки.

” тих р≥дк≥сних випадках, коли працююч≥ прот¤гом одного

робочого дн¤ за≠знають короткочасного, часто випадкового, впливу

великих концентрац≥й х≥м≥≠чних речовин або ¤когось ≥ншого

шк≥дливого чинника ( високоњ температури, випром≥нюванн¤ тощо) ≥ при цьому не користуютьс¤ засобами ≥ндив≥дуального захисту або

порушують ≥нш≥ правила безпеки, може виникнути так зване гостре

профес≥йне отруЇнн¤ або захворюванн¤. “ак, у прац≥вник≥в с≥льського

господа≠рства можливе гостре отруЇнн¤ пестицидами, сон¤чний удар

п≥д час польових роб≥т, електроофтальм≥¤ на зварювальних роботах.

ѕроте робота в умовах впливу на орган≥зм шк≥дливих профес≥йних чинник≥в не завжди супроводитьс¤ розвитком профес≥йноњ хвороби. ” виникненн≥ њњ в≥д≥≠грають к≥льк≥сть (доза) шк≥дливих речовин, ¤к≥ потрапл¤ють в орган≥зм або р≥вень в≥брац≥њ, шуму тощо; тривал≥сть д≥њ њх на працюючих ; умови прац≥ й по≠буту, ¤к≥ можуть зменшити вплив шк≥дливостей на здоров'¤; ≥ндив≥дуальна чу≠тлив≥сть сприйманн¤ людьми тих чи ≥нших виробничих чинник≥в.

Ќегативн≥ зм≥ни в орган≥зм≥ в≥дбуваютьс¤ т≥льки в тому випадку, ¤кщо вплив неспри¤тливого виробничого чинника перевищуЇ безпечний дл¤ здоров'¤ пра≠цюючого р≥вень.

ƒл¤ шк≥дливих х≥м≥чних речовин встановлено гранично допустим≥ концент≠рац≥њ у пов≥тр≥ робочоњ зони ≥ в атмосферному пов≥тр≥, у вод≥, продуктах хар≠чуванн¤, грунт≥.

√ранично допустим≥ концентрац≥њ шк≥дливих речовин у пов≥тр≥ робочоњ зони- це так≥ концентрац≥њ, ¤к≥ при щоденн≥й восьмигодинн≥й д≥њ на працюючих усього о робочого стажу не викликають у них захворювань або в≥дхилень у стан≥ здоров'¤, що ви¤вл¤ютьс¤ сучасними обстеженн¤ми, безпосередньо в процес≥ або у в≥ддален≥ строки.

ѕри обгрунтуванн≥ гранично допустимих концентрац≥й х≥м≥чних речовин враховуЇтьс¤ безпечн≥сть њх не т≥льки дл¤ нин≥шн≥х, а й дл¤ майбутн≥х поко≠л≥нь.

¬становлено гранично допустим≥ концентрац≥њ дл¤ вс≥х х≥м≥чних речовин, що використовуютьс¤ з метою захисту с≥льськогосподарських рослин в≥д шк≥дни≠к≥в ≥ хвороб, визначено гранично допустим≥ р≥вн≥ дл¤ р≥зних вид≥в в≥брац≥њ та шуму, ¤к≥ створюютьс¤ с≥льськогосподарськими машинами. «а додержанн¤м цих г≥г≥Їн≥чних норматив≥в повинн≥ стежити не т≥льки органи державного сан≥тарного нагл¤ду (сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чн≥ станц≥њ), а й власник с-г п≥дприЇмства. —уворе дотриманн¤ гранично допустимих концентрац≥й х≥м≥чних речовин у пов≥тр≥ робочоњ зони та р≥вн≥в шуму ≥ в≥брац≥њ, ≥нших шк≥дливих дл¤ здоров'¤ чинник≥в даЇ змогу запоб≥гти виникненню профес≥йних захворювань серед прац≥вник≥в с≥льського господарства.

