Ћог≥ка > Ћог≥стика складуванн¤

Ћог≥стика складуванн¤

«амовленн¤ ≥ складуванн¤ матер≥ал≥в

ѕерем≥щенн¤ матер≥ального потоку починаЇтьс¤ з отриманн¤ замовлень в≥д кл≥Їнта. ќдна ≥з функц≥й лог≥стики - обробка замовлень, що спри¤Ї просуванню продукц≥њ до м≥сц¤ виробництва, тобто потреби виробничоњ л≥н≥њ перевод¤тьс¤ в потреби замовленн¤. јгент ≥з закуп≥вель вибираЇ постачальник≥в, ¤к≥ задовольн¤ють ф≥рму за багатьма параметрами (ц≥ни, доставка, ¤к≥сть продукц≥њ). Ќалежно оформлене замовленн¤ на доставку надсилаЇтьс¤ ф≥рм≥-постачальнику. ” ньому зазначають обс¤г, дату та спос≥б доставки. ѕостачальник обробл¤Ї замовленн¤ ≥ готуЇ товар до в≥двантаженн¤.

≈фективне розм≥щенн¤ замовленн¤ впливаЇ на ефективн≥сть усього процесу лог≥стики. «амовленн¤ специф≥куЇ к≥льк≥сть продукц≥њ та можлив≥ методи ѓњ доставки, з нього починаЇтьс¤ рух товару каналами розпод≥лу.  онтроль за виконанн¤м замовленн¤ зд≥йснюють за даними про к≥льк≥сть одержаноњ та складованоњ в будь-¤кий час продукц≥њ.

–ух товару, ¤к уже зазначалос¤, починаЇтьс¤ з отриманн¤ замовлень в≥д кл≥Їнт≥в. ¬≥дд≥л замовлень готуЇ рахунки-фактури та в≥дправл¤Ї њх р≥зним п≥дрозд≥лам ф≥рми. «амовлен≥ вироби, ¤ких немаЇ в на¤вност≥, записують у заборгован≥сть. Ќа в≥двантажен≥ вироби виписують в≥двантажувальну та плат≥жну документац≥ю.  оп≥њ документ≥в залишаютьс¤ у в≥дпов≥дних п≥дрозд≥лах ф≥рми. ≤ ф≥рма, ≥ споживач мають вигоду, ¤кщо вс≥ ц≥ д≥њ виконуютьс¤ швидко ≥ сповна. ¬ ≥деал≥ торгов≥ представники надсилають замовленн¤ щовечора, ≥нколи передають по телефону. ¬≥дд≥л замовлень швидко обробл¤Ї њх. “овар в≥двантажують з≥ склад≥в у найкоротш≥ строки. ” м≥н≥мальн≥ терм≥ни також оформл¤ютьс¤ ≥ виставл¤ютьс¤ рахунки. ƒл¤ прискоренн¤ циклу Ђзамовленн¤ Ц в≥двантаженн¤ - оформленн¤ рахункуї використовують комп'ютер. ƒе¤к≥ ф≥рми, одержавши замовленн¤, перев≥р¤ють кредитоспроможн≥сть кл≥Їнта та на¤вн≥сть або в≥дсутн≥сть необх≥дних товар≥в на склад≥.  омп'ютер менш ¤к за 15 с видаЇ розпор¤дженн¤ на в≥двантаженн¤, оформл¤Ї рахунок замовника, коригуЇ обл≥ков≥ дан≥ про товарн≥ запаси, оформл¤Ї замовленн¤ на виготовленн¤ продукц≥њ дл¤ поповненн¤ запас≥в, пов≥домл¤Ї торгового представника про те, що його замовленн¤ виконане ≥ перебуваЇ в дороз≥.

