ћакроеконом≥ка > ћ≥жнародн≥ економ≥чн≥ в≥дносини

“ехнолог≥чний розрив м≥ж крањнами в окремих галуз¤х виробництва не в≥чний. ¬≥н поступово долаЇтьс¤, але може виникати знову, проте в ≥нших галуз¤х, м≥ж ≥ншими крањнами ≥ на б≥льш високому р≥вн≥ Ќ“ѕ.

2. ¬с≥ результати «≈ƒ крањни знаход¤ть своЇ узагальнююче в≥дображенн¤ в спец≥альному статистичному документ≥, ¤кий називаЇтьс¤ плат≥жним балансом. ¬≥н охоплюЇ вс≥ «≈ операц≥њ, ¤к≥ зд≥йснюютьс¤ резидентами окремоњ крањни за певний пер≥од (р≥к, квартал, м≥с¤ць) з резидентами ≥нших крањн. ÷≥ операц≥њ включають товарний експорт та ≥мпорт, наданн¤ та отриманн¤ послуг, трансферти, продаж та покупка актив≥в тощо. ≤ншими словами, плат≥жний баланс будь-¤коњ крањни в≥дображаЇ сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж сумою надходжень в крањну реальних ц≥нностей ≥ сумою њх вилучень ≥з крањни.

«г≥дно з методолог≥Їю плат≥жного балансу, вс≥ операц≥њ, ¤к≥ забезпечують надходженн¤ реальних ц≥нностей в крањну, наприклад, експорт товар≥в та послуг, записуютьс¤ з≥ знаком УплюсФ, а вс≥ операц≥њ, повТ¤зан≥ ≥з вивезенн¤м реальних ц≥нностей за кордон, наприклад ≥мпорт товар≥в та послуг, в≥дображаютьс¤ з≥ знаком Ум≥нусФ. —п≥вв≥дношенн¤ м≥ж надходженн¤ми та вилученн¤ми породжуЇ сальдо плат≥жного балансу з в≥дпов≥дним знаком.

ѕлат≥жний баланс складаЇтьс¤ з великоњ к≥лькост≥ статей. јле вс≥ вони можуть бути обТЇднан≥ в окрем≥ розд≥ли. ¬ ”крањн≥ вс≥ статт≥ плат≥жного балансу обТЇднуютьс¤ в два розд≥ли: рахунок поточних операц≥й ≥ рахунок операц≥й з кап≥талом та ф≥нансових ≥нвестиц≥й.

√оловним розд≥лом плат≥жного балансу Ї рахунок поточних операц≥й. …ого можна под≥лити на три частини.

ѕерша Ц баланс товар≥в та послуг (Ѕ“ѕ), ¤кий в≥дображаЇ чист≥ надходженн¤ в≥д ≥мпорту ≥ експорту товар≥в, а також в≥д нефакторних послуг (таких, ¤к≥ не повТ¤зан≥ з використанн¤м фактор≥в виробництва: транспортн≥ перевезенн¤, комун≥кац≥йн≥, буд≥вельн≥, страхов≥, ф≥нансов≥, компТютерн≥ тощо).

ƒруга Ц доходи (ƒ) Ц в≥дбиваЇ м≥жнародний рух доход≥в в≥д факторних послуг (чист≥ доходи в≥д оплати прац≥ працюючим за кордоном, ≥нвестиц≥њ (див≥денди), боргових зобовТ¤зань (в≥дсотки).

“рет¤ Ц поточн≥ трансферти (ѕ“) Ц пенс≥њ, дарунки, грошов≥ перекази за кордон, гуман≥тарна допомога тощо.

—альдо рахунку поточних операц≥й (–ѕќ) можна обчислити за формулою:

–ѕќ=Ѕ“ѕ+ƒ+ѕ“.

