
		√оловна Ј «амовити реферат Ј √остьова к≥мната Ј ѕартнери Ј онтакт Ј



		ѕошук



		–екомендуЇм

ћакроеконом≥ка > ћетоди формуванн¤ ц≥н

ћетоди формуванн¤ ц≥н

—тор≥нка: 1/2

¬ умовах переходу до ринковоњ економ≥ки перед кожним виробником гостро постаЇ проблема формуванн¤ ц≥ни на свою продукц≥ю. ѕри цьому виробник ризикуЇ, визначаючи ту чи ≥ншу ц≥ну. ќдним ≥з метод≥в ц≥ноутворенн¤ на етап≥ встановленн¤ початковоњ ц≥ни , ¤к в≥домо , Ї метод отриманн¤ ц≥льового прибутку. ¬≥н оснований на оц≥нц≥ витрат п≥дприЇмства , дл¤ поверненн¤ ¤ких сл≥д реал≥зувати певний обс¤г продукц≥њ по встановлен≥й ц≥н≥. ѕри цьому ц≥на визначаЇтьс¤ ≥з розрахунку запланованого прибутку. ¬икористанн¤ цього методу повТ¤зоно з ц≥новою еластичн≥стю ≥ потребуЇ розрахунку такого р≥вн¤ ц≥ни , при ¤кому будуть дос¤гнут≥ обс¤ги продажу , ¤к≥ забезпечать покритт¤ сукупних витрат ≥ отриманн¤ ц≥льового прибутку. јнал≥тичне представленн¤ даноњ модел≥ основане на базов≥й формул≥ прибутку :

P = S Ц C Ц V , де (1.1)

S Ц варт≥сть реал≥зованоњ продукц≥њ ;

C Ц сумарн≥ пост≥йн≥ (умовно-пост≥йн≥) витрати ;

V Ц сумарн≥ зм≥нн≥ (умовно-зм≥нн≥) витрати ;

P Ц прибуток .

як насл≥док будемо мати :

S Ц V = C + P (1.2)

” ц≥й формул≥ л≥ва частина представл¤Ї собою варт≥сть в≥дшкодуванн¤. як бачимо , дана модель основана на положенн≥ , що сумарн≥ витрати на виробництво ≥ реал≥зац≥ю продукц≥њ складаютьс¤ ≥з пост≥йних та зм≥нних витрат.

ѕ≥д пост≥йними витратами розум≥ють т≥ , що в короткостроковому пром≥жку в ц≥лому не зм≥нюютьс¤ з≥ зм≥ною обс¤гу виробництва , оск≥льки безпосередньо не залежать в≥д величини та структури виробництва та реал≥зац≥њ продукц≥њ. ÷е можуть бути оклади адм≥н≥страц≥њ , витрати по аренд≥ , амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤ , податок на майно , в≥дсотки за кредит та ≥нш≥ в≥дносно пост≥йн≥ витрати. —л≥д зауважити , що в заруб≥жн≥й практиц≥ визначенн¤ витрат виробництва , пост≥йн≥ витрати п≥дрозд≥л¤ютьс¤ на дв≥ групи. ÷е так зван≥ залишков≥ ≥ стартов≥ витрати. ƒо залишкових в≥днос¤тьс¤ т≥ пост≥йн≥ витрати , ¤к≥ ф≥рма продовжуЇ нести в пер≥од тимчасовоњ зупинки процесу виробництва ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ (витрати на аренду , податок на майно та ≥н.). —тартов≥ створюЇ та частина пост≥йних витрат , ¤к≥ зТ¤вл¤ютьс¤ з поновленн¤м виробництва ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ (оклади окремих категор≥й прац≥вник≥в та ≥н.).[3.]

„≥ткого розпод≥лу м≥ж залишковими ≥ стартовими витратами не ≥снуЇ. ¬ключенн¤ окремих витрат в ту чи ≥ншу групу залежить в≥д пер≥оду часу , на ¤кий зупинено виробництво ≥ реал≥зац≥ю продукц≥њ.

ƒо зм≥нних в≥днос¤тьс¤ т≥ види витрат , ¤к≥ зм≥нюютьс¤ в ц≥лому пр¤мо пропорц≥йно зм≥нам обс¤гу виробництва ≥ залежать в≥д структури витрат к≥лькох вид≥в продукц≥њ. ƒо цих витрат в≥днос¤тьс¤ : витрати на сировину ≥ основн≥ матер≥али , палива ≥ енерг≥њ , ком≥с≥йних продавц¤м ≥ оплата робочоњ сили , де¤к≥ витрати по забезпеченню та ≥н.

