ћакроеконом≥ка > ћакроеконом≥чн≥ параметри та методи њх вим≥рюванн¤
ћакроеконом≥чн≥ параметри та методи њх вим≥рюванн¤—тор≥нка: 1/4
1. «агальна характеристика економ≥чних параметр≥в. 2. —усп≥льний продукт в систем≥ народного господарства. 2.1. ¬арт≥сна структура сусп≥льного продукту. 3. —истема нац≥онального рах≥вництва(—Ќ–). 3.1. «агальна характеристика системи нац≥онального рах≥в- ництва(—Ќ–). 3.2. –≥чний сусп≥льний продукт. 3.3. ¬им≥р нац≥онального продукту. 3.4. ƒоход нац≥њ. 3.5. Ќац≥ональне багатство. 1. ≥льк≥сна чи ¤к≥сна характеристика конкретного елемента економ≥чноњ системи,вз¤та у в≥дпов≥дному масштаб≥ чи по виз- начен≥й шкал≥,¤ка служить дл¤ вид≥ленн¤ даного елемента у множин≥ ≥нших,називаЇтьс¤ параметром (показником).ѕараметр дозвол¤Ї привести у в≥дпов≥дн≥сть,сп≥вставити по визначен≥й ознац≥(¤кост≥)всю сукупн≥сть елемент≥в системи. ”с≥ економ≥чн≥ показники можна под≥лити на абсо- лютн≥(к≥льк≥сн≥)≥ в≥дносн≥(коеф≥ц≥Їнти сп≥вв≥дношенн¤ к≥льк≥- сних показник≥в).«окрема,до абсолютних сл≥д в≥днести обс¤г продукту(внатуральному чи грошовому вираз≥),а до в≥днос- них-ефективн≥сть(сп≥вв≥дношенн¤ результату ≥ витрат)виробниц- тва. « точки зору розм≥рност≥,ус≥ економ≥чн≥ параметри можуть под≥л¤тись на екстенсивн≥ ≥ ≥нтенсивн≥,а також на р≥вн≥ ≥ по- токи. ≈кстенсивн≥ параметри характеризують систему з к≥льк≥сноњ сторони.ƒо них в≥днос¤ть р¤д трудових(к≥льк≥сть населенн¤,к≥льк≥сть зайн¤тих тощо),ф≥зичних(виплавка чавуну чи стал≥,добуванн¤ вуг≥лл¤ тощо),грошових(нац≥ональне ба- гатство,продукт,доход тощо)параметр≥в,екстенсивн≥ величини завжди мають розм≥рн≥сть. ≤нтенсивн≥ параметри характеризують систему з ¤к≥сноњ ≥ структурноњ стор≥н.ƒо них,насамперед,сл≥д в≥днести частину трудових(р≥вень зайн¤тост≥,прир≥ст населенн¤,частка прац- ≥вник≥в сфери матер≥ального виробництва в загальному обс¤гу зайн¤тих тощо),ф≥зичних(ресурсов≥ддача,урожайн≥сть,фондозабес- печен≥сть,техн≥чна будова кап≥талу тощо),умовних(частка експо- рту у виробленому продукт≥тощо),грошових(норма нагромадженн¤, варт≥сна будова кап≥талу,фондом≥стк≥сть тощо)параметр≥в,а та- кож р≥зн≥ њх комб≥нац≥њ(випуск продукту на душу населенн¤, ефективн≥сть виробництва тощо).≤нтенсивн≥ величини можуть ма- ти розм≥рн≥сть або бути безрозм≥рними. –≥вень - це економ≥чний параметр, що виступаЇ ¤к наг- ромаджувач системи,в≥н акумулюЇ вх≥дн≥ ≥ вих≥дн≥ потоки. –≥вень повн≥стю описуЇ непорушний(статичний)стан системи ≥ вим≥рюЇтьс¤ екстенсивними економ≥чними параметрами(р≥вень макроеконом≥ки чи м≥кроеконом≥ки тощо).ѕот≥к - економ≥чний па- раметр,що вим≥рюЇтьс¤ лише в динам≥ц≥,тобто Ї функц≥Їю часу. ѕотоки залежать в≥д ≥нших поток≥в,частинами ¤ких вони Ї,≥ в≥д р≥вн≥в системи;вим≥рюЇтьс¤ екстенсивними ≥ ≥нтенсивними пара- метрами,¤к≥ зм≥нюють свою величину у час≥(потоки ресур- с≥в,продукту ≥ доход≥в). «агальна характеристика економ≥чних параметр≥в повинна бути доповненою описанн¤м метод≥в одержанн¤ ≥нформац≥њ дл¤ к≥льк≥сноњ оц≥нки економ≥чних показник≥в.