ћакроеконом≥ка > Ѕоргова стаб≥льн≥сть гривн≥

Ќа в≥дм≥ну в≥д јргентини, у ѕольщ≥ були менш≥ стимули дл¤ п≥дтриманн¤ курсу своЇњ валюти за допомогою зовн≥шн≥х запозичень. ѓњ зовн≥шн≥й борг зб≥льшивс¤ т≥льки на 12 в≥дсотк≥в, ≥з 48,5 (1992 р≥к) до 54,3 млрд. дол. (1999 р.), а обс¤г державних зобовТ¤зань нав≥ть знизивс¤ Ч на 22 в≥дсотки. “емпи ж зростанн¤ валового продукту 1995Ч2000 рр. утрич≥ перевищували динам≥ку ¬¬ѕ јргентини.

Ќа цьому тл≥ аргумент про вдале проходженн¤ јргентиною валютно-ф≥нансовоњ кризи 1997Ч1998 рр. не Ї вражаючим. “им б≥льше, що в контекст≥ пр¤мих ≥ноземних ≥нвестиц≥й жорстка привТ¤зка не продемонструвала ≥стотних переваг над валютами, що пом≥рно девальвують. ” 1998Ч1999 роках обс¤ги пр¤мих ≥нвестиц≥й значно скоротилис¤ в ≤ндонез≥њ, ћалайз≥њ та –ос≥њ. ќднак њхн≥ нац≥ональн≥ валюти у ход≥ кризи знец≥нилис¤ в три-пТ¤ть раз≥в. ѕрит≥к же пр¤мих ≥нвестиц≥й у Ѕразил≥ю, що пережила 80-в≥дсоткову девальвац≥ю реала 1997Ч1999 рр., ви¤вивс¤ ст≥йк≥шим, ан≥ж в јргентину. ’арактерно, що в  орењ та “ањланд≥ Ч крањнах, ¤к≥ спровокували початок кризи, Ч ном≥нальне 50-в≥дсоткове знец≥ненн¤ вона ≥ бата супроводжувалос¤ дво-триразовим зростанн¤м пр¤мих ≥ноземних ≥нвестиц≥й.

Ѕезсумн≥вно, заруб≥жн≥ ≥нвестори зац≥кавлен≥ в м≥н≥м≥зац≥њ господарських ризик≥в. ќднак у випадку пр¤мих довгострокових ≥нвестиц≥й, коли йдетьс¤ про багатор≥чну присутн≥сть на ≥ноземному ринку, валютний режим крањни-рецип≥Їнта швидше оц≥нюЇтьс¤ за тим, наск≥льки в≥н спри¤Ї економ≥чному зростанню. Ѕо, що б≥льша м≥стк≥сть ≥ темпи розширенн¤ економ≥ки, то б≥льш≥ обс¤ги вкладень ви¤вл¤ютьс¤ рентабельними ≥ вища њхн¤ дох≥дн≥сть. ” јргентин≥ жорстка привТ¤зка була ефективною на початку 90-х, коли ≥нфл¤ц≥йн≥ ризики блокували ≥нвестиц≥йну д≥¤льн≥сть. ќднак подальше п≥дтриманн¤ валютного паритету з доларом, схоже, провокувало ланцюгову реакц≥ю Ђдефл¤ц≥¤ Ч економ≥чний спад Ч скороченн¤ пр¤мих ≥ноземних ≥нвестиц≥йї. ” першому квартал≥ ц.р. обс¤г останн≥х знизивс¤ до 1,4 млрд. дол. Ч р≥вн¤ трир≥чноњ давнини, коли у св≥т≥ починалас¤ валютно-ф≥нансова криза.

ўо стосуЇтьс¤ ”крањни, то ≥нтерес до нењ пр¤мих ≥ноземних ≥нвестор≥в залишаЇтьс¤, мТ¤ко кажучи, незначним, безв≥дносно до курсовоњ динам≥ки. ‘акт легко зрозум≥лий у контекст≥ дес¤ти рок≥в економ≥чного спаду. “ому й стимули до њхнього зб≥льшенн¤, очевидно, мають бути ор≥Їнтован≥ на економ≥чне зростанн¤, а не боргову стаб≥льн≥сть нац≥ональноњ валюти.