–озр≥зн¤ють також зм≥шан≥ витрати , ¤к≥ включають елементи ¤к пост≥йних , так ≥ зм≥нних витрат (наприклад оплата електроенерг≥њ , ¤ка витрачаЇтьс¤ у технолог≥чному процес≥ ≥ йде на загальн≥ потреби п≥дприЇмства).

≤снуЇ три основних методи диференц≥ац≥њ витрат :

ћетод У ¬исокий-ЌизькийФ (УHigh-LowФ) , названий також методом максимальноњ ≥ м≥н≥мальноњ точки.

√раф≥чний (статистичний) метод.

ћетод найменьших квадрат≥в.

¬алов≥ витрати п≥дприЇмства складаЇ сума пост≥йних ≥ зм≥нних витрат.

ѕошук найб≥льш виг≥дних комб≥нац≥й м≥ж питомими зм≥нними витратами (на одиницю продуц≥њ) , пост≥йними витратами , ц≥ною ≥ обс¤гом продажу можливий за допомогою операц≥йного та маржинального анал≥зу.

¬ основ≥ операц≥йного анал≥зу , ¤кий ще називаЇтьс¤ анал≥зом У¬итрати Ц обс¤г Ц прибуток Ф, Ц вивченн¤ залежност≥ ф≥нансових результат≥в б≥знесу в≥д витрат ≥ обс¤г≥в збуту продукц≥њ. ќперац≥йний анал≥з часто називають анал≥зом беззбитковост≥ , тому що його використанн¤ даЇ можлив≥сть розрахувати такий обс¤г продажу (в натуральному чи варт≥сному вираз≥ ) , при ¤кому прибутки сп≥впадають з витратами. ÷ей обс¤г характеризуЇ точку беззбитковост≥ , тобто критичну , оск≥льки продаж в обс¤з≥ меньшому ц≥Їњ точки веде за собою збитки , а вище Ц забезпечують прибуток.

¬арт≥сть продукц≥њ ¬арт≥сть реал≥зованоњ продукц≥њ

¬алов≥ витрати

“очка беззбитковост≥

ќбласть прибутк≥в

ѕост≥йн≥ витрати

ќбс¤г продукц≥њ беззбиткового

ќбласть виробництва

збитк≥в

обс¤г продукц≥њ

–ис. 1.1. —хема маржинального анал≥зу.

“очку беззбитковост≥ часто називають порогом рентабельност≥. ÷е важливий показник. ѕад≥нн¤ попиту на продукц≥ю легше перенести ф≥рм≥ з низьким порогом рентабельност≥. «ниженн¤ порогу рентабельност≥ можна забезпечити за рахунок зменьшенн¤ пост≥йних витрат чи росту валовоњ марж≥ (¬ћ). ѕор≥г рентабельност≥ розраховуЇтьс¤ по формул≥ :

, де (1.3)

— Ц пост≥йн≥ витрати ;

¬ћ Ц коеф≥ц≥Їнт валовоњ марж≥ , що визначаЇтьс¤ ¤к :

, де (1.4)

S Ц варт≥сть реал≥зованоњ продукц≥њ ;

¬ћ Ц валова маржа , ¤ка дор≥внюЇ :

, де (1.5)

V Ц зм≥нн≥ витрати.

” рамках грошового анал≥зу прибуток визначаЇтьс¤ так :

, де (1.6)

ѕ Ц прибуток ;

«‘ѕ Ц запас ф≥нансовоњ прочност≥ , ¤ка представл¤Ї надлишок фактичноњ вартост≥ реал≥зованоњ продукц≥њ над порогом рентабельност≥ . в≥н розраховуЇтьс¤ по формул≥ :

(1.7)

ѕо м≥р≥ в≥ддаленн¤ S в≥д њњ порогового значенн¤ запас ф≥нансовоњ прочност≥ зб≥льшуЇтьс¤ , що обумовлено в≥дносним зменшенн¤ пост≥йних витрат у релевантному диапазон≥.

√оловний сенс маржинального анал≥зу заключаЇтьс¤ у встановленн≥ звТзку м≥ж р≥внем д≥ловоњ активност≥ , характеризуЇмою динам≥кою обс¤г≥в продажу ≥ прибутком ф≥рми (рис. 1.2.).

¬арт≥сть повернених

витрат варт≥сть реал≥зованоњ