Ѕудь-¤ка ≥нфор- мац≥¤,вт≥лена в показниках(параметрах)економ≥чноњ сис- теми,добуваЇтьс¤ трьома основними способами:спостереженн¤ за повед≥нкою системи експерименту чи експертноњ д≥¤льност≥. Ќайважлив≥ший метод одержанн¤ соц≥ально-економ≥чноњ ≤нформац≥њ - спостереженн¤, ¤ке зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом народ- ногосподарського обл≥ку.ѕ≥д цим розум≥Їтьс¤ система орган≥- зованого ≥ систематичного вим≥ру соц≥ально-економ≥чних про- цес≥в в ус≥х ланках економ≥ки.÷е Їдина система,¤ка охоплюЇ три взаЇмозалежних види народногосподарського обл≥ку:опера- тивний,бухгалтерський ≥ статистичний. Ќародногосподарський обл≥к ¤к основний вид одержанн¤ соц- ≥ально-економ≥чноњ ≥нформац≥њ доповнюЇтьс¤ проведенн¤м експе- римент≥в. ≈коном≥чний експеримент передбачаЇ активне втручанн¤ в х≥д процесу,¤кий досл≥джуЇтьс¤ ≥ ¤кий характеризуЇ розвиток економ≥ки в ц≥лому або його окремих ланок в реальних або штучно створених умовах.…ого метою Ї перев≥рка г≥потез ≥ по- будова теор≥њ ¤вища,¤ке вивчаЇтьс¤.¬ ход≥ експерименту це ¤вище ретельно спостер≥гаЇтьс¤ ≥ вим≥рюЇтьс¤.—уть експеримен- ту пол¤гаЇ в досл≥дженн≥ повед≥нки того чи ≥ншого об'Їкту чи процесу п≥д д≥Їю р≥зних фактор≥в,що ввод¤тьс¤ в ход≥ експери- менту. –озр≥зн¤ють економ≥чн≥ експерименти реальн≥(провод¤тьс¤ на окремих п≥дприЇмствах чи в галуз¤х),модельн≥(провод¤тьс¤ на модел≥)≥ людино-модельн≥(д≥лов≥ ≥гри).ƒва останн≥х доз- вол¤ють ¤к завгодно зм≥нювати умови експерименту,проводити њх ¤к на м≥кро-,так ≥ на макрор≥вн≥. ƒл¤ одержанн¤ соц≥ально-економ≥чноњ ≥нформац≥њ зас- тосовують ≥ метод експертних оц≥нок,¤кий пол¤гаЇ у лог≥чних викладках спец≥ал≥ст≥в. ’арактерн≥ риси цього методу: оц≥нка об'Їкту досл≥дженн¤ даЇтьс¤ групами висококласних профес≥- онал≥в-експерт≥в ≥ грунтуЇтьс¤ перш за все на њх знан- н¤х,досв≥д≥ ≥ ≥нтуњц≥њ. ¬ економ≥чн≥й науц≥ ≥снуЇ проблема оц≥нки основних показ- ник≥в економ≥чноњ системи,насамперед,сукупного продукту та його елемент≥в.¬она виникаЇ з ≥снуванн¤ двох концепц≥й виз- наченн¤ продукту-звужувальноњ ≥ розширювальноњ. «г≥дно звужувальноњ концепц≥њ,¤ка характерна дл¤ мар- ксистського п≥дходу,прац¤ Ї продуктивною лише тод≥,коли ство- рюЇ матер≥альн≥ блага ≥ послуги,а вс¤ ≥нша прац¤-- непродуктивна.” в≥дпов≥дност≥ з цими погл¤дами,сусп≥льний продукт створюЇтьс¤ виключно в сфер≥,де виробл¤ютьс¤ матер- ≥альн≥ блага ≥ послуги(¤ку називають виробничою сферою),≥ не створюЇтьс¤ у сфер≥ нематер≥альних благ ≥ послуг(невиробнича сфера). «а розширювальною концепц≥Їю в результат сусп≥льного ви- робництва зараховуютьс¤ не лише матер≥альн≥,а й нематер≥альн≥ блага ≥ послуги.ѕри цьому продуктивною вважаЇтьс¤ будь-¤ка прац¤,що створила те чи ≥нше(матер≥альне чи нематер- ≥альне)благо ≥ принесла доход. «а цими у¤вленн¤ми,все сусп≥льне виробництво под≥л¤Їтьс¤ на дв≥ сфери-матер≥ального(де створюютьс¤ матер≥альн≥ блага)≥ нематер≥ального(де створюютьс¤ соц≥ально-культурн≥ ц≥ннос- т≥,тобто нематер≥альн≥ блага)виробництва.