√ривн¤ вже демонструвала

можлив≥ ефекти своЇњ курсовоњ динам≥ки. ѕрот¤гом 1996Ч1997 рр., унасл≥док дворазового зростанн¤ ц≥н на споживч≥ товари, реальн≥ доходи населенн¤ (оплата прац≥, пенс≥њ, стипенд≥њ та матер≥альна допомога) скоротилис¤ на 12 в≥дсотк≥в. ƒоларовий же њх екв≥валент зр≥с на 45 в≥дсотк≥в, оск≥льки зростанн¤ ном≥нальних доход≥в (83 в≥дсотки) випереджало швидк≥сть девальвац≥њ гривн≥ (26). —клалас¤ ситуац≥¤, коли на одну й ту ж зароб≥тну плату, пенс≥ю та стипенд≥ю стало можливим придбати в 1,7 разу б≥льше товар≥в заруб≥жного виробництва, н≥ж в≥тчизн¤ного. ” перерахунку на долари доходи зростали, тод≥ ¤к њх внутр≥шн¤ куп≥вельна спроможн≥сть падала. ¬ ”крањн≥ стало виг≥дно купувати ≥мпортну продукц≥ю. ¬итрати на придбанн¤ ≥ноземних товар≥в за два роки зросли на 16, а деф≥цит торг≥вл≥ ними Ч на 55 в≥дсотк≥в.

ћасове переключенн¤ споживчого попиту на ≥ноземну продукц≥ю досить бол≥сно позначилос¤ на обс¤гах в≥тчизн¤ного виробництва. ѕри загальних темпах його пад≥нн¤ 1996Ч1997 рок≥в на 7,6 в≥дсотка випуск товар≥в народного споживанн¤ скоротивс¤ на 27,6 в≥дсотка.

—итуац≥¤ р≥зко зм≥нилас¤ п≥сл¤ дворазового знец≥ненн¤ гривн≥ 1998Ч1999 рок≥в. ¬насл≥док зростанн¤ ц≥н реальн≥ доходи населенн¤ (оплата прац≥, пенс≥њ, стипенд≥њ, матер≥альна допомога) скоротилис¤ за два роки на 12 в≥дсотк≥в, у доларовому ж вим≥р≥ Ч на 46. —поживач≥ переключилис¤ на в≥тчизн¤ну продукц≥ю, ¤ка ви¤вилас¤ дешевшою за ≥мпортну.  урсов≥ ефекти ≥мпортозам≥щенн¤ стали очевидними 2000Ч2001 року, коли з 20Ч40-в≥дсотковими темпами почало зростати виробництво в галуз¤х, ор≥Їнтованих на внутр≥шн≥й ринок. «а даними ћ≥н≥стерства економ≥ки, за с≥м м≥с¤ц≥в поточного року п≥дприЇмства харчовоњ промисловост≥ забезпечили б≥льший внесок у загальну динам≥ку промислового виробництва, н≥ж металург≥йн≥ флагмани.

«азначен≥ ефекти т≥Їю чи ≥ншою м≥рою позначилис¤ на структур≥ попиту вс≥х економ≥чних агент≥в, а не т≥льки населенн¤. —укупн≥ споживч≥ й ≥нвестиц≥йн≥ витрати в доларовому екв≥валент≥ скоротилис¤ в 1998Ч1999 роках на 39 в≥дсотк≥в. “емпи пад≥нн¤ ≥мпорту при цьому становили 30 в≥дсотк≥в, майже удв≥ч≥ перевищивши темпи скороченн¤ експорту (-16,2 в≥дсотка).