Ѕудь-¤к≥й ф≥рм≥ чи будь-¤кому п≥дприЇмству доводитьс¤ збер≥гати товар до моменту його продажу. ќрган≥зовувати збер≥ганн¤ необх≥дно тому, що цикл виробництва ≥ споживанн¤ р≥дко зб≥гаютьс¤. ¬иробництво багатьох с≥льськогосподарських товар≥в Ї сезонним, хоч попит на них ≥снуЇ пост≥йно. ќрган≥зац≥¤ складського збер≥ганн¤ продукц≥њ даЇ змогу уникнути цих суперечностей. –ац≥ональна орган≥зац≥¤ складського господарства безпосередньо впливаЇ на економ≥ку п≥дприЇмств, оск≥льки втрати матер≥ал≥в п≥д час збер≥ганн¤, витрати на вантажно-розвантажувальн≥ роботи та складськ≥ операц≥њ зб≥льшують соб≥варт≥сть продукц≥њ.

ѕотреба у збер≥ганн≥ товару до моменту його продажу зумовлена: а) на¤вн≥стю широкого контингенту споживач≥в, витратами багатьох вид≥в матер≥альних ресурс≥в; б) недостатн≥стю складського товарообороту де¤ких вид≥в продукц≥њ виробничо-техн≥чного призначенн¤; в) зб≥льшенн¤м м≥н≥мальних норм транзитного в≥двантаженн¤, що призводить до зростанн¤ запас≥в засоб≥в виробництва у сусп≥льному господарств≥; г) подальшим розвитком засоб≥в виробництва; д) впровадженн¤м прогресивних форм обслуговуванн¤ споживач≥в з боку постачальницько-збутових орган≥зац≥й; Ї) п≥двищенн¤м техн≥ко-орган≥зац≥йного р≥вн¤ баз та склад≥в ≥ зниженн¤м завд¤ки цьому соб≥вартост≥ складських переробок вантажу, що створюЇ реальн≥ можливост≥ дл¤ зниженн¤ складських нац≥нок та скороченн¤ розриву м≥ж транзитними та складськими формами збер≥ганн¤. ‘≥рма повинна вир≥шити питанн¤ щодо необх≥дноњ дл¤ нењ к≥лькост≥ пункт≥в збер≥ганн¤. „им б≥льше, таких пункт≥в, тим швидше можна доставити товар споживачам, однак при цьому зростають витрати. –≥шенн¤ щодо к≥лькост≥ пункт≥в збер≥ганн¤ треба приймати, пов'¤зуючи м≥ж собою проблеми серв≥су та витрат на розпод≥л. ќдн≥ ф≥рми збер≥гають частину товарного запасу на самому п≥дприЇмств≥ або недалеко в≥д нього, а ≥нш≥ - на складах у р≥зних частинах крањни. ‘≥рма може мати власн≥ склади або орендувати м≥сце на складах громадського користуванн¤. ћожливост≥ контролю значно виш≥, коли ф≥рма маЇ власн≥ склади. ќднак при цьому склади зв'¤зують кап≥тал, а на потребу зм≥нити м≥сц¤ збер≥ганн¤ ф≥рма не може реагувати достатньо гнучко. « ≥ншого боку, склади громадського користуванн¤ не т≥льки ст¤гують платню за орендован≥ ф≥рмою площ≥, а й надають додатков≥ (платн≥) послуги (огл¤д, пакуванн¤, в≥двантаженн¤ товару, оформленн¤ рахунк≥в-фактур).  ористуючись послугами склад≥в громадського користуванн¤, ф≥рма маЇ широкий виб≥р ¤к м≥сць збер≥ганн¤, так ≥ тип≥в складських прим≥щень.

‘≥рми користуютьс¤ складами тривалого збер≥ганн¤ ≥ транзитними. Ќа складах тривалого збер≥ганн¤ товар перебуваЇ прот¤гом середнього або тривалого в≥др≥зка часу. Ќа транзитн≥ склади надход¤ть товари в≥д р≥зних п≥дприЇмств та постачальник≥в, ≥ њх ¤комога швидше в≥двантажують до м≥сць призначенн¤.