ѕродуктивною Ї прац¤ в обох сферах. «вужувальна концепц≥¤ створила свою систему макро- економ≥чних показник≥в-систему балансу народного гос- подарства,а розширювальна концепц≥¤, ¤ка характерна дл¤ за- х≥дноњ(немарксистськоњ)економ≥чноњ науки, свою систему нац≥- онального рах≥вництва. ожна ≥з них побудована на в≥дпов≥дних принципах. 2. —истема народногосподарського балансу(—ЌЅ)довгий час була основою результат≥в сусп≥льного виробництва в колишн≥х соц≥- ал≥стичних крањнах, а отже,≥ в ”крањн≥. ўе й сьогодн≥ нац≥- ональна статистика продовжуЇ використовувати основн≥ њњ принципи,хоча поступово в≥дбуваЇтьс¤ перех≥д до показник≥в системи нац≥ональних рахунк≥в(—Ќ–). ƒо основних принцип≥в —ЌЅ в≥днос¤ть:1)продуктивною вва- жаЇтьс¤ лише прац¤ у виробнич≥й сфер≥,тому враховуютьс¤ лише матер≥альн≥ блага ≥ послуги;2)продукт оц≥нюЇтьс¤ ¤к в нату- рально-речовому,так ≥ у варт≥сному вираз≥;3)сусп≥льний про- дукт розраховуЇтьс¤ з так званим повторним рахун- ком;4)результати сусп≥льного виробництва звод¤тьс¤ в систему галузевих ≥ м≥жгалузевих баланс≥в. —усп≥льне виробництво под≥лчЇтьс¤ на два п≥дроз- д≥ли:перший,що включаЇ ус≥ п≥дприЇмства ≥ галуз≥,¤к≥ вироб- л¤ють засоби виробництва ≥ послуги виробничого характеру,≥ другий,що включаЇ ус≥ п≥дприЇмства ≥ галуз≥,на ¤ких ство- рюютьс¤ предмети особистого споживанн¤ ≥ надаютьс¤ послуги особистого плану. «агальна сума ус≥х корисних благ,створених ¤к у пер- шому,так ≥ у другому п≥дрозд≥лах сусп≥льного виробництва про- т¤гом певного пром≥жку часу(¤к правило,за р≥к),утворюЇ вало- вий сусп≥льний продукт(¬—ѕ),¤кий маЇ ¤к натураль- но-речовий,так ≥ варт≥сний вираз. ¬иход¤чи ≥з функц≥онального призначенн¤ р≥зних частин ¬—ѕ,за натурально-речовою формою його структуру можна в≥доб- разити таким чином: ¬—ѕ=‘«+‘—+‘Ќ, де ‘«-фонд зам≥щенн¤,‘—-фонд споживанн¤,‘Ќ-фонд наг- ромадженн¤. ‘онд зам≥щенн¤-частини ¬—ѕ,¤ка використовуЇтьс¤ дл¤ зам≥- ни тих засоб≥в прац≥,що прот¤гом даного року вибули з проце- су виробництва внасл≥док ф≥зичного чи морального зношуван- н¤,тобто амортизувались,≥ повноњ зам≥ни предмет≥в прац≥,¤к≥ споживаютьс¤ одразу прот¤гом одного виробничого цик- лу.ѕриродно,що фонд зам≥щенн¤ повн≥стю складаЇтьс¤ ≥з засоб≥в виробництва(засоб≥в прац≥ ≥ предмет≥в прац≥). ‘онд споживанн¤ - та частина ¬—ѕ, що прот¤гом даного року використовуЇтьс¤ виключно на особисте споживан- н¤. «розум≥ло,що до його складу вход¤ть лише предмети особис- того споживанн¤ ≥ особист≥ послуги. Ќарешт≥,фонд нагромадженн¤,¤кий використовуЇтьс¤ дл¤ роз- ширенн¤ масштаб≥в сусп≥льного виробництва шл¤хом залученн¤ додаткових виробничих фактор≥в(ресурс≥в),за своЇю натуральною формою складаЇтьс¤ з додаткових засоб≥в вироб- ництва(матер≥ально-речовий фактор)≥ додаткових предмет≥в осо- бистого споживанн¤(призначен≥ дл¤ в≥дтворенн¤ особистого фак- тору виробництва-додатковоњ робочоњ сили).
Ќазва: ћакроеконом≥чн≥ параметри та методи њх вим≥рюванн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (4770 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