Ўк≥длива д≥¤ виробничих чинник≥в на орган≥зм людини посилюЇтьс¤ при по≠Їднанн≥ њх з так званими супутн≥ми неспри¤тливими умовами прац≥ ≥ побуту, п≥д ¤кими розум≥ють увесь комплекс негативних соц≥ально-економ≥чних умов. ƒо них насамперед належать шк≥длив≥ звички - вживанн¤ алкогольних напоњв, кур≥нн¤, неправильна орган≥зац≥¤ в≥дпочинку, нерац≥ональне харчуванн¤ тощо.

Ќерац≥ональне неповноц≥нне харчуванн¤ (порушенн¤ режиму, харчуванн¤, одноман≥тн≥сть њж≥, недостатнЇ споживанн¤ в≥там≥н≥в), ослаблюючи захисн≥ си≠ли орган≥зму, знижуЇ його оп≥р шк≥дливим профес≥йним чинникам. ќсобливо, це сл≥д пам'¤тати тим, хто часто ц≥лий день перебуваЇ у пол≥ (трактористам, р≥≠льникам та ≥н). ÷их прац≥вник≥в треба регул¤рно забезпечувати гар¤чими стра≠вами, безпосередньо на робочому м≥сц≥. ѓди всухом'¤тку њм потр≥бно уникати. ѕеред вживанн¤м њж≥ (особливо у випадках роботи з пестицидами) сл≥д мити руки ≥ полоскати рот, щоб запоб≥гти потрапл¤нню шк≥дливих речовин у трав≠ний тракт.

¬ажливу роль у проф≥лактиц≥ профес≥йних хвороб в≥д≥граЇ правильна орган≥≠зац≥¤ в≥дпочинку труд≥вник≥в п≥д час ≥ п≥сл¤ роботи, в тому числ≥ й у вих≥дн≥ дн≥.

Ќер≥дко виникненню профес≥йного захворюванн¤ спри¤Ї ≥ндив≥дуальна чутлив≥сть орган≥зму, тобто чутлив≥сть людини до д≥њ тих чи ≥нших фактор≥в зо≠вн≥шнього середовища. ѕон¤тт¤ ≥ндив≥дуальноњ чутливост≥ орган≥зму включаЇ, з одного боку - алерг≥чн≥ його реакц≥њ, а з другого - загальноб≥олог≥чну в≥дпо≠в≥дь на д≥ю тих чи ≥нших чинник≥в.

ќслаблюють орган≥зм хвороби, нерац≥ональне харчуванн¤, зловживанн¤ спи≠ртними напо¤ми, порушенн¤ режиму прац≥ та в≥дпочинку. Ќаприклад, не можна допускати до роботи з пестицидами ос≥б з орган≥чними захворюванн¤ми це≠нтральноњ нервовоњ системи, виразковою хворобою шлунка ≥ дванадц¤типалоњ кишки. ѕрофес≥¤ тракториста не рекомендуЇтьс¤ особам, ¤к≥ мають радикул≥т чи порушенн¤ опорно-рухового апарату.

Ќасл≥дки д≥њ спиртних напоњв на орган≥зм людини загальнов≥дом≥ - це т¤жк≥ хрон≥чн≥ захворюванн¤, втрата працездатност≥, передчасна стар≥сть ≥ народжен≠н¤ неповноц≥нних д≥тей.

Ќин≥ точно встановлено, що будь-¤к≥ дози алкоголю згубн≥ дл¤ нервовоњ сис≠теми та ≥нших життЇво важливих орган≥в людини, але особливо вони небезпеч≠н≥ дл¤ ос≥б, ¤к≥ працюють в умовах д≥њ неспри¤тливих чинник≥в. ¬плив шуму, в≥брац≥њ, пестицид≥в, м≥неральних добрив на орган≥зм людини у раз≥ вживанн¤ алкоголю р≥зко посилюЇтьс¤, часто призводить до безповоротних зм≥н у стан≥ здоров'¤. “ак само, ¤к ≥ алкоголь, на внутр≥шн≥ органи, особливо на печ≥нку, д≥ють х≥м≥чн≥ речовини, спричин¤ючи хрон≥чн≥ захворюванн¤ (гепатит, холе≠цистит, анг≥охол≥т). ѕ≥д впливом алкоголю прискорюютьс¤ всмоктуванн¤ шк≥дливих х≥м≥чних речовин у травному канал≥. ¬ цьому випадку д≥¤ одн≥Їњ ре≠човини р≥зко посилюЇтьс¤ за рахунок д≥њ ≥ншоњ