ƒругим розд≥лом плат≥жного балансу Ї рахунок операц≥й з кап≥талом та ф≥нансових операц≥й або скорочено (рахунок кап≥тальних операц≥й (– ќ). ¬≥н характеризуЇ м≥жнародний рух актив≥в та кредит≥в. ≤дентиф≥кована величина цього рахунку складаЇтьс¤ з двох елемент≥в: рахунок операц≥й з кап≥талом (–ќ ) та ф≥нансовий рахунок (‘–). ѕерший в≥дбиваЇ рух кап≥тальних трансферт≥в, другий Ц рух ≥нвестиц≥й ≥ кредит≥в. «в≥дси випливаЇ сальдо рахунку кап≥тальних операц≥й:

– ќ=–ќ +‘–.

ќсобливу роль в плат≥жному баланс≥ в≥д≥граЇ статт¤ п≥д назвою Уѕомилки та упущенн¤Ф. ѓњ застосуванн¤ по¤снюЇтьс¤ статистичними неточност¤ми, ¤к≥ виникають при ≥дентиф≥кац≥њ зовн≥шньоеконом≥чних операц≥й внасл≥док часових ≥ варт≥сних розб≥жностей.

–егулюючою статтею плат≥жного балансу ”крањни Ї резервн≥ активи (оф≥ц≥йн≥ резерви). ¬они ¤вл¤ють собою л≥кв≥дн≥ активи Ќацбанку у в≥льно конвертован≥й валют≥ у банках-нерезидентах, а також золот≥ запаси Ќацбанку, активи в ћ¬‘ у вигл¤д≥ резервноњ позиц≥њ та спец≥альних правах запозиченн¤.

«г≥дно з концепц≥Їю плат≥жного балансу в≥н повинен бути вр≥вноваженим, тобто надходженн¤ ≥ вилученн¤ повинн≥ взаЇмно покриватис¤. ÷е означаЇ, що незбалансованими можуть бути окрем≥ статт≥ або розд≥ли. ¬ основ≥ вир≥внюванн¤ плат≥жного балансу лежить взаЇмозв¤зок м≥ж рахунками поточних ≥ кап≥тальних операц≥й. ≤ншими словами, сальдо рахунку поточних операц≥й повинно компенсуватись протилежним знаком сальдо рахунку кап≥тальних операц≥й з одночасним урахуванн¤м не≥дентиф≥кованих чистих надходжень.

« метою оц≥нки стану плат≥жного балансу сл≥д розр≥зн¤ти первинне, вторинне ≥ п≥дсумкове його сальдо. ѕервинне сальдо Ц це сальдо рахунку поточних операц≥й. ¬торинне сальдо Ц це ≥нтегральне сальдо двох рахунк≥в: поточних ≥ кап≥тальних операц≥й, доповнене статтею Уѕомилки та упущенн¤Ф (вторинне сальдо повинне бути нульовим, а плат≥жний баланс вр≥вноваженим). ѕ≥дсумкове сальдо Ц це сальдо з урахуванн¤м вторинного сальдо ≥ зм≥н у резервних активах. ¬оно завжди Ї нульовим. јле оск≥льки в ”крањн≥ зм≥ни в резервних активах Ї складовим елементом рахунку кап≥тальних операц≥й, то п≥дсумкове сальдо зб≥гаЇтьс¤ ≥з вторинним сальдо. ¬раховуючи, що статт¤ Уѕомилки ≥ упущенн¤Ф Ї лише особливим способом доповненн¤ плат≥жного балансу не≥дентиф≥кованими поточними та кап≥тальними операц≥¤ми, а рух резервних актив≥в враховуЇтьс¤ в розд≥л≥ – ќ, формулу плат≥жного балансу можна записати так:

ѕЅ=–ѕќ+– ќ+ѕ”.

3. –езультати «≈ƒ кожноњ крањни значною м≥рою повТ¤зан≥ з курсом нац≥ональноњ валюти. ¬алютний (обм≥нний) курс Ц це ц≥на будь-¤коњ валюти виражена через певну к≥льк≥сть ≥ншоњ валюти. ѕри цьому п≥д валютою розум≥Їтьс¤ будь-¤кий плат≥жний зас≥б, ¤кий може бути застосований у м≥жнародних розрахунках. ќтже, нац≥ональна грошова одиниц¤ стаЇ валютою, ¤кщо вона використовуЇтьс¤ в м≥жнародних розрахунках.