ќднак поточного року курсова дискрим≥нац≥¤ в≥тчизн¤ноњ продукц≥њ в≥дновилас¤. –еальний прир≥ст оплати прац≥, пенс≥й, стипенд≥й ≥ матер≥альноњ допомоги населенню перевищив 7 в≥дсотк≥в. ƒоларовий же њх екв≥валент зб≥льшивс¤ на 20 в≥дсотк≥в. ѕосиленн¤ курсу гривн≥ знову спри¤Ї переор≥Їнтуванню попиту на ≥мпортн≥ товари. Ќав≥ть за м≥н≥мальних темп≥в ≥нфл¤ц≥њ Ч 2Ч3 в≥дсотки на р≥к Ч курсове зм≥цненн¤ нац≥ональноњ валюти пост≥йно пог≥ршуватиме конкурентн≥ позиц≥њ в≥тчизн¤них виробник≥в ¤к на зовн≥шньому, так ≥ внутр≥шньому ринках. “≥Їю чи ≥ншою м≥рою воно торкнетьс¤ не лише основних в≥тчизн¤них експортер≥в Ч металург≥в ≥ х≥м≥к≥в, а й прац≥вник≥в легкоњ та харчовоњ промисловост≥, л≥сового та деревообробного, агропромислового комплексу ≥ фермер≥в, прац≥вник≥в бюджетноњ сфери, пенс≥онер≥в, студент≥в тощо.

“аких негативних ефект≥в можна уникнути, формуючи однаков≥ темпи курсовоњ та ц≥новоњ динам≥ки. ” цьому випадку товари конкурують б≥льшою м≥рою за ¤к≥стю та соб≥варт≥стю, ан≥ж через курсов≥ переваги, що можуть мати дуже в≥ддалений стосунок до ефективност≥ њхнього виробництва.

” пер≥од ревальвац≥њ нац≥ональноњ валюти цього можна дос¤гти за абсолютного зниженн¤ ц≥н. “ому, ¤кщо ”крањна хоче зберегти зм≥цн≥лу гривню й одночасно запоб≥гти курсовому придушенню власноњ продукц≥њ, вона мусить перейти в≥д просто анти≥нфл¤ц≥йноњ пол≥тики до дефл¤ц≥йноњ. «а таким сценар≥Їм р≥вень ц≥н у в≥тчизн¤н≥й економ≥ц≥ вже повинен був ≥з початку року скоротитис¤ на 2,5 в≥дсотка. ƒоц≥льн≥сть под≥бноњ стратег≥њ, мТ¤ко кажучи, сумн≥вна Ч достатньо лише проанал≥зувати економ≥чну ситуац≥ю в јргентин≥. “им часом њњ нац≥ональна валюта маЇ жорстку ном≥нальну привТ¤зку до американського долара, тод≥ ¤к гривн¤ стосовно нього зм≥цнюЇтьс¤.

¬загал≥ кажучи, дефл¤ц≥¤ Ч загальновизнаний сигнал насуванн¤ економ≥чного спаду. ≤ нав≥ть експерти ћ≥жнародного валютного фонду, в≥домого своЇю патолог≥чною нелюбовТю до зростанн¤ ц≥н, не порекомендують обрати њњ за економ≥чну мету.

ѕитанн¤ поточного момен-

ту в ”крањн≥ очевидне Ч чи здатна держава направити реальне зростанн¤ грошових доход≥в на розвиток нац≥онального виробництва, чи пр≥оритет укотре буде в≥ддано ≥мпорту ≥ноземноњ продукц≥њ? ѕри цьому варто врахувати упов≥льненн¤ темп≥в зростанн¤ св≥товоњ економ≥ки. ƒо вересневих под≥й у —Ўј експерти ћ¬‘ прогнозували, що вони становитимуть поточного року 2,6 в≥дсотка проти 4,8 в≥дсотка тор≥к. ѕ≥сл¤ терористичних акт≥в —в≥товий банк знизив своњ оц≥нки св≥товоњ динам≥ки приблизно на один процентний пункт. ќбидва прогнози св≥дчать про майбутнЇ загостренн¤ боротьби за ринки збуту. ѕол≥тика зм≥цненн¤ гривн≥ пог≥ршуЇ конкурентн≥ позиц≥њ ”крањни. ќднак таке становище не Ї неминучим. ѕерех≥д до однакових темп≥в курсового знец≥ненн¤ гривн≥ та зростанн¤ внутр≥шн≥х ц≥н дозвол¤Ї прибрати Ђкурсов≥ п≥дп≥ркиї ¤к з-п≥д заруб≥жних, так ≥ в≥тчизн¤них виробник≥в. ” цих умовах обидв≥ сторони втрачають штучн≥ переваги.

