Логіка > Елементи логіки
Другий спосіб одержання нових істинних висловлень полягає в застосуванні згаданих правил виведення до вже відомих істинних висловлень. При цьому формулюється система висловлень-тавтологій, що складає основу для виведення інших. Вони називаються аксіомами, а висловлення, що виводяться, – теоремами. Прикладом аксіоми може служити висловлення AÚØA, яке називається законом виключеного третього. Такий спосіб породження висловлень називається численням висловлень. Підкреслимо ще раз, що в цьому розділі нашою метою є лише знайомство з основними поняттями і мовою позначень логіки, тому ми не торкаємося її суттєвих питань. Вони розкриваються у багатьох джерелах (див. список рекомендованої літератури). 5. Неформальне знайомство з кванторами У математиці, як і у повсякденному житті, виникають твердження зі специфічною структурою. Ця структура робить можливими міркування, які не можна відтворити виведенням висловлень. Класичним прикладом таких міркувань є: Кожна людина смертна. Сократ – людина. Звідси випливає, що Сократ смертний. Очевидно, що висловлення "Сократ смертний" не є логічним висновком засновків "Кожна людина смертна" і "Сократ – людина". Проте коректність наведених міркувань ні в кого не викликає сумніву. Очевидно, що вона зумовлена якимсь особливим змістом слова "кожна". Введемо додаткові позначення. Нехай x позначає деяку змінну, значення якої можуть мати деяку властивість P. Такі змінні називаються предметними. Висловлення "x має властивість P" позначимо P(x). Наприклад, висловлення "Ціле число x є парним" позначимо E(x). Значення такого висловлення залежить від значення цієї змінної. При x=1 висловлення E(x) хибне, при x=2 – істинне. Замість літери x можна записати її значення, наприклад, E(2). Речення "Кожне значення x має властивість P", або "Всі значення x мають властивість P", або "Всі x мають властивість P", або "При всіх x справджується властивість P" позначимо записом "x P(x). У цьому записі частина "x називається квантором загальності. Слово "квантор" походить від слова "квантифікація", що означає "кількісне вираження". Продовжуючи приклад про парні числа, зауважимо, що твердження "x E(x) є хибним. Речення "Існує значення x, що має властивість P", або "Деякі значення x мають властивість P", або "При деякому значенні x справджується властивість P", або "Деякі x мають властивість P" позначимо записом $x P(x). У цьому записі частина $x називається квантором існування. Очевидно, що у прикладі про парні числа твердження $x E(x) є істинним. Очевидно, що "x P(x) ® $x P(x), причому твердження "x P(x) і $x P(x) нерівносильні. Розглянемо деякі з можливих застосувань пропозиційних зв'язок до виразів із кванторами. Заперечення Ø("x P(x)) читається як "неістинно, що всі значення x мають властивість P", тобто як "існує значення x, що не має властивості P". Таке речення можна позначити як $x ØP(x). Таким чином, Ø("x P(x)) º $x ØP(x). Аналогічно Ø($x ØP(x)) º "x ØP(x). Висловлення "x P(x) Ù "x Q(x) читається як "всі значення x мають властивість P і всі значення x мають властивість Q", тобто "всі значення x мають властивість P і властивість Q". Таким чином, ("x P(x))Ù("x Q(x)) º "x (P(x)ÙQ(x)). Висловлення "x P(x) Ú "x Q(x) читається як "усі значення x мають властивість P або всі значення x мають властивість Q". З цього речення випливає, що "усі значення x мають властивість P або властивість Q", але ці два речення не рівносильні. Таким чином, "x(P(x)ÚQ(x)) є логічним висновком висловлення ("x P(x))Ú("x Q(x)), тобто (("x P(x))Ú("x Q(x))) ® "x(P(x)ÚQ(x)), але вони нерівносильні. Приклад. Якщо P(x) позначає речення "x – парне число", а Q(x) – "x – непарне число", то висловлення "x(P(x)ÚQ(x)) є істинним, а ("x P(x))Ú("x Q(x)) – хибним. Насамкінець, розглянемо речення з двома й більше кванторами. Вони з'являються, коли йдеться про властивості пар, трійок тощо змінних. Наприклад, речення "При будь-якому натуральному значенні x існує значення y, таке, що x є дільником y" можна записати як "x ($y D(x, y)), де D(x, y) позначає речення "x є дільником y". Речення вигляду "При будь-якому значенні x справджується, що при будь-якому значенні y істинно A(x, y)" можна позначити так: "x ("y A(x, y)). Будемо опускати дужки, записуючи, наприклад, "x $y D(x, y) або "x "y A(x, y). Останній вираз можна прочитати також, як "При будь-якому значенні x і при будь-якому значенні y істинно A(x, y)". Аналогічно речення вигляду " При будь-якому значенні x і при будь-якому значенні y і при будь-якому значенні z істинно A(x, y, z)" можна позначити виразом "x "y "z A(x, y, z). І так далі. Розглянемо, наприклад, твердження великої теореми Ферма: Рівняння zn=xn+yn, де n – ціле число, більше 2, не має розв'язків у цілих додатних числах. Одним із можливих записів цього твердження є такий: "x "y "z "n ((n>2) ® (zn¹xn+yn)).
Назва: Елементи логіки
Дата публікації: 2005-03-01 (2770 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