“ехн≥чна пол≥тика в умовах ринковоњ економ≥ки маЇ бути спр¤мована на п≥двищенн¤ р≥вн¤ механ≥зац≥њ та автоматизац≥њ складських процес≥в ≥ приведенн¤ ѓх у в≥дпов≥дн≥сть з р≥внем розвитку основного виробництва промислових п≥дприЇмств. —тар≥ багатоповерхов≥ склади з тихох≥дними вантажоп≥дйомниками та неефективною системою вантажно-розвантажувальних роб≥т не можуть конкурувати з новими одноповерховими автоматизованими складами, що обладнан≥ сучасними системами вантажопереробки ≥ працюють п≥д контролем центральноњ ≈ќћ. ѕор¤д з автоматизац≥Їю складських операц≥й потр≥бно: впроваджувати нов≥ види машин та обладнанн¤; п≥двищеноњ потужност≥; використовувати прогресивн≥ буд≥вельн≥ матер≥али й конструкц≥њ при зведенн≥ об'Їкт≥в; удосконалювати об'Їкти з урахуванн¤м дос¤гнень в≥тчизн¤ного та заруб≥жного досв≥ду проектуванн¤.

–≥шенн¤ щодо к≥лькост≥ товарно-матер≥альних запас≥в Чще одна проблема у сфер≥ лог≥стики, ¤ка впливаЇ на задоволенн¤ потреб споживач≥в. “ому тим, хто д≥Ї на ринку, хот≥лос¤ б, щоб ф≥рма мала запаси товару, достатн≥ дл¤ негайного виконанн¤ ус≥х замовлень кл≥Їнт≥в. ќднак збер≥ганн¤ таких великих запас≥в дл¤ ф≥рми Ї нерентабельним, ” м≥ру п≥двищенн¤ серв≥су дл¤ кл≥Їнт≥в витрати на збер≥ганн¤ товарно-матер≥альних запас≥в стр≥мко зростають.  ер≥вництво маЇ бути об≥знаним у тому, достатньо чи недостатньо зростають збут ≥ прибутки, дл¤ того щоб виправдати зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ товарних запас≥в. “≥льки п≥сл¤ цього воно може прийн¤ти р≥шенн¤ щодо доц≥льност≥ замовленн¤ додаткових парт≥й товару ≥ визначити њх к≥льк≥сть.

” систем≥ лог≥стики розр≥зн¤ють запаси у виробництв≥, страхов≥ та сезонн≥. «апаси у виробництв≥ под≥л¤ютьс¤ на запаси, необх≥дн≥ безпосередньо дл¤ виробництва, ≥ транспортн≥, тобто т≥, що створюютьс¤ при транспортуванн≥ ресурс≥в. ѓх обс¤г визначають за формулою /= 5“, де / Ч транзитн≥ запаси, 5 Ч середн≥й р≥вень продажу, √- транзитний час (середн≥й). —трахов≥ запаси необх≥дн≥ дл¤ того, щоб вир≥вн¤ти коливанн¤ попиту. ¬они виконують буферну функц≥ю, а поповнюютьс¤ тод≥, коли р≥вень њх спадаЇ до або нижче тих обс¤г≥в, ¤к≥ визначають необх≥дн≥сть поновленн¤ замовлень ресурсу в≥дпов≥дно до встановлених норм. —езонн≥ запаси потр≥бн≥ дл¤ задоволенн¤ попиту, що виникаЇ в обумовлений пер≥од. ” м≥жсезонний пер≥од у такому раз≥ спостер≥гаЇтьс¤ зменшенн¤ к≥лькост≥ запас≥в, а при п≥двищенн≥ попиту - зростанн¤.  ≥льк≥сть запас≥в при використанн≥ концепц≥њ лог≥стики залежить в≥д часу њх поповненн¤, транспортноњ модел≥ над≥йност≥ обслуговуванн¤, витрат на складську обробку запас≥в.

—писок використаноњ л≥тератури:

ј.√.  альченко Уќ—Ќќ¬» Ћќ√≤—“» »Ф  ињв У«ЌјЌЌяФ 1999р.

1

Ќазва: Ћог≥стика складуванн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (1935 прочитано)