(потенц≥йний ефект). ќсь чому у людей, ¤к≥ часто вживають спиртне, профес≥йн≥ хвороби розвиваютьс¤ шви≠дше ≥ переб≥г њх т¤жчий, а в раз≥ гострого отруЇнн¤ може нав≥ть настати смерть.

—л≥д окремо розгл¤нути питанн¤ про вплив алкоголю на вод≥њв автомоб≥л≥в, тракторист≥в, комбайнер≥в, оператор≥в ≥нших с≥льськогосподарських машин (йдетьс¤ не лише про шк≥длив≥сть алкоголю дл¤ здоров ¤, але ≥ працездатност≥.) Ћюдина у нетверезому стан≥ за кермом стаЇ надзвичайно небезпечною дл¤ нав≠колишн≥х. ¬≥домо, що обов'¤зковою вимогою до вод≥њв Ї здатн≥сть концентру≠вати та швидко переключати увагу, швидк≥сть реакц≥њ, нормальна координац≥¤ ≥ точн≥сть рух≥в. ѕ≥д впливом алкоголю вс≥ ц≥ ¤кост≥ р≥зко знижуютьс¤, а при си≠стематичному вживанн≥ спиртних напоњв взагал≥ втрачаютьс¤. Ќевипадково б≥≠льш≥сть нещасних випадк≥в стаЇтьс¤ з причини нетверезого стану вод≥њв.

“реба знати, що при систематичному пи¤цтв≥ людина де¤кий час вже спро≠можна виконувати звичн≥ профес≥йн≥ обов'¤зки, але не здатна сприймати нове, погано запам'¤товуЇ, втрачаЇ ≥нтерес до роботи.

√≥г≥Їна прац≥ при робот≥ з пестицидами ≥

м≥не≠ральними добривами.

ѕестициди, ¤кими користуютьс¤ в с≥льському господарств≥ дл¤ боротьби з шк≥дниками ≥ хворобами рослин ≥ тварин, належать до р≥зних груп х≥м≥чних сполук (хлорорган≥чних, фосфорорган≥чних, ртутЇвм≥сних, карбам≥дових, пре≠парат≥в м≥д≥, циан≥д≥в та ≥нших). «астосовують њх на р≥зних етапах с≥льськогос≠подарського виробництва, починаючи в≥д п≥дготовки нас≥нн¤ до вис≥ву (прот≠руювальн≥ роботи) й до обприскуванн¤ рослин у пер≥од њх вегетац≥њ.

ѕестициди можуть потрапл¤ти в орган≥зм людини не т≥льки через дихальн≥ шл¤хи, а й безпосередньо через неушкоджену шк≥ру ≥ слизов≥ оболонки очей, через травний канал. ƒе¤к≥ з них мають здатн≥сть нагромаджуватись в орган≥≠зм≥ ≥ через тривалий пер≥од часу спричин¤ти хрон≥чн≥ отруЇнн¤. ѕотрапивши в орган≥зм, пестициди можуть уражати центральну нервову систему, печ≥нку, нирки та ≥нш≥ внутр≥шн≥ органи. ÷е треба знати ≥ враховувати не т≥льки спец≥≠ал≥стам с≥льського господарства, ¤к≥ зобов'¤зан≥ рац≥онально вир≥шувати пита≠нн¤ конкретного застосуванн¤ пестицид≥в на практиц≥, а й ус≥м тим, хто працюЇ з ними.

1	2	3	4	5

Ќазва: Ќаданн¤ першоњ медичноњ допомоги
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (7123 прочитано)