ѕри цьому не варто апелювати до передевальвованост≥ гривн≥ в попередн≥ роки. як уже зазначалос¤, њњ поточне посиленн¤ значною м≥рою базуЇтьс¤ на додаткових зовн≥шн≥х зобовТ¤занн¤х ≥ в≥дкладених боргових платежах. «а даними ћ¬‘, чист≥ (непозиков≥) резерви ЌЅ” на початок жовтн¤ становили 600 млн. дол. ѕевним усп≥хом цього року Ї той факт, що вони взагал≥ зТ¤вилис¤ у крањни. ќднак теоретично њх достатньо дл¤ покритт¤ лише 20 в≥дсотк≥в гривневоњ гот≥вки, не кажучи вже про безгот≥вков≥ рахунки. јналог≥чн≥ сп≥вв≥дношенн¤ спостер≥галис¤ 1996Ч1997 рр., однак под≥њ 1998-го продемонстрували њхню нест≥йк≥сть у рол≥ курсового фундаменту. –евальвац≥¤ ж гривн≥ знижуЇ ≥ без того незначний запас курсовоњ м≥цност≥, посилюючи уразлив≥сть економ≥ки до можливих негативних шок≥в.

” даному контекст≥ показовою Ї валютно-курсова пол≥тика центрального банку –ос≥њ. ѕотужний приплив ≥ноземноњ валюти дозволив йому тор≥к зб≥льшити золотовалютн≥ резерви з 12,5 до 28 млрд. дол., а вже поточного Ч до 38 млрд. ” жовтн≥ –ос≥¤ оголосила про початок дострокового погашенн¤ свого зовн≥шнього боргу ћ≥жнародному валютному фонду. ѕопри це, центральний банк посл≥довно девальвуЇ рубль. «а оц≥нками журналу The Economist, прот¤гом найближчого року в≥н знец≥нитьс¤ щодо долара на 10 в≥дсотк≥в. ÷≥льова ≥нфл¤ц≥¤ на 2002 р≥к рос≥йським ур¤дом також закладена на р≥вн≥ 10 в≥дсотк≥в. (ƒо реч≥, девальвац≥¤ рубл¤ не завадила м≥жнародному агентству MoodyТs п≥двищити поточного року рейтинг рос≥йських ц≥нних папер≥в.)

Ѕуло б великим спрощенн¤м вбачати в пол≥тиц≥ ÷Ѕ –ос≥њ одне лише прагненн¤ п≥дтримати власних експортер≥в. ’оча воно, безумовно, Ї. ѕланом≥рна девальвац≥¤ рубл¤ Ч одночасна в≥дпов≥дь на продовженн¤ зростанн¤ ≥мпорту ≥ небажанн¤ в≥ддавати внутр≥шн≥й ринок ≥ноземним виробникам.

”крањна ж, схоже, пов≥рила в непорушн≥сть своЇњ зовн≥шньоторговельноњ позиц≥њ ≥ нав≥ть не в≥дстежуЇ курсову пол≥тику свого найб≥льшого торгового партнера ≥ кредитора. якщо нин≥шн¤ динам≥ка збережетьс¤, гривн¤ до к≥нц¤ року реально посилитьс¤ щодо рос≥йського рубл¤ в≥дсотк≥в на пТ¤ть-ш≥сть. ƒл¤ нас така пол≥тика здаЇтьс¤ занадто самовпевненою хоча б уже тому, що деф≥цит торг≥вл≥ з –ос≥Їю давно вже перер≥с ≥з економ≥чноњ проблеми в пол≥тичну. “им часом позитивне сальдо торгового балансу дл¤ такоњ держави, що розвиваЇтьс¤, ¤к ”крањна, Ч ¤вище взагал≥ не характерне.

1	2	3	4

Ќазва: Ѕоргова стаб≥льн≥сть гривн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (1439 прочитано)