¬алютний курс може встановлюватис¤ у двох формах. ѕерша Ц у форм≥ пр¤моњ котировки, коли масштабна одиниц¤ ≥ноземноњ валюти (1, 10, 100, 1000 ≥ т.д.) виражаЇтьс¤ через певну к≥льк≥сть нац≥ональноњ валюти. Ќаприклад, 1 дол. —Ўј = 5 грн., або 100 ¤п.Їн =0,8 дол. —Ўј. ƒруга Ц у форм≥ оберненоњ котировки, зг≥дно з ¤кою масштабна одиниц¤ нац≥ональноњ валюти виражаЇтьс¤ через певну к≥льк≥сть ≥ноземноњ валюти. Ќаприклад, 1 грн. = 0,25 дол. —Ўј, або 1 дол. —Ўј = 125 ¤п.Їн. ћ≥ж курсами нац≥ональноњ та ≥ноземноњ валют ≥снуЇ обернено пропорц≥йна залежн≥сть, тобто ¤кщо курс ≥ноземноњ валюти падаЇ, то в так≥й же пропорц≥њ зростаЇ курс нац≥ональноњ валюти. ѕри котируванн≥ валют визначаЇтьс¤ курс продажу Ц вищий курс ≥ курс покупки Ц нижчий. –≥зниц¤ м≥ж ними формуЇ доход продавц≥в валюти.

«алежно в≥д режиму формуванн¤ валютного курсу сл≥д розр≥зн¤ти три його види:

¬≥льний плаваючий валютний курс, ¤кий зм≥нюЇтьс¤ без будь-¤ких обмежень п≥д впливом попиту ≥ пропозиц≥њ на валютному ринку;

‘≥ксований валютний курс Ц це курс, ¤кий держава п≥дтримуЇ на ф≥ксованому р≥вн≥. –≥зновидом ф≥ксованого валютного курсу Ї валютний коридор;

 ерований плаваючий валютний курс, коливанн¤ ¤кого регулюЇтьс¤ державою.

¬ основ≥ валютного курсу лежить паритет куп≥вельноњ спроможност≥ окремих валют (ѕ —). ѕри з≥ставленн≥ куп≥вельноњ спроможност≥ окремих валют до уваги приймаЇтьс¤ ринковий кошик, тобто наб≥р загальнодоступних ≥ найб≥льш вживаних товар≥в ≥ послуг, ¤к≥ знаход¤тьс¤ в м≥жнародному товарооборот≥. «г≥дно з паритетом куп≥вельноњ спроможност≥ курс нац≥ональноњ валюти у пр¤м≥й котировц≥ можна визначити за формулою:

¬ н=(÷нр.к. / ÷≥р.к.), де ÷нр.к., ÷≥р.к. Ц варт≥сть ринкового кошика в≥дпов≥дно в нац≥ональн≥й та ≥ноземн≥й валютах.

“еор≥¤ паритету куп≥вельноњ спроможност≥ була сформульована шведським економ≥стом √. аселем. паритет куп≥вельноњ спроможност≥ було прийн¤то ¤к основу при встановленн≥ оф≥ц≥йних валютних курс≥в у ™вроп≥ п≥сл¤ ѕершоњ св≥товоњ в≥йни. ¬ сучасн≥й практиц≥ на основ≥ цього паритету зд≥йснюютьс¤ м≥жнародн≥ економ≥чн≥ з≥ставленн¤. Ќа баз≥ паритету куп≥вельноњ спроможност≥ працюють ћ¬‘, —в≥товий банк та ≥нш≥ м≥жнародн≥ ф≥нансов≥ орган≥зац≥њ.

