Ћог≥ка > ѕобудова г≥потези та стан њњ розвитку. –оль г≥потези у п≥знанн≥

ѕобудова г≥потези та стан њњ розвитку. –оль г≥потези у п≥знанн≥

ѕобудова верс≥й в судовому сл≥дств≥, ¤к ≥ любоњ г≥потези, складаЇтьс¤ з двох етап≥в. ѕерший етап Ц анал≥з окремих факт≥в ≥ в≥дносин м≥ж ними; другий етап Ц синтез факт≥в.

јнал≥з факт≥в. ¬ процес≥ побудови верс≥й, щоб ви¤снити характер злочину ≥ ос≥б, винних у його скоЇн≥, необх≥дно анал≥тично досл≥дити даний фактичний матер≥ал. ћета анал≥зу Ц вид≥лити серед великоњ к≥лькост≥ фактичних обставин так≥, ¤к≥ певним чином повТ¤зан≥ з≥ злочином. ¬ процес≥ анал≥зу важливо ви¤вити серед р≥зноман≥тних фактичних обставин дещо сп≥льне, а саме на¤вн≥сть њх звТ¤зку з≥ злочином. ¬иди умовивод≥в, за допомогою ¤ких анал≥зуютьс¤ факти, бувають р≥зними, що залежить не лише в≥д особливост≥ самих факт≥в ≥ зовн≥шн≥х умов, але ≥ в≥д характеру ран≥ше отриманих знань. якщо сл≥дуючий надаЇ перевагу загальним знанн¤м, його вив≥д прот≥каЇ у форм≥ дедуктивних умовивод≥в.

¬ процес≥ анал≥зу використовують знанн¤ з окремих випадк≥в ≥ факт≥в, котр≥ зустр≥чались при розсл≥дуванн¤ ≥нших справ, тобто будують умовив≥д по аналог≥њ, сп≥вставл¤ючи одне ¤вище ≥ншому.

јнал≥з факт≥в може прот≥кати ≥ у форм≥ ≥ндукц≥њ. Ќаприклад, по сп≥впалим ознакам почерк≥в сл≥дчий робить висновок, що це робота одн≥Їњ особи. ¬ результат≥ анал≥зу вир≥шуЇтьс¤ задача в≥дношенн¤ доказового матер≥алу: ≥з к≥лькост≥ досл≥джуваних факт≥в вибирають т≥, котр≥ дають основу дл¤ п≥дстави про њх звТ¤зок з≥ злочином.

—интез факт≥в. ƒл¤ того щоб зробити наступний крок, необх≥дний синтез емп≥ричного матер≥алу.

–озсл≥дуванн¤ злочин≥в потребуЇ розвиненого анал≥тико-синтезуючого мисленн¤, ум≥нн¤ ви¤вл¤ти серед них особливе, специф≥чне. ÷е дозвол¤Ї встановити весь ланцюг причинного звТ¤зку, п≥знати т≥ факти, котр≥ лежать на початку цього ланцюга, ≥ котр≥ обумовили по¤ву вс≥х ≥нших обставин.

√≥потеза в науц≥, ¤к ≥ верс≥¤ в судовому сл≥дств≥, вважаЇтьс¤ складеною, ¤кщо задовольн¤Ї так≥ вимоги:

√≥потеза маЇ бути несуперечливою.

¬она маЇ бути принципово пров≥р¤ючою, а що стосуЇтьс¤ судовоњ верс≥њ, то ≥ допускати перев≥рку фактами.

√≥потеза вважаЇтьс¤ складеною правильно, ¤кщо вона основана емп≥рично та теоретично.

≈вристична функц≥¤ г≥потези оприд≥л¤Їтьс¤ њњ ≥нформативн≥стю.

ѕри дотриманн≥ вказаних вище умов в судовому сл≥дств≥ приход¤ть до такого знанн¤ про обставини злочину ≥ його учасник≥в, котре ¤вл¤Їтьс¤ достов≥рним, Їдино можливим ≥ не викликаЇ сумн≥в≥в у своњй ≥стинност≥.

¬елика роль г≥потези ≥ в п≥знанн≥. «акони науки ≥ теор≥њ до њх п≥дтвердженн¤ пройшли стад≥ю г≥потези. ¬чен≥ неодноразово п≥дкреслювали велику роль г≥потез. ћ.¬. Ћомоносов писав, що г≥потези представл¤ють Їдиний шл¤х, що веде до великих в≥дкритт≥в.

Ќа даний час висовуЇтьс¤ ц≥лий р¤д г≥потез в≥дносно створенн¤ Їдиноњ теор≥њ, котра б описувала вс≥ ф≥зичн≥ ¤вища, включаючи ¤вища м≥кросв≥ту ≥ мегасв≥ту.

 р≥м того, г≥потеза використовуЇтьс¤ в школ≥ на уроках ф≥зики, х≥м≥њ, б≥олог≥њ та ≥н., в практиц≥ навчанн¤ та вихованн¤.

“аким чином, можна з певн≥стю вважати, що г≥потеза ¤вл¤Їтьс¤ формою знань у вс≥х науках, а також у вс≥х ≥нших (не лише наукових) в≥дгалуженн¤х знань.

1

Ќазва: ѕобудова г≥потези та стан њњ розвитку. –оль г≥потези у п≥знанн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (585 прочитано)