јле паритет куп≥вельноњ спроможност≥ визначаЇ валютний курс лише в тенденц≥њ, тобто в ƒѕ. ¬  ѕ в≥н в≥дхил¤Їтьс¤ в≥д цього паритету. ќсобливо значн≥ в≥дхиленн¤ в≥дбуваютьс¤ в умовах застосуванн¤ валютного курсу, ¤кий коливаЇтьс¤ п≥д впливом попиту ≥ пропозиц≥њ на валютному ринку. як будь-¤ка ц≥на, так ≥ ц≥на валюти знаходитьс¤ в пр¤м≥й залежност≥ в≥д попиту ≥ в обернен≥й - в≥д пропозиц≥њ на валютному ринку.

¬алюта ¤к ≥нструмент м≥жнародних розрахунк≥в спираЇтьс¤ на певну систему загальноприйн¤тих правил, зг≥дно з ¤кими зд≥йснюютьс¤ ц≥ розрахунки. —учасна валютна система виникла не зразу, а пройшла в своЇму розвитков≥ р¤д етап≥в.

ѕерший Ц охоплюЇ пер≥од до початку ƒругоњ св≥товоњ в≥йни. Ќа цьому етап≥ застосовувалась система золотого стандарту. «г≥дно з ц≥Їю системою кожна нац≥ональна грошова одиниц¤ мала певний вм≥ст, тобто була забезпечена певною ваговою к≥льк≥стю золота. “ому курс нац≥ональних валют визначавс¤ на основ≥ золотого паритету. “ак, ¤кщо золотий вм≥ст англ≥йського фунта стерл≥нг≥в складав ¼ унц≥њ золота, а долара —Ўј Ц 1/20, то це значить, що 1фунт стерл≥нг≥в = 5 дол. —Ўј. ” звТ¤зку ≥з розвитком м≥жнародноњ торг≥вл≥, у звТ¤зку ≥з зб≥льшенн¤м њњ обс¤з≥, дл¤ багатьох крањн почали виникати труднощ≥ з золотим забезпеченн¤м паперових грошей. “ому з часом обм≥н грошових знак≥в на золото припинивс¤.

ƒругий Ц виник наприк≥нц≥ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни (1944 р.) ≥ про≥снував до 1971 р. ” цей пер≥од в м≥жнародних валютних в≥дносинах застосовувалась Ѕреттон-¬удська валютна система, принципи ¤коњ були прийн¤т≥ крањнами-союзниками по антиг≥тлер≥вськ≥й коал≥ц≥њ на конференц≥њ в Ѕреттон-¬удс≥ (—Ўј). ¬ основу ц≥Їњ валютноњ системи було покладено золото Ц валютний стандарт, а функц≥¤ св≥тових грошей була закр≥плена за американським доларом. ¬≥н був Їдиною валютою, ¤ка обм≥нювалас¤ на золото (за ц≥ною 35 дол. за одну унц≥ю золота).

ѕроте, на початку 70-х рок≥в потреба в американських доларах з боку св≥товоњ торг≥вл≥ почала зростати швидше, н≥ж золотий запас —Ўј. ќбм≥н долара —Ўј на золото ставав все б≥льше проблематичним. “ому в 1971 роц≥ —Ўј оф≥ц≥йно проголосили про його припиненн¤. ÷¤ под≥¤ по сут≥ ознаменувала зак≥нченн¤ Ѕреттон-¬удськоњ валютноњ системи.

“рет≥й Ц це сучасний етап, ¤кий орган≥зац≥йно оформивс¤ п≥сл¤ наради в  ≥нгстон≥ (ямайка) в 1976 роц≥ ≥ д≥став назву ямайська валютна система. Ќа ц≥й нарад≥ було прийн¤то р≥шенн¤ в≥дмовитис¤ в≥д використанн¤ золота ¤к основи валютних паритет≥в. «ам≥сть цього була впроваджена система плаваючих валютних курс≥в, тобто в≥н став визначатис¤ в залежност≥ в≥д сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж попитом ≥ пропозиц≥Їю на валютних риках. «а ц≥Їю системою ц≥на нац≥ональноњ валюти кожноњ крањни стала залежати в≥д стану њњ власноњ економ≥ки та њњ конкурентоспроможност≥ на св≥товому ринку.

1	2	3

Ќазва: ћ≥жнародн≥ економ≥чн≥ в≥дносини
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (2423 прочитано)